Теоретичні та практичні аспекти обліку видатків на оплату праці бюджетних установ

 

Схема руху облікової інформації з обліку нарахування заробітної плати

Усі бюджетні установи повинні вести  окремий облік:

-  фонду заробітної плати  робітників і службовців: складу  за списком; складу поза списком (поза штатом);

-разових та інших премій, які  не включаються до фонду заробітної плати;

-інших грошових і натуральних  виплат робітникам і службовцям.[48, с. 41]

На суми нарахованої  заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування.

Нараховуючи окремі виплати, виходять із середньої заробітної плати, яку  обчислюють згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України  від 08.02.95 № 100 з подальшими змінами. Зазначені виплати застосовуються в разі:

• надання працівникам щорічної відпустки та додаткових відпусток;
• виконання працівниками державних і громадських обов’язків;
• надання жінкам додаткових перерв для годівлі дитини;
• залучення працівників до виконання військових обов’язків;
• службових відряджень;
• інших випадків.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої  заробітної плати і відрахування з неї на підставі розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостей відображають у «Меморіальному ордері № 5 — Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій» т. ф. № 405 (бюджет). Записи у зведенні систематизують за відповідними кодами функціональної класифікації видатків та видами коштів спеціального фонду. У централізованих бухгалтеріях записну зведенні показують у розрізі установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією.[36, с. 9]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Утримання із заробітної  плати працівників

 

 

 

Утримання із заробітної плати - форма стягнення з робітників та службовців податків та інших платежів.

Утримання з заробітної плати працівників  через бухгалтерію бюджетних  установ за переліком і економічним  змістом не мають якихось особливостей і здійснюються згідно з чинним законодавством на загальних підставах.[45, с.36]

Суми, які утримують із заробітної плати працівників, можна умовно об’єднати у три групи:

• податки, збори, обов’язкові платежі;
• інші суми, що утримують у випадках, установлених законодавством;
• суми, що утримують у випадках, передбачених угодою між працівником і підприємством.

        На сьогодні із заробітної плати працівників утримують суми:

• прибуткового податку;
• збору на державне пенсійне страхування;
• внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
• внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Обов'язкові види утримань (згідно із чинним законодавством):

1. Прибутковий податок. Здійснюється  відповідно до Закону України  «Про податок з доходів фізичних  осіб» від 26 травня 2003 р. №  889-IV.

Законом визначено об'єкти оподаткування - загальний місячний оподатковуваний  дохід, чистий річний оподатковуваний  дохід, доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи.

Окремими пунктами закону визначені  податкові соціальні пільги, які дають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного працедавця у вигляді заробітної плати.

Відповідальність за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати несе працедавець, який виплачує такі доходи, тобто бюджетна установа.

2.Внески на обов'язкове пенсійне  страхування. Здійснюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. №400/97-ВР, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 p. № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

3.Внески до Фонду соціального  страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності Здійснюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ у розмірі 0,5% із сукупного оподатковуваного доходу, та якщо розмір сукупного оподатковуваного доходу більше прожиткового мінімуму для працездатної особи - у розмірі 1%.

4. Внески до Фонду державного  соціального страхування на випадок  безробіття. Здійснюються відповідно  Закону України «Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування  на випадок безробіття» від  02.03.2000 р. № 1533-111 у розмірі 0,5% із сукупного оподатковуваного доходу. [48, с. 84]

У зв'язку з набуттям 13 січня 2009 року (з дня опублікування) чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» № 799-VI (далі — Закон), Державний центр зайнятості надає роз'яснення щодо застосування деяких норм цього Закону, а саме змінено розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Так, роботодавці повинні нараховувати страхові внески за розміром 1,6 %, а утримувати із заробітної плати своїх працівників — в розмірі 0,6 %.

3 13 січня 2009 року страхові внески  до Фонду страхування на випадок  безробіття нараховуються на  суми виплати за виконання робіт (надання послуг) фізичним особам, які працюють у юридичних та фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. Увагу звертають на те, що внесок до Фонду страхування на випадок безробіття з цих виплат сплачується тільки в частині так званих нарахувань.

З 13.01.2009р. грошове забезпечення військовослужбовців підлягає обкладенню внеском до Фонду страхування на випадок безробіття, тобто із суми такого доходу утримується внесок до Фонду страхування на випадок безробіття в розмірі 0,6 %, а нарахування на грошове забезпечення військовослужбовців у розмірі 1,6 % .[27, с.3]

 

5. Облік розрахунків зі стипендіатами

 

 

 

Окремою статтею видатків бюджетних  установ, що має код 1342 за економічною  класифікацією видатків бюджету, є  стипендії. Зазначений напрямок видатків є характерним для закладів освіти і науки.

Стипендія — це грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які вчаться на денних відділеннях вищих і середніх спеціальних навчальних закладів на бюджетній основі, а також особам, що проходять підготовку на стаціонарі в аспірантурі та докторантурі.[сканер]

Виокремлюючи такий напрямок організації  бухгалтерського обліку, як організація  обліку стипендій, слід вказати на значну подібність заходів з удосконалення  та забезпечення облікового процесу на цій ділянці із системою заходів щодо організації бухгалтерського обліку заробітної плати.

Функції обліку особового  складу студентів та інших стипендіатів покладено на студентський відділ кадрів, науковий відділ, відділ докторантури та аспірантури. Відповідно до результатів вступних іспитів абітурієнти зараховуються до складу студентів першого курсу. Студентам на момент 1 вересня присвоюється кодове цифрове чи цифрово-буквене позначення, яке виконує роль, аналогічну табельному номерові. Зазначений кодовий знак закріплюється за студентом на весь час його навчання і фіксується у студентському квитку, заліковій книжці й у всіх первинних документах з обліку стипендій. Зарахування до аспірантури та докторантури також супроводжується присвоєнням аспірантові чи докторантові відповідного кодового позначення відділом науки чи відділом аспірантури і докторантури. Підставою для зарахування студентів, аспірантів та докторантів виступають накази ректора навчального закладу (директора) про зарахування до складу студентів, аспірантів, докторантів відповідного переліку осіб. Подальший рух особового складу студентів, аспірантів, докторантів також здійснюється відповідно до наказів керівника навчального чи наукового закладу.

Функції з обліку результатів  екзаменаційної сесії покладено на деканати навчальних закладів. Зазначені структурні підрозділи акумулюють інформацію щодо оцінок, отриманих студентами під час екзаменаційної сесії за кожним навчальним предметом, у вигляді відомостей на здачу іспитів та заліків. Деканати повинні організувати роботу таким чином, аби впродовж двох днів після закінчення екзаменаційної сесії підготувати матеріали для передачі. Для цього потрібно чітко встановити термін здачі викладачами відомостей на іспит чи залік.

Після обробки інформації й узагальнення її у вигляді відомостей результатів екзаменаційної сесії (з визначенням середнього балу) по навчальних групах деканати передають зазначені накопичувальні документи для вирішення питань призначення чи позбавлення стипендій до стипендіальної комісії. Стипендіальна комісія формується наказом ректора в складі:

• керівника установи;
• деканів (завідувачів відділень);
• представників профспілкової організації;
• бухгалтера розрахункового сектора (групи розрахунків зі стипендіатами).

Комісія після розгляду документів щодо призначення стипендій формує реєстр учнів, студентів, курсантів, яким призначається стипендія. Він затверджується наказом керівника навчального закладу. Зазначений пакет документів передається до розрахункового відділу бухгалтерії для нарахування стипендії. Стипендії докторантам і аспірантам призначаються наказом ректора, директора за поданням наукової частини.

Організація обліку нарахування стипендій  та розрахунків за нею здійснюється за схемою, аналогічною до схеми  організації обліку нарахування заробітної плати та розрахунків по ній, а тому зупинимось лише на основних моментах та особливостях.

Нарахування стипендії  здійснюється за вищевказаними документами, які у встановлені терміни, відповідно до графіка руху носіїв облікової інформації надходять до бухгалтерії. Бухгалтер розрахункового сектора здійснює розрахунок стипендії складанням розрахункових чи розрахунково-платіжних документів за групами. Виплати студентських стипендій на практиці здійснюються двома способами:

• через касу навчального закладу;
• через уповноважені установу банку (платіжною карткою).

Отримання коштів через касу установи здійснюється в особовому порядку  та через фінансових старост, при  цьому другий варіант є більш  раціональним, оскільки дає змогу  істотно скоротити витрати робочого часу. Заслуговує на увагу також установлення чіткого часового терміну видачі стипендій. Нагадаємо, що отримання стипендій фінансовим старостою відбувається за довіреністю групи, яка складається студентами групи на відповідний семестр і завіряється деканом факультету. Уповноважена особа групи має бути поінформована про ступінь та міру відповідальності та порядок здійснення розрахунково-платіжних операцій. За зазначеним документом фінансовий староста отримує платіжні документи, про отримання яких він робить відмітку в журналі реєстрації виданих розрахунково-платіжних документів і сум коштів до виплати. Після видачі сум стипендії, оформлення документів представник групи передає розрахунково-платіжну документацію з залишком коштів до розрахункового сектора установи.[51, с.306]

 

 

 

 

Висновок

 

 

Організація заробітної плати визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці і формами  та системами оплати праці. Тарифна  система, яка є основою організації  оплати праці, включає в себе тарифну  сітку, тарифну ставку і тарифно-кваліфікаційні довідники.

Нормування праці включає два  показники: норму виробітку і  норму часу. Норма виробітку встановлює кількість одиниць продукції, яка  повинна бути виготовлена за одиницю  часу; норма часу - час, необхідний для  виконання роботи в певних умовах.

Існують 2 форми оплати праці - погодинна  і відрядна. При погодинній заробіток  залежить від кількості відпрацьованого  часу і тарифної ставки (зарплата за одиницю часу); при відрядній - від  кількості виробденої продукції  і розцінок (зарплата за одиницю продукції на неї).

У бюджетних установах використовується переважно погодинна оплпта праці.

Застосовують 2 системи погодинної форми оплати праці - проста погодинна  і погодинно-преміальна, при якій робітники крім основного заробітку  отримують ще й премії.

Відрядна форма оплати праці  має такі системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна  і акордна.

Техніка підрахунку заробітної плати  складається з трьох етапів: нарахування, утримання із заробітної плати та визначення зарплати до видачі на руки. При погодинній заробітній платі сума нарахованої зарплати визначається як добуток відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку. При відрядній сума нарахованої зарплати визначається множенням встановленої розцінки за одиницю виробітку на кількість виробів (якщо це пряма відрядна), визначається норма виробітку (якщо це відрядно-преміальна).

Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахукових відомостях по кожному  працівнику за видами (відрядно, погодинно, премії, інші нарахуванні, до яких відносяться доплати за роботу і святкові дні (вихідні дні), роботу в понадурочний час, персональні надбавки, допомога по тимчасовій непрацездатності. Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності визначаються виходячи з середнього заробітку за два попередні місяці, на основі якого обчислюється середньоденний заробіток шляхом ділення заробітку за два місяці на кількість робочих днів за цих два місяці; кількість днів хвороби і трудового стажу роботи.

Утримання із заробітної плати відображається у правій частині розрахункової відомості. До них відноситься прибутковий податок, який обчислюється виходячи з ставок прибуткового податку з доходів громадян; суми по виконавчих листах, по виконавчих написах нотаріальних контор; суми з осіб, що відбувають виправні роботи; профспілкові внески; одержаний аванс за звітний місяць; своєчасно не повернуті підзвітні суми; грошові нарахування (на нестачі товаро-матеріальних цінностей, розкрадання тощо), штрафи та інші відрахування відповідно до чинного законодавства України; відрахування до Пенсійного фонду.