Шпаргалка по "Безопасности жизнедеятельности"

При загальнообмінній вентиляції відношення об’єму  засмоктуваного або видаленого вентилятором повітря протягом однієї години до об’єму приміщення називається кратністю повітрообміну. Знаючи встановлену для даного виробництва кратність повітрообміну, можна розрахувати необхідну продуктивність вентилятора. Обчислення ведуть за формулою:

,                                    

де L – годинна продуктивність вентилятора, м³/год;

     k – кратність  повітрообміну (табл. 4.1);

     V – об’єм  приміщення, м³.

Призначення приміщення	k	Призначення приміщення	k
Верстатне відділення	2–3	Відділення випро-бування двигунів	2–3
Моторно-ремонтне відділення	2–5	Мийне відділення	2–3
Мідярно-заливальне відділення	3–4	Столярні майстерні	2
Зварювальне відділення	4–6	Адміністративно-кон-торські  приміщення	1,5
Кузня	4–6	Зали засідань	3
Відділення ремонту  паливної апаратури	1,5–2	Курильні кімнати	10

 

 

67 Види механічної вентиляції.

  Вентиляція призначена  підтримувати у виробничих приміщеннях  повітряне середовище, що відповідає  санітарно-гігієнічним нормам.

     Підтримування  в приміщенні нормальних санітарно-  гігієнічних умов здійснюється  шляхом видалення з приміщення  забрудненого або дуже нагрітого  повітря і заміни його чистим  із зовнішньої атмосфери.

     Механічна  вентиляція може бути загальнообмінною і місцевою.

     Загальнообмінною вентиляцією називають таку,  яка своєю дією змінює все повітря в приміщенні. Місцева вентиляція призначена для видалення шкідливого повітря безпосередньо   з   місця   його   утворення.   За   родом дії вентиляція поділяється на витяжну, припливну та припливно-витяжну.

 

 

68 Методика розрахунку продуктивності вентилятора для видалення вологі з приміщення.

 Стан повітря характеризується  абсолютною і відносною вологістю.

Розрахунок повітрообміну  при вентиляції, призначеній для зниження в приміщенні вологості, виконують за формулою:

,                          

де m – кількість джерел утворення водяної пари;

q – кількість водяної пари, що виділяється кожним джерелом, г/год;

 – вміст пари в повітрі приміщення за нормованої  відносної вологості цього повітря , що відповідає температурі приміщення , г/м³ (табл. 3.4);

 – вміст пари води в  зовнішньому повітрі за відносної вологості цього повітря при його температурі , г/м³.

 

 

69 Методика розрахунку продуктивності вентилятора для регулювання тепла в приміщенні.

Продуктивність вентилятора, призначеного для підтримки в  приміщенні нормальної температури повітря, розраховують за формулою

,                        

 

де  – надлишок кількості тепла, що поступає у приміщення (визначається теплотехнічним розрахунком), ккал/год;

с – середня питома теплоємність повітря; для практичних розрахунків вагову теплоємність повітря приймають рівною 0,24 ккал/кг ^. градус;

 – температура повітря,  що допускається у приміщенні, ^оС;

 – температура зовнішнього  повітря, що поступає у приміщення, ^оС;

 – об’ємна вага повітря  за температури приміщення, кг/м³ (табл. 3.1).

У деяких виробничих приміщеннях  виділяється велика кількість водяної  пари, в результаті чого підвищується вологість повітря. Шляхом відсмоктування з приміщення повітря вентилятором можна підтримувати вологість в межах норми.

 

 

70 Методика розрахунку продуктивності вентилятора  для видалення  пилу з приміщення.

Якщо вентиляція призначена для видалення з приміщення пилу, її продуктивність розраховують за формулою

,                                  

де P – кількість пилу, що виділяється в приміщенні,       мг/год;

  – допустима кількість пилу в приміщенні, мг/м³ (табл. 4.2);

  – вміст пилу в засмоктуваному чистому повітрі, мг/м³.

 

 

71  Види інструктажів, що реєструються в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Працівники,  під час прийняття на роботу та  періодично, повинні  проходити  на  підприємстві  інструктажі з питань охорони праці,  надання першої медичної допомоги потерпілим  від  нещасних випадків,  а  також  з  правил  поведінки  та  дій  при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.    

 За характером і  часом проведення  інструктажі  з  питань охорони  праці  (далі  -  інструктажі)  поділяються  на  вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.    

 Вступний інструктаж проводиться:    

 з усіма  працівниками,  які  приймаються  на   постійну   або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;     

 з працівниками  інших організацій, які прибули  на підприємство і  беруть  безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;    

 з учнями  та  студентами,  які  прибули  на  підприємство для проходження трудового або професійного навчання;    

 з екскурсантами  у разі екскурсії на підприємство.     

 Вступний інструктаж проводиться спеціалістом  служби  охорони праці  або  іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству,  який в  установленому  Типовим  положенням  порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.     

 Вступний інструктаж  проводиться в кабінеті охорони  праці  або в приміщенні,  що спеціально для цього обладнано,  з використанням сучасних  технічних  засобів  навчання,  навчальних   та   наочних посібників  за  програмою,  розробленою  службою  охорони  праці з урахуванням  особливостей  виробництва.  Програма  та   тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.    

 Запис про проведення  вступного інструктажу робиться  в журналі реєстрації  вступного  інструктажу з питань охорони праці,  який зберігається службою охорони праці або  працівником,  що відповідає  за проведення вступного інструктажу,  а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

      Первинний  інструктаж  проводиться  до  початку   роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:     

 Проводиться з  учнями,  слухачами  та студентами навчальних закладів:     

    до початку  трудового або професійного навчання;    

 перед виконанням  кожного навчального завдання,  пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.    

 Первинний інструктаж   на    робочому    місці    проводиться індивідуально  або  з  групою  осіб  одного  фаху  за  діючими  на підприємстві  інструкціями   з   охорони   праці   відповідно   до виконуваних робіт.     

 Повторний   інструктаж  проводиться  на  робочому  місці індивідуально з окремим працівником або  групою  працівників,  які виконують  однотипні роботи,  за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.     

 Повторний інструктаж   проводиться   в   терміни,   визначені нормативно правовими актами з охорони праці,  які діють у  галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:    

 на роботах з  підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;    

 для решти робіт  - 1 раз на 6 місяців.    

 Позаплановий інструктаж проводиться  з  працівниками  на робочому місці або в кабінеті охорони праці:    

 Позаплановий інструктаж  з  учнями,  студентами,   слухачами проводиться під час проведення трудового і  професійного навчання  при  порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці,  що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.    

 Позаплановий інструктаж  може  проводитись  індивідуально   з окремим працівником або з групою працівників одного фаху.  Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються  в  кожному  окремому випадку залежно від причин і обставин,  що спричинили потребу його проведення.     

Цільовий     інструктаж  проводиться  індивідуально   з   окремим працівником  або  з  групою  працівників.  Обсяг і зміст цільового інструктажу   визначаються   залежно   від    виду    робіт,    що виконуватимуться.     

Первинний,   повторний,    позаплановий    і    цільовий інструктажі   завершуються   перевіркою  знань  у  вигляді  усного опитування або за допомогою технічних засобів,  а також перевіркою набутих  навичок  безпечних методів праці,  особою,  яка проводила інструктаж.    

 Про проведення  первинного, повторного, позапланового  та цільового  інструктажів  та  їх  допуск  до  роботи,  особа,   яка проводила   інструктаж,   уносить   запис  до  журналу  реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці . Сторінки    журналу    реєстрації    інструктажів   повинні   бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.    

 У разі    виконання    робіт,    що   потребують   оформлення наряду-допуску,   цільовий   інструктаж   реєструється   в   цьому наряді-допуску,   а   в   журналі  реєстрації  інструктажів  -  не обов'язково.

 

72  Перевірка знань з питань охорони праці.

 Посадові  особи та інші працівники,  зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою та   Переліку   робіт,   де   є  потреба  у  професійному  доборі, затвердженому наказом МОЗ та  Держнаглядохоронпраці  від  23.09.94 N 263/121   і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 з N 18/554 (далі - роботи підвищеної  небезпеки),проходять   щорічне   спеціалье   навчання   і   перевірку  знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.    

 Спеціальне  навчання  з  питань   охорони   праці   може проводитись   як   безпосередньо  на  підприємстві,  так  і  іншим суб'єктом господарської діяльності,  який отримав в  установленому порядку відповідний дозвіл.    

 У разі здійснення  професійної підготовки,  перепідготовки  та підвищення  кваліфікації  безпосередньо на підприємстві спеціальне навчання з питань охорони праці є складовою зазначеної професійної підготовки.    

 Спеціальне  навчання  з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов,  функціональних  обов'язків  працівників  і   затверджуються наказом.     

 Перевірка  знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства.     

 У разі  неможливості  створити  комісію  з  перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві перевірка  знань  проводиться комісією  спорідненого підприємства або територіального управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої  влади  з нагляду за охороною праці.    

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

73. Розділи інструкції з охорони праці та їх зміст.

Інструкції повинні  містити такі розділи: Загальні положення; Вимоги безпеки перед початком роботи; Вимоги безпеки під час виконання  роботи; Вимоги безпеки після закінчення роботи; Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

За необхідності в  інструкції можна включити й інші розділи.

Розділ «загальні  положення» повинен містити: відомості про сферу застосування інструкції; загальні відомості про об'єкт розробки: визначення робочого місця працівника даної професії (виду робіт) в залежності від тривалості його перебування на ньому протягом робочої зміни (постійне чи непостійне); коротка характеристика технологічного процесу та обладнання, що застосовується на цьому робочому місці, виробничій дільниці, в цеху;

умови і порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров'я, проходження медоглядів, професійної освіти та спеціального навчання з питань охорони праці, інструктажів, перевірки знань тощо); вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, що стосуються питань охорони праці для даного виду робіт або професії, а також відомості про специфічні особливості організації праці і технологічних процесів та про коло трудових обов'язків працівників даної професії (що виконують даний вид робіт); характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для даної професії (виду робіт), особливості їх впливу на працівника; перелік видів спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, що належать до видачі працівникам даної професії (виду робіт) згідно з чинними нормами, із зазначенням стандартів або технічних умов на них; вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник під час виконання роботи.