Шпаргалка по "Безопасности жизнедеятельности"

Річна економія, Q:   Q = М_н1 – М_н2,                      

де   М_н1–М_н2 - матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередньому і звітному роках.

 

86.Документація  та зміст повідомлення про  наслідки нещасного випадку.

     Лікувально-профілактичні  заклади, до яких звернулися  або були доставлені потерпілі  внаслідок нещасних випадків, протягом  доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою :

- Про нещасний випадок  із смертельним наслідком, а  також про груповий нещасний  випадок - до районної держадміністрації;

- Про нещасний випадком  із смертельним наслідком, пов"язаний  із заподіянням тілесних ушкоджень  іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо-транспортної пригоди - до органу внутрішніх справ.

     Повідомлення  про нещасні випадки із смертельним  наслідком надсилаюься також до органів прокуратури.

     Лікувально-профілактичні  заклади, до яких звернулися  або були доставлені потерпілі,  ведуть реєстрацію нещасних випадків  в окремому журналі за встановленою  формою.

     Документом, який підтверджує ушкодження  здоров"я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

87.Перша допомога  при непрямому масажі серця.

Техніка непрямого  масажу серця

Сенс непрямого масажу серця полягає в ритмічному стисненні  його між грудною кліткою і хребтом. При цьому кров витісняється з лівого шлуночку в аорту і поступає до всіх органів, а з правого шлуночку - в легені, де насищається киснем. Після того, як тиск на грудну клітку припиняється, порожнини серця знов заповнюються кров'ю.

При проведенні непрямого масажу серця,  постраждалого укладають спиною на рівну тверду поверхню. Людина, що надає допомогу стає збоку, нащупує нижній край грудини і на 2 - 3 пальці вище кладе на неї опорну частину долоні, зверху накладає іншу долоню під прямим кутом до першої, при цьому пальці не повинні стосуватися грудної клітки (мал. 2). Потім енергійними ритмічними рухами натискають на грудну клітку з такою силою, щоб прогнути її у бік хребта на 4 - 5 см. Частота натиснень 60 - 80 разів на хвилину.

У дітей непрямий масаж серця слід проводити однією рукою, а іноді і пальцями залежно від віку постраждалої дитини.

При проведенні цього  масажу дорослим необхідно застосовувати  не тільки силу рук, але і продавлювання  всім корпусом. Такий масаж вимагає  значної фізичної напруги і дуже втомлює. Якщо реанімацію виконує одна людина, то через кожні 15 натискань на грудну клітку з інтервалом I секунда він винен, припинивши непрямий масаж серця, провести два сильні вдихи (з інтервалом 5 секунд)..

При участі в реанімації двох чоловік (мал. 3) слід проводити один вдих постраждалому на кожні 4-5 здавлення на грудну клітку.

Ефективність непрямого  масажу серця оцінюють по появі пульсації  на сонних, бедерных і променевих артеріях; підвищенню артеріального тиску, звуженню зіниць і появі реакції на світло; зникненню блідості, подальшому відновленню самостійного дихання.

Слід пам'ятати, що глибоке  проведення непрямого масажу серця  може привести до важких ускладнень - переломів  ребер з пошкодженням легенів  і серця. Особливу обережність слід проявляти при проведенні масажу дітям і літнім людям.

Транспортування постраждалого  із зупинкою дихання і серцевих скорочень  може бути проведене лише після відновлення  серцевої діяльності і дихання або  в спеціалізованій машині швидкої  допомоги.

 

88.Перша допомога при отруєннях.

Перша допомога при отруєнні чадним газом

Отруєння чадним газом (окисел вуглецю - З) можливо в гаражах  при поганій вентиляції, в непровітрюваних  забарвлених приміщеннях, а також  в домашніх умовах - при невчасному закритті пічних заслонів в приміщеннях з пічним опалюванням. Ранні симптоми отруєння - головний біль, тяжкість в голові, нудота, запаморочення, шум у вухах, серцебиття. Декілька пізніше з'являються м'язова слабкість, блювота. При подальшому перебуванні в отруєній атмосфері слабкість наростає, виникає сонливість, затемнення свідомості, задишка. У потерпілих в цей період наголошується блідість шкірних покривів, іноді наявність яскраво-червоних, плям на тілі. При подальшому вдиханні чадного газу дихання стає переривистим, виникають судоми, і наступає смерть від паралічу центру дихання.

Перша допомога полягає  в негайному видаленні людини, що отруїлась з даного приміщення. У теплу пору року її краще винести  на вулицю. При слабкому поверхневому диханні або припиненні його необхідно почати штучне дихання, яке, слід проводити до появи самостійного адекватного дихання або появи явних ознак біологічної смерті. Сприяють ліквідації наслідків отруєння розтирання тіла, докладення грілки до ніг, короткочасне вдихання пари нашатирного спирту. Хворі з важкими отруєннями підлягають госпіталізації, оскільки можливий розвиток важких ускладнень з боку легенів і нервової системи в пізнішому періоді.

Перша допомога при отруєнні отрутохімікатами

Залежно від дози отрути і тривалості дії на організм людини може виникнути роздратування шкіри і слизистих оболонок ока, а також наступити гостре або хронічне отруєння.

Яка б не була картина  отруєння, у будь-якому випадку  слід  надати першу допомогу.

Для припинення надходження  отрути в організм через дихальні шляхи - винести постраждалого з отруєної зони на свіже повітря; через шкіру - змити струменем води або промокнути шматком тканини (вати), потім обмити водою, при попаданні отрути в очі - рясно промити водою або 2%-ным розчином питної соди; через шлунково-кишковий тракт - дати випити декілька літрів води  або слаборожевого розчину марганцевокислого калія; роздратуванням задньої стінки гортані пальцем викликати блювоту (промивання роблять два, три рази) і після цього дати постраждалому півстакана води з 2-3 ложками активованого вугілля, а потім проносного (20 г гіркої солі на півстакана води). При ослабленні дихання дати понюхати нашатирний спирт, а у разі  зникнення пульсу робити штучне дихання.

При шкірних кровотечах прикласти тампони, змочені перекисом  водню, при носових - покласти постраждалого, злегка підвести і закинути голову, покласти на перенісся і потилицю холодні компреси, а в ніс вставити тампони, зволожені перекисом водню. Хворому надати спокій і викликати лікаря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

89.Перша допомога  при укусах.

Укуси скаженими тваринами. Сказ - надзвичайно небезпечне вірусне захворювання, при якому вірус вражає клітини головного і спинного мозку. Зараження відбувається при укусах хворими тваринами. Вірус виділяється із слиною собак, іноді кішок, і потрапляє в мозок через ранку шкіри або слизистої оболонки. Інкубаційний період триває 12 - 60 днів, розвивається захворювання поступово і частіше закінчується смертю. У момент укусу тварина може не мати зовнішніх ознак захворювання, тому більшість укусів тваринами слід вважати небезпечними в сенсі зараження сказом.

Всі потерпілі повинні  бути доставлені в лікувальний заклад, де їм, починаючи з дня травми, проведуть курс антирабических щеплень.

При наданні першої допомоги не треба прагнути до негайної зупинки кровотечі, оскільки вона сприяє видаленню слини тварин з рани.Далі рану промивають мильним розчином.  Необхідно кілька разів широко обробити навколо укусу дезинфікуючим розчином (спиртний розчин йоду, розчин перманганату калія, винний спирт і ін.), а потім накласти асептичну пов'язку і доставити постраждалого  до лікувальної установи для первинної хірургічної обробки рани, профілактики .

Укуси отруйних змій дуже небезпечні для життя. Після укусу відразу ж з'являється різкий пекучий біль, червоність, синець. Одночасно з цим розвиваються загальні симптоми отруєння: сухість в роті, спрага, сонливість, блювота, пронос, судоми, розлад мови, ковтання, іноді рухові паралічі (при укусі коброю). Смерть частіше наступає від зупинки дихання.

Необхідно негайно, протягом перших двох хвилин після укусу змії, відсосати отруту( поставити банку  для відсмоктування крові). За відсутності  спеціальної банки можна скористатися товстостінною чаркою, стаканом і  т.п. Банку ставлять таким чином: на паличку намотують шматочок вати, змочують її спиртом або ефіром, підпалюють. Вату, що горить, вводять всередину банки (на 1 - 2с), потім витягують і швидко прикладають банку до місця укусу. Можна скористатися молокоотсосом. Після відсмоктування отрути рану потрібно обробити розчином перманганату калія або натрію гідрокарбонату і накласти асептичну пов'язку.

Якщо в зоні укусу  встиг розвинутися набряк або  постраждалому була введена протизміїна  сироватка, то відсмоктування отрути безглузде. Хворому потрібно накласти асептичну пов'язку на ранку, провести імобілізацію кінцівки, створити спокій, кінцівку необхідно обкласти міхурами з льодом (можливі інші методи охолоджування). Для зняття болі застосовують знеболюючі препарати (анальгін, ібупром). Хворому дають рясне пиття (молоко, воду, чай). Вживання алкоголю абсолютно протипоказано. У пізніші терміни можлива поява набряку гортані і припинення діяльності серця. У цих випадках показано проведення штучного дихання, зовнішнього масажу серця.

Постраждалому  необхідно  негайно доставити в лікарню для надання лікарської допомоги. Транспортувати хворого слід тільки в положенні лежачи на носилках, всякі активні рухи лише прискорюють всмоктування отрути.

Укуси комах. Дуже части укуси бджіл і ос. У момент укусу виникає різкий пекучий біль, а незабаром  розвивається набряк. Одиночні укуси бджіл зазвичай не викликають важких загальних явищ. При множинних укусах можливий смертельний результат.

Необхідно, перш за все, витягнути  з шкіри жало, потім ранку обробити антисептичним розчином. Ослабить біль і зменшить набряк нанесення на шкіру мазі гідрокортизону. При безлічі укусів після першої допомоги постраждалого необхідно доставити до лікувальної установи.

При укусах скорпіонів виникає  сильний біль в зоні укусу і  дуже швидко розвивається набряк і почервоніння шкіри. Перша допомога полягає в обробці рани антисептичними розчинами і накладенні асептичної пов'язки. Місцево необхідне застосування холоду. Для зняття болів дають знеболюючі препарати (анальгін).

Отрута павуків викликає сильні болі і спазм м'язів. Перша допомога - обробка рани розчином перманганату калія, знеболюючі засоби, глюканат кальцію. При важких реакціях постраждалого  слід доставити в лікарню, де застосовують спеціальну антисиворотку.

 

 

90.Перша допомога  при опіках.

Термічні опіки

Виникають від безпосередньої дії на тіло високої температури (полум'я, кип'яток, рідини, що горять і  розплавлені, гази, розжарені предмети, розплавлений метал і ін.). Особливо важкі опіки викликають полум'я  і пара, що знаходиться під тиском. По глибині поразки, розрізняють чотири ступені опіку: від опіку I ступеня, що характеризується почервонінням і набряклістю, до ІУ ступені, що характеризується обвуглюванням і омертвлянням всіх шарів шкіри.

Перша допомога повинна  бути направлена на припинення дії високої температури на потерпілого: слід погасити полум'я на одязі, видалити постраждалого із зони високої температури, зняти з поверхні тіла тліючий і різко нагрітий одяг. Винесення  постраждалого з небезпечної зони, гасіння тліючого одягу, що горить, необхідно здійснювати обережно, щоб грубими рухами не порушити цілісність шкірних покривів. Для надання першої допомоги одяг краще розрізати, особливо там, де він прилипає до опікової поверхні. Відривати одяг від шкіри не можна; її обрізають навколо опіку і накладають асептичну пов'язку поверх частини одягу, що залишився. Роздягати постраждалого не рекомендується, особливо в холодний період року, оскільки охолоджування різко підсилить загальний вплив травми на організм і сприятиме розвитку шоку.

Наступним завданням першої допомоги буде швидке накладення сухої асептичної пов'язки для попередження інфікування опікової поверхні. Для пов'язки бажано використовувати стерильний бинт або індивідуальний пакет. За відсутності спеціального стерильного перев'язувального матеріалу опікову поверхню можна закрити бавовняною тканиною, пропрасованою гарячою праскою або змоченою етиловим спиртом, розчином этакридина лактату (риванол) або перманганату калія. Такі пов'язки декілька зменшують біль.

Людина, що надає першу  допомогу повинна знати, що всякі додаткові пошкодження і забруднення опікової поверхні небезпечні для потерпілого. Тому не слід проводити які-небудь промивання опікової поверхні, торкатися до обпаленого місця руками, проводити проколювання міхурів, відривати прилиплі до місць опіку частини одягу, а також змащувати опікову поверхню жиром, вазеліном, тваринним або рослинним маслом і присипати порошком. Нанесений жир (порошок) не зменшує біль і не сприяє загоєнню, але полегшує проникнення інфекції, що особливо небезпечно, різко утрудняє надання лікарської допомоги.