Шпаргалка по "Безопасности жизнедеятельности"

- відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної  служби у разі виявлення гострих  професійних захворювань (отруєнь);  - профспілковій організації, членом  якої є потерпілий; - вищестоячому профспілковому органу; - відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).

За результатами розслідування  складається акт спеціального розслідування  за формою н-5, а також оформляється карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою п-5, якщо нещасний випадок пов'язаний із гострим професійним захворюванням (отруєнням).

Акт за формою н-1 або нт на кожного потерпілого складається  відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання цих документів.

 

 

79.Документація  розслідування нещасного випадку  невиробничого характеру

Під нещасними випадками  невиробничого характеру слід розуміти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі  отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до порядку  розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270. Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

- прямування на роботу  чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації; - переміщення будь-якими видами транспорту (повітряним, залізничним, морським, автомобільним, електротранспортом, на канатній дорозі, фунікулері та ін.); - виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків); - участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності); - участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях; - проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах; - використання газу у побуті; - користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами; - виконання робіт у домашньому господарстві; - використання побутової техніки;

- стихійного лиха; - перебування  в громадських місцях, закладах  торгівлі, закладах лікувально-оздоровчого,  культурно-освітнього та спортивно-розважального  призначення та ін. Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу. Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком лікувально-профілактичні заклади протягом доби надсилають до районної адміністрації, органів внутрішніх справ та органів прокуратури. Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий. Розслідування нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури. За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою нт (невиробничий травматизм).

 на підставі результатів  розслідування розробляються заходи  щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань  соціального захисту потерпілих. Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки

 

80. Документація  розслідування професійного отруєння (захворювання)

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання підлягають розслідуванню протягом 7 днів з моменту одержання повідомлення про профзахворювання. Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку профзахворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст з профпаталогії направляє хворого до визначених МОЗ спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів. Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого міністерством охорони здоров'я України. Розслідування профзахворювань проводиться комісією з розслідування, яка призначається наказом керівника санепідемстанції до її складу входять: працівник санепідемстанції (голова комісії), представники профспілкової організації, трудового колективу, лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліст з профпаталогії і роботодавець. Акт розслідування профзахворювання складається комісією у 5 примірниках протягом 3 діб надсилається хворому, підприємству, лікувальному закладу, профспілковій організації.

Усі виявлені отруєння підлягають розслідуванню. Роботодавець підприємства наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу за наслідками розслідування на облік беруться отруєння, які трапились: під час виконання трудових обов'язків, а також дій в інтересах підприємства без доручення роботодавця . Підприємство в п'ятиденний термін після закінчення розслідування отруєння надсилає матеріали відповідному органу державного нагляду за охороною праці, а в разі розслідування гострого отруєння - також санепідемстанції всі нещасні випадки, оформлені актами, реєструються органом управління, навчально-виховними закладами у спеціальному журналі. Медична установа, куди доставлено учня, студента або вихованця, який постраждав при нещасному випадку (отруєнні), що стали під час навчально-виховного процесу, зобов'язана на запит керівника закладу видати медичний висновок про характер отруєнь по закінченні строку лікування потерпілого (потерпілих) керівник закладу направляє до вищого органу управління освітою повідомлення про наслідки отруєння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

81. Статистичний  метод аналізу травматизму

Мета аналізу травматизму  — розробка заходів запобігання  нещасним випадкам, у зв’язку з  чим потрібно систематично аналізувати  й узагальнювати причини травматизму. Найпоширенішими методами аналізу травматизму, що взаємодоповнюють один одного, є статистичний і монографічний. Нині дедалі більшого значення набувають економічний та ергономічний методи. Статистичний метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти (kч.т); коефіцієнта тяжкості (kт.т), коефіцієнта виробничих витрат (kв.в). Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму. Початковим матеріалом для розрахунків є дані звітів підприємств, організацій про нещасні випадки. Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою:

 кч.т.=n*1000/ч де n —  кількість врахованих нещасних  випадків на виробництві за  звітний період з утратою працездатності  на один і більше днів;  ч  — середньооблікова чисельність  працівників за звітний період часу.

 даний показник  визначається на 1000 осіб облікової  чисельності працівників.

 коефіцієнт тяжкості  травматизму обчислюється за  формулою:

 кт.т.=д/n  де д  — сума днів непрацездатності  по всіх нещасних випадках;

n — загальна кількість нещасних випадків. коефіцієнт виробничих витрат визначається за формулою: кв.в.=кч.т.* кт.т.=n*1000/ч * д/n =д*1000/ч . Для більш глибокого аналізу травматизму використовуються також показники непрацездатності, матеріальних наслідків витрат на попередження нещасних випадків.

 

 

82.Розрахунок економічної ефективності впровадження заходів з охорони праці.

РОЗРАХУНОК  ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Економічна ефективність заходів з охорони праці:Е = Q – Е_н (К₂ – К₁).                     

де  Q - річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості;

        Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності заходів охорони праці, Е_н =  0,08;

        К₁, К₂ - витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за попередній і звітний роки.

2.  Річна економія, Q:   Q = М_н1 – М_н2,                      

де   М_н1–М_н2 - матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередньому і звітному роках.

3. Термін окупності  витрат на охорону праці:T = K₂ / Q.                                                                        

4. Економічна ефективність  заходів:Е еф. = Q / К₂.                                                    

Закон передбачає неприпустимість  керуватись суто економічними міркуваннями при проведенні заходів з охорони праці.

 

83.Розрахунок матеріальних затрат, пов’язаних з нещасним випадком.

РОЗРАХУНОК МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАТРАТ, ПОВ”ЯЗАНИХ З ТРАВМАМИ ТА ПРОФЗАХВОРЮВАННЯМИ

1. Матеріальні наслідки  травматизму: М_н = Д_т ^. S ^. Ф,                                                 

де   Д_т - кількість людино-днів непрацездатності в потерпілих з втратою працездатності на 1 день і більше, тимчасова непрацездатність яких закінчилась у звітному році;

         S - середня денна заробітна плата одного працівника;

         Ф - коефіцієнт матеріальних наслідків (страхові внески, штрафи, матеріальні втрати); Ф = 2.

Крім того, в зв'язку з нещасним випадком потерпілий позбавлений  можливості виробляти матеріальні  цінності.

2. Умовні річні втрати  додаткового продукту У_в можуть бути визначені У_в = (Д_т + Д₁ + Д_с) ^. S,                                             

де   Д₁ - кількість людино-днів непрацездатності за рік внаслідок інвалідності;

           Д_с - кількість людино-днів у році, які недопрацьовані через смертельні випадки.

3. Загальна сума матеріальних  наслідків від нещасних випадків  з урахуванням умовних витрат  додаткового продукту за рік:  М_н = Д_т ^. S ^. Ф + S (Д_т + Д₁ + Д_с) = S [Д_т (Ф + 1) + Д₁ + Д_с].      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

84.Розрахунок річної економії матеріальних коштів.

1.Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці за зменшення рівня захворюваності і травматизму ( ):

,    де  - середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;

      - середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахунання.

2.Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат ( ):

, 

де  - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

3.Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності (Е(Г):

,          де  - середньоденна сума допомоги з тимчасової непрацездатності.

4. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності ( )

,     де  - відповідно складові економії за рівнем захворюваності.

5. Річна економія за рахунок зменшення травматизму ( )           ,            

де  - відповідно складові економії по травматизму, що розраховані за наведеними вище залежностями.

6. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві , визначається за формулою:      .       

 

85.Розрахунок  терміну окупності коштів , що  виділяються на охорону праці.

Термін окупності витрат на охорону праці:T = K₂ / Q.  

де, К₂ - витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за  звітний рік.,

 Q - річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості