Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю

З проведеного дослідження ми можемо зробити висновок, що швидкість обороту дебіторської заборгованості виріс на 4,8, тобто дебіторська заборгованість швидше переходить в стан грошових коштів у 2004 році ніж у 2003 році. Також зменшився термін погашення дебіторської заборгованості. Це свідчить по те що терміни розрахунків зменшилися на 6,7. Але часта дебіторської заборгованості у частині оборотних активів зросла на 18,3.

Взагалі можна зробити висновок про покращення стану дебіторської заборгованості.

Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості.

Для цього доцільно скласти розрахунковий баланс, тобто порівняти кредиторів (джерела активів) з дебіторами (розміщенням активів), передбачаючи при цьому, що кредиторська заборгованість має бути перектира дебіторською.

Після аналізу дебіторської заборгованості управлінський персонал ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” складає розрахунковий баланс, в активі якого відображається дебіторська заборгованість, а в пасиві – кредиторська.

Дебетове сальдо, тобто перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, свідчить про те, що частина оборотних засобів підприємства вилучена з обігу і знаходиться в його дебіторів. Кредитове ж сальдо по розрахунковому балансу, тобто перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською, свідчить про позабалансове залучення підприємством в господарський обіг засобів інших підприємств.

Таблиця 2.21. Розрахунковий баланс підприємства

За даними таблиці 2.20. у 2004 році дебіторська заборгованість збільшилась на 2910,3 тис. грн., що склало 238% (тобто більше ніж у двічі), кредиторська – на 2113,9 тис. грн. (220%). Це свідчить, що дебіторська заборгованість є більшою за кредиторську, тобто значна часта оборотних активів вилучена з господарської діяльності. Але це також показує, що у 2004 році було збільшено реалізацію продукції.

Аналіз дебіторської заборгованості передбачає вивчення причин виникнення заборгованості. Для покращення фінансового стану підприємства необхідно:

1)     слідкувати за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;

2)     при можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників для зменшення ризику недоплати, який є значним при наявності монопольного замовника;

3)     контролювати стан розрахунків за простроченою заборгованістю. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину боргу;

4)     своєчасне виявляти недопустимі види дебіторської заборгованості, до яких в першу чергу відносять прострочену заборгованість покупцям понад трьох місяців, по платежам до бюджету тощо.

В ході аналізу дебіторської заборгованості на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” було розкрито її якісний склад і внутрішню структуру як по видах заборгованості, так і по термінах виникнення. Це необхідно для того, щоб, по-перше, виявити прострочені та безнадійні борги дебіторів, по-друге, своєчасно встановити борги, і, по-третє, щоб своєчасно вжити заходів по стягненню з дебіторів прострочених боргів.

Дебіторська заборгованість відображена у розділі III активу (р160 -240) в групі товарів відвантажених, виконаних робіт і послуг та за статтями, об’єднаними під назвою „Розрахунки з дебіторами”.

Висновки до 2-го розділу

Метою написання другого розділу дипломної роботи є дослідження організації та ведення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”.

В ході дослідження діяльності ЗАТ „Житомирский м’ясокомбінат” нами було виявлено деяки недоліки у організації управлінського та фінансового обліку на підприємстві. Тому у даній роботі було запропоновано:

–                                       чітке розмежування фінансового обліку та управлінського;

–                                       розподіл обов’язків між працівниками бухгалтерії та інших відділів з метою удосконалення ведення обліку на підприємстві;

–                                       розроблено де яки види внутрішніх звітностей;

–                                       здійснення аналізу не тільки за видами заборгованості, але й за строками непогашення;

–                                       внесено пропозицію, щодо здійснення документування на підприємстві.

ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” є підприємством, яке було реорганізоване у 2002 році, але при цьому дослідивши його роботу з точки зору фінансового, управлінського та податкового обліку ми можемо зробити висновки, що на сьогодні це підприємство досягло значних успіхів порівняно з попередніми роками.

В ході написання другого розділу дипломної роботи нами було виявлено, що в реальній практиці постійно виникають ситуації, коли по тим чи іншим причинам підприємство не в змозі стягнути борги з контрагентів за відвантажену продукцію. В цьому випадку виникає дебіторська заборгованість, яка є по суті безпроцентною позичкою покупцям. Вона зависає на довгі місяці, а іноді – роки і чим довший термін непогашення тим ймовірніше, що оплата за продукцію не надійде. Зростання дебіторської заборгованості погіршує стан підприємства, а інколи призводить до банкрутства.

Також в якості вирішення організації дебіторської заборгованості на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” пропонується в комп’ютерній програмі бухгалтерського обліку розробити звіт до бази даних про стан розрахунків з дебіторами, у якому повинно бути зазначено:

1)                фіксація дати виникнення і дати погашення дебіторської заборгованості за кожним контрагентом і за кожним виставленим до нього рахунком-фактурою з метою подальшої її класифікації за строками непогашення;

2)                віднесення дебіторської заборгованості за певний період до відповідної групи за строками непогашення: тиждень, до 30 днів, до 90 днів, до одного року, більше року.

В результаті впровадження зазначених пропозицій на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” з автоматизованим бухгалтерським обліком, на нашу думку, очікується підвищення ефективності обліку й управління дебіторською заборгованістю.

3. Організація контролю розрахунків з дебіторами на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”

3.1 Організація зовнішнього та внутрішнього контролю на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”

В сучасних умовах господарювання з урахуванням існуючих організаційно-правових форм організації підприємницької діяльності, питання організації бухгалтерського контролю є актуальним. При цьому дієвість контролю підвищується завдяки поєднанню різних форм, способів і прийомів контролю.

Традиційно серед основних форм контролю виділяють ревізію, контрольну перевірку, обстеження, інвентаризація, судово-бухгалтерська експертиза, аудит, аналіз.

Найбільш досконалим методом бухгалтерського контролю для підприємств є проведення внутрішніх ревізій.

Ревізія – це форма контролю фінансового-господарської діяльності підприємств, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності, спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнення і розкрадання грошових коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Максимальний ефект в ревізійній діяльності досягається при правильному її плануванні. План ревізії – це документ, в якому вказується перелік контрольно-ревізійних робіт, які необхідно виконати, кількість часу, що відводиться для виконання запланованих контрольних процедур, спосіб ревізії, дата початку і закінчення конкретної роботи та виконавці.

Найбільш досконалим прийомом наступного господарського контролю, який часто застосовується як форма окремого контролю,є проведення інвентаризацій активів і фінансових зобов’язань.

Інвентаризація як метод наступного господарського контролю є основою внутрішньогосподарського контролю, регламентується діючим законодавством та проводиться незалежно від проведення ревізії, аудиту, судово-бухгалтерської експертизи.

Робота підприємств і організацій в умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби зумовлює появу нової форми незалежного контролю – аудиту.

Відомий автор книги „Основи аудиту” Р. Адамс дав класичне визначення суті аудиту, за яким аудит – це процес, за допомогою якого компетентний незалежний працівник нагромаджує й оцінює свідчення про інформацію, яка піддається кількісній оцінці і стосується специфічної господарської системи, з тим щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації установленим стандартам [1, c. 25].

Сутність аудиту полягає у перевірці бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою встановлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам законів України та національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або іншим правилам згідно з вимогами її користувачів.

Згідно із Законом України „Про аудиторську діяльність” ст.3, поняття „аудиторська діяльність” містить в собі організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг [38 c.243].

Згідно з наказу про облікову політику річна фінансова звітність ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” підлягає обов’язковій аудиторській перевірці не пізніше 30 квітня і оприлюдненню до 1 червня згідно вимог чинного законодавства (Додаток К).

З усіх методів господарського контролю на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” здійснюється лише зовнішніх та внутрішній аудит та інвентаризація активів та зобов’язань. Ці методи ми розглянемо у дипломній роботі

Одним з найважливіших показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, є стан розрахунків з дебіторами і кредиторами. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №10 „Дебіторська заборгованість”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 237 від 8.10. 1999 р., визначаються методологічні основи формування бухгалтерського обліку і розкриття у фінансовій звітності підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних організацій) інформації про дебіторську заборгованість, яку аудитор повинен використати у своїй роботі.

Перш ніж здійснювати контроль на підприємстві аудитору необхідно розробити програму даної перевірки.

Таблиця 3.1. Програма аудиторської перевірки дебіторської заборгованості