Шпаргалка по "Сучасні економічні системи "

Визначальними з-поміж них є відносини між людьми з приводу привласнення засобів вир-ва, або відносини власності на засоби вир-ва. Вони становлять основу виробн відносин, формують їхній тип. Відносини між людьми з приводу привласнення засобів вир-ва -  важлива підсис-ма виробн відносин, що розкривається та функціонує у сфері безпосереднього вир-ва і в розподілі, обміні та споживанні. Як головне виробниче відношення слід виділити відносини В на засоби вир-ва у сфері безпосереднього процесу вир-ва. Власне вони створюють соц-ек форму поєднання особистих і матеріальних факторів вир-ва.

Висновок: В як ек категорія розкриває ха-р нідносин, в які вступають люди у процесі вир-ва, обміну, розподілу і споживання. Йдеть­ся про наявність експлуатації однієї людини (або соц групи) іншою,шляхи привласнення результатів праці; від типу ек В (на засоби вир-ва і результати праці, в тому числі й управління В) залежать соц-ек прогрес у сус-ві, розвиток продук-х сил; всебічний розвиток людини означає прогрес не лише людини-працівника,а й людини-власника, прогрес соц сутності людини.

Важлива роль у функціонуванні і розвитку будь-якої ек належить госп-му механізму. Він є не що інше як управляюча або регулююча підсис-ма ек. системи вцілому. Підсис-ми (продуктивні сили, техніко-ек, організаційно-ек відносини та відносини ек власності) повинні перебувати у пев­ній відповідності між собою, їх розвиток необхідно узгод­жувати. Оптимальне співвідношення цих підсис-м залежить від госп-го механізму.Госп-кий механізм – сук-сть організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів управління та правових форм, за допомогою яких сус-во додержується об’єктивних вимог ек законів з урахуванням конкретних ситуацій в народному господарстві. Господарський механізм включає і сукупність організаційно-ек відносин і організаційно-управлінських аспектів продуктивних сил. Організаційно-ек відносини виступають головною конституюючою ознакою господарського механізму, а господарський механізм є найвагоміший елемент ек системи. Двома елементами госп-го механіз­му є ринкові та держ методи управління економікою. У розвинутих країнах світу вони раціонально поєднують­ся. На цій основі західні вчені виділяють такий тип ек сис-ми, як змішана економіка. При створенні ек союзів (наприклад, ЄС) виникає третій елемент господарського механізму — наддержавне управління ек.Способи координації господарської діяльності: Для того, щоб здійснювати свій вибір за обмежених ресурсів, господ суб’єкти повинні володіти необхідною інформацією про те, що як і для кого виробляти. ЕТ розрізняє два основні способи координації госп діял-ті: 1)спонтанний (стихійний); 2)ієрархічний. У сучасному житті спостерігається співіснування стихійних порядків та ієрархій.При розгляді госп-го механізму слід зазначити, що процес вздії всіх елементів ек сис-ми в XVIII-XX ст. здійснювався через ринок, через механізм попиту і пропозиції, періодичні ек кризи, конкурентну боротьбу.Такий ринк механізм був ядром госп-го механізму того часу: зв'язку між сотнями тисяч дрібних капіталістичних і дрібнотоварних підп-в здійснювалися переважно за допомогою ринку і виявлялися як відношення конкуренції.  Так регулювалися обсяги вир-ва, ціни, пропорції між галузями і т.д.  Протилежне цьому механізму, свідоме, планомірне регулювання, відношення організованості існували лише в межах окремих під-в.За минулі сторіччя в результаті значного прогресу продук-х сил, поглиблення сус-го поділу праці, еволюції відношень власності від індивід-ної до переважно колективних форм, посилення ролі держави в ек і дії інших чинників замість ринку ядром госп-го механізму, основу якого складають закони планомірного і пропорційного розвитку ек, стає її державне рег-ня.  Вперше воно чітко проявилося в США, під час кризи 1929-1933  Саме рішучі дії уряду, очолюваного президентом  Рузвельтом, вивели країну з ек кризи.  З цього часу почалося втручання держави в ек, а держава з так називаного «нічного сторожа», захисника приватної власності, верховного арбітра, що стежив за дотриманням правил вільної конкуренції, перетворилося в значного підприємця, фінансиста, споживача, інвестора, роботодавця і, головне, - у регулювальника макроек процесів.  Теоретично ці процеси вперше обгрунтував Дж. Кейнс.  Він вважав закони вільної конкуренції, вільного ціноутворення й інші закони ринку атрибутами економіки XIX ст., а розширення функцій уряду називав єдино можливим засобом запобігання повної руйнації існуючих ек форм і умовою успішного функціонування особистої ініціативи. Методами і важелями держ регулювання є податкове, бюджетне, фіно-кредитні, грошове й інші види регул-ня, проведення активного амортизаційної політики.  Основні форми, у яких реалізуються закони планомірного і пропорційного розвитку, - це держ регулювання, планування, прогнозування і програмування ек.

9. Проаналізуйте зміни кривої виробничих можливостей, коли зростає кількість ресурсів у розпорядженні суспільства, з’ясуйте можливості при цьому прориву у розвитку технології.

Ресурси, якими володіє суспільство, завжди обмежені. Якщо вони застосовуються в одному місці, то не можуть бути використані одночасно в інших місцях. Це означає, що одночасне і повне задоволення всіх потреб неможливо. Звідси випливає, що обмеженість ресурсів веде до прагнення їх найбільш оптимального використання.

Вибір найбільш ефективного варіанту розподілу факторів виробництва для вирішення проблеми обмеженості можливостей, яка обумовлена ​​безмежними потребами суспільства та обмеженістю ресурсів є основним завданням економіки.

Таким чином, головними економічними питаннями, які стоять перед суспільством, є визначення оптимального набору виробництва благ в умовах обмеженості ресурсів і необмеженість потреб.

Наприклад, розвинені країни докладають чимало зусиль для поліпшення виробництва обмеженого кола товарів для досягнення певного успіху в конкурентній боротьбі з іншими країнами.

Економічний аспект проблеми вибору полягає у виборі варіанту використання обмежених ресурсів, який з них забезпечить максимальну прибутковість. В економіці розроблено модель, що представляє вибір як економічну проблему.

Рис. 1. Крива виробничих можливостей

Крива виробничих можливостей відображає в кожній своїй точці максимальний обсяг виробництва двох продуктів при різних їх поєднаннях, які дозволяють повністю використовувати ресурси. Пересуваючись від однієї альтернативи до іншої, економіка перемикає свої ресурси з одного товару на інший.

Точка F всередині кривої виробничих можливостей означає неповне використання ресурсів. Точка M поза кривої недосяжна при даній кількості ресурсів і наявної технології. Будь-яка економіка знаходиться в точці F, тобто завжди існує резерв ресурсів. При русі до кривої можливий тільки один, кращий варіант руху, який дає максимальний результат при мінімальних витратах. Крива виробничих можливостей показує сукупність всіх точок чи рішень, в межах яких слід вибирати оптимальний варіант. Всі інші точки являють собою упущені можливості або альтернативні витрати.

Як можна перемістити криву виробничих можливостей вправо, тобто збільшити обсяг національної продукції?

Для цього є також два шляхи: 1) збільшення кількості ресурсів і 2) науково-технічний прогрес.

Таким чином, наприклад, відкриття великих родовищ нафти й газу змістить криву праворуч, виснаження їх -- ліворуч (за інших рівних умов). Однак при незмінному обсязі природних ресурсів і навіть їхньому зменшенні крива може переміститися вправо, якщо ефективність використання ресурсів буде значно зростати. А це залежить від рівня техніко-технологічного розвитку країни. При тому ж і навіть меншому обсязі ресурсів передові країни мають економічний потенціал, який значно перевершує досягнутий у слаборозвинених країнах.

10. Проаналізуйте можливості ефективного функціонування економіки при неповній зайнятості ресурсів.

Виділяють повну і неповну зайнятість ресурсів. В економічній теорії ресурси прийнято ділити на чотири групи: природні, матеріальні(створені людиною), трудові, фінансові.

Повна зайнятість економічних ресурсів означає залучення до економічного обороту всіх ресурсів, придатних для виробництва товарів та послуг, включаючи такий ресурс як робоча сила. При повній зайнятості обсяг виробництва є максимально можливим. Тому він називається потенційним і вимірюється за допомогою потенційного валового продукту (ВВПп). В умовах неповної зайнятості фактичний обсяг виробництва менший від потенційного, тобто ВВПф < ВВПп. За цих умов певна частка працездатного населення змушена не працювати, тому що виникає вимушене безробіття.

Макроекономічна модель Кейнса. Трактування Кейнсом причин порушення рівноваги капіталістичної економіки.

Основною причиною порушення економічної стабільності Кейнс вважав неповну зайнятість трудових ресурсів (безробіття), тому й поставив за мету створення моделі повної зайнятості. А досягти цього можна лише через регулювання всього відтворення як єдиного цілого. Тим самим Кейнс поклав початок дослідженню макроекономіки – сфери економічних відносин на рівні всього суспільства. Принцип ефективного попиту полягає в тім, що реальний національний доход визначається ефективним попитом, і при цьому останній може бути менше, ніж необхідно для забезпечення повної зайнятості.

Отже, ресурси суспільства можуть використовуватися не цілком. Таким чином, викладаючи принцип ефективного попиту, Дж. М. Кейнс сформулював основну задачу свого економічного аналізу: визначення факторів, що впливають на обсяг використання, тобто зайнятості, ресурсів, що маються в економіці. «Класики» цікавилися лише проблемами розміщення ресурсів в умовах повної зайнятості. На думку Дж. М. Кейнс ці проблеми не настільки важливі, коли ресурси використовуються не цілком.

Звідси випливає, що для визначення причин неповної зайнятості (змушеного безробіття) необхідно детально досліджувати фактори, що впливають на компоненти сукупного попиту. У ринковій економіці без державного макроекономічного втручання і зовнішньої торгівлі сукупний попит складається зі споживання й інвестицій. Отже, потрібно було проаналізувати фактори, від яких вони залежать.

Теорія споживання запропонована Дж.Кейнсом, в основі якої лежить так називаний “основний психологічний закон”, відповідно до якого “... люди, як правило, схильні збільшувати своє споживання з ростом доходу, але не тією ж мірою, у якій росте доход”. Була розроблена Кейнсом концепція мультиплікатора інвестицій на основі вчень Кана і стала одним із способів пояснення нестабільності ринкової економіки. Наприклад, невелике скорочення обсягу інвестицій здатно викликати глибокий спад виробництва і масове безробіття. При цьому в теорії Дж. М. Кейнса, саме інвестиції визначають заощадження, а не навпаки і що ставка відсотка встановлює нижню межу необхідної прибутковості інвестицій. Дж. М. Кейнс дає тлумачення відсотка, яке фундаментально ріницься від неокласичного. При зміні грошової маси в умовах неповної зайнятості в основному змінюється реальний національний доход, а не рівень цін. Рівень зайнятості визначається не автономним функціонуванням ринку праці, а обсягом ефективного попиту.

Отже, необхідне проведення продуманої макроекономічної політики уряду.

11 Проан осн цілі ек.систем.

Одна з головних особливостей ек систем полягає в тому, що вони функціонують відповідно до поставленої мети, тобто соц-ек системи – це цілеспрямовані системи. Процес поставлення мети назвемо цілеутворенням. Неправильний вибір цілей при створенні системи призводить до того, що розв'язуються не ті проблеми, які повинні розв'язуватися. Це може привести до набагато більшого збитку, ніж застосування неефективної системи для досягнення вибраної мети. В основі обраних цілей, необов’язково лежить критерій ефективності.

Цілі ек. системи:

1)ек. зростання;

2)повна зайнятість;

3)макроекономічна стабільність;

4)зовнішньоекономічна рівновага;

5)ек. безпека та захищеність (запобігання втрат від ек. ризиків);

6)ек. ефективність (оптимальний розподіл виробничих ресурсів);

7)ек. свобода;

8)ек. справедливість.

Цілі ек. систем – визначені сус. основні орієнтири та пріоритети господарського розвитку.

Ек. свобода – право ек. вибору.

Ек. справедливість (розподіл ресурсів і доходів).

1)егалітарний підхід; Ек. справедливість – необхідний рівень розподілу благ.

2)утилітарний підхід; Ек. справедливість – товари і послуги слід розподіляти максимізуючи загальну корисність для всіх членів сус. (а отже надавати більше благ тим, хто може більше ними насолоджуватись).

3)концепція Роуса; Ек. справедливість – найбільш справедливий розподіл максимізує корисність для найменш забезпечених осіб. 4)ринковий підхід; Ек. справедливість встановлена ринком відповідно до продуктивності факторів виробництва та дії попиту і пропозиції на них.
На мою думку, серед пріоритетних напрямів сучасного ек розвитку України мають бути:

- стратегія аграрних перетворень–ефективне с/г і конкурентна прод-я.

- соц-політ – свобода і суверенітет особи, відповідальність і активність індивіда, підтримка населення,держ гарантії

- інвестиційна політ – оновлення виробн фондів. Держ інвестиції спрямовують в ті галузі які є неефект для приватного бізнесу. Необх стимулюв залучення іноз інвестицій

- валютна і бюджетна політ – основою має стати політ паритетного до темпів інфляції валютного курсу. Максим економія бюдж ресурсів

- податкова політ – має забезп зрост податк надходжень, легаліз тіньового сектору, ств нових робочих місць.

- зовн – ек політ – має забезп конкурентноспром товарів нац виробників на ринках і подолання загроз ек безпеці

- формування інфраструктури ринку.

Мету економіки не можна встановити у відриві від людини. Ек-ка повинна перестати бути самоціллю або засобом досягнення влади, а повинна розглядатися в контексті культури і екології.
Ставлячи людину в центр ек-ки, ми повинні принципово інакше подивитися на поняття “ек людина”. Новий підхід до людини в економіці, до суб'єкта в економіці є зміна самого змісту і суті суб'єкта економіки.

12. Дайте ваше розуміння проблеми економічної справедливості...

Ринкова економіка  зміцнює  критерії  соціальної  справедливості.  На перше місце тут виходить проблема стовення  рівних  можливостіе  для  кожної людини, реалізації  її  творчого  і  професійного  потенціалу,  забезпечення рівності всіх перед законом та  рівності  у  пошуку  свого  місця  в  умовах ринку.

  Соціальна справедливість в умовах ринку,  крім  рівності  можливостей,  повинна  включати     державний соціальний захист і  допомогу  непрацюючим,  малозабезпеченим  людям,  тобто державні гарантії для  тих,  хто  за  об’єктивними випадає із рівноконкурентних  умов. Реалізація ефективних державних соціальних програм гарантує  цивілізовані  умови  життя для кожної людини на рівні, не нижче законодавчо встановленого  прожиткового мінімуму.

Справедливість ринкових відносин полягає в тому, що кожен отримує від  своєї праці (діяльності)  стільки,  скільки  вона  дає  для  користі  і  добробуту суспільства та інших людей (що визначається на основі ринкового оібміну).

Лише коли  більшість  індивідів  може  досягти  успіху  і гідного рівня  життя,  ринкові  відносини  можна  вважати  цивілізованими  і справедливими.

Економіка і ринок не захищають всіх і кожного від неминучого ризику, проте вони ставлять людину у таке становище, коли вона сама, несе повну відповідальність за  свої  дії  і  результати.

Ринкова  економіка,  таким  чином,  висуває  три   головні   критерії соціальної справедливості:

       скасування привілей, що мали місце в командній економіці;

       затвердження нових принципів розподілу доходів і багатств

       перехід до державної політики, головним завданням якої стає  захист економічних прав і свобод громадян.

Реалізація соціальної справедливості в ринкових умовах:

У  ринковому господарстві  людина  сама  "турбується"  про  соціальну  справедливість  на основі власної незалежності у  житті,  реалізації  своїх  економічних  прав. Людина закономірно прагне до успіху і  благополуччя;  досягнення  цих  цілей власними силами можливе лише в умовах демократії, свободи і ринку.