Система пенсійного страхування в Україні

Законодавством встановлені  такі категорії працівників, які  мають право на пенсію за вислугу  років:

- військовослужбовці, особи  начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, податкової міліції та кримінально-виконавчої системи України;

- державні службовці,  судді, працівники прокуратури  і митних органів;

- наукові працівники;

- журналісти державних  і комунальних засобів масової інформації;

- окремі категорії  працівників авіації та льотно-випробного  складу;

- працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових  геологорозвідувальних, пошукових,  геофічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

- працівники освіти, охорони  здоров’я, а також соціального  забезпечення;

- спортсмени заслужені  майстри спорту і майстри спорту  міжнародного класу – члени  збірних команд і інші. [2. c. 103]

Пенсію за вислугу  років можна визначити, як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду та Державного бюджету, що призначаються довічно в розмірі, співвіднесеному з минулим заробітком, визначеній законодавством категорії працівників, які мають спеціальний стаж – вислугу років, встановленої тривалості.

Умови призначення пенсії за вислугу років для кожної категорії громадян неоднакові. Одним вони призначаються лиш за наявності вислуги років, незалежно від віку, другим – крім вислуги років, встановлюється і вік, а для третіх враховується і загальний стаж. Але для всіх категорій працівників обов’язковою умовою виходу на пенсію за вислугу років є полишення роботи чи посади, перебування на яких дає право на цей вид пенсії (додаток Б).

Під соціальними  пенсіями розуміються щомісячні грошові  виплати, які призначаються і виплачуються із Пенсійного фонду непрацездатним непрацюючим громадянам, які з тих чи інших причин не набули права на трудову пенсію. До таких громадян належать:

- інваліди І і ІІ  груп, у тому числі інваліди  з дитинства, а також інваліди  ІІІ групи;

- особи, які досягли віку: чоловіки – 60 років, жінки – 55 років;

- діти (в тому числі:  брати, сестри, онуки – за умови,  якщо вони не мають працездатних  батьків) – у разі втрати  годувальника;

- діти-інваліди віком  до 16 років.

Соціальні пенсії призначаються  в таких розмірах:

а) 30% мінімального розміру  пенсії за віком: особам, які досягли  віку: чоловіки – 60 років, жінки – 55 років і не набули права на трудову  пенсію без поважних причин;

б) 50% мінімального розміру  пенсії за віком: особам, які досягли  віку: чоловіки – 60, жінки – 55 років і не набули права на трудову пенсію з поважних причин; інвалідам ІІІ групи;

в) 100% мінімального розміру  пенсії за віком: інвалідам ІІ групи; дітям-інвалідам віком до 16 років; дітям (в тому числі: братам, сестрам  й онукам, які не досягли 18 років), а також одному із батьків, або чоловікові (дружині), або дідові, бабусі, братові чи сестрі, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестричками чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює, у разі втрати годувальника;

г) 200% мінімального розміру  пенсії за віком: інвалідам І групи; матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїння».

За наявності одночасного  права на соціальну пенсію і надбавку на непрацездатних членів сім’ї до пенсії за віком або по інвалідності призначається за вибором того, хто звернувся, або пенсія або надбавка [2, c.104]

Пенсії за особливі заслуги  перед Україною встановлюються як надбавки до розміру пенсії особам, які мають  право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу  років. Відповідно до статті 1 Закону України  «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» визначено категорії осіб, котрим належить право на такий вид пенсії:

1) Герої України, Герої  Радянського Союзу, Герої Соціалістичної  Праці, особам, нагородженим орденом  Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів;

2) ветеранам Великої  Вітчизняної війни, нагородженим  у період бойових дій орденом,  медаллю «За відвагу» або медаллю  Ушакова, партизанам Великої Вітчизняної  війни, нагородженим медаллю «За  відвагу»;

3) видатним спортсменам  – переможцям Олімпійських ат Параолімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;

4) космонавтам, які  здійснили політ у космос, членам  льотно-випробувальних екіпажів  літаків;

5) народним депутатам  України, депутатам колишнього  Союзу Радянської Соціалістичної Республіки та Української Радянської Соціалістичної Республіки «заслужений»;

6) особам, відзначеним  почесним званням України, колишнього  Союзу Радянської Соціалістичної  Республіки «заслужений», державними  преміями України, колишнього Союзу Радянської Соціалістичної Республіки;

7) депутатам – всього  чотирьох і більше скликань  Верховної Ради Автономної Республіки  Крим, обласних, Київської та Севастопольської  міських рад, районних, районних  у містах, міських рад міст  обласного значення в Україні та в колишній Українські Радянській Республіці;

8) матерям, які народили  п’ятеро і більше дітей та  виховали їх до восьмирічного  віку.

Порядок призначення  таких пенсій та їх розміри неоднакові і залежать вони від категорії  громадян. Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:

- від 35 до 40% - Герої  України, Радянського Союзу;

- від 25 до 35% - ветерани Великої Вітчизняної війни, видатні спортсмени, народні депутати України і колишнього Союзу.

- від 20 до  25% - особи,  нагороджені почесним званням  «заслужений», депутатам чотирьох  і більше скликань, матерям, які  народили п’ятеро і більше  дітей.

Розмір надбавки визначається відповідними комісіями залежно  від заслуг особи. У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного  для осіб, які втратили працездатність, органи, що виплачують пенсії, здійснюють перерахунок надбавки, виходячи із цього прожиткового мінімуму, з урахуванням встановленого відповідними комісіями відсотку надбавки. У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги перед Україною, непрацездатні члени сім’ї померлого мають право на встановлення надбавки до пенсії у таких розмірах: за наявності одного непрацездатного члена сім’ї – 70 відсотків, двох і більше – 90 відсотків надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена [2, c.106-107]

Система загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування в Україні має дворівневу структуру:

- І рівень – солідарна  система

- ІІ рівень – обов’язкова  накопичувальна система (додаток  В).

Природа солідарної пенсійної  системи полягає у тому, що вона функціонує в режимі забезпечення поточних виплат.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» запроваджено структуру  пенсійного страхування, у якій відносини  між учасниками побудовані не за схемою вертикальних владних повноважень, а за принципом взаємопов’язаних прав та обов’язків.

У статті 3 цього закону визначено учасників правовідносин:

- застраховані особи;

- страхувальники;

- Пенсійний фонд України;

- уповноважений банк;

- підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату  і доставку пенсій.

У солідарній пенсійній системі усі учасники правовідносин мають відповідні суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Згідно цього закону уперше узагальнено весь комплекс прав та обов’язків кожного з учасників пенсійної системи, при цьому кожному праву будь-якого суб’єкта відповідає обов’язок іншого (додаток Д-Ж).

Згідно із статтею 18 цього  закону визначено, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – це цільовий загальнообов’язковий платіж, який справляється на всій території  України, вони не входять до складу податків або інших обов’язкових платежів, і на них не поширюється податкове законодавство. Розміри страхових внесків встановлюються Верховною Радою України за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони мають забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг.

Отже, страхові внески до солідарної системи згідно з пунктом 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» нараховуються:

1) Для роботодавців  – у розмірі 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці.

2) Для підприємств,  установ, організацій, які використовують  працю найманих працівників з  числа осіб льотних екіпажів  повітряних суден цивільної авіації,  борт-інженерів і борт операторів  – 42 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці.

3) Для вищезазначених  платників – також 100 відсотків  фактичних витрат на виплату  і доставку пенсій.

4) Для цих же платників  – фактичні витрати на виплату  і доставку пенсій працівникам,  зайнятим повний робочий день  на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком №1 [1, c.76-91]

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (стаття 1) визначено, що пенсія – це щомісячна пенсійна виплата  в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим законом пенсійного віку чи  визнання її інвалідом, або отримують члени її сім’ї у випадках, визначених цим Законом.

В цій системі призначаються та виплачуються такі види пенсій:

- пенсії за віком;

- пенсії по інвалідності;

- у разі втрати годувальника.

Умовами призначення  пенсії за віком у солідарній системі  пенсійного страхування є: досягнення пенсійного віку особою, яка звертається за пенсією, та наявність у цієї особи відповідного страхового стажу.

Право на призначення  цього виду пенсії мають чоловіки, які досягли пенсійного віку – 60 років, а жінки – 55 років. Поряд  з цим передбачено право більш  пізнього виходу на пенсію та відмови від отримання пенсії під час роботи (за умови сплати внесків до Пенсійного фонду). Завдяки цьому призначена після звільнення з роботи пенсія підвищується на певний відсоток за шкалою залежно від кількості років відкладеного виходу на пенсію [додаток 3].

Стаття 26 цього закону вимагає, щоб особа, яка звертається  за призначенням пенсії за віком, мала не менше ніж п’ять років страхового стажу, а також визначено статті 28, зокрема на її призначення особа  має право за умови наявності  страхового стажу: у чоловіків – 25 років, а у жінок – 20 років. У цьому разі мінімальна пенсія встановлюється на рівні 20% середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік, яка визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики. Якщо особа має менший страховий стаж, мінімальну пенсію встановлюватимуть пропорційно до наявного страхового стажу.

Статтю 27 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено  два варіанти обчислення розміру пенсії за віком, з яких особа може обирати найбільш вигідний для себе варіант. За першим варіантом розмір пенсії обчислюють за новою формулою:

П = Зп * Кс, де

Зп – осучаснений  заробіток (дохід), тобто скорегована  заробітна плата;

Кс – коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Другий варіант передбачає обчислення пенсії за двоскладовою формулою У цьому разі пенсія складається  із двох частин: частина пенсії, яка  припадає на період стажу до набуття  чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та частина пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набуття чинності зазначеного закону. Частина пенсії, обчислена за період страхового стажу до 1 січня 2004 року, буде проіндексована відповідно до визначеного порядку індексації розмірів пенсій та етапів такої індексації за період до моменту фактичного виходу на пенсію та підсумована з другою частиною пенсії, обчисленою за період страхового стажу після 1 січня 2004 року. Обидві частини пенсії за віком виплачуватимуться застрахованій особі однією сумою. [1, c.166-167]

Пенсії по інвалідності призначаються на тих самих умовах, що й пенсія за віком, тобто пенсія призначається на період встановлення інвалідності, а особам, які досягли  пенсійного віку (встановленого згідно із законом) – довічно. Головною умовою для призначення пенсії по інвалідності є наявність певного страхового стажу на час настання інвалідності (додаток С). У той же час на цей вид пенсії не можуть розраховувати особи, які не мають відповідного страхового стажу, до початку його зарахування.

Згідно із статтею 33 зазначеного  закону пенсія по інвалідності призначається  у відсотках до пенсії за віком  залежно від групи інвалідності:

І група – 100% пенсії за віком;