Омерта конкурентоздатність

До ліквідних активів належать кошти на розрахункових та депозитних рахунках, цінні папери, елементи оборотного капіталу, які за наявної кон'юнктури та стану грошового ринку можна легко перетво­рити в готівку.

Менш ліквідними є фінансові активи - будівлі і споруди, а також заборгованість по відвантаженим товарам, не оплаченим в термін по­купцями у відповідності із розрахунковими документами, оскільки по такій заборгованості невідомий термін платежу. Ще менш ліквідними слід вважати вартість готової продукції, яку ще потрібно реалізувати, а також вартість запасів матеріальних цінностей.

Платоспроможність підприємства визначається за даними балансу на основі аналізу ліквідності обігових коштів, тобто часу, необхідного для перетворення їх у грошову масу.

У практиці аналізу фінансового стану підприємства розрізняють три рівні ліквідності, які визначаються відповідними коефіцієнтами. Най­більш мобільною частиною обігових коштів є грошові кошти і коротко­термінові цінні папери. Підвищення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній вартості обігових коштів сприяє зростанню плато­спроможності. Ця частка коштів береться для визначення першого ступеня ліквідності, який визначається коефіцієнтом абсолютної ліквід­ності. Цей показник відповідає на запитання, яку частину короткотер­мінових боргів підприємство спроможне погасити на дату складання балансу, хоча не по всіх цих боргах найближчим часом настає термін платежу.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності вимірюється відношенням суми грошових коштів і короткотермінових цінних паперів до короткотермі­нових зобов'язань підприємства по платежах:

Сума рядків 250-290 АБ / Розділ III ПАБН

Теоретично виправдана величина 0.2-0.25.

Певну аналітичну цінність має порівняння з платіжними зобов'язан­нями суми грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгова­ності, разом узятих. Цим визначається другий ступінь ліквідності, який характеризується проміжним коефіцієнтом ліквідності. Він показує, чи достатньо суми грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості для погашення короткотермінових зобов'язань за плате­жами. Цей показник вимірюється відношенням суми грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткотермінових зо­бов'язань підприємства за платежами:

Розділ III ААБН / Розділ III ПАБН

Теоретично виправдана величина цього коефіцієнта лежить в межах 0.7-0.8.

Виняткової уваги заслуговує загальний коефіцієнт ліквідності, який є найбільш узагальнюючим показником платоспроможності і харак­теризує її третій ступінь. Цей коефіцієнт підтверджує не тільки ступінь стійкості структури балансу, а також здатність підприємства швидко розраховуватись зі своїми короткотерміновими боргами.

Загальний коефіцієнт ліквідності визначається відношенням всіх мо­більних коштів до короткотермінових зобов'язань за платежами:

Сума II і III розділів ААБН / Розділ III ПАБН

Теоретично виправдана величина цього коефіцієнта визначена у діа­пазоні 2.0-2.5.

Проте під впливом форм розрахунків оборотності обігових коштів, галузевих особливостей підприємства цілком позитивні результати мо­жуть бути отримані і при значно меншому (але не меншому за одини­цю) значенні загального коефіцієнта платоспроможності.

Отже, розрахуємо дані показники ліквідності на нашому прикладі і на основі проведених розрахунків побудуємо аналітичну таблицю 3.11.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

-                 на початок року                  0,166  (485 / 2920);

-               на кінець звітного періоду 0,235  (632 / 2688).

Отже, протягом звітного періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності зріс і знаходиться в межах теоретично виправданої величини, що свідчить про високий ступінь ліквідності даного підприємства.

        Проміжний коефіцієнт ліквідності:

                - на початок року                 0,592   (1730 / 2920 );

                - на кінець року                     0,876    (2356 / 2688 ).

Проміжний коефіцієнт ліквідностіна початку року був менший за теоретично виправдану величину , але  за звітний період вирівнявся  і підтягнувся до теоретично виправданого рівня.

         Загальний коефіцієнт ліквідності:

                  - на початок року              2,066  [(4302 + 1730) / 2920];

-                  - на кінець року                  2,460 [(4259 + 2356) / 2688].

Загальний коефіцієнт ліквідності збільшився протягом звітного пері­оду і значення його лежить в межах норми.

( Таблиця 3.11. )

Показники  платоспроможності  підприємства

Дані таблиці свідчать про те, що ліквідність підприємства є стабільною  і має тенденцію до поліпшення.

Розглядаючи платоспроможність підприємства на перспективу в ди­наміці слід враховувати майбутні надходження чистого виторгу, до якого включають суму амортизаційних відрахувань і чистого прибутку, що надходить до загального виторгу від реалізації продукції. Решта виторгу йде на невідкладні платежі, пов'язані з відтворенням вироб­ничих ресурсів, до бюджету та на інші цілі.

Чистий виторг залишається у грошовій формі в обороті підприємства. Отже, коефіцієнт чистого виторгу визначають як відношення суми амортизаційних відрахувань і чистого прибутку до виторгу від реалізації продукції. У нашому прикладі коефіцієнт чистого виторгу дорівнює

0,092  [(258 + 2008) : 24632].

Це означає, що на кожен карбованець від реалізації (без податку на добавлену вартість і акцизний збір) підприємство одержало9,2 коп. чистого виторгу.

Прискорення оборотності обігових коштів призводить до підвищення ефективності виробництва, збільшення його обсягів і раціонального використання фінансових ресурсів. Оборотність обігових коштів характеризується такими показниками:

1) кількість оборотів обігових коштів за проаналізований період (О.);

2) коефіцієнт закріплення обігових коштів (К );

3) швидкість обороту обігових коштів (Шц). Кількість оборотів, що здійснюють обігові кошти за проаналізований період, визначається як відношення обсягу реалізації продукції (РП) до середньорічної вартості обігових коштів (ОК):

0б = РП / ОК.

На практиці окремо обчислюють показники оборотності матеріальних обігових коштів (МОК) і коштів у розрахунках (ГК). Середні залишки цих коштів визначають за даними аналітичного балансу-нетто як відно­шення підсумків на початок  і  кінець  проаналізованого  періоду  до  двох.

Коефіцієнт закріплення обігових коштів визначається відношенням середньорічної вартості обігових коштів до обсягу реалізації продукції за проаналізований період:

Кз = ОК/РП.

Він показує, скільки обігових коштів необхідно для того, щоб отри­мати обсяг реалізації продукції на грошову одиницю.

Найбільш розповсюдженим є розрахунок швидкості обороту обігових коштів, яка визначається часом, необхідним для здійснення всіх стадій їх кругообігу:

Ш0= (ОК х Д):РП,

де Д - кількість календарних днів у проаналізованому періоді (місяць - ЗО днів, квартал - 90 днів, рік - 360 днів).

Прискорення оборотності веде до вивільнення обігових коштів, а її сповільнення - до додаткового залучення коштів в оборот підприємства. Розрізняють показники абсолютного і відносного вивільнення (або до­даткового залучення) обігових коштів.

Абсолютне вивільнення (або залучення) коштів дорівнює різниці між величинами залишків - середніх фактичних і базових.

Відносне вивільнення середніх фактичних залишків обігових коштів є величиною, яка потрібна була б підприємству, якщо б швидкість обороту коштів була на рівні базового періоду.

Для визначення суми відносно вивільнених чи додатково залучених в оборот підприємства коштів використовують таку формулу :

ОК = ( Ш – Ш ) * РП / Д

Де Ш і Ш – базова і фактична швидкість обороту обігових коштів ( днів )

РП – фактичний обсяг реалізації продукції .

Розглянемо дані показники оборотності обігових коштів підприємства на нашому прикладі .

1.              Кількість оборотів обігових коштів :

Базовий рік Об = 22660 / 6022,5 = 3,76        ( РП / ((II+III)АБ)/2)

Окремо обрахуємо показники оборотності матеріальних обігових коштів ( МОК ) і грошових коштів ( ГК )

                    Об(МОК) = 22660 / 3731 = 6,07                                 (РП / (IIАБ) / 2)

                    Об (ГК )    = 22660 / 677,5 = 33,45                              (РП / (р.260-290)АБ)

Звітний період :    Об              = 24632 / 6323,5 = 3,89

                                          Об(МОК) = 24632 / 4280,5 = 5,75

                                          Об(ГК)      = 24632 / 558,5   = 44,1

Отже кількість оборотів обігових коштів даного підприємства у звітному році зросла у 1,034  рази порівняно з базовим роком.

2.              Коефіцієнт закріплення обігових коштів :

                  Базовий рік –     Кз =  6022,5 / 22660 = 0,266

                  Звітний рік -       Кз = 6323,5 / 24632 = 0,257

3.              Швидкість обороту обігових коштів :

                 Базовий рік -           Ш = (6022,5 х 360) / 22660 = 95,7 днів

                  в.т.ч.                        Ш(МОК) = (3731 х 360)   / 22660  = 59,3 днів

                 Звітний рік -             Ш = (6323,5 х 360) / 24632 = 92,4 днів

                  в.т.ч.                     Ш(МОК) = (4280,5 х 360) / 24632 = 62,6 днів

              Отже швидкість обороту у звітному році зросла у 1,036 рази порівняно з базовим роком що приводить до вивільнення обігових коштів .

Визначимо суму відносно вивільнених обігових коштів (ОК):

                ОК = [ (92,4 - 95,7) х 24632 ] / 360 = -225,79 тис. грн,

у тому числі залучених матеріальних обігових коштів:

          ОК=[(62,56 - 59,3) х 24632] /360 =+223,06 тис.грн. Результати обчислень показників оборотності обігових коштів під­приємства зведено у табл. 3.12.

Таблиця 3.12.

Показники оборотності обігових коштів підприємства