Лексико-стилістичні особливості англомовної Біблії

"The waters saw You, O God;

The waters saw You, they were afraid;

The depths also trembled." (Psalm 77:16) (NKJB) [51].

"Then the moon will be disgraced and the sun ashamed; for the LORD of hosts will reign on Mount Zion…" (Isaiah 24:23) (NKJB) [51].

"The field is wasted, the land mourns; for the grain is ruined, the new wine is dried up, the oil fails." (Joel 1:10) (NKJB) [51].

"For the land is defiled; therefore I visit the punishment of its iniquity upon it, and the land vomits out its inhabitants." (Leviticus 18:25) (NKJB) [51].

Антитеза — це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза робить тексти Біблії не тільки багатими за змістом, але й винятково милозвучними і принадними [14, 32].

"Therefore justice is far from us,

Nor does righteousness overtake us;

We look for light, but there is darkness!

For brightness, but we walk in blackness!" (Isa. 59:9) (NKJB) [51].

"Therefore, just as through one man sin entered the world, and death through sin, and thus death spread to all men, because all sinned." (Rom. 5:12) (NKJB) [37, 181].

"You shall not be afraid of the terror by night, nor of the arrow that flies by day." (Psalm 91:5) (NKJB) [51].

Висновки

Узагальнивши матеріал роботи ми можемо зробити висновок, що Біблія є одним із літературних джерел, багатих на стилістичні засоби та фразеологічні одиниці.

Працюючи над дипломною роботою, нам вдалось простежити історію перекладів Біблії англійською мовою, перша з яких датується ще VI століттям, коли єдиною авторизованою Біблією була латинська Вульгата. У той час ще тільки зароджувалися перші переклади біблійних текстів, що були  власне вільними переказами відомих біблійних оповідань у формі вірша. До кінця Х ст. існувало вже безліч перекладів. Багато було зроблено на шляху до повного перекладу Святого Письма.  Перші спроби реального перекладу Біблії були зроблені у VIII ст. Єпископом Шерборнським Альдгелем, який ймовірно був автором перекладу Псалтиря. Король Альфред переклав десять заповідей і ряд інших біблійних текстів. Згодом на світ з’явився рукопис, відомий під іменем Псалтир Веспасіана, який містив так звані "глоси" – переклад або тлумачення незрозумілих слів. Глоси розміщувались на полях або ж у самому тексті рукопису. Вони часто наслідували латинський порядок слів. Перший повний переклад Біблії англійською мовою здійсненив Джон Вікліф, відомий англійський теолог. За основу був взятий рукопис латинської Вульгати. Чи не найвагомішим перекладом Святого Письма стала Біблія короля Джеймса, яка значною мірою базувалась на Єпископській Біблії і вважалась офіційним перекладом майже протягом 400 років.

Характеризуючи різноманітні переклади, ми виокремили їх особливості та проблематику, що полягають в основному у невідповідності лексики часовому, суспільному та культурному компонентам. Розглядаючи це питання, ми взяли до уваги дослідження відомого американського біблеїста Брюса Мецгера, який зробив вагомий внесок у розвиток біблійних перекладів англійською мовою. Детально описані перекладацькі проблеми та шляхи їх вирішення дали змогу досить ґрунтовно опрацювати та висвітлити тему даної роботи. Опрацьований матеріал дозволив нам зробити висновки, що для кожного перекладача абсолютно необхідними є поширені енциклопедичні знання культурологічного й країнознавчого характеру, які дозволяють адекватно передавати при перекладі ті реалії, що зустрічаються в іншомовному тексті. Звісно, знання біблійного фонду теж є необхідними. Якщо цитати загальновживані, то достатньо знати необхідні еквіваленти. Але також існує проблема різної частотності вживання виразів в англійській мові. Тоді необхідно підбирати інші методи перекладу: пояснення або добір виразу, схожого за значенням.

Загалом, при здійсненні перекладу на неспоріднену мову завжди виникають труднощі, зумовлені стилістичними відмінностями, лексичними відмінностями та відмінностями граматичної будови мов оригіналу та перекладу. Перш за все, це стосується тих випадків, коли в одній із мов є частини мови, які відсутні в іншій, або коли частини мови, які є номінально еквівалентними, виконують різні функції в мові оригіналу та в мові перекладу. Врахування усіх цих факторів сприяють досягненню перекладацької еквівалентності, тобто наближенню змісту тексту перекладу до тексту оригіналу.

У другому розділі дипломної роботи ми зосередили увагу на вивченні фразеологізмів біблійного походження в англійській мові, що становлять особливий інтерес завдяки специфіці. З одного боку, біблійні фразеологічні одиниці мають всі властивості фразеологічних одиниць, а з іншого – є фразеологічною мікросистемою, підставою для об’єднання в яку є загальне генетичне джерело – Біблія. Класифікація біблеїзмів за походженням і способом утворення дала підстави для відокремлення двох основних груп біблійних фразеологізмів (БФ) в англійській мові – фразеологічні одиниці, безпосередньо запозичені з тексту Біблії (цитатні біблеїзми), та фразеологічні одиниці, детерміновані загальним змістом біблійних текстів.

Біблеїзми проникли у різні сфери життя людини: у художню літературу, пресу, публіцистику, а також в усну і письмову мову. Вони увиразнюють не лише тексти, але й нашу мову.

Щодо співвідношення біблеїзмів в англійській та українській мовах слід відзначити, що вони утворюють досить велику групу. При їх перекладі використовується український біблійний еквівалент. Але існують також випадки, коли англійському біблеїзму в українській мові відповідає не його український біблійний еквівалент, а інший біблеїзм або просто фразеологізм. Також кілька біблійних виразів мають в англійській мові латинські відповідники.

Поетична мова Біблії характеризується застосуванням різноманітних тропів. Відома дослідниця поетичної мови О.Бандура зазначає: "Художня функція тропів полягає в тому, що вони допомагають виділити, підкреслити в зображуваному характері, явищі, предметі потрібну рису чи якість, тобто сприяють їх індивідуалізації. Тропи надають художньо-образної виразності, емоційності, поетичності" [3, 78].

У ході дослідження нами було проаналізовано лексико-стилістичні особливості Біблії, що полягають у використанні великої кількості стилістичних фігур мови. Емоційність і образність Біблії створюється завдяки лексико-стилістичним засобам, зокрема помітним є використання евфемізмів. Як показують наші дослідження, найчисленнішу групу складають евфемізми, які позначають смерть. Основне призначення таких евфемізмів – вказати на існування життя після смерті, Бога і раю.

Окрім евфемізмів, у Біблії є також багато фігур мови, що утворюються повторенням компонентів висловлювання (повтор, анафора, полісиндетон). Такі стилістичні засоби використовуються з метою підкреслення найважливішого. Персоніфікація часто застосовується у святому Письмі при зображенні природи, яка наділяється тими чи іншими людськими рисами. Цей прийом використовується з метою надання емоційної виразності тексту.

Підсумовуючи, слід відзначити, що Біблія містить значну кількість лексико-стилістичних засобів увиразнення мови, що забезпечує велику силу експресії та емоційного навантаження.