Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю

– контролює дотримання чинного законодавства, міжгалузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язаних з важкими та шкідливими умовами праці; виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування та інше.

Розрахунок чисельності СОП на підприємстві здійснюється за формулою:

М1=2+Рср*Кв/Ф,

де М1 - чисельний склад СОП на підприємстві;

Рср - середньосписочна чисельність працюючих на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годин;

Кв – коефіціент, що враховує шкщливістьта небезпечність виробництва.

За даною формуло розрахумо чисельний склад СОП на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” :

Кв = 1+ (Рв+Ра)/Рср,

де Рв - чисельність працюючих з шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Ра - чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки.

Кв -.максимально може дорівнювати 3, у разі коли всі робітники працюють з шкідливими речовинами, тобто Рв+Ра = 2 Рср.

Стан охорони праці та ефективність роботи служби охорони праці на Житомирському м’ясокомбінаті можна охарактеризувати, за допомогою наступних коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт частоти травматизму Кч - визначає число нещасних випадків, що припадають на 1000 працюючих за певний період:

Кч = (п/П)* 1000,

де п - кількість нещасних випадків за звітний період;

П – середньооблікова кількість працюючих.

Коефіцієнт травмвтизму на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” у 2003 році дорівнює 7,23, а у 2004 році він знизився до 5,09, у 2005 році він взагалі дорівнює 0.

2. Коефіцієнт важкості травматизму Кв характеризує середню тривалість непрацездатності, яка припадає на один нещасний випадок:

Кв=Д/п,

де Д - загальна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період;

п – кількість нещасних випадків за звітний період.

Цей показник також з кожним роком зменшується, так у 2003 році він становив 30,33, а у 2004 – 26,50, у 2005 році – 0.              .

3. Коефіцієнт загального травматизму Кзаг характеризується і кількістю днів непрацездатності за звітний період, що припадає на 1000 працюючих:

Кзаг =Кч* Кв = (Д /П) *1000

З розрахунків зролених за даною формулою, на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” цей показник у 2003 році становив 219,28, у 2004 році 134,86, а у 2005 році він дорівнює 0.

З метою кількісної характеристики рівня захворювань на виробництві розраховують:

4. Коефіцієнт частоти випадків захворювань Кз в розрахунку на 100 працюючих:

Кз = (З*100)/П;

де З - кількість випадків захворювань.

Частота випадків захворювань на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” у 2003 році дорівню 53, у 2004 році цей показник знизився до 50,90, а у 2005 році до 43,50.

5. Коефіцієнт важкості захворювань Квз:

Квз = Дз/З

де Дз - сумарна кількість днів непрацездатності за звітний період.

На ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” коефіцієнт важкості захворвань у 2003 році – 4,14, у 2004 році – 2,65, ау 2005 році він дорівнює 0.

З метою оцінки умов праці на підприємстві розраховують:             

6. Коефіцієнт небезпеки робочих місць Крм:             

Крм = Рн/Рз,

де Рн - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм; Рз - загальна кількість робочих місць.

7. Коефіцієнт умов праці Кп:

Кп = Пн/П,

де Пн ­– чисельність працівників, що працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам;

П – загальна чисельність працівників.

На ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” всі робочі місця відповідають вимогам санітарних норм. Тому коефіцієнти небезпеки робочих місць та умов праці дорівнюють нулю.

8. Коефіцієнт небезпечності машин Км:

Км = Мн/Мз,

де Мн - кількість машин і механізмів (або іншого обладнання, залежно від роду діяльностіпідприємства), що не відповідають нормативним вимогам, шт.; Мз - загальна кількість машин і механізмів, шт.

9. Коефіцієнт небезпечності будівель та виробничих приміщень:

Кб = Бн/Бз,

де Бн - кількість будівель та виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам, шт.;

Бз - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

Так як на підприємстві таких машин і механізмів, які не відповідають нормативним вимогам, немає, коефіцієнт небезпечності машин Км = 0.

Усі будівлі і виробничі приміщення також відповідають нормативним вимогам. По цій причині коефіцієнт небезпечності будівель та виробничих приміщень Кб = 0.

Результати оцінки загального стану охорони праці на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” подані в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Аналіз стану охорони праці на підприємстві

Усе це свідчить про високий рівень стану охорони праці на підприємстві. Позитивним показником стану охорони праці на підприємстві є те, що на протязі 2003-2005 рр. на підприємстві не сталося жодного нещасного випадку. Про це свідчать коефіцієнти частоти травматизму, важкості травматизму та за­гального травматизму, які дорівнюють нулю. В той же час коефіцієнти частоти випадків захво­рювань та важкості захворювань мають певну вагу для підприємства. Тому служба охорони праці повинна ще більше прикладати зусиль для того, щоб на під­приємстві захворюваність робітників (особливо взимку) була найнижчою.

Умови праці - це сукупність факторів виробничої обстановки, що впливають на працездатність і здоров'я людини в процесі праці. Згідно з "Гігієнічною класифікацією умов праці №4137-86 параметри трудового процесу за ступенем впливу на функціональний стан і здоров'я працюючих поділяються на 3 класи:             

І клас - оптимальні умови і характер праці, при яких виключена несприятлива дія небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НіШВФ) на здоров'я працюючих і створюються передумови для збереження високого рівня працездатності;

П клас - допустимі умови і характер праці, при яких рівень НіШВФ не перевищує гігієнічних нормативів;              ,

Ш клас - шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких рівень НіШВФ перевищує нормативи і викликає функціональні зміни організму

Фактичне значення освітленості на робочому місці визначається шляхом вимірювання за допомогою люксметра або шляхом розрахунку за формулою:

де Sв, Sn - площа вікон (сумарна) і підлоги, м2;

τВ – коефіцієнт світло пропускання вікна (τВ=0,15...0,6);

rl- коефіцієнт, що враховує відображення світла від внутрішніх поверхонь приміщення (rl=1...10);

ηВ – світлова характеристика вікон (ηВ=6,5...29);

КЗ – коефіцієнт запасу (КЗ=1...1,5);

Кбуд – коефіцієнт, який враховує затемнення вікон сусідніми будівлями (Кбуд=1...1,7).

В приміщенні працюють комп’ютер і принтер. Рівень шуму від комп’ютера дорівнює 60 Дб, від принтеру – 65 Дб. Для обчислення шуму роботи комп’ютера та принтера використаємо формулу для обчислення сумарного рівня шуму:

L = Ll + ∆L,

де Ll – більший із рівнів, які сумуються;

∆L – добавка, що залежить від значення різниці між рівнями шуму, яка знаходиться за таблицею 4.2.

Таблиця 4.2. Добавка, що залежить від рівня шуму