Організація дозвілля в готельних госп курортного типу

4

ЗМІСТ

Вступ              ……..

РОЗДІЛ І. Теоретичні аспекти організації та проведення програм дозвілля в закладах готельного господарства курортного типу              ………

1.1. Сутність та значення дозвілля в закладах готельного   господарства курортного типу

1.2. Види та функції дозвілля в закладах готельного господарства курортного типу

1.3. Особливості організації програм дозвілля в закладах готельного господарства курортного типу

РОЗДІЛ ІІ. Дослідження організації програм дозвілля в готелі курортного типу «Готель Салют»,м. Київ

2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності готелю курортного типу «Готель Салют», м. Київ

2.2. Аналіз особливостей організації та проведення програм дозвілля в готелі курортного типу «Готель Салют»,  м. Київ

2.3. Дослідження матеріально-технічної бази для організації дозвілля в готелі курортного типу «Готель Салют», м. Київ

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРОГРАМ ДОЗВІЛЛЯ В ГОТЕЛІ КУРОРТНОГО ТИПУ «ГОТЕЛЬ САЛЮТ», М. КИЇВ

3.1. Пропозиції щодо удосконалення організації програм дозвілля в готелі курортного типу «Готель Салют», м. Київ

3.2. Обгрунтування запропованих заходів удосконалення організації дозвілля в спеціалізованому готелі «Готель Салют» м. Київ

Висновки              46

Список використаних джерел              49

Додатки

ВСТУП

Зростання рівня дозвіллєвого обслуговування неможливе без відповідного розвитку індустрії дозвілля та рекреації. І якщо в країнах Західної Європи та США індустрія дозвілля та рекреації бурхливо розвивається з 50-х років ХХ століття, то в країнах Азії та Сходу, на пострадянських територіях індустрія дозвілля та відпочинку лише починає формуватися.

Актуальність теми вивчається закономірністю становлення та розвитку індустрії дозвілля й рекреації в нашій країні неможливе без глибокого, об’єктивного аналізу світового досвіду. Тому ми звернулись до праць зарубіжних вчених – Дж. Булларо, Д. Гоббса, Л. Джеймсона, Дж. Дюмазедьє, К. Едінгтона, Дж. Келлі та ін., в яких розкривається сутність і природа рекреації й дозвілля, принципи формування рекреаційної та дозвіллєвої індустрії, взаємозв’язок комерційних і некомерційних дозвіллєвих послуг, що надаються в сфері дозвілля. У зв’язку з вищезазначеним, важливо розкрити сутність індустрії дозвілля та рекреації як явища, проаналізувати особливості його становлення й використання в дозвіллєвій сфері.

Розвиток індустрії дозвілля на сучасному етапі впливає на структурні зрушення в економіці країн, які мають значні природно-рекреаційні і історико-культурні ресурси. Для їх освоєння активно використовують як вітчизняні так і іноземні інвестиції в галузі, що обслуговують індустрію дозвілля якою є готельне господарство.

В економіці розвинутих країн індустрія дозвілля сьогодні характеризується виключно високою наукоємкістю, тому реальністю стають підприємства готельного господарства, де обслуговування частково автоматизоване з використанням інформаційних систем і технологій.

Якщо розглядати основні вимоги до готелів, мотелів, кемпінгів, туристичних баз України у всіх категоріях підприємств обов’язково передбачаються такі заклади дозвілля, як відеосалони, ігрові автомати, кінотеатри або кіноплощадки, ігрові площадки для дітей, площадки для ігор. Послуги дозвілля займають важливе місце  у формуванні економіки країни.

Задачою курсової роботи виступає аналіз організації програм дозвілля на підприємствах готельного господарства курортного типу.

Метою написання курсової роботи є дослідження організації програм дозвілля на підприємствах готельного господарства курортного типу.

Об'єктом в курсовій роботі виступає система розміщення та її організація в системі управління індустрією дозвілля  досліджуваного готелю «Готель Салют», м. Київ.

Предметом дослідження є організація розміщення туристів в закладах готельного комплексу курортного типу.

При написанні курсової роботи було використано наступні методи дослідження:

1.      Огляд літератури, що стосується даної теми (бібліографічний метод);

2.      Метод аналізу;

3.      Метод порівняння;

4.      Метод узагальнення;

5.  Графічний метод;

В цілому дана робота має важливе практичне значення з точки зору набуття та вироблення певних практичних навичок в аналізі туристичних систем, а  також теоретичне значення, що полягає у можливості подальшого використання результатів проведеного дослідження.

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРОГРАМ ДОЗВІЛЛЯ В ЗАКЛАДАХ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА КУРОРТНОГО ТИПУ

1.1. Сутність та значення дозвілля в закладах готельного господарства курортного типу

В сучасному суспільстві у сфері дозвілля сконцентровано величезний ринковий потенціал.

Передумови виникнення індустрії дозвілля та рекреації були такі: збільшення вільного часу (щоденного, щотижневого, відпускного); скорочення робочих годин та поширення часткової зайнятості; зростання сімейного добробуту, що відкрило нові можливості для організації дозвілля за власним бажанням; розвиток соціальної політики (пенсійне забезпечення, медичне страхування, оплачувані відпустки, пільгова система, каси сімейної допомоги на підприємствах, чеки-вакансії, бюро сімейної допомоги); підвищення освітнього та культурного рівня населення; науково-технічний та інформаційний розвиток суспільства. Ці фактори суттєво вплинули на формування готовності зарубіжного суспільства сприйняти сучасну концепцію дозвілля та відпочинку. Другорядними, хоч і не менш важливими чинниками, що активізували залучення населення до індустрії дозвілля, є такі: пропаганда засобами масової інформації позитивів відповідного проведення свого дозвілля; розробка системи "відпочинку в кредит"; постійне оновлення, удосконалення та розширення дозвіллєвих товарів та послуг; систематичне вивчення дозвіллєвих запитів та бажань населення; розвиток інфраструктури дозвіллєвих закладів; зміцнення матеріально-технічної бази дозвіллєвих закладів; налагодження виробництва товарів дозвіллєвого, спортивного та туристичного призначення.

Індустрія дозвілля охоплює: готельне господарство (готелі, мотелі, туристичні та спортивні бази, центри відпочинку); заклади культурного відпочинку (кінотеатри, театри, оркестри, хореографічні студії, мистецькі школи, концертні установи); розважальні й видовищні заклади (цирки, ярмарки, карнавали, парки відпочинку, гральні заклади, нічні клуби, казино); заклади активного відпочинку (спортивні клуби різних видів, більярдні салони, майданчики для гри в гольф, басейни, іподроми, ковзанки, треки); клуби-ресторани, кафе-клуби; сімейні рекреаційні комплекси та центри дозвілля; державні зони відпочинку та історико-культурні місця.

Незважаючи на те, що термін "індустрія дозвілля" було введено до наукового обігу ще у середині ХХ століття, серед дослідників і сьогодні немає єдиної думки стосовно змістовного наповнення та логічного обсягу означуваного ним явища. Досить часто практиками та науковцями "індустрія дозвілля" та "індустрія розваг" використовуються як синонімічні поняття. Так, компанією Pricewaterhouse Coopers пропонується таке визначення: "Поняття індустрія розваг охоплює будь-яку діяльність, що захищена авторськими правами та має відношення до кінобізнесу, музики, телебачення, літератури, виробництва комп’ютерних програм, відео та аудіо матеріалів, а також компанії, пов’язані з їх доставкою та збутом". Не можна не погодитися з представниками компанії, однак вважаємо запропоноване визначення переліком галузей, який не містить конкретики визначення й не розкриває сутності поняття.

Розкриття сутності індустрії дозвілля та рекреації неможливе без визначення поняття "комерційне дозвілля". Так, Дж. Р. Келлі у своїй праці "Recreation Business" розрізняє два види комерційного дозвілля: прямий, що означає торгівлю обладнанням, технікою, інвентарем, інструментами, тобто товаром для забезпечення високоякісного відпочинку, розваг, рекреації, та непрямий – пов’язаний безпосередньо із здійсненням дозвіллєво-рекреаційної діяльності (від реклами рекреаційних товарів, відкриття нових дозвіллєвих та рекреаційних комплексів, надання різноманітних рекреаційних і дозвіллєвих послуг у місцях відпочинку та на шляху до них до вирішення кадрових питань) [5].

Джон Булларо та К. Кедінгтон ("Commercial leisure services managing for profit, service and personal satisfaction") вважають, що комерційна рекреація охоплює, передусім, туризм та мандрівки, розважальні послуги, дозвілля на природі, мережу громадського харчування та роздрібну торгівлю [2].

Свою класифікацію комерційного дозвілля запропонували Т. Елліс та Р. Нортон, які розглядають туризм, місцеву комерційну рекреацію, роздрібну торгівлю та виробництво рекреаційних товарів як основні складові комерційного дозвілля. Згідно з їхнім визначенням, туризм необхідно вивчати як рекреаційні послуги, спрямовані на обслуговування немісцевого населення. Натомість місцева рекреація здійснюється в дозвіллєвих центрах, рекреаційних комплексах, клубах, на природі й спрямовується на задоволення дозвілля та рекреаційних потреб місцевих жителів.

Роздрібна торгівля як складова комерційної рекреації охоплює мережу магазинів і має на меті продаж товарів для відпочинку, спорту і розваг. Виробництво рекреаційної продукції включає проектування нового товару, удосконалення, обробку, виготовлення рекреаційної продукції (човнів, вудок, рятувальноосвітлювальних пристроїв, навігаційних приладів, карт, трейлерів, мотобудинків та ін.) .

Джон Крослі та Л. Джеймсон ("Introduction to commercial and entrepreneurial recreation") розглядають комерційне дозвілля як сферу, що поєднує у собі три самостійні галузі: транспортну промисловість, готельне господарство та місцеву індустрію дозвілля [3].

Англійський вчений Е. Пратт до індустрії дозвілля умовно відносить діяльність людини у сферах музики, кіно, радіо, телебачення, преси, реклами [1].

Незважаючи на різні тлумачення поняття "комерційне дозвілля", вчені та практики погоджуються, що комерційне дозвілля має свої специфічні ознаки, до яких належать: орієнтація на надання послуг; функціонування на комерційних засадах; спрямованість на отримання прибутку; просування та продаж рекреаційних послуг і товарів. Послуги комерційного дозвілля активно реалізуються за такими напрямами: туризм та спорт, виробництво дозвіллєвих товарів, розважальна індустрія, відпочинок на природі. Мережу комерційної рекреації та дозвілля представляють різноманітні заклади: служби ПР та рекламні компанії, спортивні магазини та туристичні комплекси, курорти та рекреаційні центри, технічні служби та фінансові установи, маркетингові фірми та соціологічні інститути.

Найяскравіше закони дозвіллєвої індустрії виявляються в діяльності комерційних дозвіллєвих закладів, визначальним мотивом яких є одержання прибутку. Вони виникають як автономно, так і при фірмах, компаніях, товариствах, корпораціях і повністю залежать від соціально-культурних та дозвіллєвих потреб особистості, характеризуються мобільністю й динамікою діяльності, орієнтуються на попит і кон’юнктуру серед дозвіллєвих і рекреаційних установ. Наприклад, до комерційних дозвіллєвих закладів належать дозвіллєві центри та рекреаційні комплекси. Їх популярність пояснюється поєднанням в їх діяльності рекреації, азартних ігор, розваг, спорту; проведенням фестивалів, конкурсів моди і краси, конференцій, симпозіумів, зустрічей представників ділових кіл.

Розвиток індустрії дозвілля та рекреації доцільно простежити на створенні та генезисі парків відпочинку. Парки 50-х років ХХ століття мали у своєму розпорядженні один-два атракціони, зазвичай, маленьку карусель або "чортове" колесо, які обслуговували переважно дітлахів. Зростання парків відбувається паралельно з удосконаленням обслуговування відвідувачів: у парках з’являються подарункові стенди, промислові пункти, місця, обладнані для пікніків та сімейного відпочинку. Серед парків особливої популярності набувають тематичні парки та парки казкової країни. Діти, відвідуючи парки разом із своїми батьками, задоволені знайомством із казковими персонажами, можливістю відчути себе господарем казкової країни. Поступово формується концепція дитячого відпочинку, що втілюється в роботі сучасних парків.

У 70-х роках ХХ століття відкриваються великі парки відпочинку з потужною матеріальнофінансовою базою та високим технологічним рівнем. А парк, створений Уолтом Діснеєм, і сьогодні є зразком паркового обслуговування для усіх парків Європи. В межах парків створюються готелі, ресторани, автостоянки, театри, басейни, бібліотеки, дитячі центри.

До чинників, які надають популярності парку не лише як місцю відпочинку, а й як туристичному центру та курортній зоні, можна віднести: формування цінностей сімейного відпочинку; інноваційність запропонованого парком способу сімейного дозвілля; поєднання культури, традицій та звичаїв населення з дозвіллєвими новаціями (наприклад, відкриттям у парках Південно-Східної Азії зимових селищ та ковзанок); створення у межах парку "казкової" атмосфери, "чарівного" світу, що відволікає відвідувачів від щоденних турбот та буденних проблем; високоякісне обслуговування; естетичність паркового середовища; розвиток автомагістралей, авіації, залізниць.

Потужних обертів у Північній Америці, Європі, Японії набуває будівництво штучних зон дозвілля (синтетичні тропіки, імітовані середземноморські поселення, казкові тематичні парки, технічні ярмарки). Такі "кунсткамери" дозвілля пропонують ознайомитися із світовими надбаннями "вдома": незважаючи на погодні зміни та природні катаклізми, відвідати штучні пляжі, покататися на ковзанах та лижах влітку; оглянути Голландське селище у Нагасакі (Японія); взяти участь в оглядовій екскурсії нужденних кварталів Лос-Анджелеса, не боячись політичних негараздів та соціальних криз. На думку вчених та практиків, окремі країни світу скоро перетворяться на суцільні парки дозвілля.

Наслідком розвитку індустрії дозвілля є створення у 70-х роках ХХ століття інтерактивних та інноваційних розважальних закладів – центрів сімейного дозвілля, які пропонують відвідувачам різноманітні види дозвіллєвої та рекреаційної діяльності: ігрові програми, спортивні змагання, віртуальну реальність, розважальні заходи, святкові проекти. Центри сімейного дозвілля функціонують автономно або інтегровані в інші види бізнесу. Дозвіллєві послуги, що надаються ними, залежать від обсягів діяльності центру, його фінансових можливостей, складу родин, що відвідують центр.

Безмежні можливості для індустрії дозвілля та розвитку туристичного бізнесу має інтеграція

засобів обслуговування, що призв ла до поєднання на одній території різних за призначенням дозвіллєвих закладів: парку, готелю, мережі магазинів, клубу, кінотеатру. Яскравим прикладом поширення дозвіллєвої індустрії на традиційні заклади дозвілля може бути розважальний центр "Тропікана", що відкрився у Нью-Джерсі (США) у 1988 році. На території центру розташовано парк відпочинку, атракціони, готель, казино, гумористичний клуб, приміщення для зустрічей та спілкування, магазини.