Особливості обліку в будівництві

– витрати на виконання  виправлень і гарантійних робіт, у т. ч. витрати на гарантійний ремонт зданих замовнику об’єктів, протягом гарантійного строку, встановленого договором підряду, щодо виконання ремонту з дати підписання акта про прийняття об’єкта в експлуатацію;

– тимчасові  розведення від магістральної та розвідної мережі електроенергії, води, пари, газу та повітря в межах робочої зони конкретного об’єкта будівництва;

– витрати, пов’язані  з пристосуванням будівель, що споруджуються чи наявні на будівельних майданчиках, замість будівництва нетитульних тимчасових будівель і споруд на конкретному об’єкті будівництва;

– інші витрати.

Матеріальні витрати, що включаються у собівартість продукції, складаються з матеріальних витрат, які можуть виділятися окремими статтями калькуляції (матеріали, будівельні конструкції), і витрат, які належать до інших статей калькуляції (експлуатація будівельних машин і механізмів Дт 911 Кт 201, 203, 208; загальновиробничі витрати Дт 912 Кт 201, 203, 207, 22 та ін).

У поточному обліку при  списанні матеріалів можуть використовуватись  такі види оцінки:

– ідентифікована собівартість відповідної  одиниці запасів;

– середньозважена собівартість;

– собівартість перших за часом надходжень запасів (ФІФО);

– собівартість нормативних затрат;

– ціна продажу.

Завдання працівників  бухгалтерії полягає у виборі оптимальної оцінки матеріальних витрат з метою найточнішого визначення фінансових результатів від реалізації окремих видів продукції, а також результатів діяльності окремих структурних підрозділів.

Основними документами  щодо списання матеріалів є: накладні, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє  переміщення) матеріалів, акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів, лімітно-забірні карти.

Вказані первинні документи – це основа для заповнення матеріально відповідальними особами реєстрів аналітичного обліку: карточок складського обліку, книг залишків матеріалів, матеріальних звітів за формою № М-19, М-29. На основі матеріальних звітів за приоб’єктними складами, які складають виконроби, та нагромаджувальних відомостей за центральним складом, які складають комірники, в бухгалтерії заповнюють Відомість 10-Б або Відомість 5.1 (при використанні нових реєстрів). Підсумкові дані з названих реєстрів переносяться за журнально-ордерної форми рахівництва з Відомості 10-Б у Журнал-ордер № 10-Б, а за нової журнальної форми – із Відомості 5.1 у Журнали № 5 або 5-А (якщо використовуються рахунки 8-го класу). При використанні автоматизованого обліку названі реєстри заміняють відповідні машинограми.

Основними первинними документами  з обліку прямих витрат на оплату праці  є:

• табель використання робочого часу;
• табель-розрахунок;
• наряди;
• акордні наряди;
• листки на доплату та ін.;

Зазначені первинні документи  узагальнюються відповідно до об’єктів будівництва в розробній таблиці  № 2 або машинограмі, яка її заміняє. Підсумкові дані з таблиці щодо синтетичних  рахунків і окремих аналітичних  статей, які відкриваються до окремих видів витрат, заносяться в Журнал-ордер № 10-Б, Журнали № 5, 5А або у відповідну машинограму. Завданням працівників бухгалтерії є розподіл заробітної плати між працівниками бригади.

Типова кореспонденція рахунків з обліку прямих витрат наведена в табл. 2.4.3.1.

 

Таблиця 2.4.3.1. Типова кореспонденція рахунків з обліку прямих витрат

 

№ з/п	Зміст операції	З використанням рахунків класу 8		Без використання рахунків класу 8
		Дт	Кт	Дт	Кт
1.	Витрачання основних матеріалів	80	2010	231	2010
		231	80
2.	Витрачання будівельних конструкцій	80	2011	231	2011
		231	80
3.	Нарахування основної заробітної плати  робітникам	81	66	231	66
		231	82
4.	Нарахування додаткової заробітної плати  робітникам	81	66	231	66
		231	81
5.	Проведення відрахувань на соціальні заходи	82	65	231	65
		231	82

 

 

Закінчення табл. 2.4.3.1.

 

1	2	3	4	5	6
6.	Списання втрат від браку	231	24	231	24
7.	Віднесення на витрати будівництва  інших прямих витрат: – послуги субпідрядних організацій	84 231	63 84	231	63
	– податки, збори, безпосередньо пов’язані з виробничим процесом	84	64.1	231	641
		231	84
	– інші прямі витрати	80–84	Різні	231	Різні
		231	80–84
8.	Списання витрат з утримання  й експлуатації будівельної техніки	231	911	231	911
9.	Віднесення на собівартість об’єктів будівництва загальновиробничих витрат	231	912	231	912
10.	Списання витрат за будівельним  контрактом	903	231	903	231
		79	903	79	903

 

 

2.4.4. Облік втрат від браку

 

У процесі господарської  діяльності будівельної організації  може виникати брак. Розрізняють такі види браку:

– внутрішній;

– зовнішній;

– який можна виправити;

– який не можна виправити.

Внутрішній  брак – це брак, допущений з внутрішніх причин при проведенні БМР (відхилення від проектно-кошторисної документації, використання неякісних будівельних матеріалів тощо).

Зовнішній брак – це брак, допущений з вини сторонніх організацій (поставка неякісних будівельних матеріалів, несвоєчасна поставка матеріалів, неякісні креслення на будівництво об’єктів та ін.).

Брак, який можна виправити – це брак, який економічно доцільно виправляти, а брак, який не можна виправити – це такий, який економічно недоцільно виправляти.

Завданням бухгалтерського  обліку є своєчасне представлення  адміністрації інформації про витрати  на виправлення браку та винуватців цього. Облік втрат від браку має організовуватися щодо його окремих видів і винуватців.

Відповідно до П(С)БО16, Методичних рекомендацій № 30, втрати від  браку належать до інших прямих витрат.

Після набрання чинності П(С)БО № 16 будівельні організації мають право у структурі собівартості БМР виокремлювати втрати від браку калькуляційною статтею або обліковувати їх у складі інших прямих витрат. У промисловості, починаючи з 1955 р., втрати від браку були окремою калькуляційною статтею собівартості продукції.

Первинним документом для обліку втрат від браку є Акт про брак (форма П-46), де вказується місце виникнення браку, його причина, винуватці, а також витрати на виправлення такого браку.

Дані первинних  документів про брак переносяться у  Відомість 14 або безпосередньо в Журнал-ордер № 10-Б за журнально-ордерної форми рахівництва; в Журнали № 5, 5А – за журнальної, у відповідні машинограми – за автоматизованої. У зв’язку з тим, що Журнали № 5, 5А призначені лише для синтетичного обліку втрат від браку, то до них доцільно відкривати допоміжні відомості, де можна було б здійснювати аналітичний облік втрат від браку.

Синтетичний облік втрат  від браку здійснюється у названих реєстрах на рахунку 24 “Брак у виробництві”. За дебетом цього рахунку відображається вартість виявленого браку і витрати на його виправлення, а за кредитом – відшкодування втрат від браку та їх списання. Зазначимо, що нині діє Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 (далі – Постанова № 116). Відповідно до п. 2 цієї Постанови, розмір збитків від знищення (псування) матеріальних цінностей, у т. ч. брак, визначається в подвійному розмірі балансової вартості цих цінностей, включаючи ПДВ. Отже, при віднесенні втрат від браку на винну особу, в підприємства виникає своєрідний дохід, який є об’єктом оподаткування ПДВ і має перераховуватися до бюджету.

В обліку браку  у виробництві застосовують подану кореспонденцію (табл. 2.4.4.1.).

 

Таблиця 2.4.4.1. Типова кореспонденція рахунків з обліку втрат від браку

 

№	Зміст	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	2	3	4
1	Виявлено брак в основному і  допоміжних виробництвах	24	231, 232
2	Списано матеріали, МШП на виправлення  браку	24	20, 22
3	Нарахована заробітна плата  робітникам за виправлення браку  та проведено обов’язкові нарахування  на неї	24	66, 65
4	Списано послуги будівельної техніки, пов’язані з виправленням браку	24	911
5	Прийнято до оплати рахунки сторонніх організацій за роботи, пов’язані з виправленням браку	24	63
6	Оприбутковано матеріали, МШП від  розбирання забракованих робіт	20	24
7	Віднесено втрати від браку на вину особу	37	71
8	Нараховано ПДВ у частині  вартості браку, що віднесено на винну особу	71	641

 

Закінчення табл. 2.4.4.1.

 

1	2	3	4
9	Нараховується до бюджету подвійний  розмір втрат від браку, віднесених на винну особу	71	642
10	Списується собівартість браку, віднесеного  на винну особу	94	24
11	Утримано з заробітної плати винуватця за допущений брак	66	37
12	Віднесено частину втрат від  браку на сторонню організацію –  винуватця цього браку	36, 37	71
13	Нараховано ПДВ у частині  вартості браку, що віднесено на сторонню організацію	71	641
14	Списується собівартість браку, віднесеного на сторонню організацію	94	24
15	Списані втрати від браку на основне  та допоміжні виробництва	231, 232	24