Інвестиційна привабливість України для іноземного інвестора

 

Таке спрямування прямих іноземних інвестицій та інвестицій в основний капітал в регіональному  розрізі не сприяє рівномірному соціально-економічному розвитку регіонів та посилює подальше збільшення розриву у їх розвитку.

Слід зазначити, що структура  за формами залучення іноземного капіталу за період 2002-2011 роки значно змінилася. Так, у 2001-2004 рр. внески у вигляді рухомого і нерухомого майна займали від 28 до 36 відсотків, на сьогодні ж домінують вкладення в грошових внесках.

Висока частка грошових внесків  у структурі форм залучення іноземного капіталу (86,3% у 1 кварталі 2011 року) у  порівняні з іншими видами внесків, зокрема внесками у вигляді рухомого та нерухомого майна (8,7%), свідчить про високий рівень мобільності цього капіталу та про наявність ризиків щодо можливостей репатріації вкладених інвестицій.(рис 2.4)

Рисунок  2.4 Майнова структура акціонерного капіталу нерезидентів, внесеного у 1 кварталі 2011 року, %

 

Обсяги залучення інвестицій в основний капітал підприємств України складають 27,31 млрд. грн. станом на 01.04.2011.(рис.2.5) [45]

 

Рисунок 2.5 Інвестиції в основний капітал, млрд.грн за 2002-2011 рр

Приросту інвестицій в  основний капітал у 2010 році досягнуто  в 15 регіонах. Найбільш активно у 1 кварталі 2011 року освоювались капіталовкладення  у Автономній Республіці Крим, де обсяги освоєння інвестицій зросли в 2,2 рази; у Вінницькій, Кіровоградській, Донецькій  областях – майже в 1,9 рази, Тернопільській області – в 1,6 рази та в Харківській  області – в 1,4 рази. Найбільший спад інвестиційної активності відбувався у Житомирській області (34,1 відсотка у порівнянні з відповідним періодом попереднього року), Рівненській області (64,3 відсотка), Черкаській області (68,8 відсотка). [13]

Аналіз динаміки освоєних інвестицій в основний капітал у 2009-2011 роках також свідчить про спад їх темпів.

Спад темпів та обсягів  залучення прямих іноземних інвестицій та інвестицій в основний капітал  спричиняє можливість виникнення ризиків  щодо незавершеного виконання та недофінансування інвестиційних проектів у перспективі, збільшення обсягів зносу основних фондів та зниження конкурентоспроможності продукції.

Рисунок 2.5 Розподіл освоєних інвестицій в основний капітал за сферами економічної діяльності  (у % до загального обсягу)

Провідними сферами за обсягами залучення інвестицій в основний капітал залишаються: промисловість  – 12,34 млрд. грн., операції з нерухомим  майном, оренда, інжиніринг та надання  послуг підприємцям – 6,02 млрд. грн., діяльність транспорту і зв’язку  – 4,29 млрд. грн. (рис. 2.6)

Порівняно з І кварталом 2010 року обсяги інвестицій в основний капітал  у промисловість збільшились  на 3,3 відсотка. Це насамперед зумовлено  збільшенням (на 10,6 відсотка) інвестицій у добувну промисловість, частка яких становила 11,9 відсотків від усіх капіталовкладень. Інвестиції у розвиток переробної промисловості зменшилися на 12,5 відсотка відповідно. Інвестиції в основний капітал в підприємства з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води збільшились на 78,6 відсотка.

Рисунок 2.6 Приріст освоєних інвестицій в основний капітал до січня-березня 2010 року в деяких сферах економічної діяльності ,%

 

Капіталовкладення у державне управлянні збільшились на 104 відсотки порівняно з відповідним періодом попереднього року і становили 0,5 відсотка від їхнього загального обсягу. Також збільшилися обсяги капіталовкладень в сільське господарство, мисливство та лісове господарство – на 73,5 відсотка (7,9 відсотка від їхнього загального обсягу); в надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльность у сфері культури та спорту – на 94,1 відсотки (3,2 відсотка); у діяльність готелів та ресторанів – на 82,5 відсотка (1,7 відсотка); у фінансову діяльність – на 51,6 відсотка (1,4 відсотка); в охорону здоров`я та надання соціальної допомоги – на 47,1 відсотка (0,8 відсотка); в освіту на 47,9 відсотка (0,5 відсотка); у будівництво – на 20,7 відсотка (3,9 відсотка); у торгівлю; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – на 4,3 відсотка (6,7 відсотка); у діяльність транспорту та зв’язку – на 16 відсотків (13,9 відсотка). [44]

Зменшення інвестицій в основний капітал спостерігалось у операціях  з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – на 1,2 відсотка порівняно з відповідним періодом попереднього року (19,5 відсотка від їхнього загального обсягу); у рибальстві, рибництві – на 37,1 відсотка (0,0 відсотка).(рис. 2.6)

На даному етапі інвестиційна ситуація в Україні характеризується двома аспектами. З одного боку, спостерігаються позитивні тенденції: обсяг інвестицій поступово зростає. Однак не можна не згадати того факту, що Україна все ще знаходиться в переліку країн, які мають найнижчу інвестиційну привабливість. Ситуація з міжнародними інвестиціями прямо співвідноситься з внутрішньою економічною ситуацією в Україні. Україна все ще експортує товари з низькою вартістю, і 70% останніх припадає на країни колишнього СРСР. Цей факт свідчить про те, що ще не відбулося внутрішньої трансформації економіки України. Для цього вкрай необхідні іноземні інвестиції, які привнесуть нові технології і дозволять виробляти товари, конкурентоздатні на світовому ринку.

 

 

 

 

 

2.3 Інвестиційна привабливість України крізь призму міжнародних рейтингів

 

 

Серед найчастіше застосовуваних методик оцінки інвестиційної привабливості варто виділити універсальний метод, порівняльний аналіз і бальну оцінку інвестиційних можливостей країни. Універсальний метод враховує максимальну кількість економічних характеристик інвестиційної привабливості. Порівняльний аналіз інвестиційної привабливості проводиться на основі оцінки темпів і перспектив проведення реформ, її визначення в країнах Східної і Центральної Європи. Бальна оцінка інвестиційних можливостей країни ґрунтується на кількісному порівнянні основних показників інвестиційної привабливості.

Традиційно експертно-аналітичне оцінювання інвестиційної привабливості  передбачає розрахунок інтегрального  показника ризику та відповідне ранжування країн шляхом визначення їхнього  інвестиційного рейтингу. Для цього  проводиться аналіз факторів політичного, економічного, соціально-культурного, інституційного середовища, ресурсів та інфраструктури країн. Деталізація  факторів, їх компонування, методи їхньої кількісної та якісної оцінки залежать від цілей та конкретних завдань  тієї чи іншої інформаційно-аналітичної  системи. [19, c. 68 – 81]

Аналіз найбільш відомих  підходів до оцінки інвестиційної привабливості  країни показує, що міжнародні агентства  за визначальні параметри використовують макроекономічні показники динаміки приросту і структури ВВП, стану платіжного балансу країни, фінансового ринку, обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргу. Метою проведених досліджень є оцінка політичного, економічного і соціального стану країни. Міжнародні організації, державні та недержавні організації, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, установи, фонди (Міжнародний валютний фонд (МВФ), HeritageFoundation/WallStreeJournal, Economist Intelligence Unit, ICR Survey Research Group , EBA&InMind Factum Group, World Economic Forum) проводять оцінку інвестиційної привабливості країн. У міжнародному рейтингу Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації (InternationalFinancialCorporation) «Ведення бізнесу в 2010 році», в якому проведено аналіз регуляторної процедури реєстрації, розвитку та закриття підприємницької діяльності за 10 критеріями, Україна зайняла 142 місце серед 183 країн світу [10, с. 15].Система організації підприємницької діяльності в Україні була визначена серед факторів, що найбільше обмежують і стримують ведення бізнесу в Східній Європі у країнах пострадянського простору. В Україні кількість органів, які проводять перевірку діяльності підприємств, досягає 85. Для порівняння: у Литві кількість таких органів дорівнює 16, у Словенії - 26, Білорусі - 40. Проблема уніфікації контролю за діяльністю підприємств відноситься до числа найважливіших завдань ефективної організації проведення планових перевірок. Надмірне адміністративне втручання в роботу підприємств призводить до додаткових витрат, пов'язаних з організацією перевірок. [26, c.3 –8]

Одним із найвпливовіших міжнародних рейтингів є оцінювання інвестиційної привабливості країн розроблене Конференцією ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD) і яке складається рейтингів країн за двома показниками:

1. Індекс залучення прямих іноземних інвестицій (Inward FDI PerformanceIndex);

2. Індекс потенціалу залучення прямих іноземних інвестицій (Inward FDI PotentialIndex).

На основі результатів ранжування ЮНКТАД щорічно публікує доповідь стосовно міжнародних інвестицій. Відповідно до звіту ЮНКТАД 2010, Україна

Входить до трійки лідерів країн Піденно-Західної Європи та СНД (разом з Російською Федерацією та Казахстаном), де зосереджена основна частка іноземних інвестицій регіону (понад 80 %). Приплив іноземних інвестицій в економіку України експерти

ЮНКТАД пояснюють продажем кількох державних підприємств, серед яких компанії Укртелеком, що є монополістом на ринку телекомунікаційних послуг.

Аналіз макроекономічних моделей інвестиційної привабливості окремих країн і регіонів щорічно проводиться «HeritageFoundation / WallStreetJournal" на основі використання бальної оцінки. Вона включає визначення індексу економічної свободи, який характеризує ступінь свободи економічних суб'єктів у виробничому процесі, розподілі, споживанні товарів і послуг. Експертиза державної політики, умов максимізації індивідуального економічного вибору або існуючих обмежень проводиться щорічно для деяких країн. У цьому рейтингу в 2010 р. Україна посіла 162 місце серед оцінюваних 183 країн світу. У першу десятку увійшли Гонконг, Сінгапур, Австралія, Нова Зеландія, Ірландія, Швейцарія, Канада, США, Данія та Чилі. Найближчі сусіди України в цьому рейтингу - Бурунді, Того, Ліберія, Східний Тімор. Для цієї підгрупи країн характерними рисами є проведення політики, яка на державному рівні включає валютні обмеження, маніпулювання банківською системою і використання інших обмежень. Індекс економічної свободи в Україні в 2010 р. був оцінений на рівні 46,4 % [12]. Країна була віднесена до категорії держав, які відносяться до «в основному невільних» країн. Низький індекс економічної свободи вказує на відставання країни за темпами проведення економічних перетворень. Результати зазначеного вище рейтингу підтверджені оцінками експертного дослідження незалежних російських і українських фахівців у галузі економічної політики та інвестицій. Чинники економічної та політичної нестабільності, недосконалість законодавства, неефективне керівництво погіршують інвестиційний клімат.

Дослідницький центр «TheEconomistIntelligenceUnit» за підтримки Міжнародної асоціації виробників програмного забезпечення (BusinessSoftwareAlliance) щорічно проводить оцінку індексу конкурентоспроможності IT-галузей для порівняння країн з різних регіонів світу за умов, які створені в них для підтримки сильної IT-галузі. У результаті для кожної країни обчислюється свій загальний бал у рейтингу і бали за категоріями, де вони оцінюються в наступному ваговому співвідношенні: загальна економічна ситуація в країні (10 %); IT-інфраструктура (20 °/о); людський капітал (20 °/о); правовий режим (10 °%); рівень розвитку НДДКР (25 °%); підтримка піднесення IT-галузі державою (15 %).

Україна поліпшила своє положення  на 7 позицій в рейтингу індексу  конкурентоспроможності IT-галузей у світі в 2009 р. Серед основних показників, які зазнали змін, відзначені розвиток людського капіталу та умови для ведення наукових досліджень і розробок, що обумовлено кількістю IT-патентів, а також рівнем зайнятості в IT-галузі [39].

Міжнародне агентство  «EconomistIntelligenceUnitLimited" (EIUL) проводить оцінку привабливості цифрової (digital) економіки та основних показників у 70 країнах світу. Експертами визначаються 6 категорій для оцінки привабливості країни: зв'язок і технологічна інфраструктура (20 %); бізнес-середовище (15 %); соціальне й культурне середовище (15 %); правове середовище (10 %); державна політика (15 %); споживачі та адаптація бізнесу (25%). Показник привабливості цифрової (digital) економіки в Україні в 2010 р. склав 3,66 (у 2009 р. -3,85). В Україні показники витрат на інформаційні технології в розрахунку на душу населення, рівень розвитку бізнесу, доступність інтернет-послуг для всіх верств населення оцінюються як дуже низькі в порівнянні з іншими країнами світу.

Європейська Бізнес Асоціація (EBA) і маркетингова дослідницька компанія «InMindFactumGroup» проводять дослідження інвестиційного клімату в Україні за 5-бальною шкалою, де 1 - найнижча оцінка, 5 - найвища, а індекс інвестиційної привабливості України розраховується на основі регулярного моніторингу оцінок інвестиційного клімату першими особами компаній- членів Європейської Бізнес Асоціації. За останні два роки показник інвестиційного клімату досяг свого максимального значення у 2010 р. З початку 2010 р. основна компонента індексу - оцінка поточного інвестиційного клімату (ІК) - зазнала найбільш істотних змін. У третьому кварталі 2010 р. індекс інвестиційної привабливості EBA в Україні досяг рівня 3,20, що свідчить про стабілізацію ситуації в країні у порівнянні з аналогічним періодом 2008 p., коли названий індекс дорівнював 2,57 (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 Динаміка EBA Index (Індекс інвестиційної привабливості)

Найвищим показником серед  компонентів індексу стали інвестиційні очікування в країні у найближчі 3 місяці, коли показник досяг значення 3,4. Більшість інвесторів очікує, що в найближчому кварталі ситуація залишиться без змін і показник ІК буде на рівні 3,6. В оцінці фактичних змін, що відбулися в інвестиційному кліматі в порівнянні з результатами попереднього кварталу, третина опитаних (34 %) відзначає відсутність будь-яких якісних змін. Ряд експертів констатує наростання поляризації думок інвесторів, що виражається у зростанні частки відзначених позитивних і негативних змін. Оцінки прогресу у вирішенні семи основних питань взаємодії бізнесу і влади, включаючи: боротьбу з корупцією, реформу судової системи, валютне регулювання, повернення ПДВ, спрощення митних процедур, технічні бар'єри в торгівлі, - вказали на поліпшення сприйняття населенням ситуації в порівнянні з попереднім кварталом 2010 р. Фактори спрощення митних процедур і технічних бар'єрів у торгівлі погіршили оцінки. Інші показники залишилися без змін. Проведення оцінки індексуінвестиційної привабливості EBA в Україні спрямовано на надання правдивої інформації міжнародним і вітчизняним компаніям, сприяє налагодженню контактів з європейським бізнесом і зумовлює створення сприятливих умов ведення бізнесу і залучення ПІІ в економікудержави.