Омерта конкурентоздатність

Зовнішній аналіз базується в основному на бухгалтерській звітності, яка складається за єдиними формами і подається підприємством в органи державної податкової адміністрації; банки, які уклали угоду з цим підприємством; власникам підприємств, заснованих на акціонерній та іншій колективній власності; асоціаціям, біржам та іншим організаціям, до складу яких підприємство входить на добровільних засадах. Така звіт­ність необхідна для інформування потенційних учасників, інвесторів і кредиторів. Зокрема, інвестори, які вкладають свої гроші та інше майно в акціонерне підприємство, повинні бути впевнені у збереженні та ефективному використанні своєї власності.

Внутрішній аналіз виконується для керівників підприємств, а також їхніх функціональних та лінійних підрозділів. Він включає сукупність даних бухгалтерського, статистичного і первинного обліку.

Як зовнішній, так і внутрішній аналізи класифікуються за такими ознаками:

1) за змістом процесу управління (або за часовими етапами  в управлінні):

    ретроспективний (поточний) аналіз результатів господарської діяльності за минулий період.Проводиться як правило на основі офіційної звітності підприємства і дозволяє оцінити його роботу на період за місяць,квартал,рік. Тут отримав розповсюдження комплексний системний підхід.Особливість методики поточного аналізу в тому,що фактичні результати оцінюються із запланованими, а також даними попередніх періодів.Результати поточного аналізу використовуються для проблем стратегічного планування;

    оперативний аналіз ,який здійснюється на короткому проміжку часу.Оперативний аналіз дозволяє викрити резерви з метою прийняття оптимальних рішень.Особливості такого типу аналізу полягають в тому ,що використовуються в системі оперативного управління підприємством за декаду,тиждень,добу,зміну.Аналіз базується на широкому використанні натуральних показників:витрати часу,матеріалів на виготовлення одного виду виробу .Необхідність своєчасної подачі результатів для швидкого реагування на них управлінського персоналу з метою здщійснення змін в ході виробничого процесу.При оперативному аналізі виявляються і вимірюються лише вирішальні фактори;

    перспективний або прогнозний аналіз, спрямований на очікувану оцінку фінансової стабільності, платоспроможності, забезпеченості фі­нансовими ресурсами та ефективності їх використання в майбутньому календарному періоді, є важливою функцією довгострокового управління і повинен забезпечувати обгрунтування прогнозних результатів господарської діяльності,які знаходять відображення у довгострокових програмах розвитку.

2 ) за періодичністю проведення аналізу:

    періодичний (циклічний);

    разовий.

3) за об'єктами аналізу:

    аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності під­приємства;

    аналіз платоспроможності і кредитоспроможності.

4) за суб'єктами аналізу:

    аналіз, який проводиться економічними службами підприємства;

    фінансовими, статистичними органами;

    банками, асоціаціями, біржами, до складу яких підприємство вхо­дить на добровільних засадах.

5) за змістом та повнотою питань, які вивчаються:

    комплексний;

    локальний аналіз діяльності окремих підрозділів, 

6) за методами вивчення об'єктів:                    

    системний;

    порівняльний;                        

    вибірковий.

Вміле поєднання різних видів аналізу дозволяє підвищити ефектив­ність аналітичної роботи, яка проводиться на підприємствах.

В умовах   ринкової економіки перед підприємствами постають такі важливі економічні завдання, як забезпечення конку­рентоспроможності продукції, а також самої діяльності підприємства.

Таким чином, для прийняття правильних управлінських рішень необхідно виробити нові підходи до управління і організації процесу виробництва, а саме вміти аналізувати фінансовий стан і виявляти тен­денції розвитку подій, спрямовуючи діяльність підприємства на досяг­нення поставленої мети.

Завдання аналізу фінансового стану підприємства визначаються та­кож інтересами користувачів до аналітичного матеріалу. Звітність під­приємств, що працюють на правах акціонерних товариств, адресується акціонерам. Акціонери повинні бути впевненими у надійності своїх вкладень у власний капітал підприємства, стабільності його фінансового стану, а також рентабельності підприємницької діяльності та диві­дендної політики.

До цієї групи користувачів також належать банки, що надають кре­дити підприємству, та інші кредитори, їх цікавить питання платоспро­можності підприємства.

Державні податкові органи за даними звітності прагнуть отримати відомості про майновий стан підприємства і фінансові результати його діяльності.

Ряд звітних і аналітичних показників у співставленні за кілька років необхідні статистичним органам та різним відомствам для визначення тенденцій розвитку окремих галузей національного господарства і роз­робки рекомендацій щодо регулювання економіки держави. Отже, інте­рес зовнішніх користувачів до аналітичного матеріалу зводиться до вивчення і оцінки за даними звітності підприємства:

            майнового стану на звітну дату:

            фінансової стабільності і ліквідності;

            динаміки змін фінансового стану за звітний період;

            тенденцій зміни оборотності обігових коштів;

            розподілу прибутку;

            рентабельності за звітний період.

Внутрішній аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямами:

             оцінка структури, динаміки майна підприємства та джерел його придбання;

             оцінка незалежності підприємства від зовнішніх джерел коштів:

             оцінка платоспроможності підприємства;

             оцінка ефективності використання обігових коштів;

             оцінка прибутку і вивчення факторів, що впливають на його зміну за звітний період;

            вивчення показників рентабельності;

          пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства і роз­робка конкретних заходів щодо його зміцнення.

2.2.              Бухгалтерська звітність як основне джерело фінансово - економічного аналізу активів підприємства.

У звязку з переходом до ринкових відносин в Україні введені нові форми бухгалтерської звітності і новий порядок її подання,які в деякій мірі відбивають вимоги міжнародних стандартів.Звітність містить відомості про реалізовану продукцію,витрати на виробництво продукції,про стан господарських коштів та джерел їх утворення.про фінансові результати роботи підприємства.

Основна задача звітності - вишукання резервів подальшого росту та удосконалення діяльності підприємства,стабільності на ринку.Бухгалтерська звітність являє собою систему узагальнених показників, що характеризують підсумки їх фінансово-господарської діяльності за минулий період  (місяць, квартал, рік).Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною її стадією.

Для виконання покладених на бухгалтерську звітність функцій вона має відповідати таким основним вимогам:

- гарантувати реальність та достовірність даних,які забезпечуються документальним обгрунтуваннямвсіх записів,проведенням інвентаризацій,додержанням правил оцінки оцінки статей балансу, розподілом прибутків і витрат за відповідні звітні періоди;

- забезпечувати вчасність надходження даних на підставі регламентації термінів співставлення звітних даних для оперативного управління господарською діяльністю підприємств.

Основними умовами правильності складання бухгалтерських звітів є:

- повнота відображення всіх господарських операцій за звітний період;

- тотожність даних синтетичного і аналітичного обліків;

- тотожність показників бухгалтерських звітів, балансів і даних синтетичного та аналітичного обліків.

Інформаційною базою аналізу активів та фінансового стану підприємства слу­жать дані бухгалтерського обліку зокрема показники надходження і витрачання грошових коштів, виписки з рахунків обслуговуючих підприємство установ банку; платіжні кален­дарі; баланс підприємства (форма №1); звіт про фінансові результати та їх використання (форма    № 2); звіт про фінансово-майновий стан (форма №3);Декларація про Прибуток та ПДВ, відомості які містяться у фінансовому плані підприємства (баланс доходів і видатків, балансовий план, план формування і вико­ристання коштів); інші форми бухгалтерської та статистичної звітності.

Крім того, в процесі аналізу фінансового стану підприємства вико­ристовуються інші форми бухгалтерської та статистичної звітності, зокрема, форма №ІІ-ОФ (річна) - "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизаційних відрахувань"; форма № 5-С (поштова квар­тальна) - "Звіт про затрати на виробництво продукції, робіт, послуг": форма    № 5-Ф (термінова місячна) - "Звіт про фінансові результати"; форма № 5 (річна) - "Звіт про стан майна підприємства"; форма № 10 (річна) - "Звіт про - рух коштів фондів та цільового фінансування".

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс складений на певну дату .

Баланс в систеиі бухгалтерської звітності посідає центральне місце.Бухгалтерський баланс є найважливішим джерелом інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату.Він дає змогу визначити склад і структуру майна підприємства,ліквідність та обіговість оборотних коштів, наявність власного капіталу та зобов’язань(зовнішніх джерел ресурсів),стан та динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості. Одержання такої інформації - необхідна умова для прийняття обгрунтованих управлінських рішень , а такоож для оцінки ефективності наступних вкладень капіталу і розміру фінансових ризиків На самому підприємстві бухгалтерська балансова інформація широко використовується для аналізу господарської діяльності, для вишукання резервів по скороченню затрат та збитків, усуненню причин штрафів,неустойок, що сплачуються за рахунок прибутку,який залишається в розпорядженні підприємства.У балансі відображаються ресурси і вимоги до них або ж доля участі в них . Відповідно до загальноприйнятих стандартів обліку баланс розкриває зміст понять активу та пасиву. Активи підприємства відображені в балансі як вартість майна і боргових прав , якими розпоряджається та контролює підприємство на звітну дату. Пасиви - це зобов'язання підприємства за позиками і кредиторською заборгованістю або джерела утворення господарських засобів , а також власний капітал.

Актив балансу характеризує засоби підприємства за їх складом і напрями використання . Активи або засоби підприємства - це господарські ресурси , які повинні принести вигоду підприємству. Активи характеризуються трьома основними положеннями і повинні :

1.              забезпечити економічні вигоди

2.              контролюватись  підприємством

3.              бути результатом попередніх дій або операцій.

Активи балансу поділяються на обігові та позаобігові активи. Обігові - це засоби , використані, продані, або спожиті протягом звітного періоду тобто одного року. Позаобігові - це засоби які використовуються більше одного звітного періоду , придбання їх здійснюється з метою використання в господарській діяльності і вони непризначені для продажу протягом одного звітного періоду.

Елементи активу (статті балансу)згруповані в три розділи :

    основні засоби та інші позаобігові активи

    запаси і витрати

    грошові кошти

    розрахунки та інші активи

Основні засоби підприємства - це сукупність матеріально - речових цінностей , що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва так і у невиробничій сфері. До основних засобів належить також капітальні вкладення у багаторічні насадження, на поліпшення земель, в орендовані будівлі , споруди, обладнання та інші об'єкти, що належить до основних засобів.

Основні засоби підприємства відображають у бухгалтерському обліку і у звітності за фактичними витратами на їх придбання, спорудження і виготовлення , що становляться їх первісну вартість.

              У першому розділі активу балансу також містяться інформація про нематеріальні активи, капітальні вкладення і фінансові вкладення .

              У другому розділі активу балансу відображаються матеріальні ресурси за їх фактичною собівартістю , а також готова продукція , незавершене виробництво, тобто продукція , що не пройшла всіх стадій виробництва, передбачених технологічним процесом : витрати майбутніх періодів.

              Третій розділ активу балансу містить дані про поточну дебіторську заборгованість , наявні кошти підприємства і кошти на банківських рахунках і авансові витрати.

              Активи підлягають обліку лише у випадку , коли підприємство впевнене в тому , що воно отримає в майбутньому економічну вигоду від їх використання .

              Пасив балансу має три розділи :

    Джерела власних та прирівняних до них коштів