Науково-методичні основи розвитку стратегії

 

Аби побачити конкурентну перевагу у вигляді ціни розглянемо середні ціни на аналогічну продукцію світових виробників(табл.3.8).

 

Табл. 3.8-Світові ціни на товари-аналоги

Країна-виробник	Середня ціна по країні на дозиметр-спектрометр на базі Notebook
США	22000
Японія	17000
Китай	15800
Росія	16000

 

Роблячи висновок, можемо сказати, що загальний фінансовий стан „Інституту монокристалів”, його конкурентні  переваги дозволяють інституту стати  претендентом на вихід та освоєння нових закордонних ринків та розширення вже існуючих.

 

 

3.3 Розробка стратегії  зовнішньоекономічної діяльності  „Інституту монокристалів”

Рішення про вихід  „Інституту монокристалів” на зовнішні ринки було спричинено такими факторами:

• відсутність сильної конкуренції на деяких закордонних ринках;
• економічний спад на внутрішньому ринку;
• розвиток технологій та зростання попиту за кордоном;
• рух за покупцем;
• бажання вийти на лідируючі ринки.

Основними даними для  вибору стратегії служать як макроекономічні  чинники, так і внутрішні можливості організації, що визначаються етапом його розвитку, а основне завдання, що вирішується при цьому, полягає у забезпеченні узгодженості між цілями і ресурсами. На шляху досягнення оптимальної узгодженості і виникають альтернативні варіанти вибору стратегії.

Під час розгляду ймовірних варіантів стратегії широко використовується методичний прийом, пов’язаний зі стратегічною сегментацією діяльності організації і виділенням стратегічних зон господарювання (СГЗ), які розглядаються як окремі сегменти зовнішнього середовища, на які організація має або хоче одержати вихід.

Враховуючи аналіз пріоритетних напрямків виходу на зовнішні ринки, який було проведено в розділі 3.1 для „Інституту монокристалів” найкращими закордонними ринками є ринки Росії, Білорусії, Румунії.

Зробивши вибір СГЗ організація повинна розробити номенклатуру продукції і послуг, з якими вона вийде на ринок у даних сферах діяльності. Для Цього керівництво організації може використовувати різноманітні інструменти формування номенклатури продукції, зокрема загальну стратегічну модель Портера.

Номенклатура продукції  та послуг інституту дуже широка. Його діяльність спрямована на організацію творчої праці колективу вчених, об’єднаних для рішення актуальних проблем науки і техніки. До наукової, науково-організаційної та господарської діяльності інституту належать:

• проведення фундаментальних та прикладних досліджень в галузі створення оксидних та напівпровідникових сцинтиляторів та детекторів випромінювання на їх основі;
• створення основ технології в галузі вирощування тугоплавких сцинтиляційних кристалів (ТСК);
• організація виробництва детекторів випромінювання та приладів і пристроїв радіаційного контролю на їх основі.
• пошук нових можливостей використання виробів з ТСК, в першу чергу в галузі міжнародного суспільства.

Для реалізації основних напрямків діяльності інститут забезпечує

розвиток фундаментальних  досліджень у галузі основ технології створення тугоплавких сцинтиляційних кристалів (ТСК);

1) дослідження фундаментальних  характеристик центрів випромінювання  ТСК.

2) проведення досліджень, розвиток технології виробництва та організація виробництва детекторів іонізуючого випромінювання для не руйнуючого контролю, митних приладів, дозиметричних пристроїв;

3) пошук, дослідження, конструювання та створення радіаційних приладів та пристроїв не руйнуючого контролю, медицини, митних справ, а також з метою захисту населення України від наслідків Чорнобильської аварії, ввозу та використання заборонених приладів та речовин;

4) проведення наукових та науково-практичних конференцій, симпозіумів, нарад, семінарів, шкіл, виставок тощо.

5) налагодження прямих наукових та виробничих зв’язків з підприємствами, організаціями, фірмами в Україні та за її межами.

Для виконання покладених завдань інститут:

а) виготовляє, в тому числі з використанням міжнародного розподілу праці зразки та експериментальні партії кристалів, детекторів та приладів радіаційного контролю та інше за напрямками роботи інституту;

б) проводить самостійно або з іншими науково-дослідними установами як в Україні, так і  за її межами, дослідження, надає науковим установам допомогу в розвитку наукових досліджень та підготовці наукових кадрів за профілем діяльності інституту;

в) здійснює маркетингову діяльність на ринках об’єктів інтелектуальної  власності;

г) готує до видання  науково-технічні та інформаційні матеріали за тематикою інституту.

В своїй господарській  діяльності центр проводить такі роботи:

1) реалізація наукоємних  технологій, винаходів, ноу-хау;

2) здійснення редакційно-видавничої  діяльності, підготовка збірників, методичних рекомендацій, поліграфічна діяльність;

3) переробка, очистка,  збагачення, виробництво надчистих  матеріалів;

4) збір переробка, утилізація  та використання на комерційній  основі відходів виробництва,  вторинної сировини і неліквідів;

5) учбово-консультаційна діяльність. Відкриття і експлуатація дисплейних класів, учбових класів та учбових центрів. Підготовка та перепідготовка кадрів з різних спеціальностей;

6) оптова та роздрібна  торгівля власною та іншою  продукцією, придбаною на комерційній  основі. Відкриття та експлуатація магазинів, підприємств громадського харчування (їдалень, кафе), готельного господарства;

7) розробка і випуск  продукції виробничого призначення;

8) виконання ремонтно-будівельних,  монтажних, пуско-наладочних робіт;

9) розробка, виготовлення, наладка, ремонт та експлуатація  технологічного і електрообладнання,  електронної, комп’ютерної та  побутової техніки.

10) сервісне обслуговування  населення в сфері побуту;

11) надання маркетингових,  рекламних, аудиторських консультацій, лізингових, побутових, холдингових,  лікувально-оздоровчих та інших  видів послуг, здійснення комерційної  та посередницької діяльності, в тому числі купля-продаж рухомого та нерухомого майна;

12) будівництво об’єктів  житлового, культурно-побутового, господарчого, промислового і будь-якого іншого  призначення, їх експлуатація, виконання  реставраційних, художніх, оздоблювальних, монументально-декоративних робіт, дизайну;

13) проведення аукціонів,  виставок, комісійна, акційна і  посилочна торгівля;

14) організація торгово-закупочної  та посередницької діяльності, в  тому числі за угодами і  контрактами з участю іноземних  фірм і громадян;

15) надання транспортних, експедиторських послуг, всі види  грузо-пасажирських перевезень,  обробка та зберігання вантажів;

16) ведення біржової  діяльності на Україні і за  кордоном. Здійснення брокерської,  дилерської, страхової діяльності;

17) фінансово-інвестиційна діяльність;

18) проведення досліджень  в галузі економіки, соціології, маркетингу та менеджменту;

19) добродійна діяльність.

Інститут має право  займатися іншими видами діяльності, що не заборонені чинним законодавством України.

Таким чином видно, що організація займається широким спектром послуг. Деякі галузі його діяльності не знайшли широкого поширення, але проводиться активна робота у цьому напрямку.

Загальна стратегічна  модель Портера базується на розгляді двох основних концепцій маркетингу і властивих їм альтернатив, як вибір цільового ринку і стратегічна перевага організації. Об’єднуючи ці дві концепції, модель Портера передбачає виділення трьох базових стратегій:

1)стратегія переваг  відносно витрат або цінових  параметрів, у реалізації яких  фірма орієнтується на широкий ринок збуту і масове виробництво продукції;

2)стратегія диференціації,  орієнтуючись на яку організація  націлюється на широкий ринок,  пропонуючи оригінальний товар,  що має переваги перед аналогами;

3)стратегія концентрації  на специфічному сегменті ринку за рахунок низьких цін або унікальності запропонованого товару.

Перша стратегія не буде ефективною для „Інституту монокристалів”. Враховуючи оригінальність, специфічність, наукоємність та високу ціну продукції вона не може бути масовою.

Найкраще для інституту  використати стратегію концентрації на специфічному сегменті ринку. З результатів  аналізу в розділі 3.2 (табл.. 3.8) ми бачимо, що ціна є конкурентною перевагою  інституту, бо вона нижча за світові, а продукція є унікальною, тому така стратегія буде мати успіх.

Для вдосконалення загальної  роботи інституту та зовнішньоекономічної діяльності слід вдосконалити маркетингову діяльність(проводити семінари, конференції, випускати рекламні буклети та надсилати їх потенційним замовникам), підвищити імідж організації, шляхом своєчасного виконання замовлень, підвищення якості продукції, забезпечення ремонтного обслуговування та ін., урізноманітнити продукцію шляхом розробок нових та використання оригінальних технологій.

Вся різноманітність стратегій є різними модифікаціями декількох базових стратегій, кожна з яких ефективна за певних умов і відповідного внутрішнього і зовнішнього оточення.

 При реалізації стратегії інституту необхідно враховувати такі моменти:

- цільовим сегментом  для „Інституту монокристалів” є державні замовлення великих вітчизняних та іноземних компаній;

- стратегія концентрації  на специфічному сегменті ринку  згідно моделі Портера вимагає  постійної розробки нових товарів  та пошуку шляхів зниження  ціни;

- якість продукції повинна відповідати світовим стандартам;

- оптимальна форма  виходу інституту на зовнішній  ринок це закордонне представництво  чи сумісне підприємництво.

 Для „Інституту монокристалів слід рекомендувати стратегію обмеженого зростання. Або комбінацію стратегій обмеженого зростання і зростання.

Стратегію обмеженого зростання  застосовують більшість організацій, які функціонують у „старих” галузях, що давно склалися і характеризуються стабільною технологією. При впровадженні стратегії обмеженого зростання  цілі організації встановлюються від досягнутого і коригуються з урахуванням зміни умов функціонування (темпів інфляції, рівня насиченості ринку, платоспроможного попиту та ін.)

Стратегія зростання  найчастіше реалізується в нових  галузях, що динамічно розвиваються і яким властива швидка зміна технологій. Ця стратегія визначається щорічним значенням зростання обсягів виробництва стосовно рівня попереднього року.

„Інститут монокристалів” не є новою галуззю, але галузі наукових розробок властива швидка постійна зміна технологій. Тому єдину стратегію визначити дуже важко.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Розвиток науки та техніки, нові дослідження та технології супроводжуються збільшенням конкуренції, яка все більш загострюється між країнами світовими лідерами, що працюють в цій галузі. В боротьбі за конкурентні переваги, основними з яких є ціна, сервіс, імідж, інновації технопарки мають збільшити виробництво, ефективність діяльності, шукати доступ до більш дешевих факторів виробництва, створювати основи довгострокових конкурентних можливостей за рахунок інновацій, інтелектуалізації продукції, її якості та ціни, нарощувати фінансовий потенціал, щоб розширити свою міжнародну роботу.

Зниження активності технопарків, збільшення вимог клієнтів до ціни та якості наукоємної продукції, зростання цін на ресурси, динаміка курсів валют, нестабільність світової економіки збільшує серйозність загроз для галузі науки.

Постачальники для утримання  своїх позицій намагаються закріпитися  на зростаючих ринках Східної Європи, Азії та ін.

 

В роботі були проаналізовані перспективні ринки збут для інституту

 

 

 Враховуючи розвиток  нових технологій можлива диверсифікація  діяльності для багатьох технопарків  та дослідних інститутів, В тому  числі і НТК ”Інститут монокристалів”  для освоєння нових ринків. Збільшиться попит в першу чергу з боку держави, виробничих підприємств та охорони здоров’я.