Порівняння як основа творення дієслів

      Πλατύς  ο Δνείπερος μουγκρίζει,

      Άγριος  ο αγέρας μυγγανά,

      τισ αψηλές ετιές λυγίζει,

      σηκώνει κύματα βουνά.

      У грецькому перекладі цей образ  міг асоціюватися зі складним словом

ανεβοκυματίζω. [29].

      Джерелом  виникнення композитних дієслів  у новогрецькій мові з метафоризованим  значенням стають порівняння поведінки  людей з діями тварин. Вони формуються на ґрунті іменниково-дієслівних словосполучень, у яких перший компонент “створює» образ поведінки людей, схожий з поведінкою тварин: λαγοκοιμούμαι – спати сторожко, як заєць, дрімати, φιδοκυλώ – повзти, як гадюка, φιδοσφυρίζω – сичати, як гадюка, αηδονοψάλλω – співати, як соловей, γαϊδουροφέρνω – вести себе по-свинячому.

      Деякі композити-дієслова з такою семантикою є наслідком порівняння дій, поведінки  одних людей з характерними рисами поведінки цілої соціальної: ανθρωποφέρνω – пово-дитися, як людина, καλογεροφέρνω  – вести себе, як монах, χωριατικοφέρνω – поводитися,як селюк, κλεφτοφέρνω – поводитися, як злодій, – чи певної вікової групи: μικροφέρνω – змаліти, як дитина, – або властивої людям з обмеженими інтелектуальними здібностями: χαζογελώ сміятися, як дурень, χαζοκρένω міркувати, як дурень.

      Порівняння  лежить в основі композитних дієслів, що вимірюють дії за силою, рівною дії стихійних сил природи, а також тварин: θαλασσοβουϊζω – густи, як море, κυματοβουϊζω – густи, як хвилі, μελισσοβουϊζω – густи, як бджоли. Часто вони окреслюють дію за аналогією до певних дій – впливів предметів: δροσολάμπω – блищати, як роса, θαλασσολάμπω –блищати, як море, χρυσολάμηω – блищати, як золото, σπαθολάμπω – блищати, як шабля. [31].

      Більшість цих прикладів узято зі зворотного словника новогрецької мови, укладеного за архівами текстів художньої літератури. Вони, з одного боку, свідчать про активне використання композитних дієслів, які увиразнюють текст, отже функціонують як стилістично-експресивні засоби мови. Цю функцію вони виконують завдяки своїй образно-метафоризованій основі, що її відчувають читачі сучасної новогрецької літератури.

      З іншого боку, матеріали цього словника підтверджують активність вживання в текстах композитних дієслів  – виразників різних родів дієслівної дії, особливо кількісних і оцінно-якісних. Так, аналіз дієслівних парадигм у фрагментах віддієслівних гнізд, які ми уклали за матеріалами згадуваного словника, показує зростання їхнього лексичного наповнення за рахунок композитів. Прикладом може бути гніздо з кінцевою основою –περπατώ, співвідносною з дієсловом περπατώ – йти, гуляти, ступати, прогулювати.

      У ньому зареєстровано три префіксальні похідні дієслова ξαναπερπατώ, παραπερπατώ, συμπερπατώ та 23 складні з першими  основами ακρο-, αργ0-, βαριο-, γοργο-, ελαφρο-, ερημο-, καλο-, κοντο-, κουτσο-, κρυφο-, πισω-, πολύ-, πρωτο-, σιγο-, σιγαλο-, στραβο-, χαμο-, νυχο-, λεβεντο-, νυχτοπερπατώ. Усі перелічені основи виражають значення родів дієслівної дії: «ледь», «поволі», «важко», «швидко», «легко», «самотньо», «добре», «зблизька», «ледь-ледь», «накульгуючи», «потай», «помалу», «навшпиньках»; «іти молодцем», «блукати поночі». [30].

      У фрагменті гнізда від дієслова απαντω відповідати об’єднано 4 префіксальні похідні συναπαντώ, προαπαντώ, επαναντώ, προσαπαντώ і 2 композити πρωταπαντώ (вперше відповідати), κρυφαπαντώ (потай відповідати), що реалізують роди дієслівної дії. Відзначимо високу продуктивність основ αδικο- несправедливо, даремно, передчасно, ακρο- ледь, γοργο- швидко,  γλυκο- лагідно, привітно,  λιανο- гуртом,  πικρο- гірко,  χοντρο- грубо, σιγο- поволі та багатьох інших: σιγοκελαϊδώ – щебетати тихо, γοργοκελαϊδώ ~ швидко, λιανοκελαϊδώ ~ гуртом, πικροκελαϊδω ~ гірко, στερνοκελαϊδώ ~ востаннє, γλυκολάμπω – блищати ніжно, αχνολάμπω ~ ледь, θαμπολάμπω ~ тьмяно, σιγολάμπω ~ тихо, χαμολάμπω ледь, αστραπολάμπω ~ як зірка, πισωσέρνω – тягнути позаду, πισωμένω – залишатися позаду, αργομένω – чекати допізна. [27].

      Композитні  дієслова, які виникають на метафоричній основі, мають значний образний потенціал  і тому часто стають замінниками  фразеологічних словосполучень або  похідними від них: τρελογελώ – сміятись, як божевільний, γλωσσοτρώγω – язик чешеться (хтось хоче дуже щось сказати), γλωσσοδέρνω – чесати, молоти, тріпати язиком (хтось базікає, говорить багато зайвого і неправдоподібного), κακογλωσσεύω = κακολέγω лихословити (від фразеологізму κακή γλώσσα). Прикладом дієслів-композитів, виниклих на основі фразеологічних словосполучень, можуть бути лексеми γλϊδουρογυρεύω – шукати осла та θολοχάσκω. Перший сформувався з античних часів під впливом «Золотого осла» Апулея і мотивів перипетій, пов’язаних з перетворенням упертої людини на осла та пере-втіленням її у нормального чоловіка внаслідок зазнаних прикрощів: κάλλιο γαϊδουρόδενε παρά γαϊδουρογύρευε – краще віслюка прив’язати, ніж потім його шукати. Друга лексема увібрала в себе семантику фразеологізму ψαρεύω σε(στα) θολά νερά – ловити воду в каламутній воді.

      Багато  наведених у згадуваному словнику Анастасьяді-Сімеоніді складних дієслів  мають виразний характер оказіоналізмів – авторських новотворів. Прикладом  їх можуть бути φλοισβοκρυφομιλώ – потай плескати язиком, χαμογελαστράφτω – сяяти посмішкою, κουτσοκουλοστραβοβηματίζω – іти косо-криво.

      Деяка частина композитних дієслів, поданих  у словнику А.Анастасіаді-Сімеоніді  без контекстів уживання, не прочитується навіть носіями мови, їхня внутрішня форма непрозора. І це свідчить, що ці слова не скоро потраплять до загальнолітературної мови. З другого, що внутрішню форму слів можна вивчати в діахронному та синхронному планах на предмет можливості втрати її словом з плином розвитку мови і його спрощенням або при непрозорості в сучасній мові – неможливості входження в лексикон літературної мови. Обидва аспекти заслуговують додаткового дослідження.

      Моделювання гнізд (точніше дієслівних парадигм) уможливлює вивчення у них співвідношення простих і складних слів і дає підстави для твердження про те, що значення родів дієслівних дій мають у новогрецькій мові регулярніший характер вираження. Вони здебільшого не мають емоційного забарвлення і тому наближені до власне граматичних значення у плані окреслення аспектуальності дії та її прояву на морфологічному, словотвірному і лексичному рівнях мови. Перші основи, що спеціалізуються на вираженні цих значень, зорієнтовано на відношення (= порівняння) дії, образ якої (її внутрішня форма) уже сформовано прийнятою в суспільстві нормою. Композитні дієслова з цією семантикою допомагають її виміряти = модифікувати в кількісному, якісному та розподільному планах, тобто уточнити рід дій.

      Ті  складні дієслова, що їх зорієнтовано на порівняння як метафору, на зразок λαγοκοιμούμαι (спати, як заєць), φισοσφυρίζω (сичати, як гадюка), посилюють емоційнооцінний компонент значення. Вони мають менший потенціал для відтворення і часто належать до оказіоналізмів. [28]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки  до другого розділу 

      В англійській мові є три способу: дійсне, умовний і наказовий.

      Граматична  категорія застави - ​​показує, чи є особа або предмет виражений  іменником або займенником у  функції підмета, виробником дії  або сам відчуває на собі чиюсь  дію. Це значення виражається у формі  дієслова. Застава буває двох видів: дійсний, пасивний.

      Ми  вже мали нагоду писати, що складних дієслів у новогрецькій мові більше, ніж у шість разів порівняно  з українською, їхнє співвідношення 1320 і 210. Серед них багато похідних, що виникають на основі порівняння. Такий розподіл дієслів у двох зіставлюваних мовах зумовлено цілою низкою причин: своєрідністю прояву в новогрецькій мові єдиної часо-видової категорії, особливою синтаксичною поведінкою дієслів, що можуть бути перехідними і неперехідними одночасно, позиційною закріпленістю прислівників, що перебувають у постпозиції до дієслова, а також особливою комбінаторикою дієслівних основ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Загальні  висновки 

      У роботі були досліджені особливості  граматичних категорій новогрецького та англійського дієслова.

  За  результатами дослідження можна  зробити наступні висновки: По своєму узагальненому лексичного значення дієслова можуть бути охарактеризовані як слова, що позначають процеси (у широкому сенсі цього слова), і відповідають на питання "що робити, що зробити?". Дієслова мають граматичні категорії часу (справжнє, що минув, майбутнє), застави, способу і виконують у реченні функцію присудка. Граматична категорія часу (tense) - відношення дії до моменту відліку, яким є, в першу чергу, умовний момент мови. Граматична категорія виду звичайно визначається як формальна категорія, що передає характер протікання дії. Нахилом називається дієслівна категорія, що виражає певну модальність висловлювання, яке встановлюється мовцем відношення висловлення до дійсності. Традиційна граматика встановлює наявність трьох нахилень: дійсного, наказового та умовного. Дійсного способу передає дію, що розглядається мовцем як реальний факт. Наказовий спосіб виражає спонукання до дії. Умовний спосіб розглядає дію як можливе, можливе, яке, отже, також не може бути пов'язане з тимчасової сферою. Отже, в ході роботи були розглянуті всі категорії стану дієслова в українській мові і зроблено висновок, що найчисельнішою є категорія активного стану дієслова. 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1.«Англо-український словник» - М, 1980. 503 с.

2.Бархударов Л.С., Штелінг Д.А. «Граматика англійської мови» - М, 2005. -С. 67,145-169

3.Барабаш. «Граматика англійської мови» - М, 1978 - С. 101

4.Бєляєва М.А. «Граматика англійської мови» - М, 1977. - С.76-77

5.Blokh М. Y. «Theoretical English Grammar» - М, 2004. - З .167-168,170

6.Верба Г.Л. «Граматика англійської мови» - М, 2005. - С. 4

7.Вейхман Г.А. «Нове в англійській граматиці» - М, 1990. - С.128

8.Воронцова Г.М. «Нариси з граматики англійської мови» С.107

9.Жигадло В.М., Іванова І.П., Іофік Л.Л. «Сучасний англійська мова» - М., 2006. - 386 с.

10.Іванова І.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. «Теоретична граматика сучасна англійської мови» - М, 1981. - 289 с.

11.Ільіш Б.А. «Строй сучасної англійської мови» - Л, 1971. - С.88-90

12.Каменський А.І., Каменська І.Б. «Практична граматика сучасної англійської мови» - Харків, 2002. -С. 111 - 139

13.Качалова К.Н., Ізраїльович Є.Є. «Граматика англійської мови» - М, 2005 - 598с.

14.Есперсен О. «Філософія граматики англійської мови» - М, 2004. - 316 с.

15.Кутузов Л. «Теоретична граматика англійської мови» М, 1998 - С.66-67

16.Каушанського В.Л. «Граматика англійської мови» - С. 134-135

17.Раєвська М.М. «Теоретична граматика сучасної англійської мови» 1976. - 99 с.

18.Смирницький А. І. «Граматика англійської мови» - С.223-224

19.T. Dreiser. «Sister Carrie» - 1900. - 298 c.

20.J. Galsworthy. «To Let» - M, 1954. - 307c.

21.E. Hemingway. «To have and Have not» - New York, 1937. - 262 c.

22.O. Wilde. «The picture of Dorian Grey» - M, 2004. - 276 c.

23.W. S. Maugham. «Rain» 22 c.

24.Мюллер В.К. «Новий англо-український словник» - М, 2005. - 945 с.

25.«Англо-російський словник американського сленгу» - М, 1994. - 568 с.

26.Тищенко К.С. «Мови Європи» - 2008.

27.Тищенко К.С. «Історія запозичення слів до українського словника» - 2009

28.Бабиньотис Г. «Ελληνική Γλώσσα» - 1993. – 380 с.

29.Папахимона М. «Ελληνικά Τώρα 1+1» - 2001. – 290 с.

30.«Правила переноса и знаки препинания» - www.lingvisto.org

31.Рилова М.В. «Фонетика и правила чтения греческого языка» ,2003. – 324 с.