Розвиток міжнародного туризму в європейському туристичному макрорегіоні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ  ТА ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

 

Кафедра менеджменту

Напрям 6.030601 «Менеджмент»

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

Тема: Розвиток міжнародного туризму в європейському туристичному макрорегіоні

 

 

 

 

 Виконав: студентка V курсу, групи 10-07 Б1МОт-4,6

 ____________Любаківська Олена Володимирівна

 

 

 Науковий керівник: ____________________________

____________________________Шиманська В.В.

 

 

 

 

 

Житомир – 2012

ЗМІСТ

 ВСТУП

 РОЗДІЛ 1  Розвиток міжнародного туризму

1.1. Сутність міжнародного туризму

1.2. Тенденції розвитку міжнародного туризму……………………...

1.3. Розвиток міжнародного туризму в Україні

РОЗДІЛ 2 ОГЛЯД РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МАКРОРЕГІОНУ

2.1. Ресурси європейського туристичного регіону

2.2. SWOT-аналіз туристичного регіону

2.3. Розробка туристичного маршруту

РОЗДІЛ 3 Шляхі вдосконалення міжнородного туризму

3.1. Прогнози розвитку міжнародного туризму

3.2. Перспективи розвитку та шляхи удосконалення міжнародного туризму в Україні

3.3. Інноваційні форми організації туристичної діяльності українських підприємств

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Тема дослідження – це Європа - безперечний світовий лідер за рівнем розвитку туризму. На неї припадає 53 % від загальної кількості міжнародних туристичних прибуттів. Цьому сприяє спряжена дія кількох головних чинників. Потужний і багатоманітний туристичний природний і культурно-історичний потенціал: тисячі кілометрів морських пляжів, освоєні гірські системи, мозаїчність і різноманітність ландшафтів, рясна річкова й озерна мережа, багаті бальнеологічні ресурси, багатство різноманітних історичних, архітектурних і археологічних пам'яток, значна кількість культурних, сакральних і техногенних атракцій (мегаліти, монастирі, церкви, музеї, тематичні парки, аквапарки, розважальні заклади тощо), численні події, які використовуються в туристичній індустрії і формують значні туристичні потоки. Сприятливі соціально-економічні та суспільно-географічні чинники: високий рівень економічного розвитку більшості країн регіону, якісна транспортна і соціальна інфраструктура, тісне сусідство держав, давні та багаті культурні традиції, у тому числі напрацьована культура відпочинку і подорожі, релігійна й етнічна толерантність, яка притаманна населенню більшості країн Європи, відносно низький рівень злочинності і висока безпека життя, якісні трудові ресурси, традиційно високий рівень розвитку туристичної індустрії та якості обслуговування. Сприятливий політичний клімат: давні демократичні традиції суспільно-політичних устроїв, стабільність політичної ситуації в більшості європейських країн, функціонування Європейського Союзу, формування єдиної Єврозони і спрощення процедур в'їзду - виїзду туристів, що дозволяє безперешкодно відвідувати ряд країн. Перспективи розвитку туризму в Європейському регіоні пов'язані із ширшим залученням ресурсів східноєвропейських, особливо пострадянських країн, їх інтеграцією до єдиного туристичного простору і створенням сучасної туристичної інфраструктури.

Об’єкт дослідження - північноєвропейський туристичний регіон, обраний для вивчення на базі якого виконується курсова робота;

В даній курсовій роботі було зроблено  SWOT-аналіз північноєвропейського туристичного регіону. SWOT-аналіз - це аналіз в стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: Сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) сторін розвитку туризму, можливостей (Opportunities), що відкриваються в процесі розвитку та небезпек (Threats), пов'язаних з його здійсненням.

 Методологія SWOT-аналізу  передбачає спочатку виявлення  сильних і слабких сторін, можливостей  і загроз, після цього встановлення  зв'язків між ними, які в подальшому  можуть бути використані для  формулювання стратегії організації.

В третьому розділі був  розроблен цікавий туристичний  тур в країну північноєвропейського  регіону.

Джерела інформації, що використовувалися при написанні даної курсової роботи, це - Смаль І.В. Туристичні ресурси світу, Воскресенский В.Ю. Международный туризм, tourlib.net/books_ukr, country.turmir.com, dreamfrance.ru, lw1.ru, mandry-travel.lviv.ua та ін..

 Дана робота складається з 3-х розділів, 9 -ти підрозділів, кількість сторінок 40 і 2 додатка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 Розвиток міжнародного туризму

1.1 Сутність міжнародного  туризму

 Туристична діяльність  у розвинутих країнах є важливим  джерелом підвищення добробуту  держави. У 1995 році США від  реалізації туристичних послуг  іноземним громадянам одержали 58 млрд. дол., Франція й Італія - по 27 млрд. дол., Іспанія -25 млрд. дол.

 В даний час індустрія  туризму є однієї з найбільше  що динамічно розвиваються форм  міжнародної торгівлі послугами.  В останні 20 років середньорічні  темпи росту числа прибуттів  іноземних туристів у світі  склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згідно даним всесвітньої туристичної  організації, у 1995 році у світі  було зареєстровано 576 мільйонів  прибуттів туристів, надходження  від міжнародного туризму досягло  372 мільярда доларів (без обліку  надходжень від міжнародного  транспорту). У цілому обсяги валютних  надходжень від туризму за  період з 1950 по 1995 рік виросли  в 144 рази.

За прогнозами експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму  буде продовжуватися і далі. По різних підрахунках, до 2008 року ця галузь стане  ведучою експортною галуззю у  світі. Очікується, що при збереженні сформованих темпів росту число  міжнародних подорожей до 2007 року досягне 900 млн. чоловік, а до 2010 року збільшиться і складе порядку 937 млн. чоловік.

На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму  лежать наступні фактори:

Економічний ріст і соціальний прогрес привели до розширення обсягу ділових поїздок і поїздок  з пізнавальними цілями.

Удосконалювання усіх видів  транспорту здешевило поїздки.

 Збільшення числа найманих  робітників та службовців у  розвитих країнах і підвищення  їх матеріального і культурного  рівня.

 Інтенсифікація праці  й одержання працюючими більш  тривалих відпусток.

 Розвиток міждержавних  зв'язків і культурних обмінів  між країнами привело до розширення  міжособистісних зв'язків між  і усередині регіонів.

 Розвиток сфери послуг  стимулювало розвиток сфери перевезень  і технологічний прогрес в  області телекомунікацій.

 Ослаблення обмежень  на вивіз валюти в багатьох  країнах і спрощення прикордонних  формальностей. 

 Значення туризму у  світі постійно зростає, що  пов'язано зі зрослим впливом  туризму на економіку окремої  країни. В економіці окремої країни  міжнародний туризм виконує ряд  важливих функцій:

1. Міжнародний туризм - джерело  валютних надходжень для країни  і засіб для забезпечення зайнятості.

 Міжнародний туризм  розширює внески в платіжний  баланс і ВНП країни.

 Міжнародний туризм  сприяє диверсифікованості економіки,  створюючи галузі, що обслуговують  сфери туризму.

 З ростом зайнятості  в сфері туризму ростуть доходи  населення і підвищується рівень  добробуту нації.

 Розвиток міжнародного  туризму приводить до розвитку  економічної інфраструктури країни  і мирних процесів. У такий  спосіб міжнародний туризм варто  розглядати, співвідносячи з економічними  відносинами окремих країн.

 Міжнародний туризм  входить у число трьох найбільших  галузей , уступаючи нафтовидобувній  промисловості й автомобілебудуванню,  питома вага яких у світовому  експорті 11% і 8,6% відповідно. У 1991 році сумарний доход країн  світу від міжнародного туризму  складав 7% від загального обсягу  світового експорту і 3% від  світового експорту послуг.

 Значення туризму як  джерела валютних надходжень, забезпечення  зайнятості населення, розширення  міжособистісних контактів зростає.

 Міжнародний туризм  у світі вкрай не рівномірний,  що порозумівається в першу  чергу різними рівнями соціально-економічного  розвитку окремих країн і регіонів.

 Найбільший розвиток  міжнародний туризм одержав у  західноєвропейських країнах. На  долю цього регіону приходиться  понад 70% світового туристичного  ринку і близько 60% валютних  надходжень. Приблизно 20% приходиться  на Америку, менш 10% - на Азію, Африку  й Австралію разом узяті.

 Всесвітня організація  по туризму у своїй класифікації  виділяє країни, що є переважно  постачальниками туристів (США, Бельгія,  Данія, Німеччина, Голландія, Нова  Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і  країни що є, в основному,  приймаючих туристів (Австралія,  Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика,  Туреччина, Португалія, Франція,  Швейцарія). Подібний розвиток міжнародних туристичних зв'язків спричинило за собою створення численних міжнародних організацій, що сприяють поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі. У їхнє число входять: спеціалізовані установи системи Організації Об'єднаних Націй (ООН), організації, де питання розвитку міжнародного туризму обговорюються епізодично і не є головними в сфері діяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні комерційні, національні і регіональні організації по туризму.

 До числа організацій  ООН, що займаються питаннями  розвитку міжнародного туризму  епізодично, відносяться Конференція  ООН по туризму і подорожам,  економічний і соціальна Рада (ЕКОСОС). Організація Об'єднаних  Націй з питань утворення, науки  і культури (ЮНЕСКО), Міжнародна організація  праці (МАРНОТРАТ), Міжнародна асоціація  транспортної авіації (ІАТА).

1.2 Тенденції розвитку міжнародного туризму

Для сучасного міжнародного туризму характерна значна територіальна  нерівномірність. У найзагальніший вигляді вона відбиває різні соціально-економічні рівні країн світу: на економічно розвинені країни припадає 57 % туристських прибутків, на країни, що розвиваються,− 30 %, на країни з перехідною економікою − 13 %. При подібній регіональній структурі туристських прибутків і доходів виділяються п’ять туристичних макрорегіонів світу:

1. Європейський (куди включають  країни Західної, Північної, Південної,  Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор’я − Ізраїль, Кіпр, Туреччину).

2. Американський (включає  країни Північної, Південної,  Центральної Америки, острівні  держави і території Карибського  басейну).

3. Азійсько-Тихоокеанський (включає країни Східної та  Південно-Східної Азії, Австралію  та Океанію).

4. Африканський (включає  країни Африки, крім Єгипту та  Лівії).

5. Близькосхідний (включає  країни Західної та Південно-Західної  Азії, Єгипет, Лівію)

Для всіх макрорегіонів характерна поступова динаміка розвитку, проте  темпи не однакові, як і не однакова кількість туристських прибуттів. (Діаграма 1.1)

 

Діаграма 1.1

Найбільша їх частка припадає на Європу (58 %). Це пояснюється наявністю  всіх видів рекреаційних ресурсів, стабільною економічною і політичною ситуацією в цьому макрорегіоні, наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням. Проте відпочинок в Європі дорожчий, ніж в інших макрорегіонах, що негативно впливає на розвиток туризму в цьому регіоні. Другу позицію займає Азійсько-Тихоокеанський макрорегіон, частка туристських прибуттів у ньому складає 19 %. Це пояснюється наявністю унікальних та екзотичних видів рекреаційних ресурсів, високим рівнем сервісу. І все це на фоні нижчих цін і менших витрат, ніж, наприклад, в Європі або Америці. Проте негативний вплив на розвиток цього макрорегіону та на кількість туристських прибуттів чинить нестабільна політична ситуація, часті випадки природних катаклізмів, таких як землетруси, цунамі, повені. Третю позицію займає Американський макрорегіон. Дещо нижча частка туристських прибуттів у ньому пояснюється не зниженням туристичної привабливості Америки, а швидшим темпом розвитку туристичної індустрії в інших макрорегіонах. Цей регіон характеризується наявністю більшості видів рекреаційних ресурсів, розвиненою інфраструктурою. Проте нестабільна політична ситуація в країнах Південної Америки, природні катаклізми у США (урагани, повені) сприяють зниженню частки туристських прибуттів. На передостанньому місці, за часткою туристських прибуттів, перебуває Африканський макрорегіон. Африка – найдешевше місце відпочинку у світі, де зосереджені багаті природні рекреаційні ресурси, що сприяє збільшенню кількості туристських прибуттів. Проте недостатньо розвинута інфраструктура, низький рівень туристичного сервісу, відсутність значних культурно-історичних рекреаційних ресурсів негативно впливають на розвиток туристичної галузі. Близькосхідний туристичний макрорегіон характеризується найнижчою часткою туристських прибуттів, яка складає 2 %. Це пояснюється нестабільною політичною ситуацією в регіоні, відсутністю розвиненої туристичної інфраструктури. Проте тривалий туристичний сезон, наявність багатих рекреаційних ресурсів, як природних, так і культурно-історичних, близькість розвинутих Європейських держав позитивно впливають на розвиток туризму в регіоні і складають значну частку в його туристсько-рекреаційному потенціалі.

Фахівці Всесвітньої туристичної  організації визначили п’ять  найперспективніших видів туризму у ХХІ столітті: