Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2012 в 02:39, контрольная работа
2.5. Яка роль місцевого самоврядування в розвитку територій?
16.19. Визначте основні напрями розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України.
4.2. Охарактеризуйте потенціал, проблеми і перспективи розвитку Причорноморського економічного району (АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області і м. Севастополь) та його роль в економіці України.
5.18. Опишіть значення лісів для життя людину і стан лісових ресурсів в Україні.
Існує кілька сценаріїв розвитку української автомобілебудівної галузі. Перший сценарій включає в себе створення національної автомобілебудівної галузі на основі передачі технологій транснаціональними конпаніями. За такої перспективи передбачається, що місцевий ринок стане достатньо містким, щоб поглинути вироблену продукцію. Незважаючи на це:
• 3 одного боку, хоча може бути необхідним впровадження експортної стратегії на підтримку національної автомобілебудівної промисловості, що зароджується. Передумовою для розвитку такої національної промисловості залишається саме національний ринок. Заміни між внутрішніми продажами та експортом дозволяють тимчасово пристосуватися до економічних коливань та державної політики, але на тривалу перспективу розвиток національної автомобілебудівної промисловості спиратиметься на збалансоване зростання обох компонентів попиту.
• 3 другого боку, іноземні автомобілебудівні компанії не будуть розташовувати виробництво на місці або погоджуватися на передачу своєї технології, якщо така присутність не надає їй привілейованого доступу до основних ринків. Досвід Японії та Кореї у створенні автомобілебудівної промисловості показує наскільки важливим є неухильне й свідоме дотримання відповідної промислової політики, зокрема для того, щоб заохочувати передачу та освоєння іноземних технологій, які нададуть місцевій компанії можливисть поступово розвивати свою власну спеціалізацію. Претендувати на іноземні інвестиції в Україні можуть “АвтоЗАЗ”, “ЛАЗ”, виробники обладнання, щодо яких вже існують реальні пропозиції. Так щодо “ЛАЗу” тривають переговори про його 80% продажу компанії “Scania”. “АвтоЗАЗ” має пропозиції від російського “АвтоВАЗу”, завод проводить переговори з “Fiat” та “General Motors”.
Другим
сценарієм є регіональна
Регіональна інтеграція дозволяє розвиватися поділові праці між різними членами регіону. Компанії об'єднують управління різними своїми підприємствами по всій зоні, а це спричиняє циркуляцію товарів та інформації.
До третьої конфігурації відноситься інтеграція нових країн, що розвиваються в напрямку центра. Наприклад, мексиканська автомобільна промисловість повністю зорієнтована на Північну Америку, яка поглинає три чверті її виробництва Щодо України, то тут можна виділити два можливі Центри - це Росія та країни Центральної Азії та Африки. У цих країнах немає можливостей купляти дорогі автомобілі, а от авто низької на середньої цінової групи мають там значний попит.
Дуже показовим у розвитку автомобілебудівної галузі є чешський (“Skoda") та румунський (“Dacia") досвід. Україна правда, дещо згаяла час, а також довіру до іноземних компаній в зв'язку з провальним співробітництвом із компанією “Daewoo". Так само як й іноземні компанії втратили довіру після економічно необгрунтованого проекту “АвтоЗАЗ-Daewoo”.
Вище були наведені загальні можливі стратегії розвитку автомобілебудівної галузі, але, на мій погляд, було б недоцільно зупинися на якомусь одному з них. Найбільш прийнятною є змішана стратегія, яка дозволила б не тільки зберегти національну автомобілебудівну промисловість, а також продовжити успішне співробітництво в межах регіону країн СНД.
Щодо заводу з виробництва легкових автомобілів - "АвтоЗАЗу”, то найбільш доцільним шляхом його розвитку був би 100% продаж Західній або Японській автомобільній компанії, що має досвід та кошти для модернізації заводу та може передати технології та ноу-хау і на базі українського заводу створити проектування та виробництво зовсім нових моделей. За цей проект говорить більш ніж успшіний досвід чешської "Skoda" разом з "Volkswagen” та румунської "Dacia" з "Renaut”. Там зміна власників створила умови для великомасштабної передачі технологій та ноу-хау завдяки реалізації інвестиційних програм, які сягали сотень мільйонів євро. Інвестування супроводжувалося повним перетворенням підприємств на дочірні підприємства відповідних компаній, що було єдиною формою взаємин, здатною забезпечити управління процесами модернізації.
За цей сценарій говорить також наявність в Україні дешевої та кваліфікованої робочої сили (відомо, що в Україні заробітна плата складає 7% собівартості продукції, тоді як у розвинутих країнах 60-70%) , наявність підприємств, які здатні постачати комплектуючі до машин, а також наявність великого ринку збуту - країни СНД. Звичайно на першому етапі комплектучі мали б імпортуватися, але протягом двох трьох років більша частина виробництва комплектуючих мала б переміститися в Україну і тоді за рахунок дешевої робочої сили та незначної частини мпорту існує реальна можливість виробити якісний автомобіль з порівняно низькою собівартістю. Український ринок здатний забезпечити попит на автомобілі від $3500 до $7000 за гарного співвідношення ціна/якість.
Як було згадано, в Україні існує багато підприємств “ЛуАЗ", "КримАвтоГАЗсервіс", "УкрВолгатехсервіс”, Київський авторемонтний завод №1 та інші, що збирають російські автомобілі "ВАЗ", "ГАЗ", "УАЗ" на основі російських комплектів із застосуванням комплектуючих українського виробництва. Так, підприємство "ЛуАЗ", що належить концерну "Укрпромінвест” налагодив тісні зв’язки з російським "АвтоВАЗом" і планує зібрати більше 6000 автомобілів у 2001 році, і згодом нарощувати виробництво, використовуючи до 50% українських комплектуючих. До того ж "ЛуАЗ" буде поставляти в Росію машинокомплекти "ЛуАЗів" для збірки цих автомобілів на "Єлабузькому заводі легкових автомобілів". Таким чином практика кооперації між Росією і Україною в галузі автомобілебудування починає набувати все більших масштабів. Тісна інтеграція між виробництвами в Росії і в Україні, що передбачатиме взаємний експорт-імпорт комплектуючих, запчастин та машинокомплектів дає цілком реальний шанс вижити і отримувати прибутки багатьом українським підприємствам, що вироблять комплектуючі та збирають російські моделі авомобілів.
“КрАЗ" намагається вирішити проблеми модернізації виробництва та завантаження виробничих потужностей шляхом співробітництва з українськими банками, а саме банком "Фінанси та кредит5 і "Ощадбанком". Підприємство разом з цими банками виробили стратегію розвитку заводу і під ці проекти "КрАЗ" отримав значні кредити, що вже дозволили йому реконструювати деякі складальні лінії, створюються нові, що вироблять продукцію, яка раніше імпортувалася. Ціль підприємства - це експорт, і не тільки в країни СНД. Саме тому велика робота виконується над модернізацією моделей автомобілей та пристосування їх до європейських технічних та екологічних норм, Таким чином завдяки тісній співпраці з фінансово-кредитними установами підприємство намагається вирішити свої проблеми і твердо заявити про себе на європейському ринку вантажних автомобілів.
Також
українська Асоціаці автомобілевиробників
займається пошуком проектів для
вигідної співпраці з іноземними
компаніями, намагається поролобіювати
а парламменті законопроекти, які
б знизили податковий тягар та
ліквідували перешкоди для
В Україні
сьогодні немає законадавства з
інвестицій та податків, яке б сприяло
залученню іноземних
Тому на прший план виходить створення сприятливих законодавчих і правових умов, в яких можна було б працювати не наражаючись на великі ризики. Продаж "АвтоЗАЗу" має бути проведений за умов відкритого та прозорого конкурсу, на якому б завод отрииав інвестор, що запропонував би найвигідніші умови, а не найбільший хабар.
Податкове
законодавство, шляхом прийняття нового
ліберального податкового кодексу
із скасуванням більшості пільг,
має бути приведено таких нори,
коли всі підприємства України будуть
працювати за рівних умов, коли не буде
фіскальних викривлень через надмірні
пільги та списання податкових боргів
окремим підприємствам Але широкомасштабні
інвестиційні проекти мають бути звільнені
від окремих видів податків на певний
термін, наприклад звільнення від сплати
податку на прибуток, податку на землю,
запровадження прискорених нори амортизації
обладнання на три-п’ять років, як це робиться
в усіх розвинутих країнах. Податки є стимулюючим
фактором, саме тому вони не мають бути
занадто високими, але й їх повне скасування
призводить до занепаду виробництва. Необхідним
ресурсом є і внутрішній капітал, яким
би могли скористатися невеликі підприємства
автомобілебудівної галузі для свого
розширення та модернізації Ці кошти можуть
бути залучені як у вигляді прямих інвестицій,
так і за допомогою кредитів.
Висновок
Автомобілебудівна галузь України має такі проблеми: падіння виробництва, низька якість продукції, застарілі технології, відсутність фінансових ресурсів, продаж автомобілів в кредит і як наслідок зменшення обігових крштів. Все це не дозволяє їй конкурувати навіть на рийку СНД, не говорячи про Європейські ринки.
Для України найбільш перспективною є змішана стратегія розвитку: створення виробника легкових автомобілів на базі "АвтоЗАЗ" (це має бути створення дочірнього підприємства крупної іноземної автомобілебудівної компанії, яке б розвивало нові моделі автомобілей в низькій та середній ціновій категоріях), а також інтеграція у виробництво автомобілів та комплектуючих в межах СНД (так як ці спроби вже робляться на складальних заводах в Україні, але Україна має створювати не менше 50% доданої вартості автомобілей). Виробник вантажівок "КрАЗ" має реальні плани щодо виходу на європейський ринок завдяки кредитний лініям, що були відкриті для нього в українських банках
Необхідною
умовою для реалізації такої стратегії
е створення прозорого законодавчого
поля та справедливого податкового закогнодавства,
які були б незалежними від політичної
кон'юнктури.
14.15 Аналіз ситуації у галузях тваринництва в регіонах України показує наявність процесів деструкції продуктивних сил і деградації сільського природного середовища. Ознаками деструкції продуктивних сил є: порушення соціально-економічних та природних схем відтворення, зокрема продуктивних сил природи і суспільства; наявність негативних трендів динаміки основних факторів виробництва, зокрема утримання необхідної кількості худоби; скорочення поголів’я великої рогатої худоби, що порушує баланс гумусу у ґрунтах через нестаток органічних добрив, зменшення урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності худоби; порушення сільського природного середовища через недотримання технологій та агротехніки в землеробстві; скорочення попиту на робочу силу і зайнятості сільського населення у тваринництві. Наслідком процесів деструкції тваринництва є: загострення проблеми продовольчої безпеки держави, зокрема забезпечення населення великих міст і промислових центрів продуктами тваринного походження; загострення проблеми соціально-економічного і демографічного розвитку села; зростання негативних процесів у користуванні природними сільськогосподарськими ресурсами. Актуальність дослідження цих та інших проблем є очевидною.
Аналіз наукової літератури показує, що зазначені проблеми є предметом дослідження наукових установ Національної академії наук України, Української академії аграрних наук та вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки України. Багато з опублікованих наукових праць носять галузевий характер, зокрема це стосується Інституту аграрної економіки УААН, Інституту кормів УААН, Інституту тваринництва УААН, Інституту землеробства УААН. Фундаментальні розробки наукового забезпечення сталого розвитку сільського господарства в природнокліматичних зонах України опубліковані науково-дослідними інститутами Національного аграрного університету. Дослідження проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва виконані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України. Цю сторону проблеми з позицій регіональної економіки відображено у працях Б.М.Данилишина, Л.В.Дейнеко, М.І.Долішнього, Л.І.Курило, В.І.Куценко, М.В.Калінчика, А.С.Лисецького, Я.Б.Олійника, О.М.Паламарчука, В.Ф.Семенова, Л.Г. Чернюк та інших. Проте окремі питання, зокрема дослідження соціально-економічних пріоритетів розвитку й розміщення галузей тваринництва у пореформений період в регіонах України залишаються актуальними і заслуговують на увагу науковців.
Для того, щоб обґрунтувати методологічні підходи до вирішення проблем розвитку і розміщення продуктивних сил сільськогосподарського виробництва у пореформений період з урахуванням соціально-економічних пріоритетів, необхідно було звернутися до аналізу традиційних і сучасних концепцій економічної теорії. Встановлено, що сучасна економічна теорія інституціоналізму не тільки не відхиляє методів регіонального аналізу У.Ізарда, а й знаходить нові інституційні мотиви протиставлення й оптимізації внутрішньої функціональної структури регіональної економіки та зовнішнього ринкового потенціалу регіону. З посиланням на І.Розанову (РФ) зроблено висновок про актуальність методів оптимізації регіонального й ринкового розвитку. На таких теоретичних засадах обґрунтовано логічну, аналітичну і економіко-математичну модель, яка є інструментом аналізу, синтезу і прогнозу розвитку й розміщення продуктивних сил галузей тваринництва в регіонах України.
Наукову новизну містить логічна і аналітична моделі розвитку тваринницько-промислового комплексу, яка відображає технологічні та економічні зв’язки галузей тваринництва з підприємствами харчової промисловості, ринком в регіонах України, імпортом і експортом, внутрішньою і кінцевою продукцією. Систему утворює особливий елемент продуктивних сил сільськогосподарського виробництва, яким є біологічні об’єкти, а саме продуктивна худоба й птиця. Відтворювальний процес у природному середовищі відбувається за законами біології, що впливає на процеси економічного відтворення продуктивних сил за законами ринку.
Информация о работе Контрольная работа по "Региональной экономике"