Науково-методичні основи розвитку стратегії

У США половина витрат на науково – дослідницькі розробки бере на себе держава. У 2007 році приватному сектору для робіт на стадії наукових розробок було додатково виділено 86 млрд. доларів, враховуючи те що в США безліч приватних інвесторів, які самі в змозі профінансувати інновації. У Китаї держава фінансує до 90% вартості проекту. У Фінляндії Національне технологічне агентство TEKES інвестує у інноваційні проекти від 30 до 80% коштів. Інші кошти забезпечує приватний бізнес: венчурні інвестори або самі компанії, зацікавлені в нових технологіях.

В Україні фінансування здійснюється тільки з держбюджету, в тому числі й фінансування „Інституту монокристалів”. Україна вже має негативний досвід фінансування інноваційної діяльності з держбюджету. Державний інноваційний фонд був створений у 1992 році. Та за вісім років свого існування він показав неефективність державних інвестицій 93%.

Тобто можна зробити висновок, що для ефективної роботи науково – дослідницьких інститутів, центрів, технопарків державного фінансування недостатньо. Необхідно залучати інвесторів, як вітчизняних так і закордонних.

 

 

 

2.2 Аналіз ситуації на ринку

Споживачами наукових розробок та технологій є як держави, різні державні установи, так і великі приватні замовники.

Процентне співвідношення попиту споживачів приведено на рис.2.2

 

 

 

Рис.2.2 - Основні споживачі наукоємних технологій та розробок

 

Розглянемо пріоритетні  напрямки діяльності „Інституту монокристалів”:

1) Розробка, дослідження, створення технологій одержання і освоєння виробництва, виготовлення та постачання на внутрішній і зовнішній ринки матеріалів, виробів з них, а також приладів та устаткування на їх основі для потреб:

- медицини і біотехнологій;

- електроніки, лазерної техніки  та нелінійної оптики;

- машинобудування;

- авіа- та ракето – космічної техніки;

- приладобудування;

- хімічної промисловості;

- інформаційних технологій;

- агропромислового комплексу;

- будівництва;

- охорони навколишнього середовища;

2) Розробка, виготовлення та реалізація конкурентоспроможної високотехнологічної продукції для енергозабезпечення і потреб енергетики, в тому числі атомної.

3) Розробка, удосконалення та впровадження нових методів аналізу матеріалів і об’єктів довкілля, їх охорони, методів вивчення структури, фізичних і фізик – хімічних характеристик нових речовин і матеріалів.

4) Розробка, дослідження, створення технологій одержання, освоєння виробництва, та виробництво науково – технічних та інформаційно–довідкових засобів для боротьби зі злочинністю.

5) Розробка методичних матеріалів, підготовка вчених і фахівців, виконання комплексних робіт з комерціалізації наукових розробок, залучення інвестицій до науково-технічної сфери, створення нових технологічних підприємств малого та середнього бізнесу.

Враховуючи пріоритетні напрямки можна зробити висновок, що діяльність „Інституту монокристалів”, його продукція та розробки користуються попитом майже у будь-якій сфері суспільного життя.

Замовниками розробок інституту є  найбільші підприємства оборонного, аерокосмічного та приладобудівного комплексів колишнього СРСР. До головних клієнтів можна віднести Оптико-механічне об’єднання у Санкт-Петербурзі, Інститут атомної енергії ім. Курчатова, Інститут космічних досліджень та багато інших. Також було заключено контракт з компанією Siemens Medical Systems. Зараз ведуться переговори щодо патентування за кордоном технології вакуумної СВЧ-сушки. Планується, що за участю „Інституту монокристалів” та компанії „СЕМ”(США) будуть подані документи на отримання гранту уряду США.

Ринок наукових розробок можна вважати  олігополією. Вона є переважаючою формою сучасної ринкової структури.

Олігополія це ринкова  структура, при якій у реалізації товарів або послуг домінує обмежена мала кількість продавців, а виникнення нових подавців ускладнене або неможливе. Продукція олігополістичного ринку може бути як диференційованою, так і недиференційованою.

Важливу роль у характері  конкурентних відносин на такому ринку відіграє об’єм та структура тієї інформації про конкурентів та про умови попиту, яку мають фірми. Чим такої інформації менше, тим більш конкурентним буде поведінка фірми.

 Розглянемо загальні  вимоги замовників на зовнішніх  ринках. Необхідно пред’являти більш великі вимоги до продукції ніж на внутрішньому ринку, а саме, до її якості, що повинна відповідати міжнародним стандартам, наукоємності і, та ін. Крім того перед тим, як здійснити замовлення замовник врахує репутацію організації чи підприємства, його імідж та досвід роботи. В наш час до наукових розробок та технологій пред’являються великі суттєві вимоги до якості продукції. Це пов’язано з швидким розвитком науково-технічного прогресу та зростанням попиту на нові технології, погіршенням екологічного стану навколишнього середовища та іншими факторами. Тому екологічне обґрунтування винаходу та його соціальна прилаштованість по одинці повинні мати таку ж саму глибину розробки та аргументованість рішень, що пропонуються, як і технічна частина.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності доцільно провести сегментацію зовнішнього ринку. Ринок наукових розробок та нових технологій доцільно поділити на такі види:

- Макросегментація;

- Мікросегментація;

- Попередня сегментація;

- Кінцева сегментація.

При здійсненні макросегменації  ринок поділяється за географічною ознакою, тобто по регіонам, країнам, рівнем технічного розвитку країни. Здійснення другого виду - мікросегментації -  націлено на детальне вивчення  замовників однієї конкретної країни, регіону. Попередня сегментація визначає початок маркетингових досліджень та охоплює велику кількість ринкових сегментів, що є можливими для вивчення. Заключну стадію ринкових досліджень визначає кінцева сегментація. Вона формує найбільш оптимальні сегменти, за якими організація буде розробляти маркетингову стратегію.

Критерії сегментації можна зазначити такі:

1) Рівень технічного та технологічного розвитку країни;

2) Розміри замовлень (великі, малі, середні);

3) Форма власності замовника (державна, приватна).

Сегментація надає можливість спрямовано та більш ефективно здійснювати маркетингові заходи.

Розглянемо можливі  форми виходу організації на зовнішні ринки. Можна виділити такі форми виходу для „Інституту монокристалів”:

1. Прямий експорт;
2. Ліцензування;
3. Закордонне представництво;
4. Сумісне підприємництво.

Прямий експорт дозволить самостійно знаходити замовників за кордоном та самим встановлювати ціну на продукцію, не залучаючи посередників. Ліцензування, в тому числі й франчайзинг, надає організації можливість надати іноземному підприємству право розробляти продукцію у своїй країні. Закордонне представництво дозволить організації працювати за кордоном. Сумісне підприємництво надає можливість знайти нових клієнтів за кордоном.

 

 

2.3 SWOT- аналіз

SWOT- аналіз – це аналіз переваг (сильних сторін), недоліків (слабких сторін), можливостей, а також загроз для свого підприємства або організації, який допомагає оцінити місце свого підприємства чи організації на ринку відносно конкурентів. SWOT- аналіз являє собою угрупування факторів навколишнього середовища, що впливають на зовнішні та внутрішні (відносно підприємства) та їх аналіз з позиції виявлення позитивного чи негативного впливу на діяльність підприємства. SWOT означає S-Strengths (сильні сторони), W-Weakness (слабкі сторони), O-Opportunities (можливості) та T-Treats (загрози).

Для виконання аналізу  можна використовувати різноманітні джерела інформації. Ними можуть бути загальне середовище (політичні, економічні, соціальні фактори), робоче середовище(працівники, конкуренти, посередники, клієнти), внутрішнє  середовище (виробництво, фінанси, управління персоналом).

Після проведення аналізу  впливу факторів зовнішнього та факторів внутрішнього середовища можна виявити  сильні та слабкі сторони організації.

Розглянемо сильні сторони. „Інститут монокристалів” володіє сильною технічною базою. Специфіка продукції, що розробляє інститут, вимагає постійного оновлення обладнання. Інститут постійно слідкує за новими розробками у сфері обладнання.

Фінансова забезпеченість інституту є однією з найсильніших сторін. Фінансування здійснюється з  держбюджету, але інститут постійно залучає інвесторів, як вітчизняних так і закордонних. Із використанням  коштів спецрахунку Технопарку до фінансування  науково-технічної бази залучено 46297,4 тис. грн. На науково – дослідні розробки і виготовлення дослідницьких зразків витрачено 50580,95 тис. грн. До бюджетів і державних цільових фондів перераховано 54235,15 тис. грн., зокрема до бюджету 13142,18 тис. грн.

 Реалізація найдорожчих  проектів та розробок можлива  за рахунок  співробітництва з закордонними партнерами. Таким чином завдяки співробітництву з партнерами з США став можливим проект розробки вакуумної мікрохвильової сушки „Фарма – мікро”, призначення якої стерилізація продукції хімічної, фармацевтичної, медичної, сільськогосподарської промисловості, отримання високоякісних будівельних матеріалів, термообробка сільськогосподарських та харчових продуктів, їх захист від хвороб та шкідників. Завдяки співробітництву з вітчизняними партнерами було розроблено ендопротези з сапфіру. Вперше в світі в Харкові було проведено операцію з заміни тозобедреного суглобу на ендопротез.

Співробітництво з закордонними партнерами розширюється щороку. Це пов’язано з постійним попитом на продукцію, що розробляє і випускає інститут. Такий попит можна легко пояснити. Продукція є унікальною і використовується в медицині, лазерній техніці, машинобудуванні, приладобудуванні, хімічній промисловості, інформаційних технологіях і у багатьох інших сферах виробництва і життя. Крім того якість продукції є дуже високою, відповідає світовим стандартом і продукція визнана світом.

Вирішуючи питання про  вихід на зовнішні ринки слід пам’ятати  про можливі ризики. Існує класифікація ризиків, наприклад комерційні, валютні, фінансові, політичні та ін. Крім цього  слід розрізняти ризики за ступенем їх негативного впливу:

• загроза неотримання прибутку;
• неотримання доходу;
• втрата активів за кордоном;
• повне банкротство.

Такий розвиток подій  пов’язаний з тим, що підприємство нове на зовнішньому ринку, ще не має  достатнього досвіду аби протистояти  місцевій конкуренції та ін. Щоб це попередити слід враховувати криву досвіду рис.3.1

 

Рис. 3.1 - Крива досвіду  підприємства під час виходу на зовнішні ринки

 

На рисунку можна  побачити, що підприємство вийшло на зовнішній  ринок у момент часу 1. В цей час ризики мінімальні, а прибутковість висока. У момент часу 1-2 відбувається різке збільшення ризиків і зменшення прибутків. У період часу 2-6 підприємство знаходиться у зоні підвищених ризиків і зниженої прибутковості. Це найнебезпечніший час для підприємства, бо саме в цей період воно може не втриматися на ринку чи, навіть, збанкрутувати.

Але якщо воно втримається  у подальші моменти часу прибутковість  збільшиться, а ризики навпаки зменшаться. Починаючи з сьомого періоду  часу підприємство працює з більш високою прибутковістю і меншими ризиками.

„Інститут монокристалів” знаходиться на 7-8 періодах часу. Організація має значний досвід роботи і на внутрішніх і на зовнішніх ринках.

На даний час зареєстровано  для виконання 25 інноваційних та інвестиційних проектів. У 2006 році  вироблено та реалізовано продукції на загальну суму 857079,2 тис грн. В тому числі експортовано 113948,9 тис грн.  Основними проектами були виготовлення двох медичних гомографічних гамма-камер „ОФЕКТ-1”, 28 крупногабаритних кристалічних блоків, около 3,5 тис. шт. різноманітних монокристалів, у тому числі більш ніж 4 тис. шт. Засобів радіозв’язку для проведення міжнародних експериментів в галузі фізики високих енергій. Також було виготовлено більше 3т особливо чистих неорганічних солей, більш ніж 9 тис. тест-систем на різноманітні захворювання.

Дякуючи модернізації виробництва, впровадженню нових наукоємних технологій вже досягнено певного успіху і у соціальній сфері: зокрема, збережено біля 24333 та створено 548 робочих місць.

В наступному році планується зареєструвати 40 інноваційних та інвестиційних  проектів. З них для вирішення  проблем медицини та хімічної промисловості - 35%, машинобудування і приладобудування – 19%, електроніки та інформаційних  технологій – 17%, охорони навколишнього середовища – 10%.

Ринками збуту для  „Інституту сцинтиляційних матеріалів”  за кордоном є країни, технічно і  технологічно розвинуті. Основні з  них наведено на рис.3.2