Облік фінансових результатів від операційної діяльності

    В умовах колишнього СРСР, коли визначені  планом контрольні цифри та індивідуальні  економічні нормативи тривалий час практично не змінювались, прибуток визначався як похідний показник від інших планових величин. Він дорівнював різниці між плановим обсягом продукції, що реалізувалась в оптових цінах підприємства, та її собівартістю. Виконання директивних планових показників, у томі числі за величиною прибутку, було головною метою функціонування господарюючих суб’єктів.

    Сьогодні  розвиток економіки України потребує нових підходів до управління формуванням  і розподілом прибутку. Тому і саме визначення прибутку зазнає певних змін.

Визначення  прибутку в сучасній економічній  літературі подано у табл. 1.1. 

    Таблиця 1.1

    Визначення поняття «прибуток» у сучасній економічній літературі

 
 
 

    Продовження табл.1.1

 

    Отже, з вищевикладеного ми можемо прийти до висновку, що прибуток – це чистий дохід, який залишається в підприємства після відшкодувань усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

    Визначення  й описи поняття “збиток” у  спеціальній літературі зустрічаються  досить рідко. Це пов’язано з тим, що категорії “прибуток” і “збиток” протилежні за змістом, але разом  з цим виражають зміст поняття “фінансовий результат”. Тому, даючи характеристику прибутку, про збиток забувають.

    Прибуток  як найважливіша категорія ринкових відносин виконує визначені функції [17, с. 313]:

    По-перше, характеризує економічний ефект, отриманий  у результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку оцінити неможливо. Такого універсального показника і не може бути. Саме тому при аналізі виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства використовується система показників.

    Значення  прибутку полягає в тому, що він  відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим, на його величину впливає  ряд залежних і незалежних від  підприємства факторів. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться  кон’юнктура ринку, рівень цін на матеріально-сировинні й паливно-енергетичні ресурси. Певною мірою  залежать від підприємства такі фактори, як рівень цін на реалізовану продукцію та заробітну плату, рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентоздатність продукції, організація виробництва та праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого й фінансового планування.

    Перераховані  фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартість, тому для з’ясування кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції і вартість витрат та ресурсів, використаних у виробництві.

    По-друге, прибуток має стимулюючу функцію. Її зміст полягає в тому, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов’язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного та соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.

    По-третє, прибуток є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Він надходить у бюджети у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування спільних суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, інвестиційних, виробничих, науково-технічних та соціальних програм.

    Розглядаючи сутність прибутку, потрібно у першу  чергу відзначити такі його характеристики [21, с. 61-62]:

    1.Прибуток являє собою форму доходів суб’єкта господарської діяльності, що здійснює певний вид діяльності. Ця зовнішня найпростіша форма вираження прибутку є разом з тим недостатньою для його повної характеристик, оскільки у деяких випадках активна діяльність у якій-небудь сфері може і не бути пов’язаною із одержанням прибутку (політична або благодійна діяльність).

    2.Прибуток є формою доходу суб’єкта господарської діяльності, що вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно пов’язана з категорією капіталу і в усередненому вигляді характеризує ціну функціонуючого капіталу.

    3.Прибуток не є гарантованим доходом суб’єкта господарювання, що вклав свій капітал у той чи інший вид бізнесу. Він є результатом тільки успішного здійснення бізнесу. Прибуток є певною мірою і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності.

    4.Прибуток характеризує не весь дохід, отриманий в процесі господарської діяльності, а лише ту частину доходу, що “звільнена” від понесених витрат на здійснення цієї діяльності.

    5.Прибуток є вартісним показником, виражений у грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов’язана з практикою узагальненого вартісного обліку всіх пов’язаних з ним основних показників – вкладеного капіталу, отриманого доходу, понесених витрат тощо, а також з діючим порядком його податкового регулювання.

    Отже, сьогодні, в умовах ринкової економіки, роль прибутку величезна. Прагнення до його одержання орієнтує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібної споживачу, зниження витрат на виробництво. При розвинутій конкуренції цим досягається не тільки мета підприємництва, але й задоволення суспільних потреб. Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує, де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери.

    Свою  роль відіграють і збитки. Вони висвітлюють  помилки та прорахунки щодо використання засобів праці, організації виробництва й збуту продукції.

    Прибуток  підприємства характеризується не тільки своєю багатоаспектною роллю, але  й різноманіттям видів, у яких він виступає. В узагальненому  вигляді ми можемо провести систематизацію видів прибутку за найважливішими класифікаційними ознаками в табл. 1.2.

           З-поміж багатьох різновидів прибутку прибуток від реалізації продукції – товарів, послуг, робіт, є основним його видом на підприємстві, безпосередньо пов’язаним з галузевою специфікою його діяльності. Аналогом цього терміну виступає термін “прибуток за основною діяльністю”. В обох цих випадках під прибутком розуміється результат господарювання за основною виробничо-збутовою діяльністю підприємства.

Таблиця1.2

    Систематизація  видів прибутку підприємства за основними класифікаційними ознаками

    Оскільки  підприємство може здійснювати різні види діяльності, а саме виробництво готової продукції, торгівлю, надання послуг, то доходи відображаються у бухгалтерському обліку за кожним видом діяльності окремо, але обов’язково в зіставленні із відповідними витратами.

    Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

    Операційні  витрати – це витрати, що пов’язані з діяльністю по реалізації продукції та управління підприємством. Вони характеризують витрати, що були у звітному періоді та безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції.

    Операційні  витрати поділяють на: адміністративні  витрати; витрати на збут; інші операційні витрати.

    Нашкерська  Г.В. витрати від операційної діяльності класифікує на витрати на продукцію (виробнича собівартість продукції  та собівартість реалізованої продукції) й витрати, не пов’язані з виробництвом продукції (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, витрати періоду), які подано на рис. 1.2 [24].

Класифікація  операційних витрат з метою визначення фінансових результатів є такою:

– закінчені та незакінчені витрати;

– витрати на продукцію й витрати періоду;

– прямі та непрямі витрати;

– основні й накладні витрати.

Від операційної  діяльності підприємства одержують  певний фінансовий результат. Звідси, фінансовий результат – це прибуток чи збиток, одержаний від діяльності підприємства. 
 

Рис. 1.2. Класифікація витрат операційної діяльності

    Фінансовий  результат від операційної діяльності включає валовий прибуток (збиток), збільшений на суму іншого операційного доходу та зменшений на суму адміністративних витрат, витрат на збут й інших операційних витрат.

    Суму  чистого доходу від операційної  діяльності за винятком усіх операційних  витрат, як постійних, так і змінних, характеризує валовий прибуток (балансовий прибуток відповідно являє собою  різницю між усією сумою чистого  доходу підприємства та всією сумою його поточних витрат).