Організація та методика обліку витрат підприємства, організації, установи на прикладі Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційно

 

Таблиця 3.4

Вимоги до оцінки в обліку та звітності

Вид об’єкта обліку	Оцінка
	В обліку	В звітності
Адміністративні витрати	За первісною вартістю	За теперішньою вартістю
Інших операційні витрати	За первісною вартістю	За теперішньою вартістю

 

Облік витрат іншої операційної діяльності Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг показано у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Облік витрат іншої операційної діяльності

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
1	2	3
Нарахована амортизація по основних засобах та інших необоротних  активах загальногосподарського призначення	92	13
Списано матеріальні витрати, що належать до адміністративних витрат	92	20
Відображено витрати на службове відрядження працівників апарату управління підприємства	92	372
Нараховані витрати за комунальні послуги, отриманні від сторонніх  органіхацій	92	63
Нарахована заробітна плата  адміністративному персоналу	92	661
Нараховані внески на соціальне  та пенсійне страхування	92	65
Відображено витрати за юридичні, аудиторські або інфармаційні послуги	92	685
Нараховані податки, які включаються  у адміністративні витрати	92	641
Нараховано штрафи, пені неустойки	948	641, 65, 63, 385
Відображено витрати на утримання  об’єктів соціально-культурного призначення	949	20, 641, 65, 12, 63
В кінці місяця витрати списуються на фінансовий результат	791	92, 948, 949

Після запису господарських операцій за місяць на рахунках бухгалтерського  обліку здійснюють підрахунок обігів за дебетом і кредитом кожного синтетичного рахунку і визначають залишки на кінець місяця.

Інформація яка вже міститься  в первинних документа систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах аналітичного та синтетичного обліку.

Взаємозв'язок реєстрів аналітичного і синтетичного обліку показано у табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Регістри аналітичного та синтетичного обліку РШЕУ

Зміст господарської операції	Назва реєстру синтетичного обліку	Назва реєстрів аналітичного обліку
1	2	3
Витрати виробництва	Обороти по рахунку 23	Журнал-ордер та відомість по рахунку 23
Загальновиробничі  витрати	Обороти по рахунку 91	Журнал-ордер та відомість по рахунку 91
Адміністративні витрати	Обороти по рахунку 92	Журнал-ордер та відомість по рахунку 92
Інші витрати операційної діяльності	Обороти по рахунку 94	Журнал-ордер та відомість по рахунках 948, 949

 

3.3. Визначення та облік фінансового результату

 

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризується показником прибутку або збитку.

Прибуток – це сума, на яку доходи підприємства перевищують пов’язані з ним витрати.

Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати [6].

Фінансові результати поділяють за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають, на прибутки (збитки) від звичайної (операційної, фінансової та іншої діяльності) та надзвичайної діяльності.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого  прибутку (збитку) звітного періоду. З  цією метою в бухгалтерському  обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та затрат (рис. 3.2.).

 

         

3. Визначення валового прибутку

        

4. Визначення фінансового результату  операційної діяльності прибутку  до оподаткування

         

5. Визначення нерозподіленого  чистого прибутку

         

 

 

 

Рис. 3.2. Визначення фінансового результату операційної діяльності

Як видно з рисунка, визначення фінансового результату як процесу  розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділене на такі етапи:

1. Визначення валового доходу.

2. Визначення чистого доходу (виручки)  від реалізації продукції (товарів,  послуг).

3. Визначення валового прибутку (збитку).

4. Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) від операційної діяльності до оподаткування.

5. Визначення нерозподіленого чистого  прибутку підприємства.

6. Розрахунок прибутку (збитку) від  звичайної діяльності до оподаткування.

7. Визначення чистого прибутку (збитку) від звичайної діяльності.

8. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Рахунок 79 «Фінансові результати»  призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

За кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Рахунок 79 «Фінансові результати»  має такі субрахунки:

791 «Результат операційної діяльності»

792 «Результат фінансових операцій»

793 «Результат іншої звичайної діяльності»

794  «Результат надзвичайних  подій».

На РШЕУ для обліку фінансового  результату використовується субрахунок 791 «Результат   операційної  діяльності».

На субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства.

За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, робіт, послуг (рахунок 70 «Доходи від реалізації»), за дебетом – сума в порядку закриття рахунків обліку витрат на виробництво, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат та інших операційних витрат (23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

Облік фінансових результатів від операційної діяльності на РШЕУ показано у табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Облік фінансових результатів від операційної діяльності

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
1	2	3
В кінці звітного періоду списуються фінансовий результат:
- виробничі витрати	791	23
- загальновиробничі витрати	791	91
- адміністративні витрати	791	92
- інші операційні витрати	791	948, 949

 

В кінці звітного періоду субрахунок 791 «Результат операційної діяльності»  закривається: прибутки або збитки списуються (табл. 3.8)

Таблиця 3.8

Облік формування чистого прибутку (збитку)

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
1	2	3
Списується прибуток за звітний  період	791	441
Списуються збитки за звітний період	442	791

 

 

4. ВІДОБРАЖЕННЯ ВИТРАТ У ФІНАНСОВИХ ЗВІТАХ ПІДПРИЄМСТВА

 

На основі даних бухгалтерського  обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність, яку підписують керівник та головний бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність - бухгалтерська  звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [4].

Метою складання фінансової звітності  є надання користувачам для прийняття  рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
• оцінка статті може бути достовірно визначена.

Звітним періодом для складання  фінансової звітності є календарний  рік. Баланс підприємства складається  на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається  наростаючим підсумком з початку звітного року.

Виділяють такі якісні характеристики фінансової звітності: дохідливість, доречність, достовірність і зіставність.

Інформація, яка надається у  фінансових звітах, повинна бути дохідлива  і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність повинна містити  лише доречну інформацію, яка впливає  на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у  фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

• фінансові звіти підприємства за різні періоди;
• фінансові звіти різних підприємств.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

• автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;
• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
• нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
• послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
• обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
• превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.