Організація пасажирських перевезень на залізничному транспорті

Дослідженнями погодинного розподілу пасажиропотоку за добу встановлено, що в процесі прибуття приміських пасажирів в робочі дні розподіл пасажиропотоку відбувається по годинам доби вкрай нерівномірно. В ранкові години з 6 до 9 години на головну пасажирську станцію (в місто) прибуває більше 50% добового пасажиропотоку. При відправленні приміських пасажирів з головної станції (із міста) спостерігається зворотне явище, тобто максимально (близько 40 %) приміських пасажирів припадає на  період з 15 до 19 години. Якнайменше число пасажирів, що відправляються із міста, припадає на денний час  з 12 до 15 години і в нічний час. З часу ночі до 5 години ранку, як правило, приміські поїзди не призначаються. В передвихідні дні значно збільшується відправлення пасажирів у вечірню пору, що пояснюється їх від'їздом в приміські зони на відпочинок. У вихідні дні має місце максимальне відправлення пасажирів вранці і прибуття значної частини приміського пасажиропотоку на головну станцію ввечері.

Для наочності і зручності проведення розрахунків планові середньодобові приміські пасажиропотоки представляються у вигляді діаграми. Під діаграмою приводимо з кожної станції приміської дільниці струменевий графік приміських пасажиропотоків, де показуємо потужність кожного призначення (струменя), відстані перевезення пасажирів для кожного струменя і густоту пасажиропотоку по кожному перегону.

 

А 1 2 3 4 5 6 

7,65	11,05	7,65	13,6	5,95	8,5
АА-1=750
АА-2=723
АА-3=748
АА-4=595
АА-5=425
АА-6=111
АА=3352	А1-2=553
	А1-3=638
	А1-4=553
	А1-5=383
	А1-6=102
	А1=2229	А2-3=765
		А2-4=578
		А2-5=383
		А2-6=102
		А2=1828	А3-4=561
			А3-5=425
			А3-6=136
			А3=1122	А4-5=425
				А4-6=170
				А4=595	А5-6=85
					А5=85
Густота пасажиропотоку по кожному перегону

 

Рис. 2.1-Діаграма приміських пасажиропотоків

 

 

2. Визначення числа приміських зон і розмірів приміських поїздів по зонах і періодах доби

 

На приміських лініях з віддаленням  від головної станції має місце  значний спад приміських пасажиропотоків. Найбільший спад буває на станціях, які розташовані в межах міст-супутників, промислових підприємств, місць відпочинку людей, великих житлових масивів. Звичайно, між такими станціями на зупиночних  пасажирських пунктах також відбувається висадка і посадка пасажирів, але в значно менших розмірах. У зв'язку з цим на приміських лініях виникає необхідність організації зонного руху приміських поїздів. В таких випадках частина приміських поїздів прямує до певних  станцій, обслуговуючи пасажиропотік призначенням до цих або найближчих до них станцій. Такі станції на приміській дільниці називаються зонними, а частина дільниці між головною  і зонною станцією – приміською зоною. Обертання составів і локомотивів або моторвагонних поїздів відбувається на зонній станції.

Основними чинниками, що визначають протяжність приміських зон  і місця розташування зонних станцій є:

- зручності обслуговування приміських  пасажирів (скорочення часу на  проїзд);

- наявність пунктів масової  посадки – висадки приміських  пасажирів;

- забезпечення ефективного використовування технічних засобів приміської лінії;

- мінімальні суспільні витрати  на перевезення приміських пасажирів.

Доцільність організації зонного  руху залежить від потужності приміського  пасажиропотоку. Якщо добові розміри  руху приміських поїздів невеликі, застосовувати зонний рух, як правило, недоцільно. Зонний рух має ряд переваг:

- різко знижуються пробіги приміського  рухомого складу;

- помітно зменшується потреба  в составах (за рахунок більш  інтенсивного їх використання);

- збільшується швидкість доставки приміських пасажирів.

Загальний час, що витрачається приміськими  пасажирами на проїзд, складається  з часу знаходження їх в поїздах  в русі і часу на очікування поїздів. Витрати часу на проїзд залежать від  кількості зон, середньоходової  та дільничної швидкостей руху приміських поїздів. Із збільшенням числа зон на дільниці зменшуються витрати часу на проїзд, тобто збільшується дільнична швидкість. Із збільшенням інтенсивності руху приміських поїздів час очікування зменшується. Найменший час очікування поїздів буде за наявності тільки однієї зони. Але у такому разі всі поїзди прямуватимуть зі встановленими зупинками по всій приміській дільниці, що приведе до збільшення часу находження пасажирів в поїздах. Значить кількість зон по-різному впливає на час очікування поїздів і находження пасажирів в поїздах.

З урахуванням найбільшого задоволення  попиту приміських пасажирів і найменших  транспортних витрат аналітичний розрахунок оптимальної кількості зон на приміській дільниці може бути проведений по формулі, яка запропонована проф. І.І. Васильєвим:

де      загальна кількість зупиночних пунктів на дільниці;

  час на розгін, уповільнення  і стоянку поїзда, що припадає  на один зупиночний пункт;

          загальний пасажиропотік за розрахунковий період (за максимальну годину) доби на всі зупиночні пункти (або зі всіх зупиночних пунктів), визначається за формулою 0,10÷0,12 , де - сума всіх пасажирів, які відправились (прибули) зі всіх станцій приміської дільниці за добу;

 розрахункова місткість поїзду (ЭР9- 1050 чол. при m=10 ваг.).

Після визначення кількості зон на підставі діаграми приміських пасажиропотоків  намічаємо варіант розміщення зонних станцій. Будується діаграма пасажиропотоків і визначаються витрати пасажиро-годин на проїзд і очікування пасажирами поїзду.

А 1  2 3 4 5 6

 

Пасажиро-години на проїзд пасажирів в одному напрямі складуть:

де    густота пасажиропотоку між роздільними пунктами приміської дільниці в межах відповідно 1,2,3, ..., n-ої зон;

відстань від головної станції приміської дільниці відповідно  до 1,2,3, ..., n-ої зонної станції, км;

ходова швидкість приміських поїздів, визначається за формулою:

 км/год.,

де      конструкційна швидкість (для електропоїздів - 130 км/год.), км/год;

   коефіцієнт, який враховує  профільні умови дільниці (0,7÷0,8);

          дільнична швидкість приміських поїздів, визначається за формулою:

 км/год.,

де       довжина приміської дільниці, км;

 число зупинок, яке дорівнює  ;

-     середня відстань  між зупиночними пунктами в км, визначається по формулі:

 км,

де      середня швидкість пішохода (4,5-5 км/год);

 середній час, що витрачається  на зупинку, з урахуванням розгону  і уповільнення поїзда, год.;

- середня дальність поїздки пасажира:

 км,

де     пасажиро-кілометри приміських пасажирів, визначаються по формулі

 пас-км

 

Отже, пасажиро-години на проїзд пасажирів  в одному напрямі складуть:

L=79,2

Середньодобове число поїздів, які обслуговують приміський рух:

Число приміських поїздів, що відправляються:

1. з 6 до 9 години:

2. _{з 15 до 19 години:}

 

Середній інтервал між поїздами:

1. з 6 до 9 години:

(год.)

(год.) 

2. з 15 до 19 години:

(год.)

(год.)

Час очікування пасажирами всіх поїздів:

(год)

Загальний час, що витрачається пасажирами на проїзд в обох напрямах:

(год)

Результати розрахунків зводимо  у табл. 2.1.  

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 – Вибір раціонального  варіанта розміщення зонних станцій

 

Варіанти	Зони	Кількість поїздів				Інтервали між поїздами				Пасажиро-години
		по прибуттю		по відправленню		по прибуттю		по відправленню
		з 6 до 9 год.	решта доби	з 15 до 19 год.	решта доби	з 6 до 9 год.	решта доби	з 15 до 19 год.	решта доби	очікування        (по відправленню)	на проїзд	загальні
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	А-6	6	7	5	8	0,7	2,3	0,8	2	21158	5363	53042

 

 

3.  Технологія обробки составів приміських поїздів

 

 Робота пасажирських станцій по обслуговуванню приміського руху має ряд специфічних особливостей. Вони пов’язані із значною нерівномірністю руху по годинам доби. Із составами приміських поїздів виконується тільки частини операцій, які проводяться із составами дальніх і місцевих поїздів і тому тривалість виконання операцій менша. Для забезпечення нормальних умов проїзду пасажирів і чіткої організації приміського руху состави приміських поїздів постійно оглядаються і обробляються як на головних, так і на зонних станціях. На приміських лініях, де організовано зонний рух приміських поїздів вся технічна робота з багатьма приміськими составами може бути перенесена на зонні станції. При розробці технології приміської дільниці вельми важливо раціонально розподілити роботу по обробці составів між головною і зонною станціями з урахуванням нерівномірності пасажиропотоку по годинам доби і по сезонах року.

Порядок виконання  операцій з приміськими составами, що обслуговуються локомотивною тягою, полягає в тому, що на головній станції приміської дільниці в основному виконуються ті операції, що і з пасажирськими составами, але тривалість їх виконання значно відрізняється. Осадження приміського составу на технічну станцію і подачу його на колію відправлення проводиться маневровим або поїзним локомотивом. Операції по обробці прибулого приміського поїзда при сухому прибиранні составу, як правило, проводяться на коліях прийому. Сухе прибирання починається до закінчення висадки пасажирів і може продовжуватися в процесі осадження составу. Після екіпіровки приміські состави подаються на колію відправлення під посадку пасажирів, де проводиться списування і перевірочний технічний огляд вагонів. Обробка і екіпіровка приміських составів на технічній станції здійснюються після їх подачі на колію відстою і екіпіровки. Як правило, двічі в місяць приміські состави піддаються для дезінфекції, в процесі якої виконується повна екіпіровка, технічний огляд, внутрішній і зовнішній ремонти.

Обробка електросекцій на головній станції по прибуттю проводиться як з осаджуванням, так і без осаджування їх на колії технічної станції. Якщо осаджування не здійснюється, після висадки пасажирів провідники (бригада прибиральників) проводять сухе прибирання вагонів. Локомотивна бригада після зупинки переходить в іншу кабіну управління, провівши в цей час технічний огляд  і дрібний ремонт вагонів. В таких випадках електропоїзди відправляються майже завжди з колії прийому. Загальний витрачений час складає 10-12  хв. При осаджуванні електросекцій в технічний парк час їх обробки по прибуттю складає 8-10 хв. (включаючи сухе прибирання), по відправленню - 5-8 хв. Локомотивна бригада здійснює огляд вагонів на технічній станції. В пунктах обороту проводиться сухе прибирання составів, яке виконується провідниками вагонів і робітниками. Вологе прибирання, екіпіровка, профілактичний огляд і періодичний огляд електросекцій виконуються в моторвагонному  депо один раз на добу (в денні і нічні години).