Облік фінансових результатів від операційної діяльності

 

ДАЛЬШЕ  Я НЕ ПЕРЕРОБИЛА!!!!!!!!!!!! 

    Дані  аналітичної табл. 2.1 дозволяють нам  зробити наступні висновки:

1. Обсяг реалізації продукції підприємства зріс у 2007 році на 18,4%, а у 2008 році – на 14,3%. Це свідчить про збільшення попиту на продукцію.

2. Товарна продукція також зросла на 18,4% у 2007 році та на 13,7% у 2008 році. З таблиці 1.1 можна побачити, що відносні відхилення другого і третього пунктів майже ідентичні, що свідчить про відповідність реалізації обсягам виробництва, тобто вироблена продукція реалізовується більше, ніж на 95%.

3. Собівартість реалізованої продукції зросла у 2007 році на 15,7%, а у 2008 році ? на 10% через нарощування обсягів виробництва.

4. Середньооблікова чисельність працівників у 2007 році зросла незначно ? на 2 чол. (1,5%), а у 2008 році зросла більш значно, ? на 8 чол. (5,7%).

5. Річний фонд оплати праці також зростає – на 17,3% у 2007 році та на 33% у 2008 році;  цей ріст є адекватним росту продуктивності праці протягом 2007-2008 рр. відповідно на 17,1 та 8,5%, а також чисельності працюючих.  

6. Середньомісячна заробітна плата зросла у 2007 році на 416 грн., що становить у відносному вираженні 16,1%, а у 2008 році ? на 1053,6 грн. (28,9%). Причини цього – значний ріст продуктивності праці та здійснення індексації заробітної плати.

7. Підприємство щорічно нарощує свої потужності. Це видно з постійного росту середньорічної вартості основних фондів, що зросли  у 2007 році на 12%, а у 2008 році на 31,4%.

8. Вартість оборотних коштів також зростає:  у 2007 році на 17,6%, а у 2008 році їх ріст склав 26,5%, що свідчить про ріст коштів, які вкладаються безпосередньо в збільшення обсягів випуску продукції.

9. Кредиторська заборгованість зросла у2007 році на 39,4%, а у наступному (2008 році) на 39,7%. Отже, борги підприємства зростають, в основному через здорожчання цін на енергоносії.

10. Дебіторська заборгованість у 2007 році майже не змінилася порівняно із 2006 роком (зменшення склало 0,03%), однак у 2008 році ми спостерігаємо зростання величини дебіторської заборгованості на 63%. Зазначимо, що підприємство надає пільги своїм найбільшим клієнтам у вигляді відстрочки оплати відвантаженої продукції.

11. Власний капітал підприємства зменшився на 5% у 2007, чому причиною стало зменшення величини нерозподіленого прибутку, а у 2008 році зріс на 28,7% за рахунок додатково вкладеного капіталу.

12.  Поряд з ростом обсягів виробництва та виручки від реалізації у 2007 році є у наявності позитивна тенденція щодо збільшення величини валового прибутку на 45,4%; у 2008 році ріст валового прибутку склав 28,1%. Незважаючи на це, підприємство протягом 2006-2008 рр. є збитковим через значні витрати операційної діяльності.

13.  У зв’язку із існуванням збитків, підприємство є нерентабельним загалом, а також за показником рентабельності власного капіталу. Що стосується показника рентабельності основної діяльності, то його значення протягом аналізованого періоду зростало: у 2007 році на  33,7%, а у 2008 році – на 15,6%.

Отже, незважаючи на оптимізацію ряду показників виробничо-господарської  діяльності СП ЗАТ “Теріхем-Луцьк” у 2007-2008 рр., підприємство є збитковим, хоча розмір збитків за роками зменшується, що є без сумніву, позитивним явищем у його діяльності. 

Управління  СП ЗАТ “Теріхем-Луцьк” здійснюють (додаток Д):

1. Вищий рівень: загальні збори акціонерів;  спостережна Рада (5 членів) на 5 років;  правління Товариства – 7 чоловік (голова правління, виконавчий директор та 5 членів);  ревізійна комісія (з чоловіки) на 5 років.

2. Середній рівень: начальник виробництва, начальник виробничо-збутового відділу, головний бухгалтер, начальник відділу якості, інженер з експлуатації та ремонту обладнання, інженер з техніки безпеки.

3. Низовий рівень: інженери за напрямками і видами управління виробництвом, керівники лінійних підрозділів (маркетингу, служби утримання обладнання, майстри).

Для підприємства “Теріхем-Луцьк” характерна лінійно-функціональна  організація. Її особливостями є:

? наявність функціональних ланок;

? функціональні фахівці роблять не лінійний вплив на нижній рівень, а функціональний.

Структура управління СП за допомогою системи  зв'язків забезпечує роботу кожної підсистеми й організації в цілому. 

Таким чином, здійснивши загальне ознайомлення із підприємством та його системою управління, ми дійшли висновків, що СП ЗАТ “Теріхем-Луцьк” є одним із провідних підприємств в Україні у своїй галузі, постійно нарощує обсяги виробництва та збуту; незважаючи на збитковість підприємства в останні роки, воно має непогані перспективи розвитку, оскільки система управління зорієнтована на наукові методи управління; підприємство має сучасну структуру управління і кваліфікований персонал.

За рахунок  власних коштів СП ЗАТ “Теріхем-Луцьк” здійснює капітальні інвестиції у покращення виробництва продукції. За період з 1999 року по 2006 рік здійснено капітальних інвестицій на суму 7,2 млн. грн.

У даний  час на підприємстві працює 130 чоловік. До персоналу ставляться високі кваліфікаційні вимоги, так як підприємство оснащене високотехнологічним обладнанням та електронною технікою.

Адміністрація підприємства турбується про соціальний розвиток колективу. На підприємстві створені сприятливі умови праці як для  робітників, так і для інженерно-технічного складу. Працівники отримують доплати на харчування та проїзд до місця роботи, застраховані за програмою “Соціальне страхування”. Кожного літа виділяються кошти для оздоровлення дітей працівників підприємства та соціально-культурного розвитку колективу.

Керівництво підприємства шукає ефективні шляхи  вирішення проблем, які виникають  у процесі роботи: це проблеми щодо функціонування обладнання, проблема пошуку споживачів продукції, проблема пошуку постачальників якісної сировини та допоміжних матеріалів, високі ціни природних монополій, проблема неповернення ПДВ з боку держави. Але в умовах конкурентної боротьби керівництво підприємства розуміє, що тільки постійно самовдосконалюючись, розширюючи обсяги виробництва, можна досягти запланованих результатів. 

2.2. Функції  бухгалтерії та облікова політика  щодо обліку фінансових результатів  від операційної діяльності на  підприємстві

До апарату  бухгалтерії входять посадові особи:

?  головний бухгалтер, котрий забезпечує дотримання на підприємстві встановлених методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує повне відображення усіх витрат підприємства щодо їх складових частин, а також всіх прибутків підприємства, виявлення загальних фінансових результатів підприємства;

?  заступник головного бухгалтера, котрий займається аналізом та контролем за формуванням прибутків, фінансовим станом, грошовими потоками, розрахунками з іншими підприємствами, взаємозв’язок з контролюючими органами, нараховує заробітну плату працівникам, займається своєчасною обробкою первинних документів, що дозволяє з будь-якого моменту визначити кількість, терміни надходження й витрат сировини та матеріалів, інших матеріальних цінностей, випуск і реалізацію готової продукції тощо;

?  бухгалтер-касир, котрий  забезпечує збереження готівки і проведення операцій з готівкою.

Підприємство  самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способів реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні“ від 16.07.1999 р. № 996, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

СП ЗАТ  “Теріхем-Луцьк” здійснює оперативний  та бухгалтерський облік результатів  своєї діяльності, складає статистичну звітність. На сьогоднішній день на підприємстві використовується журнально-ордерна форма обліку. При цьому всі первинні документи  систематизуються і накопичуються безпосередньо в реєстрах аналітичного і синтетичного обліку, відповідно до закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні“ від 16.07.1999р. № 996 та стандартів бухгалтерського обліку.

Записи  в накопичувальні реєстри здійснюється за показниками необхідними для  управління і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, на основі цього складається періодична та річна бухгалтерська звітність.

Основні реєстри, які ведуться на даному підприємстві такі: журнали, що ведуться  по кредиту  синтетичних рахунків і дебету кореспондуючих рахунків. Використовуються також реєстри аналітичного обліку, відомості, таблиці, книги і картки. В кінці місяця кредитові обороти із журналів-ордерів переносять до головної книги, у якій бухгалтер підраховує обороти по дебету кожного рахунка. Цю книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки записів на рахунках і на її основі складають звітний баланс. В головній книзі записується початкове сальдо, поточні обороти і сальдо на кінець звітного періоду по кожному синтетичному рахунку, при цьому зберігається правило відповідності суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетове і кредитове сальдо має бути рівним (додаток Е).

Для всіх працівників підприємства є обов’язковими  умови і вимоги головного бухгалтера щодо документального оформлення господарських операцій та подання до бухгалтерії необхідних документів та відомостей. Грошові та розрахункові документи, фінансові та кредитні зобов’язання без підпису головного бухгалтера не дійсні та не приймаються до виконання. На даний час головний бухгалтер на підприємстві  займається не тільки веденням рахунків, але й здійснює широку діяльність, що включає планування і прийняття рішень, контроль і звернення уваги курівництва до порушень, оцінку, огляд діяльності та аудит.

Найбільшу частку в бухгалтерській роботі складають облікові процеси, що поділяються за об’єктами обліку (основні засоби, виробничі запаси) і за комплексами облікових операцій (облік оприбуткування, витрачання). На підприємстві приймаються документи від матеріально-відповідальних осіб по групах. Мета цього приймання – уточнення необхідних для відображення в обліку даних і перевірку їх оформлення за всіма правилами; розноска в картки аналітичного обліку є певний комплект карток. Виконувані в бухгалтерії операції за змістом складають 6 груп: технічні, логічні, творчі, аналітичні, організаційні.

Головний  бухгалтер роз’яснює наведені цифри, кожного року пише пояснювальну записку  на збори акціонерів, у відділ статистики та податкові органи.

Основні елементи облікової політики висвітлені в наказі “Про Облікову політику підприємства” від 24.12.2009р. № 341? який затверджений керівником СП ЗАТ “Теріхем-Луцьк”. В наказі відображено такі основні питання (додаток Ж):

?  обов’язки бухгалтера та відповідальність керівника;

?  форма бухгалтерського обліку (журнально-ордерна);

?  метод нарахування зносу ОЗ (податковий);

?  метод нарахування зносу нематеріальних активів (прямолінійний);

?  метод формування резерву сумнівних боргів (на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за термінами її непогашення);

?  метод списання запасів при їх вибутті (нормативний);

?  метод визначення доходу від надання послуг (за кінцевими результатами);

?  порядок відображення та оцінки доходів і витрат (загальна форма);

?  технологію обробки облікової інформації (автоматизована);

?  порядок ведення податкового обліку та відповідальних за формування регістрів податкового обліку (загальна форма).

Негативним  моментом на підприємстві є відсутність  Положення про бухгалтерію, що свідчить про існування недоліків в регламентуванні роботи бухгалтерської служби.

На підставі затвердженої структури підприємства керівник затвердив штатний розклад. На кожну посаду, передбачену штатним  розкладом, керівником підприємства затверджена  посадова інструкція.

Посадова  інструкція – документ, у якому  зафіксовані завдання, функції, обов’язки  і права а також відповідальність посадової особи. Вона розробляється  для кожної конкретної штатної посади. Посадова інструкція сприяє правильному  вирішенню  питань розподілу обов’язків між категоріями працівників, забезпечує єдність при розподілі їх посадових обов’язків і кваліфікаційних вимог, які до них пред’являються (додаток К).