Дидактичний проект підготовки робітника зі спеціальності «Слюсар з контольно-вимірювальних приладів та автоматики

58

2.2.2  Аналіз технічних і дидактичних способів навчання|навчання|.

Наочність|наглядний| у навчанні|навчанні| супроводить швидшому сприйняттю нової інформації, її розумінню і міцному запам'ятовуванні, забезпечує цілісність уяви|подань| про навколишню|довколишню| дійсність. Тому поважно, з одного боку, точно визначити засоби|кошти| наочності|наглядний| (література, плакати, ТСО, устаткування|обладнання|, макети, моделі і так далі), а з|із| іншою, - підпорядкувати|підкоряти| їх використання необхідним умовам (поступовий показ деталей, хороша|добра| видимість, чітке виділення головного|чільного|, відповідність наочності|наглядний| вмісту|змісту| матеріалу, детальне обдумування пояснень, і так далі).

Технічні засоби|кошти| навчання|навчання| – вживання|застосування| дидактичних матеріалів за допомогою технічних засобів|коштів| навчання|навчання|.

Дидактичні матеріали – є будь-якою інформацією на яких-небудь носіях.

Технічні пристрої|устрої| навчання|навчання| – пристрої|устрої|, за допомогою яких можна проводити навчання|навчання|.

При вивченні даної теми використовуватимемо навчальні посібники: Г.В. Зевеке ”Основи теорії ціп ” підручник|посібник| для вузів|ВНЗ|.- 2-е видавництво, перераб|. і доп|.- М.: Енергоатоміздат, 1986.-640 с.; Князевський Б.А.,Липкин Б.Ю. «Електропостачання» підручник|посібник| для вузів|ВНЗ|.- 3-е видавництво, перероб|. і доп|.- М.: Вища школа, 1986.-400 с і довідкові посібники: ПУЕ і ПТЕ, плакати і схеми: «Мостова схема», «Схема Ларіонова», що дозволить успішно засвоїти  матеріал по темі: “ Випрямляч змінної напруги ”.

2.3  Проектування мотиваційних технологій навчання|навчання|.

Мотивація – це процес зміни стану та відносин людини до праці ґрунтується на мотивах, під якими розуміються конкретні побуждення, причини, що заставляють людину працювати.

Соціологічні дослідження показують, що переважають особисті, утилітарні мотиви. За допомогою освіти  молоді люди хочуть вирішувати перш за все свої особисті проблеми:получить високооплачувану роботу, зробити кар'єру, вести гідний спосіб життя. Поза сумнівом, джерело мотивації сучасних студентів слід шукати перш за все в особистих інтересах

Мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню|приєднанню| учнів в професійну навчально-пізнавальну і навчально-виробничу діяльність без того, що тривалого «уживається» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності.[1,c 317]

Учбова мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях|наказаннях|, і інших видах стимуляції, які або направляють|скеровують|, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, що відбуваються|походять| в свідомості людини. У такому разі|в такому разі| с мотивована| діяльність є самоціллю, а не способом досягнення іншої мети.

Способи формування внутрішньої мотивації:

          оцінка рівня підготовки учнів по даній темі і приведення у відповідність з|із| цим рівня складності даного матеріалу;

          надання учням можливості|спроможності| вільного вибору завдань|задавань| і виду діяльності, яка забезпечить індивідуалізацію учбової діяльності і приведе до появи інтересу;

          передбачення оптимальної складності завдань|задавань| для учнів, що забезпечить у них «переживання|вболівання| успіху»;

          порушення уваги при пред'явленні учбового матеріалу шляхом нестандартності і новизни|новинки|, використання різних технічних пристосувань, спонука|спонукання| інтересу.

Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена|виказувати| в різних формах, які відповідають вступній частині|частці| заняття і потокової його частини|частки|. Характеристика внутрішніх мотиваційних технологій навчання|навчання| представлена|уявляти| в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3- Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних

технологій вчення|навчання|.

При вивченні теми: “Випрямлячі змінної напруги ” ми застосуємо наступну|слідуючу| мотивацію: «Шановні майбутні слюсарі з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики|сітей|. Сьогодні ми почнемо|зачинатимемо| вивчати тему: “ Випрямлячі змінної напруги ”. Головною особливістю даної теми є те що в наш час на всіх промислових підприємствах, електролізних установах , у  електротранспорті, електронних апаратах для заряду акумуляторів потребує електричну енергія постійного струму. Це створює необхідність перетворення змінного струму в постійний,  для  безперебійної роботи апаратів, установ в різних галузях народного господарства. Тому ви повинні знати види ,основні характеристики та мету застосування різних випрямлячів. Врахуйте, що недотримання параметрів постачання електроенергії може привести до відключення споживачів,збою  виробництва та інше. Прикладами|зразками| можна привести віялові|віяльні| відключення в Україні 1999 року на підприємстві «ХЛАДОПРОМ», коли із-за не своєчасному заряду акумуляторів на електронному апараті, був знеструмлений відділ по виготовленню заморожених продуктів харчування.

            Тут у вступній мотивації ми застосували мотивуючий вступ, використовуючи прийом віднесення до особистості|особистості|, віднесення до ситуації, і приголомшення.

2.4 Проектування технологій формування ООД, ВД ,КД.

Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльнос­ті (ООД) включає вибір типу навчання, його структурних елементів, а також методів і прийомів їхньої реалізації.

Відомо три типи навчання:

                   неповна ООД (пер­ший тип),

                   повна ООД у конкретному вигляді (другий тип),

                   повна ООД у за­гальному виді (третій тип).

Елементами ООД є: образ кінцевого продукту або представлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні - це відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному - деякі зразки, макети, моде­лі); об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (у теоретичному навчанні-це умови задач, завдань, питання, сформульована проблема, а в практичному-заготівлі, матеріали, площадки для монтажу, пристрою, який варто відремон­тувати і т.д.); засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки); технологія діяльності або представлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовність їхнього виконання, представлена у формі карт, таб­лиць, навчальних елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і ін­струкцій).

Неповна ООД характеризується тим, що викладач, представляючи навча­льний матеріал, показує вихідні дані, зразок кінцевого продукту, але не пояс­нює виконавчу частину дії. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», досить повільно.[1,c.337]

Повна ООД у конкретному виді характеризується наявністю всіх умов, необхідних для правильного здійснення діяльності, що подаються у виді гото­вого алгоритму діяльності в приватній формі, стосовно деякої задачі.

Повна ООД у загальному виді буде тоді, коли викладачем не даються го­тові орієнтири, а пояснюються лише принципи їхнього формування. Цей тип навчання має повний склад, орієнтири представлені в загальному виді, харак­терному для цілого класу явищ. У кожному конкретному випадку ООД при III типі навчання складається суб'єктом (тим, кого навчають,) самостійно за допо­могою загального методу, що йому дається. У цьому випадку діям властива чі­ткість, швидкість, безпомилковість, стійкість, ширина переносу.

Варто сказати, що вибір першого типу навчання, як правило, здійснюєть­ся в тому випадку, коли мається резерв навчального часу, матеріал або може бути засвоєний самостійно, або не має професійної значимості (тобто не пе­редбачене відпрацьовування конкретних навичок).

Другий тип навчання досить розповсюджений у системі ПТО. У резуль­таті його використання учні подібно «зайцеві на барабані» здатні виконувати приватні дії. Вибір цього типу навчання доцільний у тому випадку, коли в рам­ках деякої теми вивчається незалежна від тих або інших ситуацій діяльність, або конкретні марки устаткування.

Третій тип навчання використовується переважно у вищих навчальних закладах, коли видаються загальні алгоритми, характеристики, які учні само­стійно переломлюються під змінюючи одна одну ситуації.

              Виходячи з аналізу групи треба вибрати другий тип навчання.

Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тім, що пізнаваль­на діяльність і введенні в неї знання здобувають розумову форму, стають уза­гальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями якості дії, що слід сформувати, заздалегідь проектуються і закладаються в оперативну мету навчання: не тільки відомо які дії формувати, але і з якими загальнозначущими якостями. Ці якості докладно описані в характеристиці ме­ти — її еталонах, що включають зовнішні умови, результат і критерії оцінки дій, які слід сформувати.

При цьому, поряд з конкретними якостями описуваних дій у меті навчан­ня, існують загальновизнані якості, що повинні бути задані будь-яким діям, якщо ми хочемо навчити людину реальній діяльності. До яких загальновизна­ним якостям відносяться: розумність, усвідомленість, узагальненість, критич­ність, освоєння і надійність дії. Забезпечення перера­хованих якостей сформованої дії перешкоджає виникненню спокуси бездумно­го копіювання заданого або показаного зразка, огороджує від небезпеки спов­зання до механічного натаскування на будь-яких шаблонах, формує гнучкого, здатного пристосовуватися до будь-яких умов, робітника.

У теоретичному навчанні, як і в практичному, формування діяльності здійснюється поетапно. При цьому кожний з даних етапів має свою мету, для реалізації якої існують визначені способи навчання. В таблиці приведена зага­льна характеристика способів навчання, що представлені через методи навчан­ня й опис діяльності викладача стосовно до кожного з етапів формування дія­льності.[1,c 338]

Одним з головних способів виконання дій у рамках теоретичного навчан­ня є рішення задач. На кожнім з етапів засвоєння задачі виконують різноманіт­ні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій, задачі служать для цілей створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість і т. ін.)

До всіх задач і завдань пред'являється ряд вимог. Перше з них - це розра­хунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друге - це відповідність задач етапові засвоєння, тобто в умові задач повинні знайти відображення мета і її характеристики.

Рішення задач має важливе значення при вивченні технічних дисциплін:

 задачі дозволяють конкретизувати знання учнів, допомагають побачити застосування загальних законів і закономірностей на практиці;

 рішення задач сприяє більш глибокому і міцному освоєнню законів, за­кономірностей, розвиває логічне мислення, виробляє навички самостійної ро­боти, підвищує інтерес до предмета;

 при рішенні задач здобувається ряд додаткових навичок (запис умови, ходу рішення, аналіз фізичного змісту, використання довідкової літератури, за­стосування систем одиниць СВ і т. ін.);

             задачі є самою доцільною формою побудови навчального матеріалу.

Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що варто зробити, щоб застосувати нові технології навчання.

Діяльність по контролю можна розділити на наступні види:

             контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по навчальній дисципліні, її розділу і темі, при цьому контроль по­винен забезпечувати діагностику ступеня досягнення їхніх цілей;

             контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації і здійсненню контролю;

             контрольно-аналітичну діяльність, тобто діяльність по аналізу й оцінці резуль­татів навчального процесу і його корекції.