Порівняння як основа творення дієслів

      У сучасній мові лексема κορακιάζω  реалізує всі три переносні значення, щоразу актуалізуючи той чи інший варіант, у центрі якого ознака птаха, що дала порух для виникнення певного значення. Залежно від контексту ми прочитуємо внутрішню форму слова, тобто і його мотивування, як реалізацію відповідного змісту в певній зовнішній формі (морфологічній структурі та звуковій оболонці слова). Вони лишаються в усіх трьох лексико-семантичних варіантах незмінними. І це доказ того, що мотивування є способом зображення певного значення в слові. Це більш чи менш наочний «образ» значення, відбиток того руху думки, що зустрічається в слові з моменту його виникнення. [29].

      У новогрецькій значно більше складних дієслів, ніж в українській. Серед  них багато похідних, що виникають  на основі порівняння. Ми вже мали нагоду писати, що складних дієслів у новогрецькій мові більше, ніж у шість разів порівняно з українською, їхнє співвідношення 1320 і 210. Такий розподіл композитних дієслів у двох зіставлюваних мовах зумовлено цілою низкою причин: своєрідністю прояву в новогрецькій мові єдиної часо-видової категорії, особливою синтаксичною поведінкою дієслів, що можуть бути перехідними і неперехідними одночасно, позиційною закріпленістю прислівників, що перебувають у постпозиції до дієслова, а також особливою комбінаторикою дієслівних основ. [27]. 
 
 
 
 
 
 

2.2.2 Граматична характеристика  та порівняння  дії 

      Учені Хр.Клерис і Г.Бамбінйотис виділяють  серед морфологічних категорій  дієслова категорію граматична характеристика дії: «це оптичний пункт, з якого  мовець бачить подію в зв’язку  з внутрішнім часовим синтезом цієї події (як розвиток/ продовження або повторення: незавершену подію в цілому, чи як завершену, напевно здійснену: завершену, складену, наприклад: Διάβαζε (ατελλες) εφημερίδα, όταν χτήπησε (τέλειο) το τηλέφωνω.

      Він читав (незавершена дія), коли задзвонив (завершена) телефон.

      Незавершена граматична якість дій (ατελές γραμματοκό ποιον ενεργείας) показує, що мовець бачить подію в розвитку. Для оформлення її використовують у новогрецькій мові часові форми, що ґрунтуються на основі теперішнього часу (ενεστώτας тепер., παρατατικός імперфект, μέλλοντας ατελής майбутній незавершений). Інші часові форми семантично перебувають з нею в опозиції, тому що характеризують граматичні завершені дії (τέλειο ποιον ενεργείας). Вони відтворюють бачення мовцем події в цілісності. Їх виражають αόριστος аорист, παρακείμενος перфект, υπερσυντέλικος плюсквамперфект, передминулий та μέλλοντας τέλειος майбутній результативний: θα έχω αγαπήσει полюблю. [28].

      Часо-видову категорію дієслова у новогрецькій мові виражено флексіями, суфіксами, почасти наростками на зразок ε- (γράφω пишу, έγραφα писав, έγραψα написав). Саме з нею тісно пов’язана категорія дієслівного роду дії, основним засобом вираження якої виступає основоскладання, рідше префіксальний спосіб: морфеми μετα-/ ματα-, ανα-, παρα-, κατα-, υπερ-.

      Українські  мовознавці так визначають роди дії. Це – «підпорядкована загальній  категорії аспектуальності граматична категорія, основу якої становлять пари дієслів, одне з яких характеризується додатковим семантичним значенням повторюваності, розподільності, однократності і под.Категорію дієслівного роду дії кваліфікують у сучасній українській мові як морфолого-словотвірну і таку, що ґрунтується на опозиції цілісність/ нецілісність дії, станів, процесів. Ця категорія реалізується в межах одновидових (найчастіше в доконаному виді) дієслів. Її оформлюють префіксальним, префіксально-суфіксальним, суфіксально-постфіксальним та постфіксальним способами. [30].

      У новогрецькій мові роди дієслівної дії  належать до лексико-словотвірних категорій, що мають значне лексичне наповнення завдяки продуктивному творенню композитних дієслів.

      В українській мові на основі одновидових  дієслів доконаного виду виділяють  часові, або фазові, кількісні та розподільні дії. Ці значення по-своєму модифіковані в межах дієслів недоконаного виду, серед яких, крім багатократних та недостатньої інтенсивності, представлено ще роди дієслівних дій власне-зворотних і невласне-зворотних.

      Зіставний аналіз двох мов передбачає використання однакової семантичної сітки  родів дії, але її доповнено ще одним різновидом оцінно-якісного роду дії, який продуктивний в новогрецькій мові, пор.: тьохкати – затьохкати «почати тьохкати», співати – наспіватися (досхочу), ходити – попоходити «ходити багато разів» тощо, διαβαζω – ξαναδιαβάζω читати знову, βράζω варити, варитися – κουφοβράζω умлівати, варитися поволі, αγαπώ любити – πρωτοαγάπησα вперше полюбити, τραγουδώ співати – σιγοτραγουδώ тихо наспівувати тощо. [31].

      Отож, відсутність окремої морфологічно вираженої категорії виду в дієсловах новогрецької зумовлює активне функціонування в ній категорії родів дієслівної дії, оформленої композитами. Підкреслимо, названі роди дієслівної дії об’єднують численні дієслова, в основі яких лежить порівняння. Воно дозволяє формувати багато композитів, що оцінюють уже відомі носієві мови дії через зіставлення з прийнятою нормою, отже не в плані метафоризації, а з констатацією достатності / недостатності та інтенсивності дії.

      Звертає на себе увагу той факт, що в новогрецькій мові мало дієслів, які виражають фазові роди дії – починальний чи фінітивний. На відміну від української, де перший оформлено префіксом за-: закипати, заспівати, а другий – морфемами від-, пере-, до-: відчитати, перебрати, доспіватися, у новогрецькій ці значення передають словосполучення основного дієслова з дієсловом αρχίζω починати: αρχίζω να μιλώ починати говорити або τελειώνω закінчувати говорити τελειώνω να μιλώ. Значення однократної завершеної дії в новогрецькій передає часова форма аориста, пор.: τραγουδώ теп. ч. співати – τραγούδησα заспівав. Багатократність як рід дієслівної дії оформлюють префікси: μεταπουλώ перепродувати, μετασχεματίζω переплановувати та афіксоїди  επανα-/ επαν-, παλι-, ξανα-:επανεκλέγω переобирати, επανεκτιμώ переоцінювати, επαναδιαπραγματεύομαι вести повторні переговори, ξαναβγάζω знову виймати, ξαναπουλώ перепродувати, ξαναφυτεύω пересівати, παλινοστώ повертатися знову на батьківщину. [28].

      У новогрецькій мові найзаповненіші різновиди  лексико-словотвірних категорій родів  дієслівної дії кількісний та оцінно-якісний. Їх оформлюють префіксоїдні основи, співвідносні з прикметниками, прислівниками та числівниками, які перебувають у першій позиції композита.

      Упорядкованість кількісного вияву дієслівних родів  дії або віддієслівної ознаки результативного стану за допомогою основоскладання відбувається в межах п’ятичленного зіставлення нормальної (за уявленням носіїв мови) кількості, вираженої простими (з одним коренем) афіксальними словами: νυστάζω хотіти спати та недостатнього ступеня її вияву, реалізованого композитами: ψιλονυστάζω трохи хотіти спати, середнього ступеня її вияву: μισοτελειώνω напівзакінчити (протилежне ολοκληρώνω повністю закінчити), надмірних у кількісному вияві дій, станів, процесів: πολυνυστάζω дуже хотіти спати або рівномірно розподіленої між кількома частинами цілого дії: ισοσκελίζω зрівноважувати, ισοζυγώ перебувати в стані рівноваги.

      Особливістю організації цієї категорії в  новогрецькій мові є підтримка її не лише словотворчими засобами –основами (носіями певної лексичної семантики), а й лексемами, що виражають «кванти» кількості. [27].

      Високу  продуктивність та активність серед  виразників недостатнього кількісного  роду дії виявляють лексеми з  основами ψιλο-: (зі значенням дії  з недостатньою інтенсивністю) ψιλοαργώ трохи спізнюватися, ψιλοβασανίζω трохи страждати, ψιλοκουτσαίνω накульгувати,  κουτσο-  κουτσοβλέπω ледве бачити, κουτσοπίνω пити потроху,  αργο-αργοβαδίζω поволі пересуватися, αργοπατώ поволі ступати, αργοπεθαίνω поволі вмирати, σιγο- σιγοβρέχει накрапати, σιγοψιθυρίζω тихо шепотіти та ін. Продуктивна основа μισο-, що вказує на дію, виконану наполовину: μισογεμίζω напівзаповнювати, μισοανοίγω напіввідкритися, напіврозпуститися.

      У обох зіставлюваних мовах зростає  питома вага слів зі значеннями власне-зворотної  та взаємно-зворотної дії, які виражено основами αυτο- та αλληλο- і само- та взаємо-: αυτοπαρουσιάζομαι представляти самого себе, αυτοβαθμολογούμαι оцінювати самого себе, αυτοσυγκεντρώνομαι самозосереджуватися, αυτοθαμάζομαι — αλληλοθαυμάζομαι, самомилуватися – захоплюватися один одним, αυτοψεύδομαι спростовувати себе самого – αλληλοδιαψεύδομαι спростовувати один одного. [27].

      Відмінність між мовами полягає в тому, що в новогрецькій зіставлення суб’єктнооб’єктних відношень у межах категорій  стану підтримує система закінчень  у теперішньому, минулому та майбутньому часах, тоді як в українській станові відношення передає частка -ся та певні синтаксичні конструкції. У кожній мові вираження власне- і невласне-зворотних родів дієслівної дії має свої особливості. Скажімо, відкладні дієслова у новогрецькій формально мають закінчення пасивного стану, однак виражають значення процесу – εργάζομαι (працювати). Деякі дієслова активного стану, що підкреслюють фазові ознаки дії-процесу, не мають закінчень пасивного стану. Вони можуть вказувати на дію перехідну, спрямовану на об’єкт: αρχίζω το μάθημα (починати дію), το μάθυμα αρχίζει (лекція починається).

      Роль  своєрідного виразника значень  зворотної дії у новогрецькій виконує префікс αντι-/ αντ-, що в  дієсловах окреслює значення дії  у відповідь: αντιχαιρετίζω (вітати у відповідь), αντιμιλώ (заперечувати комусь у відповідь). На вираженні значення солідарної дії спеціалізується префікс συν-: συνασπίζω (об’єднуватись в коаліцію), συνδιαλέγομαι (обговорювати разом, радитись). У сучасній українській мові грецькому συν- відповідає префіксоїд спів-: співпереживати, співволодіти, співіснувати.

      Оцінно-якісні роди дієслівної дії у новогрецькій мові, на відміну від української, дуже численні. Оцінка якості дії різнопланова: гідна наслідування/ осуду  αξιο-  –αξιοσύστατος (гідний рекомендації), αξιογέλαστος (гідний висміювання), ετοιμολογώ (готовий дати швидку і точну відповідь); марна ματαιο- – ματαιοδοξώ (бути марнославним), ματαιολογώ (базікати); приємна/ неприємна γλυκο-  – γλυκοκελαϊδώ (ніжно щебетати), γλυκογελώ (ніжно сміятися), πικροτραγουδώ (сумно, гірко співати); добра/ погана καλο- –κακο- καλοπληρώνω (платити добре) – κακοπλυρώνω (платити погано), καλοπουλώ (продавати добре) – κακοπουλώ (продавати погано); неправильна, таємна κρυφο- – κρυφογελώ (сміятися потай, крадькома), κρυφοβλέπω (підглядати), στραβοβλέπω (дивитися косо); нерівна λοξο- – λοξοτεμνώ (рубати навкосяка, криво); удавана ψευτο- ψευτοαρρωσταίνω (удавати, що хворієш), ψευτοασχολούμαι (вдавати, що зайнятий), ψευδορκώ (брехливо клястися, порушувати клятву); несправедлива, незаконна αδικο- – αδικογεράζω (старіти передчасно), αδικοθανατίζω (помирати передчасно, гинути даремно), αδικολαλώ (зводити наклеп).

      У орбіту виразників значень кількісних родів дії у новогрецькій мові потрапляють дієслова з основами, співвідносними з числівниками, що легко трансформуються в прислівники, наприклад з  πρωτο- – вперше,  χιλιο- – тисячо-: πρωτοπαίζω – вперше грати, πρωτογνωρίζω – вперше знайомитися, χιλιοευχαριστώ – тисячу разів дякувати, χιλιοπαρακαλώ – тисячу разів (наполегливо) просити.

      Продуктивність  творення родів дієслівної дії, орієнтованих на вираження кількості чи оцінку дії, сприяє синтаксис новогрецького  речення. Згідно з його правилами, прислівники  займають постпозицію щодо дієслова: διαβάζω πολύ – читати багато, κοιτάζω κρυφά – дивитися потай. При згортанні словосполучення в складне слово його залежний компонент, згідно з провідним правилом внутрішнього синтаксису композитів, займає першу позицію в слові. Отже відбувається трансформація πολυδιαβάζω, κρυφοκοιτάζω, тобто з’являються слова-згортки. Оформленню родів дієслівної дії у новогрецької мові за допомогою основоскладання сприяє також особливість комбінаторики самих дієслівних основ, що сполучаються між собою у структурі складного слова. Їх засвідчено словниками загальнолітературної мови. Семантично такі дієслова ілюструють поєднання різноспрямованих дій: ανοιγοκλείνω відчиняти і зачиняти, τρωγοπίνω пити — гуляти, χασκογελώ – реготати, ανοιγοσφαλνώ – відкривати і закривати.

      Другий  різновид складних слів цього типу становлять дієслова, в основі яких лежить порівняння дій між собою, внаслідок чого перша дієслівна основа композита конкретизує спосіб виконання дії, уже відомої носієві мови і вказаної другою основою. Українською такі слова перекладають дієсловами разом із дієприслівниками: γλιστροκατεβαίνω – спускатися ковзаючи, γλιστρολογώ – викручуватися, вибріхуватися, хитрувати, πετοσκοτώνω – убивати кидаючи, παιζολάμπω – блищати граючи, παιρνοδίνω – повертати беручи, πηγαινοφέρνω – нести ідучи, ρουφοφέρνω – ковтати несучи, τρεμολάμπω – мигтіти, τρεμοσαλεύω – ковзати тріпочучи, τρεχοπηδώ – бігти підстрибуючи, πηδοκαβαλκεύω – стрибати підскакуючи, κλοτσοχορεύω – танцювати, ударяючи ногами, τρεμαναδεύω – помішувати струшуючи. [26].

      Подібні до цього словосполучення в українській мові не стають згортками-словами (згадаймо Шевченковий рядок Співають ідучи дівчатка).

      Рідше поєднання дієслівних основ у  одному композиті спрямоване на посилення  близьких за характером дій: στριφογύρνω  – ходити по колу, βροντοδέρνω – громом бити, βροτοχτυπώ – (буквально гриміти і ударяти) гримкотіти, гукати, δερνοσκούζω – побиватися, дуже плакати. Прикладом метафоризованої посиленої дії може бути дієслово ανεβοκυματίζω – хвилюватися, піднімаючись горою, який створює поетичний образ, близький до того, що трапляється у Шевченковій поезії “Причинна»: Реве та стогнеДніпр широкий, // Сердитий вітер завива, // Додолу верби гне високі, // Горами хвилі підійма. В останньому рядку Т.Шевченко створив образ високих, як гори, хвиль, які здіймає вітер. Відомий грецький поет Я.Ріцос переклав його порівняльним словосполученням хвилі-гори: