Шпаргалка по "Безопасности жизнедеятельности"

Усі наведені органи діють  незалежно один від одного в межах  своєї компетенції на підставі відповідних Положень, затверджених Кабінетом Міністрів. Однак координація роботи вище зазначених органів покладається на Держгірпромтехнагляд (Положення №29/2003 ввід 16.01.2003)\

2.4.2 Повноваження й права органів  державного нагляду за станом  охорони праці

Державний комітет нагляду за безпечним веденням промислових і гірничих робіт, здійснює контроль відповідно до своїх повноважень за:

• станом безпеки виконання робіт у вугільній, гірничорудній, гірничо-хімічній, металургійній, нафто- і газодобувній промисловості, промисловості мінеральних добрив, при проведенні геологорозвідувальних та інших гірничих робіт, підконтрольних комітету;
• будівництвом та експлуатацією систем газопостачання, проведенням робіт, пов’язаних з транспортуванням, зберіганням і використанням природного і зрідженого газу, а також на усіх вибухо- і пожежо-небезпечних , хімічних та нафтохімічних виробництвах;
• зберіганням, використанням і обліком вибухових речовин;
• виготовленням, монтажем і безпечною експлуатацією підйомних споруд, котельних установок і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів для пари і гарячої води;
• будівництвом, реконструкцією та експлуатацією будівель і споруд, об’єктів підвищеної і потенційної небезпеки, і.т.ін.

Основним завданням  комітету є підготовка пропозицій щодо формування та забезпечення державної політики у сфері охорони праці, промислової безпеки й страхування ризиків виробничої безпеки. Комітет реєструє об’єкти підвищеної небезпеки, великотоннажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на дорожній мережі загального користування.

Державний санітарний нагляд Міністерства охорони здоров’я відповідно до Положення, здійснюють нагляд за:

• умовами праці на об’єктах господарювання;
• дотриманням санітарного законодавства під час проектування, будівництва та експлуатації промислових підприємств;
• дотриманням гігієнічних норм, санітарно-технічних і санітарно-протиепідеміологічних правил при використанні шкідливих та небезпечних речовин;
• дотриманням заходів, що запобігають забрудненню грунтів, водойм та атмосферного повітря хімічними речовинами, шкідливими відходами виробництва і побуту.

Органи санітарного  нагляду визначають пріоритетні  заходи щодо профілактики захворювань  та охорони здоров’я населення від  шкідливого впливу чинників навколишнього середовища, здійснюють розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь. 
Органи державного пожежного нагляду в системі МНС контролюють дотримання правил пожежної безпеки на підприємствах, при експлуатації приміщень, зберіганні і застосуванні пожежонебезпечних речовин; стежать за наявністю та станом засобів пожежогасіння; проведення протипожежних заходів; діяльність пожежних служб та формувань; проводять роз’яснювальну роботу та навчання.

Посадові особи наведених  органів нагляду беруть участь у прийнятті в експлуатацію виробничих об’єктів та об’єктів соціально-культурного призначення.

Посадові особи органів  нагляду відповідно до своїх повноважень  мають право:

• безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства з метою перевірки дотримання законодавчих актів з питань, віднесених до їх компетенції, отримувати на них усні чи письмові пояснення від роботодавця;
• призупиняти або обмежувати експлуатацію окремих виробництв, дільниць, цехів, які створюють загрозу життю працюючих до їх усунення;
• видавати роботодавцям обов’язкові до виконання приписи про усунення порушень та недоліків у справі охорони праці;
• винних працівників у порушенні чинного законодавства з охорони праці притягати до адміністративної відповідальності;
• надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаним посадам або передавати ці матеріали в органи прокуратури для притягнення їх до відповідальності, згідно із законом.

Рішення органів державного нагляду є обов’язковим для виконання  центральними й місцевими органами влади місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями  та громадянами.

Вони мають право направляти адміністрації подання про звільнення з посади або накладання дисциплінарного стягнення на службових осіб, що порушили правила охорони праці або допустили самовільний пуск зупинених дільниць, машин, цехів, обладнання і.т.ін.

Органи державного нагляду можуть притягати службових осіб за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці або створення перешкод у їх діяльності можуть притягати службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності відповідно до діючого законодавства.

 

 

7. Відповідальність за порушення законодавства щодо охорони праці

Стаття 43. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків  місячного фонду заробітної плати  юридичної чи фізичної особи, яка  відповідно до законодавства використовує найману працю. 

Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення. 

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства  використовують найману працю, посадових  осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України.

Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці

За порушення законів  та інших нормативно-правових актів  про охорону праці, створення  перешкод у діяльності посадових  осіб органів державного нагляду  за охороною праці, а також представників  профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

 

8. Види навчання з питань охорони праці

Відповідальність за організацію навчання з питань охорони  праці покладається на роботодавця, а в структурних підрозділах – на керівників цих підрозділів. Контроль за своєчасним проведенням навчання здійснює служба охорони праці.

Навчання і перевірка  знань з питань охорони праці проводиться для всіх працівників, які наймаються на роботу і періодично в процесі трудової діяльності.

Формою перевірки знань  працівників з питань безпеки  є іспит за екзаменаційними білетами.

Відповідно до типових  правил внутрішнього трудового розпорядку робітники, що наймаються на роботу зобов’язані  ознайомитися з порядком виконання  трудових обов’язків, правилами трудової і технологічної дисципліни, техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки. З цією метою на підприємствах проводяться різні види інструктажів. За характером і часом їх проведення вони поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж працівники або службовці проходять  до початку трудової діяльності при  прийнятті їх на роботу.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст служби охорони  праці або особа, на яку за наказом  покладено ці обов’язки.

Програму та тривалість інструктажу затверджує роботодавець.

Під час інструктажу  робітникам пояснюють особливості  і характер виробничої діяльності, основні вимоги безпечної організації  робочих місць, порядок користування санітарно-побутовими приміщеннями й надання першої допомоги в разі нещасних випадків, а також види відповідальності за невиконання вимог охорони праці, правил загальної та особистої гігієни та інше.

Запис про проведення вступного інструктажу здійснюють у спеціальному журналі, а також документі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж на робочому місці проводить виконавець робіт або майстер не тільки з  тими, хто вперше наймається на роботу, але і кожного разу якщо працівник  переводиться з одного виду робіт  на інший.

Під час цього виду інструктажу виконавець робіт знайомить  працівника з технікою даного виду трудової діяльності, інструкцією для  даної професії, безпечними методами роботи, правилами експлуатації інструментів, захисними засобами та іншим, що стосується його майбутньої роботи.

Залежно від характеру  роботи, після проходження первинного інструктажу на робочому місці, працівник  протягом 2 – 15 змін має пройти стажування під керівництвом спеціаліста, який призначається наказом по підприємстві.

Проведення інструктажу реєструється виконавцем робіт у журналі первинного інструктажу на робочому місці.

Повторний інструктаж періодично на робочому місці проводиться у  строки відповідно до затвердженого  головним інженером графіка, але  проміжок між ними не може перевищувати трьох місяців для працівників на роботах з підвищеною небезпекою та шести місяців для інших працівників.

Цей вид інструктажу  має на меті закріплення знань  з техніки безпеки, бо з часом  набуті знання забуваються, що є властивістю  людської пам’яті, крім цього постійно змінюються та вдосконалюються нормативно-правові акти з охорони праці.

Позаплановий інструктаж на робочому місці проводиться з  працівниками за таких обставин:

при зміні технологічного процесу або введені у дію  нових нормативних актів, чи їх порушення працюючими;при перерві у роботі понад 30 календарних днів – для робіт підвищеної небезпеки, а для решти робіт понад 60 днів;при виявленні органами державного нагляду незнання працюючими безпечних методів праці чи нормативних актів з охорони праці.

Позаплановий інструктаж завершується перевіркою знань та набутих  навичок щодо безпечних методів  праці.

Цільовий інструктаж проводить курівник робіт у таких  випадках:при виконанні разових  робіт, що не пов’язані з фаховими обов’язками;при ліквідації аварій, стихійних лих або інших негативних наслідків;при проведенні робіт, на які оформляються наряди-допуски, дозвіл або інші документи.

Цільовий інструктаж включає відомості про призначення  і характер завдання, виробничі обставини, можливі небезпеки, нестандартні ситуації при виконанні трудових операцій і фіксується в наряді-допуску, що дозволяє проведення даного виду робіт.

Рівень знань отриманих  працівниками в процесі навчання з питань охорони праці є одним  з основних принципів державної  політики у сфері охорони праці. Від ефективності навчання великою мірою залежить рівень травматизму та профзахворювань в умовах виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Навчання з охорони праці в закладах освіти

Вивчення питань охорони  праці передбачається у закладах освіти усіх рівнів, у тому числі дошкільними, середніми та позашкільними. Навчальні плани (інші документи, що регламентують перелік навчальних дисциплін, їх обсяги в годинах, види занять та форми контролю знань) повинні передбачати вивчення питань охорони праці.

Зміст і обсяги навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах освіти регламентуються типовими навчальними планами і типовими навчальними програмами або навчальними програмами нормативних дисциплін з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, які затверджуються Міністерством освіти за узгодженням з Держнаглядохоронпраці.

Учні професійно-технічних  закладів освіти на базі раніше набутих  знань у процесі дошкільної і  загальної середньої освіти вивчають дисципліну "Охорона праці". При  підготовці працівників за професіями специфічні питання охорони праці для конкретних професій повинні вивчатися в курсах спеціальних та загальнотехнічних дисциплін. При підготовці в ПТЗО працівників за професіями, що застосовуються на роботах з шкідливими, небезпечними і важкими умовами праці, навчання проводиться з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-4.24-94 "Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці".

У вищих закладах освіти, незалежно від рівня акредитації, студенти вивчають комплекс нормативних навчальних дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці" та "Охорона праці в галузі", а також окремі питання (розділи) з охорони праці та безпеки життєдіяльності в загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах.