Система пенсійного страхування в Україні

Для особи, яка брала  участь у солідарній і накопичувальній  системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта  страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнт страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності Закону не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу за кожний повний рік роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій і показників – 0,85. [1, стаття 24-25]

 

2.3. Розвиток  системи недержавного пенсійного  страхування.

Система недержавного пенсійного забезпечення – це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

1) пенсійними фондами  шляхом укладення пенсійних контрактів  між адміністраторами пенсійних  фондів та вкладниками таких  фондів;

2) страховими організаціями  шляхом укладення  договорів  страхування довічної пенсії, страхування  ризику настання інвалідності  або смерті учасника фонду  відповідно до Закону України  «Про недержавне пенсійне забезпечення»  та законодавства про страхування;

3) банківськими установами відповідно до Закону «Про недержавне пенсійне страхування» та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законодавством.

Отже, недержавне пенсійне забезпечення, крім Закону України  «Про недержавне пенсійне забезпечення», регулюється також законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, законами України «Про страхування», «Про банки і банківську діяльність», «Про інститути спільного інвестування», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», іншими законами та нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється за такими принципами:

1) законодавчого визначення  умов недержавного пенсійного  забезпечення;

2) заінтересованості  фізичних осіб у недержавному  пенсійному забезпеченні;

3) добровільності створення  пенсійних фондів юридичними  та фізичними особами, об’єднаннями  фізичних осіб та об’єднаннями  юридичних осіб;

4) добровільної участі  фізичних осіб у системі недержавного  пенсійного забезпечення та вибору  виду пенсійної виплати;

5) добровільності прийняття  роботодавцем рішення про здійснення  пенсійних внесків на користь  своїх працівників до системи  недержавного пенсійного забезпечення;

6) економічної заінтересованості  роботодавця у здійсненні пенсійних  внесків на користь своїх працівників  до системи недержавного пенсійного  забезпечення;

7) неможливості необґрунтованої  відмови роботодавця від здійснення  пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків;

8) рівноправності всіх  учасників пенсійного фонду, які  беруть участь в одній пенсійній  схемі;

9) визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;

10) гарантування фізичним  особам реалізації прав, наданих  цим Законом;

11) цільового та ефективного  використання пенсійних коштів;

12) державного регулювання  діяльності недержавного пенсійного  забезпечення та нагляду за  його  здійсненням. [3, стаття 4]

Суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення є фізичні  і юридичні особи як учасники відносин, що регулюються Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а суб’єктами:

- недержавні пенсійні  фонди – юридичні особи, створені  відповідно до Закону, які мають  статус неприбуткової організації,  функціонують та провадить діяльність  винятково з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати учасникам фонду;

- страхові організації,  які уклали договори страхування  довічної пенсії, страхування ризику  настання інвалідності або смерті – це Страховик, який отримав ліцензію на страхування життя;

- банківські установи, які уклали договори про відкриття  пенсійних депозитних рахунків;

- учасники та вкладники  пенсійних фондів – це особи,  на користь яких сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду і які мають або набудуть право на одержання пенсійних виплат з такого фонду, є учасниками пенсійного фонду. Учасниками пенсійного фонду можуть бути громадяни України, іноземні та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною.

Особа, яка сплачує  пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту, є вкладником пенсійного фонду. У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду. Учасники відкритого пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь;

- вкладники пенсійних депозитних рахунків – особи, які сплачують пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи за договором про відкриття пенсійного депозитного рахунку;

- фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

- засновники пенсійних  фондів;

- роботодавці – платники  корпоративних пенсійних фондів  – це роботодавці, які визнають  статут уже створеного корпоративного пенсійного фонду, виявили бажання перераховувати грошові кошти на користь своїх працівників до такого фонду на підставі договору;

- саморегулівні організації  суб’єктів, які надають послуги  у сфері недержавного пенсійного  забезпечення – це неприбуткові організації, що створюються з метою встановлення професійних стандартів діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів;

- органи державного  нагляду і контролю у сфері  недержавного пенсійного забезпечення;

- особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Агентські послуги надаються фізичними особами на підставі договору доручення про надання таких послуг, який укладається з адміністратором недержавного пенсійного фонду. До агентських послуг належать:

1) будь-яка дозволена законодавством  діяльність, спрямована на забезпечення  переконання осіб у необхідності  укладення пенсійного контракту  з пенсійним фондом;

2) послуги з укладення пенсійних  контрактів від імені адміністратора пенсійного фонду. [2, c. 184-185]

Недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення  засновників. Виключним видом діяльності для них є недержавне пенсійне забезпечення. Вони не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду та прибутку від інвестування пенсійних внесків. Єдиним органом управління – є рада пенсійного фонду. За видами пенсійні фонди можуть утворюватися відкриті, корпоративні та професійні пенсійні фонди.

Засновником відкритого пенсійного фонду можуть бути будь-які  одна чи декілька юридичних осіб, крім юридичних осіб, діяльність яких фінансується за рахунок Державного бюджету України  чи місцевих бюджетів.

Засновником корпоративного пенсійного фонду може бути одна юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб – роботодавців, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники.

Засновниками професійного пенсійного фонду можуть бути об’єднання юридичних осіб-роботодавців, об’єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, або фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності.

Пенсійний фонд діє на підставі статуту, який затверджується засновниками фонду і погоджується з представниками трудових колективів відповідних юридичних осіб-роботодавців у частині пенсійної схеми. Цей статут та зміни до нього реєструються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України у встановленому ним порядку. Фонд набуває статусу юридичної особи та права на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення від моменту його реєстрації у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та отримання відповідного свідоцтва.

Засновники пенсійного фонду зобов’язані протягом трьох  місяців з дня реєстрації пенсійного фонду сформувати склад ради фонду, яка повинна укласти договори:

- про адміністрування  пенсійного фонду – з адміністратором,  який має ліцензію на провадження  діяльності з адміністрування  пенсійних фондів;

- про управління активами  пенсійного фонду – із компанією  з управління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів т а фондового ринку на впровадження діяльності з управління активами;

- про обслуговування  пенсійного фонду зберігачем  – зі зберігачем. [2, c.187]

Для здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішення основних питань його роботи із числа представників, делегованих засновниками пенсійного фонду та роботодавцями – платниками корпоративного пенсійного фонду, утворюється рада фонду у кількості же менше п’яти осіб. Рада фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду та відповідно до вимог Закону України «Про недержавне пенсійне страхування», зокрема:

1) звітує про діяльність  пенсійного фонду перед зборами  засновників фонду;

2) реєструє в Державній  комісії з регулювання ринків  фінансових послуг України зміни  до пенсійних схем фонду, погоджені  із засновниками;

3) затверджує інвестиційну  декларацію та зміни до неї;

4) обирає голову та  секретаря ради фонду з числа  членів ради;

5) заслуговує звіти  про діяльність адміністратора, осіб, які здійснюють управління  активами пенсійного фонду, зберігача  та приймає рішення щодо цих  звітів;

6) затверджує інформацію  про фінансовий стан пенсійного  фонду, яка підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому Законом, та розглядає аудиторський висновок;

7) здійснює контроль  за цільовим використанням активів  пенсійного фонду;

8) розглядає спірні  питання, віднесені статутом пенсійного  фонду до компетенції ради  цього фонду. [стаття 14, 3]

Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. До компетенції зборів засновників належать:

а) погодження змін до статуту  пенсійного фонду в частині, що стосується пенсійних схем;

б) затвердження підсумків  роботи пенсійного фонду;

в) винесення рішень про  притягнення до майнової відповідальності членів ради пенсійного фонду;

г) заслуховування звіту  ради пенсійного фонду та винесення  рішень про переобрання членів ради пенсійного фонду;

д) вирішення інших  питань, віднесених до компетенції зборів засновників статутом пенсійного фонду.

 Ліквідація пенсійного  фонду здійснюється на підставі  рішення засновників пенсійного  фонду чи правонаступників засновників  фонду передбачених Законом України  «Про недержавне пенсійне страхування».

Сплата пенсійних внесків фізичними особами до корпоративних і професійних пенсійних фондів є добровільною. Колективним договором може передбачатися створення корпоративного пенсійного фонду роботодавцем або відрахування пенсійних внесків роботодавців до інших пенсійних фондів. Право участі у корпоративному пенсійному фонді належить усім найманим працівникам юридичної особи, що є засновником або роботодавцем-платником такого фонду. Роботодавець не має права будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у корпоративному пенсійному фонді.

Якщо роботодавець здійснює пенсійні внески на користь всіх своїх  працівників, пенсійні контракти укладаються  роботодавцем з пенсійним фондом за вибором такого роботодавця, який має право також встановлювати  однаковий відсоток відрахувань пенсійних внесків до цього фонду на користь всіх своїх працівників від суми їх заробітної плати або застосовувати прогресивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку працівників та від стажу роботи на цьому підприємстві із встановленням однакового від сотка відрахувань пенсійних внесків для кожної визначеної групи працівників. [3, c.190]