Організація і управління навчальним процесом у вищому навчальному заклад

Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, що передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени, можуть не проводитися.

Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”), а заліки — за двобальною шкалою (“зараховано”, “не зараховано”) і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення).

Студенти, які не з'явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

2. Організація навчального процесу за модульно-рейтинговою системою

Модульно-рейтингова система – є новою технологією навчального процесу, яка спирається на традиційні форми організації навчальної діяльності і використовує кількісні показники якості отриманих знань та вмінь в процесі підготовки фахівців. Запровадження модульно-рейтингових технологій спрямоване на вирішення також основних завдань:

- забезпечення методично обгрунтованого узгодження всіх видів навчальної діяльності;

- глибока систематизація структури знань через модульну побудову навчальних курсів;

- підвищення мотивації студентів до систематичної самостійної роботи упродовж навчального року (семестру);

- забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом й регламентацією у часі;

- відкритість контролю: ознайомлення студентів з всіма формами контрольних заходів на початку семестру;

- підвищення рівня об’єктивності оцінювання знань через збільшення кількості контрольних заходів;

- індивідуалізація навчання й підвищення зацікавленості у процесі набуття знань, розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення.

З кожної навчальної дисципліни провідним викладачем розробляється та затверджується на кафедрі методичний комплекс, що містить:

- робочу програму;

- графік навчального процесу;

- порядок та критерії поточного і підсумкового оцінювання знань;

- перелік завдань, що виносяться для самостійного вивчення та порядок їх контролю;

- приклади типових завдань, що виносяться на іспит;

-         список рекомендованої літератури.

Терміни вивчення теоретичних модулі та проведення відповідних контрольних заходів попередньо визначаються кафедрою і після узгодження з деканатом зазначаються у робочій програмі навчальної дисципліни і графіку навчального процесу. Графіки навчального процесу затверджуються проректором з навчальної роботи і доводяться до відома студентів на початку семестру.

              У вступній лекції лектор зобов’язаний проінформувати студентів про організацію навчального процесу з дисципліни за модульно-рейтинговою системою. Зміни діючої системи упродовж поточного семестру не допускаються.

              Відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики викладачем розробляються критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок студента. Такі критерії забезпечують належну градацію і можуть бути застосовані як для підсумкової оцінки, так і для будь-якої її складової.

              Лектор потоку забезпечує розробку методичних матеріалів і контрольних завдань з дисциплін. Контрольні завдання розробляються відповідно до критеріїв оцінювання рівня знань, умінь та навичок  студентів.

Модуль завершується підсумковим контролем який проводить лектор потоку. Для отримання позитивної оцінки за результатами модульно-рейтингового контролю участь всіх студентів в цьому заході обов’язкова.

Завдання, які віднесені на самостійну роботу студента, мають відповідати бюджету часу, відведеного для вивчення даної дисципліни за навчальним планом.

Навчальний рейтинг студента визначається з усіх  дисциплін і видів занять, передбачених навчальним планом, з метою встановлення комулятивного (остаточного, підсумкового) показника успішності студента.

Для зручності підрахунків встановлюється єдина максимальна сума балів (для оцінювання кожної навчальної дисципліни за результатами проведення поточного та підсумкового контролю знань). Тобто, це максимальна сума балів за всі види робіт з даної дисципліни: семінарські, практичні, лабораторні та інші заняття; контрольні і курсові роботи; самостійне вивчення першоджерел, тем і розділів; робота за індивідуальним планом; колоквіуми, написання тез, складання заліків, іспитів тощо.

              Встановлюється шкала перерахунку рейтингових балів в традиційну 4 бальну систему. Наприклад для 100 бальної шкали:

10. З кожної навчальної дисципліни кафедри можуть встановлювати:

- суму балів за роботу протягом семестру, яка набирається за результатами поточного і проміжного контролю та дає право автоматичного отримання заліку або певної екзаменаційної оцінки без їх складання. При цьому студент, який хотів би поліпшити суму балів, проходить співбесіду на заліку або складає іспит;

              - мінімальну суму балів для допуску до заліку або іспиту;

              - вилку балів, яка дозволяє ліквідувати академічну заборгованість;

              - вилку балів, яка вимагає як мінімум повторного проходження обов’язкового курсу без допуску до заліків та іспитової сесії.

11.Кафедри і викладачі можуть встановлювати заохочувальні бали за активну участь в обговоренні навчального матеріалу, творче виконання завдань, за додаткову індивідуальну роботу, яка сприяє поглибленому вивченню курсу (написання і захист реферату, огляд літератури, участь у науковій роботі, публікації статей, олімпіадах, конференціях, виставках, заявках на винаходи тощо), а також вилучати бали за пропуски занять, несвоєчасне виконання завдань тощо. Слід однак мати на увазі, що під час додаткового нарахування балів їх загальна сума не повинна перевищувати максимально допустиме значення.

Документальне оформлення

                            Результати поточного контролю реєструються в журналі викладача.

                            Після закінчення кожного модуля викладач записує результати модульного контролю в журнал (табель) обліку результатів успішності студентів.

                            Студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з даної дисципліни за модульно-рейтинговою системою, на останньому тижні теоретичного навчання за їх згодою  проставляється до заліково-екзаменаційної відомості відповідна оцінка.

                            До початку сесії в окремій графі заліково-екзаменаційної відомості лектором проставляються підсумкові рейтингові бали всім студентам і відповідно перераховані державні оцінки тим студентам, які не будуть складати екзамени (заліки) з даної дисципліни.

                            Студентам, які складали екзамени (заліки), проставляється отримана традиційна оцінка в заліково-екзаменаційну відомість.

                            Студентам, які виконали всі види робіт, але не набрали достатньої кількості балів в заліково-екзаменаційній відомості проставляється оцінка “незадовільно” чи “незараховано”, яку вони можуть перескласти в період сесії на загальних підставах за направленням деканату.

Студентам, які не виконали навчальний план з дисципліни при відсутності поважних причин, в заліково-екзаменаційну відомість в графу “оцінка” проставляється “не допущений”, що відповідає оцінці “незадовільно”. Відповідний екзамен (залік) вони можуть перескладати в період сесії на загальних підставах за направленням деканату.

Студент може підвищити оцінку “задовільно” або “добре”, яку він отримав за результатами модульного контролю, складанням семестрового екзамену в період сесії.

              У тому випадку, коли студент на екзамені (диф.заліку) отримав оцінку нижчу, ніж за результатами модульного контролю, в заліково-екзаменаційну відомість виставляється рейтингова оцінка.

              Дисципліни, які не мають семестрового контролю (екзамену або заліку) оцінюються тільки модульною оцінкою, яка в подальшому входить до складу рейтингової оцінки студента з дисципліни.

                            Не допускається зниження отриманої абсолютної бальної оцінки (зменшення кількості балів) студента з будь-якої причини (пропуски занять та ін.)

Основні рейтингові показники

Рейтинговий (підсумковий) бал rі  визначається на підставі поточного рейтингового балу і екзаменаційної оцінки. (і = 1, 2, …, n, де n – кількість навчальних дисциплін в семестрі).

Підсумкова оцінка – це кількість балів за 4-х бальною шкалою, яка відбиває рівень засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни і виставляється до заліково-екзаменаційної відомості на підставі підсумкового рейтингового балу.

У випадку складання екзамену підсумкова 4-бальна оцінка перераховується в рейтинговий бал rі за найменшими значеннями шкали переведення.

Семестровий (середній) рейтинговий бал студента rc визначається, як середньо зважений показник його рейтингу rі з кожної опанованої ним в семестрі дисципліни за формулою:

rc =    =    ,    і=1, 2, …, n.

де r1, r2, … rn – кількість балів отриманих студентом з n-ї навчальної дисципліни, k1, k2,… kn – кількість кредитів навчального часу, відведених для вивчення n-ї навчальної дисципліни (трудомісткість дисципліни).

Загальний рейтинговий бал студента Rз визначається як середнє арифметичне усіх попередніх семестрових рейтингів.

Rз = ,

де rc1, rc2 , …  rcN – семестрові рейтингові бали студента, N – кількість семестрів.

Навчальний рейтинг студента – це порядкова позиція студента серед студентів даного курсу, спеціальності, напряму підготовки, факультету, визначена  на підставі його загального рейтингового балу після закінчення семестру.

результати  визначення семестрового рейтингу та загального рейтингу студентів фіксуються у відповідних  відомостях  “Семестрова рейтингова відомість” і “Загальний рейтинг”:

Відомість №1

СЕМЕСТРОВА РЕЙТИНГОВА ВІДОМІСТЬ

студентів ___________ групи (курсу) ___________ факультету

за наслідками екзаменаційної сесії _________ семестру