Рівновага сучасного ринку у відкритій економіці

    ВВП в I кварталі 2008 р. виріс в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 6,3%, валова додана вартість склала у фактичних цінах 187 млрд 717 млн  грн, індекс-дефлятор – 126,6%.

    ВВП в II кварталі 2008 р. виріс в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 6,2%, валова додана вартість склала у фактичних цінах 233 млрд 700 млн  грн, індекс-дефлятор – 131,9%.

    За I півріччя 2008 р. ВВП виріс на 6,3%, валова додана вартість склала у фактичних цінах 421 млрд 417 млн грн, індекс-дефлятор – 129,5%.

    ВВП в III кварталі 2008 р. виріс в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 6,4%, валова додана вартість склала у фактичних цінах 275 млрд 777 млн  грн, індекс-дефлятор – 129,8%.

    ВВП України в IV кварталі 2008 р. знизився в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р. на 8%, валова додана вартість склала у фактичних цінах 252 млрд 670 млн грн, індекс-дефлятор – 127,8%.

    За 9 місяців 2008 р. ВВП виріс на 6,3%, валова додана вартість склала у фактичних цінах 697 млрд 194 млн грн, індекс-дефлятор – 129,6%.

    За  підсумками 2008 р. зростання ВВП склало 2,1%, валова додана вартість у фактичних  цінах – 949 млрд 864 млн грн, індекс-дефлятор – 129,1% [16].

    У 2008 році економісти Світового банку прогнозували уповільнення світової економіки до 3,3%, і стверджували: «Економіка планети різко знизила темпи зростання через світову фондову кризу, що триватиме ще щонайменше рік»(дані Global Economic Outlook 2008) [15].

    Так і сталося, у листопаді 2008 року ВВП знизився на 14,4% в порівнянні с цим же місяцем на рік раніше, в результаті Україна постраждала від світової фінансової кризи більше ніж всі країни Європи: значно спало промислове виробництво, бо попит на метали, основний експортний продукт, в світі значно знизився; крім цього, на таку ситуацію в державі впливає дефіцит бюджету; нестабільність поставки газу з Росії; а також падіння курсу гривні по відношенню до іноземної валюти.

    За  прогнозами аналітиків, у майбутні роки економіка дещо уповільниться, що також буде мати негативний вплив на темпи зростання ВВП в Україні.[16] 

Заключення 

     Кожна модель економіки розглядає такі елементи як ринок, соціальний захист і характерні тільки для даних  районів особливості, а загалом  в чистому вигляді окремих моделей не існує.

     Існує 3 моделі економіки:

1)Командно-адміністративна. Ця модель існувала в колишніх соціалістичних країнах і її елементами були:

     а) негативне  ставлення до власності засобів  виробництва;

     б)плановий розвиток економіки;

     в)плани  доводилися централізовано, до кожного  підприємства (через міністерства і  відомства);

     г) робітник закріплювалися по районам і професіям;

2) Ринкова економіка. Їй належить приватна власність підприємств і використання системи ринку для регулювання економічних процесів. Основними елементами цієї моделі є:

     а)високопродуктивна  праця на підприємствах;

     б) робітники  одержують зарплату в відповідності  з витраченою працею;

     в) конкуренція  на внутрішньому і світовому ринках.

3) Змішана економіка існує в країнах Західної Європи, їй наявність така риса, як можливість взаємозаміна працівників у певній сфері діяльності.

За яким же критерієм  має оцінюватись ефективність різних моделей ринкових економік? Для більшості  країн, що переходять від індустріального до постіндустріального суспільства, або тих, що в нього вступають, такий критерій має зводитися до реалізації особистості, забезпечення найсприятливіших економічних, соціальних, екологічних та психологічних умов для існування людини. Все це сприятиме соціальній злагоді в суспільстві, буде фактором подальшого розвитку економіки, науки, культури.

     Отже, якщо в усьому світі існує ,в загалі, тільки три моделі ринкової економіки, і тільки у 4-ч країн це яскраво  виражено. Якби українська влада, зуміла, знайти час на обговорення такої проблеми, як "Вибір ринкової моделі України", якби вони змогли, оцінити глибини ринкових моделей, а саме у країн в яких вони яскраво виражено і знайшли правильних вихід, тоді ми б мали надію, як єдина країна мати престижний статус Центру Європи.

     А так  як, зараз в Україні стоїть політична  нерівновага, нема великого ринку попиту, не використовується державна земля  на 100%. Нам потрібна стабільність, злагодженість  і єдність нації і країни, а  коли всі самі по собі-не так не можливо  будувати ринок, ринкову модель. Але час все покаже.

       Українська економіка інтегрується  у світовий економічний простір

завдяки її відкритості. За сучасних умов неможливо відмежуватися  від

зовнішнього світу, але стосунки з ним необхідно  будувати за принципами

рівноправності та взаємовигоди. Саме тому відкритість економіки,

лібералізація зовнішньоекономічної діяльності повинні узгоджуватися  з

комплексними заходами захисту внутрішнього ринку, з політикою  розумного

протекціонізму щодо вітчизняного виробника.

     Ми  переконані, що Україна повинна використати переваги міжнародного

розподілу і кооперації праці для динамічного розвитку національної

економіки, має реальні  шанси для включення у світову  систему

господарства як промислово розвинена країна, а не постачальник сировини

і дешевої робочої  сили.

     Забезпечуючи  свої потреби в критичному імпорті (енергоносії, високі

технології, комплектуючі для стратегічно важливих галузей), ми повинні

докласти усіх зусиль для встановлення паритетних зовнішньоекономічних

відносин з тими країнами, у торгівлі з якими імпорт перевищує експорт.

     Вважаємо  за необхідне вдосконалювати структуру  зовнішньоекономічного

балансу шляхом скорочення невиправданого імпорту, зниження долі сировини

в експорті й збільшення в ньому продукції з високим  рівнем переробки,

наукомісткої продукції  і товарів високотехнологічних  виробництв.

Системні перетворення в паливно-енергетичному комплексі  країни дозволять

подолати в найближчому  майбутньому нашу залежність від  експорту.

     На  сучасному етапі економічного розвитку для України важливо зберегти

статус транзитної держави, територією якої транспортуються  у країни

Європи нафта, газ  та інші товари з Росії. Використовуючи вигідне

геополітичне положення, варто використати існуючі та вести пошук нових

можливостей надання  послуг на експорт (трубопроводи, залізничний і

автомобільний транспорт, морський флот та інше).

     Ми  вважаємо держави Європейського  Союзу і Центральної Європи головними економічними партнерами України. Вагомою складовою стратегії нашого економічного зростання є також поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків з Росією.

     Бачимо  реальні перспективи розширення нових і відновлення старих,

традиційних для  української економіки ринків збуту  продукції в країнах

СНД і Балтії, розвиток з ними вільної торгівлі на основі укладання

двосторонніх угод.

     Держава повинна створювати необхідні умови  для вступу України у

Міжнародну торговельну  організацію, адаптувати до міжнародних  стандартів

законодавство, що регулює  зовнішню торгівлю, а також митні  процедури.

     Ми  розуміємо, що існуючий ризик втрати вкладеного капіталу, високі

ставки податків, непрозорість законодавства і низька купівельна

вки податків, непрозорість законодавства і низька купівельна

спроможність нашого населення відлякують зарубіжних інвесторів. З огляду

на це, ми маємо  намір ініціювати втілення в життя програм сприяння

іноземним інвестиціям, дієвого державного страхування  інвестиційних

ризиків та інших  засобів підвищення інвестиційної  привабливості

вітчизняної економіки. 

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література

1. Киреев А.П. Международная экономика. (учебное пособие Ч-2) М.: 1997.
2. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1997. – 336 с.
3. Елова М.В., Муравьев Е.К.,Панферова С.М. и др., Мирова экономика: введение во внешнеэкономическую деятельность: Учебное пособие для ВУЗов Под. ред. А.К. Шуркалина, Н.С. Цыниной. – М. Логос, 1999.
4. Киреев А.П. Международная экономика. (учебное пособие Ч-2) М.: 1997.
5. Волков А.М. "Швеция : социально-экономическая модель" М."Мысль"1998
6. Грабинський І.М. Сучасні економічні системи: Навчальний посібник.- Львів: Інтереко, 1997. - 176 с.
7. Філіпенко A. С. - Економіка зарубіжних країн
8. Жаліло Я. Японський досвід державного регулювання економіки// Економіка України.-1999.-№3- 72-74 с.
9. Хайнц Ламперт. Социальная рыночная экономика. Германский путь. Издательство "Дело". Москва 1997
10. Калінкіна М.Ю. Економіка Німеччини в умовах глобалізації: Збірник доповідей. РДГУ. V Чаяновскій читання «Економічне зростання: теорія і практика». 15 березня 2005 .- Москва. - С. 62 - 69.
11. Башкатов Б.И., Кулагина Г.Д. Экономическая статистика.
12. І.Щербак Економічна статистика – ЭКСМО, 2008.
13. Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: Ніка-Центр Ельга, 2003. -528 с.
14. Смит А. Исследование о природе й причинах богатства наро-дов: Пер. с англ. — М.: Соцзкгиз, 1962. — С. 28.
15. Суторміна В. М. Фінанси капіталістичних держав. — К.: Вища школа, 1970. —С. 225
16. Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.