Метод проектів і його життєво-компетентнісний потенціал

РОЗДІЛ II.

  МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ  ЖИТТЄТВОРЧИХ ПРОЕКТІВ У НАВЧАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

2.1.  ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ  НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  У системі навчальних дисциплін українська література посідає особливе місце. Кожний літературний твір є віддзеркаленням життя певної епохи. Вивчення витворів мистецтва слова пов'язує урок з життям, з реальними проблемами життєдіяльності. Українська література посідає чільне місце «в царині плекання творчої особистості молодої людини, що вступає в складний світ протиріч Та життєвих проблем» [22,49]. Основа проектної технології на уроках української літератури — стимулювання інтересу учнів до проблеми усвідомленого вибору життєвих орієнтирів, що визначають майбутнє, а стратегічні напрями діяльності учнів — учитися бути розумними, здоровими, корисними людям, бути громадянами України, навчитися складати й реалізовувати власні життєві проекти у складних умовах сьогодення.

  Метод проектів на уроках літератури має  розглядатися як реалізація проблемного навчання й відповідає рівням самостійної й творчої активності учнів, тому логічно розглядати проектну технологію на уроках літератури як таку, що має певне «практичне значення для сучасного процесу навчання» [32, 67]. Крім того, це дає змогу створити «якнайкращі умови для максимальної реалізації особистісного потенціалу учнів, самопізнання й засвоєння способів саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості» [2,34].

  Проектна  технологія на уроках української літератури дає змогу застосовувати активні й інтерактивні методи орієнтації учнівської молоді на духовні цінності українського народу («героїчна історія народу, видатні історичні постаті, звичаї та обряди тощо» [4, 89]). До того ж уроки української літератури в часи духовного спустошення, байдужості, браку любові, відсутності мрій і планів на майбутнє, марнування часу, безсоромного споживацтва є засобом залучення учнівської молоді до загальнолюдських цінностей («...це такі внутрішньоособистісні установки, реалізація яких дає змогу формувати людське в людині скрізь, де особистість присутня як духовна чи суспільна істота» [14, 9]).

     На думку Г. Токмань, нині, у добу гуманітарного плюралізму, відбувається філософізація літературознавства. На її переконання, екзистенціальне філософствування «є вільним у тому сенсі свободи, що означає постійний вибір власної позиції у ставленні до життя і світу. Екзистенціальне філософствування— завжди процес пошуків способів формування свого «Я» [18, 2]. Враховуючи таку думку, вважаємо слушним застосовувати метод життєтворчих проектів на уроках української літератури, оскільки зазначене тлумачення відповідає як постулатам педагогіки життєтворчості, так і концептуальним положенням проектної технології.

  На  думку Л. Фурсової, формувати життєствердну  енергію, упевненість учнів у своїх можливостях варто на уроках української літератури. Мистецькі взірці української літератури мають бути піднесені на престижну висоту, щоб учні за допомогою отриманих знань могли знайти себе в житті, використати набуті вміння, знайти їм практичне застосування, «оскільки літературна освіта сприяє формуванню особистості, здатної до життєтворчості» [18, 12]. Засобом проектного навчання є літературна компетенція — «інтегрований результат навчальної діяльності учнів, який базується на сумі знань, отриманих у процесі літературної освіти, і виявляється у вміннях, необхідних для сучасного життя» [22, 50] — стає підґрунтям для формування життєвої компетентності школярів.

       Кожний із запропонованих нижче життєтворчих проектів безпосередньо пов'язаний з літературним твором або з особливостями біографії поета чи письменника. Опис проекту складається з назви, вказівки на літературний твір, його автора, мети, очікуваних результатів роботи, ключового питання, тематичних питань, методичних рекомендацій, рекомендованої форми захисту, операційних карт з розробки тематичних питань.

Назва проекту  містить у собі провідну тему подальшої  роботи (про що йтиметься мова) або головну думку міркувань (ідейний зміст проекту). Мета роботи має життєтворче спрямування й формулюється як певне завдання щодо формування складових життєвої компетентності учнів. Крім того, зазначена розвивальна (орієнтовно) та навчальна мета. Формулюючи очікувані результати роботи, учителеві варто вказати на конкретні якості характеру, життєві компетенції особистості учнів, які мали б бути сформовані в процесі проектування й виявлялися школярами в реальному житті. Ключове питання — це проблема, яка становить суть проекту. Тематичні питання — конкретизація ключового питання, шлях його розкриття. Методичні рекомендаії стосуються особливостей роботи над конкретною навчальною темою з метою підготовки учнів до опрацювання проекту, а також порад щодо організації процесу проектування. Операційні карти можуть бути яскраво оформленими на розсуд учителя, розміщені на окремих аркушах, розмножені й будуть слугувати роздатковим матеріалом для учнів під час організації проектування на уроці. 

                                                    10 КЛАС

 Проект 1. 

 Родина моя єдина

 Іван Нечуй-Левицький.  Повість «Кайдашева сім'я» 

Мета: формувати готовність учнів до подружнього життя, уміння виходити з конфліктних ситуацій, здатність долати життєві негаразди; акцентувати увагу учнів на визначенні сімейних цінностей; розвивати психічні процеси й мовлення учнів; удосконалювати навички характеристики образів-персонажів.

Очікувані результати: родинні цінності (любов, взаємоповага між членами родини); повага до людей; уміння любити.

Ключове питання: у чому основа міцності родини?

Тематичні питання

Родина —  від слова «рідні».

Усі щасливі  родини щасливі однаково.

Кожна нещаслива  родина нещасна по-своєму.

Міцна родина —  міцна країна.

Методичні рекомендації

Під час аналізу  повісті варто постійно порівнювати  родину Кайдашів із сучасними родинами, умови життя Кайдашів — і;і  умовами життя сімей сьогодні. Характеризуючи сюжетні лінії та образи головних героїв, доцільно встановлювати причино-наслідкові зв'язки між рисами вдачі, вчинками персонажів і подіями родинного життя Кайдашів. Логічним буде присутність слів «сім'я», «родина» у визначенні всіх структурних елементів повісті.

Для проектування доцільно відвести урок, організувати роботу учнів у чотирьох групах.

Рекомендована форма презентації (захисту) проектів: частина наступного уроку.

Операційна  карта для розробки тематичного питання

Родина ─  від слова «рідні»

Родина (із тлумачного словника) ─ група людей, що складається  з чоловіка, жінки, дітей та інших  близьких родичів, які живуть разом, рід, покоління.

  Доведіть, що Кайдаші були родиною (Кайдаші складали три родини: родина старого Кайдаша; родина Карпа; родина Лавріна).

Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? Обґрунтуйте.

  Рідні (із тлумачного словника) — які мають кровну спорідненість, кровний зв'язок; які перебувають у шлюбі (чоловік стосовно дружини й навпаки).

• Хто з великої родини Кайдашів були рідними один одному: за кровним зв'язком? за шлюбним зв'язком?
• Чи вступав у протиріччя кровний зв'язок із шлюбним?
• Який зв'язок, по-вашому, міцніший?
• Який зв'язок згуртовував Кайдашів, а який роз'єднував?

           Викладач проводить паралель із сучасністю.

• Чи існує антагонізм між кровним та шлюбним зв'язками сьогодні?
• Що треба зробити (як жити), щоб подолати цей антагонізм?
• Які риси членів родини допомагають їм бути дійсно рідними?

 

Усі щасливі родини щасливі  однаково

  Щастя (із тлумачного словника) — стан цілковитого задоволення життям; відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості; добробут, щасливе життя.

  Висловіть своє ставлення щодо поняття «щастя»  з точки зору кожного із значень.

• Чи були моменти в житті родини Кайдашів, коли вони були щасливими?
• Що було причинами цього?

 •   У чому ж їхнє щастя (визначте  причини)?

            Викладач проводить паралель із сучасністю.

• Сформулюйте власне розуміння поняття «щастя».
• На чому (на яких цінностях), на вашу думку, слід будувати родину, щоб вона була щаслива?
• Створіть, якщо це можливо, модель сучасної щасливої родини.
• Висловіть своє ставлення до назви тематичного питання.

• Чи був правий Лев Толстой у своєму твердженні щодо нещасливих родин (відповідь обґрунтуйте)?

• Чи відповідає цей вислів світовідчуттям сучасної людини? 

Кожна нещаслива родина нещасна по-своєму

  Нещастя (із тлумачного словника) — нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; лихо; джерело лиха, страждань, неприємностей.

       Кайдаші були нещасливою родиною. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням?

  Назвіть причини нещасть Кайдашів. Дайте  розгорнуту відповідь.

Викладач проводить  паралель із сучасністю.

• У чому причини нещастя сучасних родин?
• Як ви ставитеся до розлучень? Чи є це виходом із скрутних становищ?
• Чи призводить родинне нещастя до горя?
• На яких основах (яких цінностях) слід будувати родину сьогодні, щоб вона не була нещасливою?
• Як долати родинні труднощі? Як виходити з нещасливих становищ?
• Висловіть своє ставлення до назви тематичного питання.
• Чи був правий Лев Толстой у своєму твердженні щодо нещасливих родин (відповідь обґрунтуйте)?
• Чи відповідає цей вислів світовідчуттям сучасної людини?

 

Міцна родина — міцна країна

Родина  (із тлумачного словника) — рід, покоління.

• Виходячи із зазначеного тлумачення, дайте відповідь, чи були Кайдаші міцною родиною?

• Що їм заважало бути міцною родиною?

                 Викладач проводить паралель із сучасністю.

• Чи міцні сучасні родини (відповідь обґрунтуйте)?
• Чи впливають міцні покоління на міцність країни, держави? Якщо так, то яким чином?

  Родина  (із тлумачного словника) — рідна сторона, Батьківщина. '

• Чи погоджуєтеся ви з назвою тематичного питання? (відповідь обґрунтуйте)
• Що може зробити держава, щоб родини в країні були міцними?
• Чи повинна держава взагалі дбати про міцність родин своїх громадян?

 

Проект 2.

Я хочу бути багатим.

Іван Карпенко-Карий. Комедія «Хазяїн»

  Мета: формувати вміння використовувати обставини життя для духовного збагачення; виховувати прагнення матеріально збагачуватися, керуючись моральними принципами; бажання духовно збагачувати оточуючих; розвивати психічні процеси та мовлення учнів; удосконалювати навички комплексного аналізу драматичного твору.

  Очікувані результати: душевна щедрість (бажання ділитися власним душевним світом, здатність до душевного спілкування); моральність; духовність; милосердя.

Ключове питання: багатство... чи добре це?

Тематичні питання:

1. Матеріальні багатства.
2. Духовні багатства.
3. Шляхи збагачення.
4. Хочеш бути багатим — віддай!

Методичні рекомендації

  Під час аналізу комедії доцільно звернути увагу учнів на засоби творення комічного, їх роль у розкритті вдачі персонажів. Характеризуючи дійових осіб, варто звернути увагу учнів на залежність рис характеру героїв від їх матеріальних статків. Аналізуючи ідейний зміст твору, варто виділити ідею-ствердження, ідею-запитання, ідею-заклик.

  Рекомендована форма презентації (захисту) проекту: частина уроку.