Організація і управління навчальним процесом у вищому навчальному заклад

e="text-align:center">Тема V. Навчальний час студента  і робочий час викладача

1.Навчальний час студента

2.Робочий час викладача

3.основні види методичної, наукової та організаційної роботи  науково-педагогічних працівників

 

1.Навчальний час студента

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить,  як правило, 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі “пара”).

Навчальний день — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр — складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Примітка. Облік навчального часу може здійснюватися у кредитах

Кредит — це три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні протягом навчального семестру. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.

Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.

Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

Допускається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів). Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для студентів.

Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

 

2. Робочий час викладача

Робочий час   педагогічного   та   науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України.

Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.  

Час виконання     навчальних, методичних,  наукових, організаційних   та   інших   трудових   обов'язків   у  поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.

Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою (предметною або цикловою комісією).

У вищих навчальних закладах 3-го і 4-го рівня акредитації мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий навчальний заклад з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних) і у порядку, передбаченому його статутом та колективним договором.

Максимальне навчальне    навантаження    науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.

Максимальне навчальне  навантаження  педагогічних працівників у вищих навчальних закладах 1-го і 2-го рівня акредитації не може перевищувати 720 годин на навчальний рік.

Види  навчальних  занять,  що   входять   до   навчального навантаження  педагогічного  та  науково-педагогічного  працівника відповідно  до  його  посади,  встановлюються   вищим   навчальним закладом в індивідуальному плані працівника.

У випадках виробничої необхідності у вищих навчальних закладах 3-го і 4-го рівня акредитації викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов'язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, у межах свого робочого часу. Додаткова кількість облікових годин встановлюється вищим навчальним закладом і не може перевищувати 0,25 обсягу мінімального обов'язкового навчального навантаження.

Зміни в обов'язковому навчальному навантаженні викладача вносяться в його індивідуальний робочий план.

Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача.

Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

Залучення педагогічних та науково-педагогічних працівників до роботи,  не обумовленої трудовим договором,  може здійснюватися лише за його згодою або у випадках, передбачених законом.

Відволікання педагогічних  та  науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається,за винятком випадків, передбачених законом.

 

3. основні    види    методичної,    наукової   та

організаційної роботи  науково-педагогічних працівників

До  основних видів методичної роботи  науково-педагогічних працівників відносяться:

- підготовка конспектів лекцій; методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практик і самостійної роботи студентів.

- підготовка, рецензування підручників, навчальних посібників, словників, довідників (для педагогічних працівників).

- розробка навчальних планів; навчальних програм; робочих навчальних планів, робочих навчальних програм.

- розробка і підготовка нових лабораторних робіт.

- підготовка комп’ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін.

- складання екзаменаційних білетів; завдань для проведення модульного та підсумкового контролю; завдань для проведення тестового контролю.

- розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо).

- розробка і впровадження нових форм, методів і технологій навчання.

- вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу

- підготовка концертних програм та персональних художніх виставок.

До основних видів наукової роботи науково-педагогічних працівників належить:

              1.Виконання планових наукових досліджень із звітністю в таких формах:

              - науково-технічний звіт

              - дисертація (докторська, кандидатська)

              - монографія

              - підручник, навчальний посібник, словник, довідник

              - наукова стаття в журналах, реферованих виданнях, інших виданнях

              - заявка на видачу охоронних документів

- тези доповіді на конференціях, симпозіумах, семінарах (міжнародних, вітчизняних, інших)

2.Рецензування монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників, дисертацій, авторефератів, наукових статей, наукових проектів, тематичних планів тощо

3.Доопрацювання для перевидання монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників

4.Керівництво науковою роботою студентів з підготовкою:

- наукової статті,

- заявки на видачу охоронних документів,

- роботи на конкурс,

- доповіді на конференцію.

Перелік основних видів організаційної роботи науково-педагогічних працівників:

- Робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти і науки, комісіях інших міністерств.

- Робота в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах.

- Робота в експертних комісіях Вищої атестаційної комісії.

- Робота в спеціалізованих радах із захисту дисертацій.

- Робота в науково-методичних і науково-технічних радах і комісіях вищого навчального закладу та його структурних підрозділів.

- Організація та проведення загальнодержавних наукових конференцій, симпозіумів, семінарів.

- Робота з видання  наукових і науково-методичних збірників.

- Виконання обов’язків заступника декана факультету (заступника директора інституту), заступника завідувача відділення на громадських засадах.

- Участь у виховній роботі студентського колективу, виконання обов’язків куратора (наставника) академічної групи.

- Керівництво студентським науковим гуртком, проблемною групою.

- Участь у профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді.

- Участь у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад.

- Участь в організації та проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів.

 

Модуль 2. УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Тема І. Система вищої освіти України

1. Правовий статус вищих навчальних закладів

2. Рівні акредитації 

3. Типи вищих навчальних закладів

4. Національний вищий навчальний заклад

5. Повноваження власника. Статут

 

1.Правовий статус вищого навчального закладу

Систему вищої освіти складають:

- вищі навчальні заклади всіх форм власності;

- інші юридичні особи,  що надають  освітні  послуги  у  галузі вищої освіти;

- органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти.

   Вищий навчальний заклад є юридичною особою, має відокремлене  майно,  може  від  свого  імені  набувати майнових і особистих немайнових прав  і  мати  обов'язки,  бути  позивачем  і відповідачем у суді.

              Вищий  навчальний  заклад згідно із законом може виступати засновником (співзасновником) інших юридичних осіб,  що здійснюють свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої діяльності вищого навчального закладу.

              Акредитовані вищі навчальні заклади у встановленому порядку можуть створювати навчальні та навчально-науково-виробничі комплекси, які є добровільними  об'єднаннями.  Всі учасники комплексу зберігають статус юридичних осіб.

У вищих навчальних закладах державної і  комунальної  форм власності кількість  студентів,  прийнятих  на  перший  курс  на навчання за державним замовленням,  повинна становити не менше ніж 51  відсоток  від  загальної  кількості  студентів,  прийнятих  на навчання на перший курс.

              Основною  метою  діяльності  вищого  навчального закладу є забезпечення умов,  необхідних для отримання особою вищої  освіти, підготовка фахівців для потреб України.

              Головними завданнями вищого навчального закладу є:

              - здійснення освітньої діяльності певного напряму, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам  вищої освіти;

- здійснення наукової і науково-технічної (для вищих навчальних закладів  третього  і  четвертого  рівнів  акредитації),  творчої, мистецької, культурно-виховної,   спортивної та  оздоровчо діяльності;

- забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

- здійснення підготовки наукових і науково-педагогічних  кадрів та їх атестація в акредитованих вищих навчальних закладах третього та четвертого рівнів акредитації;

- вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;

- забезпечення культурного  і  духовного  розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України;