Конспект лекцій по дисципліни “Теорія бухгалтерського обліку”

Відіграючи  важливу роль в забезпеченні інтересів різних суб’єктів господарювання, бухгалтерський облік виконує наступні функції:

1. Контрольна. Полягає в простеженні фактичного виконання бізнес-планів, тобто визначення того, наскільки дія відповідає запланованим показникам. Працівники бухгалтерії здійснюють контроль за збереженням, наявністю та рухом майна підприємств, правильністю та своєчасністю розрахунків. За допомогою обліку здійснюють три види контролю-попередній, поточний та наступний.
2. Захисна. Забезпечує повне збереження майна власника через документування фактів господарського життя та встановлення матеріальної відповідальності за його втрати, знищення або розкрадання.
3. Слідоутворююча. Надає можливість через документи, в ретроспективному порядку, виявляти сліди правопорушень через декілька років, встановлювати зловживання та винних осіб в розкраданні чи втрати майна власників.
4. Забезпечення зворотного зв’язку. Формує та передає інформацію зворотного зв’язку, тобто інформацію про фактичні параметри розвитку об’єкта управління.
5. Інформаційна. Облік є основним джерелом інформації, яка надходить різним рівням управління. На її підставі приймаються відповідні рішення. Для цього інформація повинна бути правдивою, достовірною, доречною та оперативною.
6. Аналітична. Полягає у вивченні всієї системи прийняття рішень з метою її удосконалення.

4. Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення – тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання. Таким чином, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності та джерел їх утворення.

Об’єктами бухгалтерського  обліку підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів.

Згідно з національними  стандартами бухгалтерського обліку в Україні господарські засоби підприємства групують за трьома ознаками:

1. Необоротні активи. До необоротних активів належать:

• Нематеріальні активи – це придбані права користування природними ресурсами, майном, об’єктами інтелектуальної власності тощо.

• Основні засоби, до яких належать будівлі, споруди, машини, обладнання, транспорті засоби та ін. Вони використовуються в господарській діяльності в незмінній натуральній формі тривалий час, як правило більше року, зношуються поступово і тому переносять свою вартість на готову продукцію (роботи, послуги) частинами, у мірі зносу.
• Інші необоротні активи, до яких належать: незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова фінансова заборгованість, відстрочені податкові кредити, інші необоротні активи.
2. Оборотні активи, до яких слід віднести:

А) запаси, що складаються  з:

• виробничих запасів (матеріали, паливо, запасні частини, насіння та корми);
• тварини на вирощуванні та відгодівлі;
• малоцінні та швидкозношувані предмети терміном служби до 1 року;
• незавершене виробництво – це предмети, що перебувають у незавершеному виробничому процесі;
• готова продукція – це закінчена в обробці продукція, що відповідає встановленим технічним умовам, знаходиться на складі підприємства - виготувача або відвантажена споживачу;
• товари – це продукти праці, вироблені й призначені для продажу.

Б) дебіторська заборгованість – це заборгованість різних підприємств та фізичних осіб перед підприємством.

В) грошові кошти та їхні еквіваленти:

• у національній валюті;
• в іноземній валюті;
• інші оборотні активи.
3. Витрати майбутніх періодів, що складаються з витрат, які були здійснені у даному звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів. До таких витрат належать:
• витрати з освоєння виробництва, нових видів продукції;
• суми передплат періодичних видань та ін.

Згідно з Національними  стандартами бухгалтерського обліку в Україні джерела господарських засобів групують за чотирма ознаками:

1. Власний капітал, до якого належить:
• статутний капітал;
• пайовий капітал;
• додатковий вкладений капітал;
• резервний капітал;
• нерозподілений прибуток (непокритий збиток);
• неоплачений капітал;
• вилучений капітал.
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів – суми, зарезервовані у встановленому порядку з метою рівномірного включення витрат та платежів до витрат або обороту. До них належать: забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов’язань та ін.
3. Довгострокові зобов’язання, які складаються з:
• Довгострокових кредитів банків – кредити на строк більше одного року в українській та іноземній валютах, отримані у банках на території України та за кордоном.
• Довгострокових фінансових зобов’язань, що є фінансовими зобов’язаннями на придбання цінних паперів, термін погашення яких перевищує один рік; вкладення до Статутного або Пайового капіталів дочірніх підприємств, кошти, передані в борг.
• Інших довгострокових зобов’язань, що є зобов’язаннями, які не можуть бути включені до інших статей.  
4. Поточні зобов’язання, до яких належить:
• Короткострокові кредити банків;
• Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;
• Векселі видані;
• Розрахунки з кредиторами

Знання об’єктів бухгалтерського  обліку вимагає розгляду змісту і  призначення окремих елементів  методу бухгалтерського обліку.

Метод бухгалтерського обліку - це сукупність правил, прийомів і способів, за допомогою яких ведеться облік.

До елементів методу бухгалтерського обліку відносять :

• Документація – являє собою відображення господарських операцій у визначених носіях інформації – на паперових бланках або технічних носіях; це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.
• Інвентаризація – це спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку.
• Рахунки (бухгалтерські) – призначені для обліку наявності і руху господарських засобів, коштів та їх джерел.
• Подвійний запис – це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.
• Оцінка – відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.
• Калькуляція – спосіб сумування всіх витрат підприємства, які формують собівартість готової продукції.
• Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов’язання і власний капітал на певну дату.
• Бухгалтерська фінансова звітність – це система взаємопов’язаних і взаємозумовлених показників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства, організації, установи за визначений період і є завершальним етапом бухгалтерського обліку. Вимоги до складання фінансової звітності викладені в Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, основні з яких:
• П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;
• П(С)БО 2 “Баланс”;
• П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”;
• П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”;
• П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”;
• П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

Тема 3. Система рахунків бухгалтерського обліку

1. Поняття про рахунки бухгалтерського обліку.
2. План рахунків бухгалтерського обліку.
3. Подвійний запис, його сутність і значення в бухгалтерському обліку.
4. Рахунки синтетичного й аналітичного обліку.
5. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

1. Рахунок бухгалтерського обліку - це спосіб економічного групування і поточного відображення в грошовій оцінці господарських операцій підприємства в результаті якої, змінюється склад засобів (актив) і їх джерела (пасив).

Бухгалтерські рахунки поділяють на: активні, пасивні та активно-пасивні.

Активними називають рахунки які необхідні для обліку господарських засобів і коштів за їх складом і розміщенням. Пасивними називають рахунки, що слугують для обліку джерел господарських засобів і коштів за їх цільовим призначенням. Активно-пасивні рахунки – це рахунки, в яких сальдо може бути і по дебету, і по кредиту.

На практиці рахунок  бухгалтерського обліку являє собою  розділену на дві частини таблицю: з одного боку - дебет , з іншого боку – кредит, що є умовним позначеннями частин бухгалтерського рахунку. Значення дебету і кредиту в активних і пасивних рахунках протилежне. Сальдо по рахунку - залишок засобів або джерел на початок чи на кінець періоду, що розглядається. Підсумок записів операцій на дебеті і кредиті без включення до цього підсумку початкового сальдо називається оборотом по рахунку.

В активних рахунках по дебету відображаються залишки і збільшення засобів, а по кредиту – їх зменшення. Кінцеве сальдо дебетове.

В пасивних рахунках по дебету відображається зменшення джерел, а по кредиту - вказують залишки і збільшення джерел. Кінцеве сальдо кредитове.

               Активний рахунок                                                           Пасивний рахунок

По закінченні місяця по кожному рахунку підраховується оборот по дебету, оборот по кредиту і сальдо на кінець місяця. Щоб підрахувати залишки на кінець місяця необхідно до залишку на початок місяця додати збільшення (надходження) і відняти зменшення (витрата).

Тому, в активних рахунках сальдо кінцеве дорівнює сумі сальдо початкового й обороту по дебету за відрахуванням обороту по кредиту рахунка.

С_к = С_п + Об_(д) - Об_(к)

У пасивних рахунках сальдо кінцеве дорівнює сумі сальдо початкового й обороту по кредиту за відрахуванням обороту по дебету рахунку.

С_к = С_п + Об_(к) - Об_(д)

2. Наказом Міністерства  фінансів України, від 30 листопада 1999 р. № 291, зареєстрованого Міністерством юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 892 /4185, затверджено “План рахунків активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”.

План рахунків складається  з 10 класів, дев’ять з яких містять  балансові рахунки (з першого  по дев’ятий) і один (нульовий) із забалансових рахунків:

1. клас. Необоротні активи. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової  дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.
2. клас. Запаси. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів. Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, обліковуються на рахунках класу 0 “Позабалансові рахунки”.
3. клас. Засоби розрахунків та інші активи. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів. Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними та розрахунки іноземною валютою на рахунках цього класу та класів 4 “Власний капітал та забезпечення зобов’язань”, 5 “Довгострокові зобов’язання”, 6 “Поточні зобов’язання” та на рахунках 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” і 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість” обліковуються у гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України на дату здійснення грошової операції, оформлення митних документів, підписання документів про виконання робіт (послуг), підписання установчих документів, затвердження авансового звіту про використання підзвітних грошових коштів. Одночасно грошові кошти, фінансові інвестиції та розрахунки відображаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки й платежі. Курсові різниці за такими операціями відносяться на рахунки 71 “Інший операційний дохід”, 74 “Інші доходи”, 85 “Інші затрати”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, 97 “Інші витрати”.
4. клас. Власний капітал та забезпечення зобов’язань. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу – статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.
5. клас. Довгострокові зобов’язання. Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не є поточним зобов’язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу); заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суму податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями. Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.
6. клас. Поточні зобов’язання. Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов’язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов’язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів. На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.
7. клас. Доходи та результати діяльності. Рахунки класу 7 “Доходи і результати діяльності” призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
8. клас. Витрати за елементами. Витрати відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.
9. клас. Витрати діяльності. Рахунки класу “Витрати діяльності” застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. За дебетом рахунків цього класу відображаються суми  витрат, за кредитом – списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 “Фінансові результати”.