Визначення конкурентних позицій туристичного підприємства на регіональному ринку послуг за обсягом реалізації послуг, рівнем цін та якіс

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з блоку дисциплін “Економіка і ціноутворення”

та “Аналіз діяльності туристичного підприємства”

 

 

Тема: “Визначення конкурентних позицій туристичного підприємства на регіональному ринку послуг за обсягом реалізації послуг, рівнем цін та якісними характеристиками послуг”

 

 

 

 

 

 

 

 

       

Київ 2013

 

 

Зміст

 

ВСТУП

Розділ 1. Механізм оцінки конкурентних позицій туристичного підприємства на регіональному ринку  послуг

1.1.   Визначення конкурентоспроможності туристичного підприємства          та окремих видів послуг: показники, методи, критерії оцінки

Умови забезпечення конкурентоспроможності туристичного підприємства на регіональному ринку послуг

Розділ ІІ. Дослідження конкурентних позицій ТОВ “Променад” на регіональному ринку послуг

2.1. Організаційно-економічна  характеристика підприємства  2.2. Аналіз динаміки показників туристичної діяльності ТОВ "Променад"  за 2010- 2012 роки та оцінка її ефективності

2.3. Дослідження конкурентоспроможності підприємства за обсягом реалізації послуг, рівнем цін та якісними характеристиками послуг

Розділ 3. Рекомендації до підвищення конкурентоспроможності ТОВ “Променад” на регіональному ринку послуг

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

                                     В С Т У П

 

В сучасних умовах розвитку ринкових відносин в Україні першочерговою  проблемою для будь-якого підприємства, що працює на споживчому ринку, є проблема його виживання, забезпечення безперервності розвитку. В залежності від умов і обставин, що створюються, ця проблема вирішується різними підприємствами по-різному, але в основу її вирішення покладена кропітка робота по створенню і реалізації конкурентних переваг пропонованого продукту. При цьому неабияка роль належить добре налагодженій ефективній системі встановлення цін на туристичні продукти і послуги, пропоновані підприємством на ринку, залежно від співвідношення ціна/якість. Механізм управління собівартістю і цінами послуг дозволяє визначити з позицій ринку рівень цін і граничні ціни на окремі види туристичних продуктів і послуг. Політику цін завжди варто проводити з урахуванням номенклатури і якості продуктів, їх відчутної цінності в уяві споживачів, купівельної спроможності споживачів, з одного боку,  і власних витрат, собівартості продуктів і послуг та бажаного прибутку від реалізації послуг – з іншого. Крім того, завжди варто враховувати ціни конкурентів і ціни на продукти-замінники.

Отже предметом дослідження у даній роботі є механізм керування собівартістю туристичних продуктів і послуг та  цінами  на них – як комплекс заходів для підтримки наявних цін при фактичному їхньому регулюванні відповідно до розмаїтості й особливостей попиту, конкуренції на ринку, з одного боку та собівартості продуктів, витрат фірми і можливого прибутку від реалізації – з іншого боку.

Об’єкт дослідження – діяльність конкретного туристичного підприємства – ТОВ “Променад” м. Києва, середовище існування якого типово поділяється на внутрішнє і зовнішнє. Саме динамічний характер рівноваги робить таку організаційну структуру, як підприємство, стійкою, дає йому можливість існувати в часі і просторі і в цьому полягає практична значимість курсової роботи.

Мета курсової роботи - знаходження туристичним підприємством динамічної рівноваги як із зовнішнім середовищем (ситуація на ринку туристичних послуг, економічні, політичні, соціальні фактори), так і з внутрішнім середовищем:  ціноутворення, бухгалтерський облік і фінансові потоки, склад доходів і витрат – це ті параметри, що задаються менеджерами.. Якщо виникає стійко нерівновагий стан, це може означати тільки одне – процес руйнування підприємства і його наступну ліквідацію.

Доведено існування зв’язку  між плануванням і досягненням  комерційного успіху підприємством. Поєднання обґрунтованого стратегічного плану і ефективних дій для здійснення його дає змогу підприємствам добиватися високих результатів у власній діяльності. Навпаки, відсутність певної стратегії, навіть за умов ефективної праці, робить досягнення успіху залежним від випадкових обставин.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Механізм оцінки конкурентних позицій туристичного підприємства на регіональному ринку послуг

 

 1.1. Визначення конкурентоспроможності туристичного підприємства та окремих видів послуг: показники, методи, критерії

  Конкуренція (від латинського “конкурро” – зштовхуватися) виявляється перш за все як суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі і продажу товарів (послуг). За словами російського економіста Азоєва Г.Л. :

конкуренція – суперництво на якому-небудь поприщі між окремими юридичними або фізичними особами (конкурентами), зацікавленими в досягненні однієї і тієї ж мети.

З точки зору підприємства такою  метою являється максимізація Туристична індустрія характеризується низькими бар’єрами при виході на ринок. Потрібно відносно невеликий капітал, щоб розпочати свою справу. Деякі підприємці, відкривши свої фірми майже без конкурентної боротьби, за рік наживають собі 4 або навіть 5 конкурентів.

Це значить, що завжди слід передбачати  появу конкурентів і діяти  виходячи із того, що конкуренція – непридатний фактор бізнесу. Також слід вважати своєю головною метою догодити клієнту, так як він може надати перевагу іншим.

Однією із основних умов ефективного  функціонування підприємства в умовах ринку являється забезпечення його конкурентоспроможності.

Відрізняють поняття “конкурентоспроможність  послуг” і “конкурентоспроможність  підприємства”, які взаємопов’язані  як частина і ціле.

Багато у питаннях вибору ринкової поведінки залежить від конкурентоспроможності послуг готельного підприємства.

Привернути увагу клієнта можливо  тільки пропозицією послуг, які мають  переваги у порівнянні з послугами-суперниками  по задоволенню потреб споживача. Якщо послуги якого–небудь туристичного підприємства є такими, то таке підприємство пропонує конкурентоспроможний продукт.

Конкурентоспроможність туристичного продукту – це сукупність відносних і узагальнених характеристик продукту, що відрізняють його від продуктів–аналогів, і які забезпечують йому перевагу над ними.

Існують наступні види конкуренції:

• Функціональна конкуренція, яка виникає через те, що будь-який попит, бажання можна задовольнити по-різному. Отже, послуги, за допомогою яких можливе задоволення, виступають конкурентними одна одній,
• Видова конкуренція виникає тоді, коли надається один вид послуг, які значно різняться між собою.
• Предметна конкуренція виникає у тих випадках, коли практично однакові послуги різняться по якості, а нерідко однакові і по якості.

Конкурентоспроможністьтуристичного продукту конкретного підприємства визначається таким чином:

1. порівнянням з аналогічним продуктом, що користується попитом на конкретному ринку;
2. ступінь задоволення потреб споживачів.

При цьому споживач аналізує співвідношення між корисністю послуги та затратами  на її покупку та використання, прагнучи отримати максимум користі на одиницю витрат.

Конкурентоспроможність туристичного продукту можна розглянути з 3-х позицій:

1. Споживацькі:

• рівень комфорту;

• дизайн;
• зручності.

2. Нормативні (обов’язкові):

• безпека туру;
• відповідність санітарним вимогам;
• культура обслуговування.

3. Патентно-правові:

• наявність ліцензії;
• категорійність;
• репутація фірми.

Головною стратегічною метою діяльності вітчизняних туристичних підприємств на міжнародному туристичному ринку повинно бути забезпечення конкурентних переваг свого продукту.

Конкурентна перевага туристичного продукту – це те, що відрізняє його від продуктів-аналогів і забезпечує стійке положення на регіональному ринку.

Конкурентні переваги пов’язані або  з якісними характеристиками послуг або з більш низькими цінами на ці послуги, що узгоджуються з прийнятою ринковою стратегією.

Конкурентна перевагатуристичного підприємства оцінюється настільки, наскільки його справи ідуть краще, ніж у конкурентів.

У найбільш загальному вигляді конкурентоспроможність туристичного продукту, який має аналоги на ринку визначається співвідношенням його споживної цінності та ціни. Для споживача несплачена частина споживної цінності дорівнює отриманому ним від використання туристичного продукту прибутку. Для постачальника різниця відповідає “запасу конкурентоспроможності” його прибутку. При цьому споживач однозначно зацікавлений в тому, щоб несплачена ним частина була якомога більшою.

Щоб уяснити феномен системи  цінностей туристичного продукту, як товару, необхідно врахувати витрати (вартість) і суспільну потребу в ньому – споживчу вартість і цінність для конкретного споживача цього товару.

За даними прикладних досліджень ціни можуть не просто відхилятися від  вартості, але і формуватися навкруги тієї конструктивної основи, яка відрізняється  від вартості.

Ціни і цінова політика підприємств туристичної індустрії – важливий засіб реалізації маркетингової і загальної стратегії розвитку туристичного бізнесу. В значній мірі саме від цін залежать досягнуті комерційні результати, а ефективна цінова політика справляє довготерміновий, а часом і вирішальний вплив на всю систему фінансово–господарської діяльності підприємства. Ціни свідчать про конкурентоспроможність туристичних послуг і позицію, яку займає підприємство на ринку.

Як свідчать дослідження, до факторів, що мають вирішальне значення при формуванні цін на туристичні послуги можна віднести:

• конкурентний стан ринку та співвідношення попиту і пропозиції послуг;
• собівартість послуг;
• якісна оцінка послуг.

Ці фактори взаємопов’язані  і їх конкретне поєднання свідчить про прийнятність чи неприйнятність встановленого рівня цін. Крім того, окремою проблемою є оцінка якості туристичних послуг, враховуючи, що якість послуг різко відрізняється від якості продукції на виробничих підприємствах.

Конкурентоспроможність туристичного продукту, зрозуміло, багато в чому визначає конкурентоспроможність самого підприємства, але між цими поняттями існують відмінності, важливі для підприємця.

1. Конкурентоспроможність підприємства, що відображає його відмінності від суперницьких фірм, призначена для досить довгострокового періоду. Конкурентоспроможність туристичного продукту визначається в будь-який, невеликий з точки зору економіки проміжок часу (тиждень, місяць, рік).
2. На відміну від конкурентоспроможності туристичного продукту, оцінку роботі підприємства дає не тільки споживач, але й сам підприємець Саме підприємець визначає, чи вигідно йому при даних умовах пропонувати туристичний продукт чи послугу.

Конкурентоспроможність туристичного підприємства - це відносна характеристика, яка виражає відмінності розвитку даного підприємства від розвитку конкурентних підприємств по ступеню задоволення своїм продуктом потреб людей і по ефективності виробничої діяльності. Конкурентоспроможність підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування до умов ринкової конкуренції.

Для обґрунтування категорії конкурентоспроможності туристичного підприємства за основу взята широко розповсюджена в міжнародній теорії і практиці бізнесу концепція визначення рівня іміджу підприємства на основі створення системи цінностей для трьох суспільних груп: власників підприємства, споживачів його продукції, постачальників і персоналу підприємства.

Власники підприємства зацікавлені  в постійному зростанні потоку доходів  і такому використанні власних і  залучених засобів, які збільшують цінність належній їм власності.

Персонал і постачальники зацікавлені  у стабільності підприємства, в розвитку з ним довгострокових відносин, у  сприятливій робочій атмосфері.

Для споживачів найвищу цінність являють  послуги і товари, що задовольняють їх за якістю і ціною.