Організація і управління навчальним процесом у вищому навчальному заклад

Особа, яка успішно пройшла стажування або спеціалізацію чи розширила  профіль (підвищила кваліфікацію), отримує відповідний документ про післядипломну освіту.

Післядипломна  освіта  здійснюється   вищими   навчальними закладами  післядипломної  освіти  або  структурними  підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації,  в  тому числі на підставі укладених договорів.

3. Стандарти вищої освіти

Систему  стандартів  вищої  освіти   складають   державний стандарт   вищої   освіти,  галузеві  стандарти  вищої  освіти  та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості  вищої  освіти та  професійної  підготовки,  а  також якості освітньої діяльності вищих  навчальних  закладів  незалежно  від   їх   типів,   рівнів  акредитації та форм навчання.

Порядок  розроблення  стандартів  вищої освіти та внесення змін до  них,  а  також  здійснення  контролю  за  їх  дотриманням визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний стандарт вищої освіти складається з:

- переліку кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, який містить перелік назв кваліфікацій,  які  визначаються через професійні назви робіт,  що мають виконувати фахівці певного  освітньо-кваліфікаційного  рівня  на первинних посадах.

- переліку напрямів та спеціальностей,  за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних  закладах  за  відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями,  містить перелік назв напрямів, що відображають  споріднений  зміст  вищої  освіти  і  професійної підготовки,   та  перелік  назв  спеціальностей,  що  відображають неповторювані узагальнені об'єкти діяльності або виробничі функції та предмети діяльності.

- вимог до освітніх рівнів вищої освіти, які містять вимоги до рівня сформованості у особи соціальних і громадянських  якостей  з урахуванням  особливостей майбутньої професійної  діяльності, а також вимоги до формування у неї  патріотизму  до  України  та  до знання української мови.

- вимог  до  освітньо-кваліфікаційних  рівнів  вищої освіти, які містять вимоги до професійної підготовки  фахівців  з  урахуванням суспільного поділу праці.

Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, перелік напрямів та спеціальностей, вимоги до освітніх та освітньо-кваліфікаційних   рівнів   вищої   освіти  затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням  МОН України, погодженим  із  Міністерством праці та соціальної політики.

Галузеві стандарти вищої освіти складаються з:

- Освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника вищого навчального закладу, яка відображає цілі вищої  освіти  та  професійної підготовки,  визначає  місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності,  інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

- Освітньо-професійної програми підготовки визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного  освітньо-кваліфікаційного рівня,  встановлює  вимоги  до  змісту,  обсягу  та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.

- Засобів  діагностики якості вищої   освіти, що  визначають стандартизовані   методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості  знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних  та  громадянських якостей.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки   встановлюється   відповідно   до   визначеного  рівня професійної діяльності.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки   молодшого  спеціаліста  для  осіб,  які  мають  повну загальну  середню  освіту   та   освітньо-кваліфікаційний рівень кваліфікованого робітника за спорідненою професією, зменшується на один рік.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму  підготовки бакалавра спеціальністю, може зменшуватися до двох років.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра для осіб,  які мають  освітньо-кваліфікаційний рівень   спеціаліста   за   відповідною   спеціальністю,  не  може перевищувати одного року.

Нормативний термін навчання фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів  спеціаліста та магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань визначається відповідним центральним органом виконавчої влади,  який  має у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, за погодженням із  спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів:

- Вищі навчальні заклади визначають спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста, спеціаліста та магістра. Назви спеціалізацій за спеціальностями  відображають відмінності  у  засобах,  умовах  та  продуктах діяльності в межах спеціальності.

- Варіативні частини освітньо-кваліфікаційних  характеристик випускників   вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм підготовки та  засобів  діагностики якості вищої освіти забезпечують підготовку фахівців за   спеціалізаціями за спеціальностями з урахуванням особливостей суспільного  поділу праці  в  Україні  та  мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці.

Зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм підготовки, засобів діагностики якості вищої освіти, навчальних планів, програм навчальних дисциплін визначається вищим навчальним закладом у межах структури та форми, встановлених Міністерством освіти і науки.

- Навчальні плани визначають графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, форми навчальних  занять  та  терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.

- Програми  навчальних дисциплін визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників,  інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання.

Навчальні плани та програми навчальних дисциплін розробляються вищим навчальним закладом відповідно до освітньо-професійних програм підготовки затверджуються керівником вищого навчального закладу.

4. науково-методичне забезпечення і організаційні засади  навчального процесу

Науково-методичне забезпечення вищої освіти включає підготовку навчальної і наукової літератури та забезпечення нею вищих навчальних закладів. Підготовка та забезпечення вищих навчальних закладів навчально-методичною  документацією  повинна відповідати змісту навчання, визначеному стандартами вищої освіти.

              Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає:

              - стандарти вищої освіти;

                            - навчальні плани;

              - навчальні  програми  з  усіх  нормативних  і  вибіркових  навчальних дисциплін;

              - програми навчальної, виробничої й інших видів практик;

              - підручники і навчальні посібники;

              - інструктивно-методичні  матеріали  до  семінарських,  практичних  і  лабораторних занять;

              - індивідуальні  семестрові  завдання  для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;

              - контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних

занять;

              - контрольні  роботи  з  навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

              - методичні матеріали  для  студентів  з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт).

Інші характеристики навчального процесу визначає викладач, кафедра (предметна або циклова комісія), вищий навчальний заклад.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Зміст освіти — це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки визначає перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки — це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.

Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.

Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами, відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Навчальний план — це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю. Навчальний план затверджується керівником вищого навчального закладу.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Нормативні навчальні дисципліни встановлені галузевим стандартом вищої освіти, тому дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для навчального закладу.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни розробляється відповідно до галузевого стандарту вищої освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється вищим навчальним закладом.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни: тематичний план; засоби для проведення поточного та підсумкового контролю; перелік навчально-методичної літератури.

Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом.

Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим навчальним закладом.