Структура та стан платіжного балансу України

експорту);

- продукції АПК – в 1.7 раза (25.6% приросту експорту);

- машинобудівної продукції  – на 28.6% (13.6% приросту експорту).

Наприкінці року обвальне падіння світового попиту, зниження цін на

світових товарних ринках, спад вітчизняного промислового призвели до різкого падіння вартісних обсягів експортних поставок (у листопаді-грудні на 19% порівняно з відповідним періодом 2007 року).

В географічній структурі експорту протягом року спостерігалася тенденція до зниження частки країн СНД: в цілому за 2008 рік вона склала 35.7% (у 2007 році – 37.9%). Серед регіонів, що в 2008 році збільшили свої частки в експортних поставках України – Азія (на 1.7 в.п.) та Америка (на 0.7 в.п.) [34].

Вартісні обсяги імпорту товарів за рік зросли на 40.1% до 84.7 млрд. дол. США, що було зумовлено підвищенням внутрішнього попиту насамперед на

споживчі товари, а  також зростанням світових цін на енергоносії, сировину та матеріали у І половині року. В структурі імпорту за широкими економічними категоріями найбільшими темпами зростав імпорт споживчих товарів – на 57.1% (порівняно з 33.3% і 32.9% зростання імпорту засобів виробництва і товарів проміжного споживання відповідно). Навіть у IV кварталі темпи зростання споживчого імпорту на відміну від інших категорій залишались додатними – 19.8% (насамперед за рахунок ажіотажного попиту, спричиненого високими девальваційними очікуваннями і заявами щодо необхідності обмеження некритичного імпорту адміністративними методами). Відповідно частка споживчого імпорту підвищилась у 2008 році до 22.9% порівняно з 20.1% у 2007 році [29, 3-38].

Наслідки фінансової кризи (стрімке падіння курсу  гривні, недоступність кредитних ресурсів, зокрема для фізичних осіб, зменшення інвестиційного попиту та обсягів будівництва) призвели до різкого скорочення місячних обсягів імпорту у листопаді-грудні до середньомісячного рівня 2007 року.

Найбільші внески до зростання  вартісних обсягів імпорту у 2008 році

забезпечили :

- мінеральні продукти – зростання на 50.1% (31.6% приросту імпорту);

- продукція машинобудування  – зростання на 34.8% (28.4% приросту загального обсягу імпорту);

- продукції хімічної  промисловості – зростання на 32.4% (12.1% приросту

імпорту).

У 2008 році позитивний баланс послуг сформовано у розмірі 2.4 млрд. дол. США. Нерезидентам було надано послуг на суму 17.9 млрд. дол. США, отримано – на 15.5 млрд. дол. США. При цьому темпи приросту імпорту послуг значно перевищили темпи приросту експорту – 31.9% проти 26.4% (у 2007 році темпи приросту становили відповідно 28.1% і 25.4%).

Від’ємне сальдо балансу  доходів у 2008 році збільшилося порівняно з

2007 роком в 2.3 раза  і становило 1.5 млрд. дол. США, що перш за все, зумовлено зростанням виплат дивідендів за прямими інвестиціями в 2 рази та зростанням витрат на обслуговування зовнішнього боргу в 1.5 раза. Збільшення надходжень за статтею «Доходи» в 1.5 раза порівняно з 2007 роком відбулося через зростання обсягів оплати праці українських громадян за кордоном, а також доходів від розміщення резерві [27, 3-15].

Позитивне сальдо поточних трансфертів у 2008 році склало 3.1 млрд. дол. США, зменшившись на 11.6% порівняно з 2007 роком. Обсяги отриманих поточних трансфертів залишились майже на рівні попереднього року – 4.2 млрд. дол. США за рахунок зниження надходжень грошових переказів робітників з-за кордону на 6.6% (до 2.1 млрд. дол. США). Обсяги виплат

поточних трансфертів  збільшились за рік в 1.7 раза і  досягли 1 млрд. дол. США.

У 2008 році сальдо фінансового рахунку сформувалось додатнім у розмірі 9.5 млрд. дол. США, що на 37.1% менше, ніж у 2007 році (15.1 млрд. дол. США). Таке скорочення відбулось за рахунок відтоку коштів в IV кварталі 2008 року (6.1 млрд. дол. США), який сформувався вперше за останні 2.5 роки і зумовлений впливом фінансової кризи на економіку України. Дефіцит “довіри” на світових фінансових ринках в цілому, та навіть в більшій мірі до України, обумовив:

1) зменшення притоку довгострокових ресурсів;

2) високі обсяги повернення короткострокових кредитів нерезидентам та відтік іноземної готівки з банківської системи.

Обсяги чистого притоку прямих іноземних інвестицій в Україну за 2008 рік оцінено в 9.7 млрд. дол. США, що на 5.0% більше, ніж у 2007 році — 9.2 млрд. дол. США. Світова фінансова криза позначилась, насамперед, сааме на обсягах надходжень прямих іноземних інвестицій. У IV кварталі 2008 року чистий притік прямих іноземних інвестицій склав всього 934 млн. дол. США, що в 3.5 раза менше, ніж в середньому за три попередні квартали [34].

Незважаючи на кризу, фінансовий сектор залишався найбільш привабливим для іноземних інвесторів: його частка в прирості прямих іноземних інвестицій за 2008 рік оцінена в 69.2% (за 2007 рік ― 38.0%).

Загальний обсяг чистих залучень довгострокових кредитів та єврооблігацій банківського та реального сектору в 2008 році склався практично на рівні 2007 року – 14.6 млрд. дол. США.

Чисті довгострокові  залучення банківського сектору на зовнішніх ринках зменшились на 1.8% та становили 8.8 млрд. дол. США, реального сектору – 5.8 млрд. дол. США (зменшились на 2.5%). В цілому за 2008 рік

структура чистих довгострокових запозичень залишилась такою ж, як і  в 2007 році: частка банківського сектору склала 60.5%, реального – 39.6%.

Основний пік залучень довгострокових ресурсів припав на ІІІ  квартал 2008 року (40.2% від загального обсягу чистих залучень). Натомість у IV кварталі 2008 року спостерігалось зростання виплат за раніше залученими кредитами при одночасному різкому (на 60%) зменшенні нових надходжень кредитів. Це зумовило зменшення обсягів чистих залучень довгострокових ресурсів більше, ніж втричі порівняно з попереднім кварталом. Така ситуація була характерна однаковою мірою як для банківського, так і для реального сектору [27, 3-15].

Слід також зазначити, що в IV кварталі 2008 року, вперше за 5 років, склалось від’ємне сальдо за операціями з єврооблігаціями: за відсутності нових залучень обсяги їх погашення становили 0.4 млрд. дол. США.

У 2008 році від’ємне сальдо за статтею «інший капітал» сформувалось на 7.6% вищим, ніж у 2007 році, і склало 13.9 млрд. дол. США. За 9 місяців 2008 року від’ємне сальдо було на 39.8% меншим, ніж у відповідному періоді 2007 року, а основний відтік сформувався в IV кварталі (8.4 млрд. дол. США).

Основною причиною відтоку стали високі девальваційні очікування населення, що посилили попит на готівкову валюту, завдяки чому приріст запасів готівкової іноземної валюти поза банківською системою склав в IV кварталі 2008 року 5.1 млрд. дол. США (в цілому за 2008 рік – 12.9 млрд. дол. США).

Іншим важливим чинником відтоку коштів було повернення раніше залученихвід нерезидентів короткострокових кредитів банківського сектору, що у по’єднанні з неможливістю залучити нові короткі ресурси сформувало IV кварталі 2008 року від’ємне сальдо за цією статтею в у розмірі 2.8 млрд. дол. США ( в цілому за 2008 рік відтік склав 1.6 млрд. дол. США).

На відміну від перших трьох кварталів, у IV кварталі було зафіксовано значне від’ємне зведене сальдо платіжного балансу в розмірі 9.5 млрд. дол. США (див. додаток 2).

В цілому за 2008 рік сформувався дефіцит зведеного сальдо платіжного балансу в розмірі 3.2 млрд. дол. США, який було профінансовано за рахунок першого траншу за кредитом stand-by у розмірі 4.6 млрд. дол. США. Завдяки цьому, резервні активи у 2008 році зросли на 1.1 млрд. дол. США2 і станом на 01.01.2009 склали 31.5 млрд. дол. США, що забезпечує фінансування імпорту товарів та послуг протягом 6.4 місяців майбутнього періоду [27, 3-15].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Аналіз стану платіжного балансу за 2009 рік

 

 У 2009 році зниження зовнішнього попиту та світових цін внаслідок глобальної кризи обумовили суттєве зменшення надходжень від експорту товарів і послуг – на 36.6%. З іншого боку, скорочення внутрішнього попиту, відсутність зовнішнього фінансування та глибока девальвація гривні наприкінці 2008 року визначили ще більше падіння імпорту – на 43.7%. Як наслідок, в цілому за 2009 дефіцит поточного рахунку суттєво скоротився – до 1.8 млрд. дол. США (1.5% від ВВП) порівняно з 12.8 млрд. дол. США в 2008 році (7.0% від ВВП).

 У той же час  сальдо рахунку операцій з  капіталом та фінансових операцій платіжного балансу сформувалось від’ємним (11.9 млрд. дол. США) на відміну від додатного сальдо в попередні роки (у 2008 році – 9.7 млрд. дол. США). Це було обумовлено, насамперед, чистим погашенням накопиченої в докризовий період зовнішньої заборгованості приватним і державним секторами економіки (9.1 млрд. дол. США). Крім того, значно нижчими ніж в попередні роки були обсяги надходження прямих іноземних інвестицій – 4.7 млрд. дол. США проти 9-10 млрд. дол. США у 2007-2008 роках.

 В 2009 році від’ємне сальдо поточного рахунку зменшилось до 1.8 млрд. дол. США (12.8 млрд. дол. США у 2008 році). Скорочення дефіциту було, перш за все, наслідком падіння імпорту товарів та послуг вищими темпами, ніж експорту (43.7% та 36.6% відповідно). Також слід додати, що протягом року відбулось пожвавлення як світового, так і внутрішнього попиту, що разом із відносною стабілізацією обмінного курсу національної валюти зумовили поступове відновлення обсягів експорту та імпорту протягом року. Однак, конкурентні переваги, отримані в результаті девальвації обмінного курсу гривні наприкінці 2008 року, сприяли покращенню кумулятивних показників балансу товарів і поточного рахунку протягом 2009 року.

 Від’ємне сальдо  торгівлі товарами в 2009 році  зменшилось до 4.7 млрд. дол. США (16.1 млрд. дол. США в 2008 році). Хоча в цілому, товарооборот був на 43.6% меншим ніж у 2008 році, протягом року він незмінно зростав після суттєвого падіння в І кварталі, і в ІV кварталі був лише на 14.2% менше порівняно з відповідним кварталом попереднього року. Слід також зазначити, що хоча відновлення експорту товарів відбувалось швидшими темпами ніж імпорту, баланс товарів залишається від’ємним за рахунок значної енергетичної складової (насамперед внаслідок суттєвого підвищення цін на імпортований газ).

У 2009 році експорт товарів (40.4 млрд. дол. США), хоча і був на 40.3% менше ніж в попередньому році, але постійно зростав протягом року. Таке покращення пов’язано з поступовим відновленням зовнішнього попиту, що підтверджується відповідною динамікою сезонно скорегованих показників економічного розвитку в країнах – основних торгівельних партнерах. Однак, в середньому за рік фізичні обсяги експорту зменшились на 10.2% [11,  9-13.]

Також, відновлення світової економіки сприяло стабілізації цін на товари українського експорту після їх стрімкого падіння в ІV кварталі 2008 року і І кварталі 2009 року. В результаті в середньому за рік ціни експорту були на 34.1% нижчі ніж у 2008 році.

За товарними групами найбільше впав експорт продукції чорної металургії (на 55.4%). Також суттєво знизився експорт продукції хімічної галузі та мінеральних продуктів (на 48.6% та 44.6% відповідно). Слід зауважити, що до основних країн – імпортерів українських чорних металів у 2009 році, крім Туреччини та Росії, приєдналися Ліван та Китай – частка кожної з цих країни зросла до 6.0%.

Таке невелике зменшення  експорту продовольчих товарів відбулось, насамперед, за рахунок достатньо  високих обсягів експорту зерна (знизились всього на 4%) та олій (знизились  на 7.7%), що було зумовлено високим урожаєм цих культур у 2008 та 2009 роках.

У 2009 році в Україну  було імпортовано товарів на загальну суму 45.0 млрд. дол. США, що на 46.2% менше, ніж у минулому році. Падіння неенергетичного  імпорту було навіть більшим – 50.7%. Відзначимо, що стрімке падіння імпорту відбулось в І кварталі, а з ІІ кварталу імпорт зростав в середньому на 14.3% за квартал (неенергетичний імпорт – на 16.1%). Таке підвищення імпорту відбувалось завдяки поступовому пожвавленню української економіки та відносній стабілізації обмінного курсу.

Зменшення вартісних  обсягів імпорту в 2009 році було обумовлено насамперед зменшенням фізичних обсягів  імпорту (на 43.2%).

Імпорт мінеральних  продуктів скоротився на 35.5% насамперед через зменшення вартісних обсягів  нафти та нафтопродуктів (на 33.8% та 54.8% відповідно). Вартісні ж обсяги імпорту газу майже не змінились. Фізичні обсяги імпорту газу зменшились на 28% при одночасному підвищенні ціни на 17.1%. В результаті частка імпорту природного газу в товарній структурі імпорту зросла до 16.5% (у 2008 році – 9%).

Імпорт хімічної продукції  впав на 30.9% за рахунок падіння імпорту  пластмас на 39.1%. Імпорт продукції АПК  скоротився найменше – на 23.5%, при  чому найбільше впав імпорт олії та м’яса (на 38.9% та 32.6% відповідно), а імпорт цитрусових навіть збільшився на 8.6% [10, 14-17].

За 2009 рік додатне сальдо торгівлі послугами збільшилось  і становило 2.6 млрд. дол. США (1.7 млрд. дол. США у 2008 році). Обсяги як експорту, так і імпорту послуг були нижчими (на 22.6% та 30.5% відповідно), ніж торік.

Головним фактором зростання  додатного сальдо торгівлі послугами  стало суттєве скорочення імпорту  транспортних послуг – більш ніж  в 2 рази до 3.3 млрд. дол. США. Це було спричинено як скороченням загального імпорту  товарів, так і значним падінням виплат за транспортування газу (внаслідок значно вищої частки російського газу).

З іншого боку, суттєво  скоротилось додатне сальдо за статтею  «Подорожі» – до 246 млн. дол. США порівняно  з 1.7 млрд. дол. США у 2008 році. Головною причиною стало суттєве зменшення експорту за цією статтею – до 3.6 млрд. дол. США, що на 38% менше ніж у попередньому році. Темпи падіння імпорту послуг з подорожування становили лише 17.2%.

Від’ємне сальдо доходів  у 2009 році зросло до 2.4 млрд. дол. США (1.5 млрд. дол. США в 2008 році). При цьому обсяги виплат за доходами майже не змінились (+1.5%), тоді як надходження знизились на 14.7%, головним чином, за рахунок зниження доходів від інвестицій (доходи від міжнародних резервів скоротились майже на 40%).