Шпаргалка по "Безопасности жизнедеятельности"

 

59. Заходи, що здійснюються за рахунок фонду охорони праці підприємства.

4.1. Атестація  робочих  місць на відповідність їх  нормативним актам про ОП.

    4.2. Забезпечення  працюючих спецодягом, спецвзуттям  та іншими засобами індивідуального  захисту.

    4.3. Реалізація   заходів   щодо   усунення   безпосереднього контакту  працівників   із  шкідливими  речовинами  й   матеріалами, іншими несприятливими та небезпечними факторами виробництва.

    4.4. Упровадження   систем    автоматичного    контролю    та сигналізації   наявності   шкідливих   і   небезпечних  виробничих факторів,  пристроїв аварійного вимкнення  виробничого устаткування та  комунікацій в разі виникнення небезпеки для працюючих.

    4.5. Упровадження  устаткування та пристроїв, які  забезпечують захист   працюючих   від   ураження   електричним   струмом та розрядів блискавок.

     4.6. Обладнання  спец пристроїв що забезпечують  безпечне вик  робіт  нависоті.

     4.7. Приведення   рівнів шкідливих випромінювань  на робочих місцях у відповідність  до вимог чинних нормативних  актів.

     4.8.Розроблення,виготовлення ,монтаж нових, реконструкція  діючих:загальних та   місцевих   вентиляційних   систем,   пристроїв кондиціонування повітря,  аспіраційних,  пило-,газовловлювальних пристроїв;евакуаційних  виходів  ;систем опалення у діючому виробництві.

     4.9. Механізація   прибирання  виробничих  приміщень.

     4.10. Проведення  експертизи  технічного  стану  будівель  та споруд, експертизи та діагностики потенційно небезпечних об'єктів, устаткування.

     4.12. Навчання  працівників,  проведення  нарад,  семінарів  з питань оп.

     4.13. Оснащення  виробничих приміщень сигнальними  кольорами та знаками  безпеки відповідно  до  правил  та  стандартів з безпеки праці,  попередження  дорожньо-транспортних  пригод  на  території підприємства.

     4.14. Реконструкція     та     оснащення    на    виробництві санітарно-побутових  приміщень, місць організованого відпочинку; обладнання їх сучасним  інвентарем  і  устаткуванням  з  метою  доведення  рівня забезпеченості працюючих до встановлених норм.

     4.15. Обладнання  фізкультурно-оздоровчих кімнат  устаткування,  лікувальних  та  оздоровчих    препаратів    та   медикаментів   для   профілактики профзахворювань та реабілітації здоров'я постраждалих від нещасних

випадків на виробництві.

     4.17. Проведення  профілактичних  медичних оглядів  працюючих, 

оплата медичних послуг спеціалістів  з  діагностики  та лікування працівників,  які потерпіли внаслідок професійних захворювань та нещасних випадків на виробництві.

     4.18. Відшкодування   витрат  на  відрядження  працівників,  які  є  членами  комісії   з спец розслідування  нещасних  випадків на виробництві

 

60.Професійний  добір працівників ,які виконують  роботи підвищеної небезпеки.

Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах  з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, під час прийняття на роботу і  в подальшому щорічно проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, порядок проведення яких регламентується розділом 4 Типового положення.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено наказом  Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстровано Мінюстом України 15.02.2005 за № 232/10512, а Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі затверджено наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.1994 № 263/121, зареєстровано Мінюстом України 25.01.1995 за № 18/554.

Типовим положенням не регламентується  обсяг спеціального навчання. Безпосередньо  на підприємстві спеціальне навчання проводиться роботодавцем за затвердженими  наказом навчальними планами  та програмами, які розробляються  з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов'язків працівників.30-ти годинна програма навчання-це обов’язковий обсяг теоритичної частини предмета «охорона праці» під час професійної підготовки працівників, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою, що здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про професійно-технічну освіту».Як виняток, згідно з абзацом другим пункту 4.2 Типового положення спеціальне навчання може бути складовою професійної підготовки за умови, що професійна підготовка проводяться безпосередньо на підприємстві.

Спец навчання закінчується перевіркою знань з питань охорони  праці працівника комісією підприємства та видачею відповідного посвідчення. У разі неможливості створення комісії  з перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві перевірка знань проводиться комісією спорідненого підприємства або територіального управління Держгірпромнагляду.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони  праці з усіма працівниками, які  приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади. Запис про проведення вступного іструктажу робиться у наказі про прийняття працівника на роботу та у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (пункт 6.3 Типового положення).

новоприйнятий працівник, який буде виконувати роботу з підвищеною небезпекою, в порядку черговості проходить:- вступний інструктаж;- навчання та перевірку знань з питань охорони  праці;- первинний інструктаж;- стажування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

61. Методика розрахунку природного освітлення через світловий коефіцієнт.

Найбільш простим методом  розрахунку природної освітленості, який застосовується головним чином  як перевірочний, є вибір типу вікон  і розрахунку їх кількості за світловим  коефіцієнтом.За світловий коефіцієнт приймається відношення сумарної площі вікон у приміщенні до площі підлоги в ньому:

                                                                               (3)

де  – сумарна площа вікон у приміщенні, м²; F_П – площа підлоги в цьому ж приміщенні, м².

Розрахунок природної  освітленості за світловим коефіцієнтом ведуть у певній послідовності. Спочатку знаходять необхідну сумарну  площу вікон за формулою  .                                                                 

За ГОСТом вибирають розмір вікон. Розраховують кількість вікон за площею одного вікна: де – кількість вікон; – площа одного вікна.

62. Методика розрахунку природного освітлення  через нормоване значення К.П.О.

Цей коефіцієнт відображає в відсотковому відношенні освітленість точки в приміщенні (Е_ВН) до одночасної освітленості зовнішньої точки (Е_ЗОВ), причому точки розташовані в одній горизонтальній площині, освітлені розсіяним світлом небосхилу. К.П.О.= .                                                                                   

За діючими нормами  для приміщень, освітлених через  вікна (бічне освітлення) встановлюється мінімальний коефіцієнт освітленості К.П.О._min в точках, найбільш віддалених від вікон.

При освітленості через  світлові дюнари (верхнє освітлення) або комбінованому освітленні встановлюється середнє значення коефіцієнта природної освітленості:

,                                                                                   

де  – значення К.П.О.   в   окремих точках

    приміщення, розташованих на однакових відстанях

           одна від одної;

     n – кількість точок (не менше 5).

Більш точний розрахунок природного освітлення приміщень через  вікна одержують за коефіцієнтом природної освітленості. Тобто необхідну  сумарну площу вікон обчислюють за формулою

                                                                                                          (5)

де l _min – нормативне мінімальне значення коефіцієнта

               природної освітленості для даного  приміщення;

      – загальний коефіцієнт світлопропускання вікна

 – світлова характеристика  вікна 

       – коефіцієнт, що враховує підвищення освітленості

              за рахунок світла, відбитого  від стін і стелі 

k – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон

     протистоячими будівлями

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

63. Методика розрахунку природної вентиляції.

     Переміщення  повітря з приміщення по витяжних  трубах відбувається за рахунок  різниці об’ємної ваги зовнішнього  і внутрішнього повітря. Завдяки цій різниці на вході і виході витяжних труб створюється різниця тисків, яку можна визначити за формулою

, де h – висота відкритої з обох кінців вентиляційної    труби, м;

     – вага 1 м³ повітря за зовнішньої температури

– вага 1м³ повітря за внутрішньої температури

     Об’ємну  вагу повітря при заданій температурі  можна визначити за формулою: ,                           де а – коефіцієнт розширення газів = 1 : 273;

    1,293 – об’ємна  вага повітря при 0 ^оС.

     Швидкість  руху повітря у витяжних трубах обчислюють як

                                    ,                       де g – прискорення земного тяжіння, м/с².

     Під час  проходження по трубі повітря  буде зустрічати опір, що залежить  від форми і якості стінок  труби, тому дійсна швидкість буде менше від розрахованої за формулою. При розрахунку вентиляції дійсну швидкість визначають за формулою .                            

 За швидкістю повітря  і продуктивністю вентиляції  знаходять сумарний переріз витяжних  труб

  ,                                   

де Σ F – сумарний переріз труб, м²;L – продуктивність вентиляції, м/год;υ – дійсна швидкість повітря в трубі, м/с.     ,                                   

де Р_ф – загальна кількість шкідливих речовин;Р₁ – ГДК шкідливої речовини;

Р₀ – вміст шкідливих речовин у чистому засмоктуваному повітрі.

 

 

64 Методика розрахунку продуктивності дефлектора.

 Для підсилення витяжки повітря через вентиляційні труби на верхній частині труб монтують дефлектори. Конструкції дефлекторів різні. Дефлектор підсилює витяжку повітря через вентиляційну трубу за рахунок потоку вітру, що обдуває дефлектор.У дефлекторі ЦАГИ вітер, обтікаючи обичайку 2, створює на 5/7 його кола розрідження. Внаслідок розрідження в трубі, на якій встановлено дефлектор, створюється рух повітря, що виходить назовні через кільцеві щілини між обичайкою 2, ковпаком 1 і корпусом 3.

У зіркоподібному дифлекторі вітер, обмиваючи вертикальні щілини на зовнішній поверхні корпуса, створює  з підвітреного боку близько щілин  розрідження. Останнє сприяє відсмоктуванню повітря по трубі, на якій встановлено дефлектор. Продуктивність дефлектора знаходять за формулою

     .          

Звідси визначаємо діаметр  дефлектора   ,  

де k_е – коефіцієнт ефективності,  що  виражає відношення швидкості повітря в трубі і швидкості вітру    .                                     

    Звідки   .                                 

    Для дефлектора  ЦАГИ  , для зіркоподібного дефлектора .

     Дефлектори  встановлюють вище гребеня даху  і в тому місці, де немає  яких-небудь перешкод, що затримують  потік повітря або змінюють  його напрямок.

 

 

65 Методика розрахунку кількості вентиляційних труб.

Природна вентиляція являє собою труби прямокутного або круглого перерізу, що проходять  через стельове перекриття і дах  будівлі. Нижній кінець труб знаходиться  в приміщенні, а верхній трохи  вище гребеня даху будівлі. Через ці труби здійснюється природне відсмоктування повітря з приміщення. Приток чистого повітря потрапляє також через щілини у дверях, вікнах і стінах будівлі. У деяких будівлях для більш інтенсивного повітрообміну роблять припливні канали в нижній частині стін.

За швидкістю повітря  і продуктивністю вентиляції знаходять  сумарний переріз витяжних труб

                                 ,                                   

де Σ F – сумарний переріз труб, м²;L – продуктивність вентиляції, м/год; υ – дійсна швидкість повітря в трубі, м/с.

 

 

 

 

 

 

66 Методика розрахунку продуктивності вентилятора через коефіцієнт кратності повітрообміну.