Конспект лекцій по дисципліни “Теорія бухгалтерського обліку”

В облікових регістрах  підчистки і необумовлені виправлення  тексту та цифрових даних не допускаються.

Облікова реєстрація дозволяє забезпечити цілість документів і додає обліковим записам юридичну чинність, тому що всі операції бухгалтер записує в регістри тільки на підставі документів. Облікові регістри класифікуються по наступних ознаках:

• по видах запису;
• по об’ємі зведень;
• по зовнішній формі.

По видах запису облікові регістри діляться на :

• хронологічні - слугують для обліку господарських операцій у порядку їхній учинення (реєстраційний журнал);
• систематичні - слугують для відбитка однорідних господарських операцій (головна книга);
• комбіновані - слугують для хронологічних і систематичних записів одночасно (книга - журнал головна) .

По об’єму зведень облікові регістри діляться на:

• регістри синтетичного обліку;
• регістри аналітичного обліку.

По зовнішній  формі облікові регістри діляться на :

• книги - рахункові таблиці, що зшили і закріплені обкладинкою ;
• картки - таблиці невеликого формату, видрукувані на щільному папері ;
• вільні листи - являють собою таблиці великого формату видрукувані на тонкому папері.

 На виконання Програми  реформування системи бухгалтерського  обліку із застосуванням міжнародних  стандартів, затвердженої постановою  Кабінету Міністрів України від  28 жовтня 1998 року N 1706 (1706-98-п) були затверджені “Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку”.

Ці Методичні рекомендації передбачають застосування таких регістрів  бухгалтерського обліку (табл. 4).

Таблиця 4

Номери		Найменування та призначення регістрів	Формат бланка
Журналів	Відомостей
Облік грошових коштів та грошових документів
1.		Журнал 1 за кредитом рахунків 30, 31, 33	на 4 сторінках формат А4 х 1,5
	1.1	Відомість за дебетом  рахунку 30
	1.2	Відомість за дебетом  рахунку 31
	1.3	Відомість за дебетом  рахунку 33
Облік довгострокових та короткострокових позик
2		Журнал 2 за кредитом рахунків 50, 60	на 4 сторінках формат А4
Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов’язань
3		Розділ І Журналу 3. Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38,51, 62, 63, 68)	на 1 сторінці формат А4 х 1,5
		Розділ ІІ Журналу 3. Облік  розрахунків з бюджетом, облік  довгострокових та поточних зобов’язань (за кредитом рахунків 17, 52,  53, 54, 55, 61, 64, 67, 69)	_ “ _
	3.1	Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями  та замовниками	А4 х 1,5
	3.2	Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними  дебіторами	_ “ _
	3.3	Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками	_ “ _
	3.4	Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів	_ “ _
	3.5	Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями	_ “ _
	3.6	Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом	_ “ _
Облік необоротних активів та фінансових інвестицій
4		Розділ І Журналу 4. Облік основних засобів інших  необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу  необоротних активів (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 19)	на 1 сторінці формат А4
		Розділ ІІ Журналу 4. Облік  капітальних і  фінансових інвестицій та інших необоротних активів (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35)	_ “ _
	4.1	Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій	_ “ _
	4.2	Відомість аналітичного обліку фінансових  інвестицій	_ “ _
	4.3	Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів	_ “ _
Облік витрат
5, 5а*		Розділ І Журналу 5 і Журналу 5 А за кредитом рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 і розділ ІІ Журналу 5 і Журналу 5 А за кредитом рахунків з журналів 1, 2, 3, 4, 6	на 1  сторінці формат А4 х 1,5
		Розділ ІІІ Журналу 5 за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91	на 2 сторінках формат А4 х 1,5

Продовження табл. 4

Номери		Найменування та призначення  регістрів	Формат бланка
Журналів	Відомостей
		Розділ ІІІ А Журналу 5 А за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39,65, 66, 80, 81, 82, 83, 84, 91	_ “ _
		Розділ ІІІ Б Журналу 5а за кредитом рахунків 20, 22, 39, 65, 66	_ “ _
		Розділ ІV Журналу 5 і Журналу 5а Аналітичні дані до рахунка 28 “Товари”	на 1 сторінці формат А4 х 1,5
	5.1	Відомість аналітичного обліку запасів	На розвороті двох сторінок формат А4
Облік доходів і результатів  діяльності
6		Журнал 6 за кредитом рахунків 70, 71, 72,73, 74, 75, 76, 79	на 2 сторінках формат А4
		Розділ ІІ “Аналітичні  дані про доходи”	_ “ _
Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань
7		Журнал 7 за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49	на 1 сторінці формат А4
	7.1	Відомість аналітичних даних рахунку 42 “Додатковий капітал”	_ “ _
	7.2	Відомість аналітичних  даних рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”	_ “ _
	7.3	Відомість аналітичних  даних рахунку 47 “Забезпечення майбутніх  витрат і платежів”	_ “ _
	8	Відомість позабалансового обліку	на 1 сторінці формат А4
		Головна книга	Аркуш формат А4
		Реєстр депонованої  заробітної плати	Аркуш формат А4
		Бухгалтерська довідка	на 1 сторінці формат А6
		Аркуш-розшифровка	на 1 сторінці формат А5

 

2. Застосовується три способи виправлення помилок в облікових записах:

1. коректурний;
2. червоне сторно ( знищення );
3. спосіб додаткових проводок.

Коректурний спосіб застосовується в тому випадку коли помилка знайдена до підрахунку підсумків і упорядкування звітності. У цьому випадку неправильний запис закреслюється тонкою лінією, вище робиться правильний запис і осторонь  обмовка “виправлено” або “виправленому вірити” і ставиться підпис особи, яка склала цей регістр.

Червоне сторно застосовується в тому випадку, коли неправильно складена бухгалтерська проводка і помилка виявлена після підрахунку підсумків. У цьому випадку робиться друга точно така ж проводка, але червоним сторно, тобто сума пишеться червоним чорнилом або береться в рамочку. Це значить , що число зі знаком “-”. Друга проводка як - би знищує першу. Потім робиться третя правильна проводка.

Наприклад : видано з каси підзвітній особі 200 грн. Була зроблена відповідна проводка: Дт 372 Кт 301 - 200 грн.

Пізніше з’ясовується, що видана була не підзвітна сума, а  депонована заробітна плата. Зроблено другу проводку за допомогою методу “червоне сторно”.

 

Дт 372       Кт 301 - 200

 

Потім робиться правильна  проводка : Дт 662              Кт 301 -    200 грн.

Спосіб додаткових проводок застосовується в тому випадку, коли бухгалтерська проводка зроблена на меншу суму, чим покладено. Тоді робиться друга бухгалтерська проводка на суму різниці. 

Наприклад : отриманий  метал - 100 тонн по 30 тис. грн. за тонну.

   Дт 201 Кт 631 - 3000000 грн.

Пізніше  виявилося, що ціна однієї тонни - 36 тис. грн. Отже загальна сума операції - 3600000 грн. Робиться додаткова проводка.

Дт 201 Кт 631 - 600000 грн.

 

3. Форма бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

  Під формою бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису. Для відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку призначені різні облікові регістри.

Певне поєднання хронологічного та систематичного обліку, певні форми зв’язку між обліковими регістрами, спосіб і техніка облікових записів – все це визначає форму ведення бухгалтерського обліку. Причому форми регістрів, порядок та послідовність записів у них, а також технічні засоби обліку є дуже різноманітними.

Форми бухгалтерського  обліку в умовах ручної облікової  праці розрізняються за наступними ознаками:

• кількістю облікових регістрів, які застосовуються, їх призначенням, змістом, формою та зовнішнім виглядом;
• послідовністю та способами записів в облікових регістрах;
• зв’язком регістрів хронологічного та систематичного, синтетичного та аналітичного обліку.

В умовах комп’ютеризації  бухгалтерського обліку зміст форми  обліку розширюється і поглиблюється, вона починає визначати не тільки методологічні, але й технологічні та інформаційні аспекти організації бухгалтерського обліку і обробки облікової інформації.

Меморіально –  ордерна форма обліку одержала назву від меморіального ордеру, складанням якого завершується обробка документів. Вона виникла в результаті творчої переробки нової італійської форми бухгалтерського обліку і передбачає складання проводок на кожний первинний документ окремою довідкою в меморіальних ордерах. Для здійснення операцій з однаковою кореспонденцією рахунків відкриваються окремі відомості, по яких в кінці місяця визначають підсумок і складаються підсумкові меморіальні ордери. Меморіально – ордерна форма надає широкі можливості для розділу праці, але вимагає багаторазового переписування даних з регістру в регістр (див. рис. 4).

Основними принципами меморіально  – ордерної форми є :

• оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами;
• розподіл синтетичного обліку на хронологічний і систематичний;
• ведення аналітичного обліку на картках;
• особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу і контролю за правильністю записів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис. 4 Меморіально –  ордерна форма обліку

 

Переваги меморіально-ордерної форми	Недоліки меморіально-ордерної форми
Достатньо проста будова; Наочність записів; В будь-який момент можна одержати баланс по рахунках; Можливість розподілу облікової роботи між спеціалістами різного рівня кваліфікації.	Багаторазовість записів; Відрив синтетичного обліку від аналітичного; Тривалість облікового циклу робіт; Незручність перевірки взаємних розрахунків.

 

Журнал –  Головна. На підприємствах і в організаціях, що мають невелику кількість синтетичних рахунків, може застосовуватися один із спрощених варіантів меморіально – ордерної форми обліку, який прийнято називати формою “Журнал – Головна” (див. рис. 5). При цьому варіанті хронологічна реєстрація меморіальних ордерів поєднується із записами по синтетичних рахунках в одній книзі, що має назву “Журнал – Головна”.

 

Документи
			Аналітичні книги
Накопичувальні відомості
			Господарський інвентар
Меморіальні ордера			Товари
			Різні рахунки
			Банки
Журнал – Головна			Видатки, прибутки
			Фонди, резерви
Баланс
			Оборотна відомість  по аналітичних рахунках

 

рис. 5 Форма обліку “Журнал  – Головна”

 

Переваги форми обліку “Журнал-головна”	Недоліки форми обліку “Журнал-головна”
Контроль записів; Наочність; Простота в навчанні.	Незручність; Обмежена кількість рахунків; Обмеженість в розподілі облікової праці.

Журнально –  ордерна форма обліку. Описана в 1952 р. І.С. Резніченком, стала прямим продовженням французької форми. Теоретично журнально – ордерна форма передбачає використання тільки журналів – ордерів, тобто регістрів систематичного запису, призначених для відображення кредитових оборотів. Аналітичний облік ведеться за допомогою книг аналітичного обліку або карток(див. рис. 6).

 

Документи

 

Накопичу вальні відомості		Допоміжні книги
Журнал – Головна		Оборотні відомості  по аналітичних рахунках
Баланс