Пакування, маркування та сервісне обслуговування в експортній політиці

Деякі товари можуть потребувати  індивідуальної поштучної упаковки, наприклад сигари, жувальна гумка, цукерки тощо. Практично у всіх країнах діє законодавство у сфері упаковки з метою захисту інтересів покупців. У ФРН, Австрії і Швейцарії розроблені загальні норми, які стосуються упаковки.

Так, у ФРН Товариство раціоналізації упаковки розробило  норми щодо упаковки товарів широкого вжитку, відповідно до яких:

• текст і ілюстрації на упаковці мають бути чіткими і визначати зміст товару;
• інформація про вагу і кількість упакованого товару має розташовуватися на видному місці;
• кількість одиниць товару в упаковці по можливості має бути округлена;
• ціна на упаковці має бути чіткою і добре видною.

Також обов´язковою є  наявність на упаковці терміну реалізації і дати виготовлення товару. Крім того, існують рекомендації для продавців  — знижувати витрати на упаковку, використовувати упаковку, яка легко переробляється. Ці заходи необхідні у зв´язку з ускладненням екологічної обстановки й економії матеріальних і природних ресурсів. У деяких країнах заборонено на упаковці використовувати іноземні мови без перекладу на національну мову.

Деякі товари, особливо першої необхідності, потребують стандартної  упаковки, щоб бути упізнаними в  усьому світі. При експорті товарів  у країни, що розвиваються, варто  мати на увазі, що в деяких із них  дуже велика кількість населення  не вміє читати. Тому краще помістити на упаковці малюнки, що пояснюють використання товару, а не просто текст. 
Таким чином, перед тим, як продавати товар за кордон, необхідно ретельно продумати його упаковку, вивчити відповідне законодавство і нормативні акти в країнах, через які буде проходити товар, і країни-отримувача. Вид упаковки залежить також від виду транспорту, яким будуть перевозити товар. Найбільш міцна упаковка використовується при транспортуванні товару морським транспортом. Вона має захищати товари від високої вологості, корозії тощо.[1]

          1.2. Маркування в експортній політиці

 

Під маркуванням розуміють  необхідні написи, зображення та умовні позначення, які розміщуються на упаковці, бирках або на відвантаженому товарі та які необхідні для належного перевезення і здачі вантажу отримувачу. Маркування має велике значення для полегшення перевантажень у дорозі, кількісного відбору окремих одиниць та для запобігання непорозумінь при видачі товару різним отримувачам.

Зміст або реквізити маркірування, яке наноситься продавцем на пакування, поділяються на:

1) товарне маркування - позначення, необхідні для адресата - отримувача вантажу, які включають:

• найменування виробника, вантажовідправника та вантажоотримувача (або умовні позначки, які їх замінюють);

• номери контракту / наряду / замовлення;

• загальна кількість  місць / одиниць вантажу;

• номер пакувальної  одиниці - з першого до останнього місця;

• вагу (нетто та брутто);

• точні габарити;

• марку "зроблено у " - країну походження;

• зазначення про знаходження інструкцій або документації, специфікацій поящичних, покипнихтощо;

• зазначення про приналежність, зворотиість, багатооборотність тари;

2) вантажне маркування - позначення, необхідні для транспортної організації, що перевозить вантаж, які включають:

• найменування країн  та пунктів відправлення і призначення;

• маршрут при перевантаженнях;

3) транспортне маркування - позначення, необхідні під час перевезення, які включають:

• номери вагонів, люків;

• номер трансу;

• назву судна тощо;

4) спеціальне маркування - позначення, що вказують, як слід поводитись з товаром під час його перевезення, вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання у дорозі, які включають:

• інструкції з навантаження та розвантаження - не кантувати, верх, низ, скло тощо;

• інструкції або вказівки зі стропування - місця стропування, напрямок стропувальних тросів, центр ваги (позначається червоною лінією);

• інші зазначення для  запобігання небезпеки та з метою  схоронності вантажу.: .-

На тарі зазвичай використовуються такі попереджувальні написи: верх, низ, не зберігати у вологому місці, піднімати тут, обережно, сісло, збсрігати у прохолодному місці, боїться вологи, не кантувати, не кидати, рідина, відкривати тут, боїться тепла, боїться холоду, тропічне упакування, пересувати на котках, котити, а не перевертати.

Рис. 1.4. Попереджувальні написи при маркуванні

 

Товарні місця нумеруються  дробовими числами: в чисельнику проставляється порядковий номер місця, а в знаменнику - загальна кількість  місць у партії.

Крім обов'язкових  реквізитів, на товарні місця може наноситись, якщо це не суперечить умовам контракту, рекламне маркірування.

Порядок нанесення маркірування передбачає, що товарні місця маркіруються з двох або трьох боків. В першому випадку - це два непротилежні боки, в другому - також два непротилежні боки і верх пакування. Вибраний спосіб фіксується в контракті. В контракті також вказуються мови, якими наноситься маркірування. Вантажі, що імпортуються в Україну, повинні мати маркірування українською мовою. Відносно розмірів надписів та їх нанесення маркірування повинно відповідати вимогам митниці. Надписи на упакуванні повинні добре розпізнаватися, бути чіткими, нанесеними за трафаретом контрастною незмивною або водостійкою фарбою, дублюватись на різних видних місцях вантажу, зручних для прочитання, бути однозначними, відповідати змісту товару або вантажу. Одночасно можуть бути використані малюнки, графічні позначки та символи, які відповідають міжнародним стандартам, зазначення місць стропування та напрямку тросів і як обов'язковий атрибут — торгова марка або емблема фірми.

У зв'язку з маркіруванням у контракті  може бути обумовлено, що продавець  відповідає за додаткові транспортні  і складські витрати, за пошкодження  вантажу, які виникли внаслідок  його відправлення не за адресою, через  неповноцінне або неправильне маркірування.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю продукований або підданий достатній переробці згідно з критеріями, які є особливими для даного виду товару та встановлених нормативів. Під країною походження товару може розумітись група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Країна походження товару визначається з метою здійснення тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію країни та вивозу товару з цієї території. Ця категорія суттєво впливає на престижність товару та відповідно на його конкурентоспроможність наданому ринку і вартість.[2]

Одже, маркірування виконує такі основні завдання:

1. Ідентифікує вантаж для перевізників, одержувачів, інших суб´єктів  міжнародного ринку, що беруть участь у транспортуванні.

2. Визначає відповідний порядок  для забезпечення правильної доставки і збереження вантажу.

3. Попереджає про небезпеку,  яку вантаж може становити у випадку неналежного з ним поводження [1].

Рис. 1.5. Маркування у сучасному світі

         1.3. Сервісне обслуговування в експортній політиці

 

Ведення єкспортной політики зобов'язує учасників міжнародного рінка, крім концентрації сил і ресурсів на самому процесі купівлі-продажу, приділяти серйозну увагу супутньої діяльності, перш за все сервісному обслуговуванню, зарубежніх покупців товару.

Сервіс в міжнародній торгівлі - це комплекс відповідних операцій, проведених експортером і його представниками, завдяки яким зарубіжному покупцеві надається реальна можливість оптимального придбання товару, потім економічно раціонального та вигідного його споживання.

Сервіс підрозділяється на передпродажний (послуги безкоштовні) і післяпродажний, який включає: гарантійний (послуги безкоштовні), негарантійний (послуги платні).

Передпродажний сервіс включає такі операції, як усунення неполадок, приведення вироби в робочий стан, демонстрація його в дії, консультування, забезпечення необхідною документацією, вибір виду транспорту і складання раціонального графіка, маршруту централізованої доставки передбачуваного товару в адресу закордонного покупця та ін.

Післяпродажний гарантійний сервіс осущетвляется протягом певного періоду або передбаченої нароботкі і включає: централізовану доставку товару, установку, монтаж, накладку, обкатку обладнання, машин, механізмів, навчання персоналу правильній експлуатації техніки, повсякденної догляду за нею, періодичні огляди та профілактичні ремонти, регулювання вузлів, заміну зношених деталей, мастило і ін дане сервісне обслуговування проводиться регулярно без вивезення покупцем або за викликом Даний вид сервісу осущствляется безкоштовно.

Післяпродажний негарантійний сервіс включає консультування, додаткове навчання персоналу, модернізацію техніки, технічне обслуговування, планово-попереджувальні (поточні) та капітальні ремонти та ін.. Обсяг, ціна даного виду сервісного обслуговування визначаються умовами контрактк, прейскурантами, іншими подібними документами..

Юридичними сторонами в процесі міжнародного сервісного обслуговування є:

1) замовник (власник техніки або його представник);

2) підрядник (спеціалізована фірма або асоціація фірм по сервісу).

Основні зобов'язання замовника такі:

1) виплата винагороди підряднику;

2) забезпечення прискореного, безперешкодного отримання віз, доступу до місця сервісного обслуговування;

3) забезпечення інформацією про замовлення, правила перебування підрядника в країні замовника;

4) надання в розпорядження підрядника всієї необхідної технічної документації;

5) усіляке сприяння підрядникові по проведенню робіт

Основні зобов'язання підрядника:

1) знання і виконання всіх правил перебування в країні замовника, а також правил по техніці безпеки, захисту навколишнього середовища, протипожежної безпеки, вимоги щодо ресурсозбереження.

2) планування сервісного обслуговування

3) консультування і складання відповідних рекомендацій;

4) навчання персоналу замовника;

5) планування і організація раціонального використання техніки;

6) огляд технічних засобів, що проводиться нп регулярній основі: мастило, чищення, регулювання техніки;

7) заміна запвсних частин, зношених вузлів, деталей;

8) аварійне ослужіваніе техніки;

9) надання замовнику докладного звіту про виконану роботу по завершенню кожного відвідування.

Таблиця 1 [5]

Характеристика сервісного обслуговування в експортній політиці

Послуги	Характеристика
Транспортування та установка	Використовується при експорті товарів виробничого призначення
Навчання та консультації персоналу імпортера	Навчання роботі з товарами виробничого призначення та консультації персоналу імпортера
Технічне обслуговування та ремонт	Ремонт та забезпечення покупця запасними частинами
Гарантійне обслуговування	Ремонт / заміна неякісних частин протягом гарантійного терміну
Переробка	Переробка списаних товарів (обладнання)
Інші послуги	Додатковий сервіс в залежності від вимог споживачів і особливостей конкретного зовнішнього ринку

 

У міжнародній  практиці сервісного обслуговування зарубіжних покупців функціонують декілька систем організаціі:

1) Сервісне обслуговування ведеться тільки виготовлювачем товара.ю коли покупців небагато, ізделеіе - технічно складне і требут висококваліфікованих фахівців.

2) Сервісне обслуговування ведеться персоналом філії виробника, що знаходиться в країні покупця, коли число покупців большоу, товар досить широко розповсюджений, досягається максимальне наближення оперативних працівників сервісної служби до місць використання устаткування, машин, механізмів.

3) Сервісне обслуговування здійснюється спеціалізованою зарубіжної службою, що функціонує в країні покупця, але при цьому підвищуються витрати виробників, ускладнюється отримання оперативної первинної інформації про якість товару, щодо покупців до нього.

4) Сервісне обслуговування здійснює консорціум фірм - виробників окремих видів устаткування, машин, механізмів, що знаходяться в країні генерального постачальника, з філіями в країнах-покупцях; зазвичай застосовується при обслуговуванні складного обладнання, техніки.

5) Сервісне обслуговування із залученням посередників (агентів, дилерів, дистриб'юторів), які знають покупців, їх навички, кваліфікацію, умови експлуатації; охоплює невелику територію країни-імпортера.

6) Сервісне обслуговування здійснюється персоналом закордонного покупця, що є виробником іншого складного обладнання, машин, механізмів, що володіє висококваліфікованим складом інженерно і робочого персоналу, здатного вести сервісне обслуговування після отримання відповідної консультації або навчання у експортера.

 

Рис. 1.6. Види сервісу

 

У міжнародній торгівлі склалися такі основні стандарти сервісного обслуговування: 
1) Сервіс повинен бути обіцяний, текст сс чітким описом обслуговування викладається мовою закордонного покупця і доведений до нього.

2) Інформація про товар (реклама, технічна документація, інструкції, продажна ціна, показ, демонстрація роботи)

3) Централізована доставка товару зарубіжному покупцеві (складання графіків, маршрутів, вибір транспорту, заходи з охорони і збереження якості товару при транспортуванні, розвантаження вантажу на місці кінцевого призначення.

4) Матеріально-технічне обслуговування (установка, монтаж, демонтаж, налагодження, обкатування, контроль за функціонуванням устаткування, машин, механізмів, регулярний їх огляд, створення оптимальних запасів необхідних деталей, вузлів, мастильних та інших матеріалів, складання програм і графіків обслуговування, аварійне обслуговування) .