Емоційно-художнє  відношення до виконання художньо-ігрових дій давало дітям сприятливий, бадьоро-вольовий настрій, бажання приймати активну участь, у тій чи іншій художній грі, яка спонукала виконувати завдання у змагальній формі ("Я скоріше", "У мене добре виходить", "Я не гірше іншого", "Я бажаю грати в таку гру", "Мені так подобається").

     На  відміну від контрольної групи, в експериментальній — діти, при  виконані творчих завдань, емоційно піднесено фантазували, проявляли  свої творчі задуми в рухах, пластиці, підбором різних, кольорів фарб, сміливо проявляли свої творчі задуми, і, без сумніву, у різних ігрових видах та ситуаціях вони емоційно з натхненням приваблювалися до якісного виконання своїх творчих задумів, більш відповідальне ставилися до творчого виконання навчальних завдань. У контрольній групі навчально-виховний процес відбувався дещо з меншим творчим піднесення і настроєм, значно нижчий і рівень їх активності.

     У виконанні навчально-виховних завдань  з елементами ігрової діяльності діти вільніше володіли своїми специфічними вміннями та навичками, були більш емоційно розкутими, що сприяло успіху їх художньо-творчої праці. Крім того, у експериментальній групі оволодіння основами мови танцю відбувалося дещо ефективніше, природніше та з більшим задоволенням, ніж у контрольній. Це підтверджує те, що коли навчальна художньо-творча діяльність дітей організована в емоційному і художньо-образному ігровому ключі, то для старших дошкільників це справді відповідає як природі мистецтва, так і узгодженості з їх психікою.

     Слід  підкреслити і те, що у художньо-ігровій діяльності такі напрямки як власна творчість і сприймання художніх творів - невід'ємно пов'язані. Виконуючи творчі завдання з живопису в ігровій формі, учень інтенсивно підшуковує співставлення кольорів, що виражають певний настрій, почуття, і це підготовляє його до більш глибокого і вірного розуміння мистецтва. Адже й художник виконує те ж саме: створює кольорове вирішення, яке розкриває внутрішній зміст картини, і в першу чергу - її емоційну атмосферу.

 

      ВИСНОВКИ 

     Творчість в широкому розумінні визначається як процес, спрямований на створення нових матеріальних і духовних цінностей у будь-яких видах людської продуктивної діяльності - науки, мистецтва, техніки та інше.

     Художня, музична та хореографічна творчість - це створення естетичних цінностей в галузі мистецтва. У концентрованому виді вона знаходить висвітлення у витворах мистецтва.

     Стимулювання  творчої активності дітей у доступних  для них видах художньої діяльності є не тільки одним з найбільш діючих підходів до розвитку його творчого потенціалу, але і естетичним вихованням в цілому. Постановка цього питання на рівні дитини дошкільного віку цілком виправдана, оскільки вона відповідає сучасним концептуальним положенням і завданням, поставленим перед освітою по вихованню ціннісно-зорієнтованої та гармонійно розвиненої особистості.

     В ході дослідження нами було розкрито та проаналізовано природу та типологічні  особливості дитячої творчості  в хореографії. Вплив хореографічного  мистецтва на дитину, та розглянуто сутність проблеми естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Це дало змогу виявити особливості творчих проявів старших дошкільників, вдосконалити творчий розвиток дитини засобами музики, хореографії та малювання.

     Проблема  дослідження була розв’язана шляхом визначення та теоретичного обґрунтування педагогічних умов активізації творчих проявів дітей методами хореографічної діяльності.

     Вивчати емоційний стан дітей під час  художньо-ігрової діяльності складно. Адже експеримент може зруйнувати художньо-ігровий  стан старших дошкільників. Всі етапи дослідження ми намагалися органічно вводити у художньо-ігрову діяльність.

     Специфіка дослідження художньо-ігрової діяльності старших дошкільників виявлялася у  визначенні та характеристиці емоційно-вольової сфери дітей.

     Діти  старшого дошкільного віку мають невеликий емоційно-естетичний досвід, не можуть орієнтуватися в розмаїтті настроїв, втілених у музичних творах, а тому розвиток емоційної сфери дітей має відбуватися шляхом поетапного розширення кола естетичних емоцій через художньо-ігрову діяльність.

     В ході дослідження виникали певні  питання, які потребували глибшого вивчення, але завдяки наявності  наукової літератури та спираючись на результати проведеного нами експерименту, ми можемо зробити висновок, що педагогічно-виховний вплив на старших дошкільників значно підвищується завдяки впровадженню даної методики виховання дітей через музику, хореографію, малювання.

     На  відміну від контрольної групи, в експериментальній — діти, при  виконані творчих завдань, емоційно піднесено фантазували, проявляли свої творчі задуми в рухах, пластиці, підбором різних, кольорів фарб, сміливо проявляли свої творчі задуми, і, без сумніву, у різних ігрових видах та ситуаціях вони емоційно з натхненням приваблювалися до якісного виконання своїх творчих задумів, більш відповідальне ставилися до творчого виконання навчальних завдань. У виконанні навчально-виховних завдань з елементами ігрової діяльності діти вільніше володіли своїми специфічними вміннями та навичками, були більш емоційно розкутими, що сприяло успіху їх художньо-творчої праці. Крім того, у експериментальній групі оволодіння основами мови танцю відбувалося дещо ефективніше, природніше та з більшим задоволенням, ніж у контрольній. Це підтверджує те, що коли навчальна художньо-творча діяльність дітей організована в емоційному і художньо-образному ігровому ключі, то для старших дошкільників це справді відповідає як природі мистецтва, так і узгодженості з їх психікою.

     Результати  опитування свідчать про позитивний вплив гри та художньо-ігрової  діяльності на виявлення емоційно-вольового стану та світовідчуття дітей старшого дошкільного віку.

     СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ 

     

1. Акишев  С.В. Активизация творческих проявлений в танце детей старшего дошкольного  возраста. – М., 1989. – 16с.
2. Альманах психологических тестов. – М., 1995. – С.154
3. Ананьев Б.Г. Сенсорно-перцептивные характеристики индивидуального развития человека // Избранные психологические труды: В 2-х т. – Т.1. – М.: Педагогика, 1980. – С. 180-185.
4. Антоненко Т. Л. Виховання у пццнтюв культури почутов засобами мистецтва: Автореф. дис.... канд.пед. наук. – Харків, 1994. – 21с.
5. Арнхайм А. Искусство и визуальное восприятие. – М.: Прогресс,    1974. – 392с.
6. Бабанский Ю.Н. Оптимизация процесса обучения. – М.: Педагогика, 1977. – 256с.
7. Блонский П.П. Избранные психологические произведения. – М.: Просвещение, 1964.
8. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1968. – 464с.
9. Борев Ю.Б. Эстетика. – М.: Политиздат, 1988. – 496с.
10. Букин В.Р. Искусство и общественная психология. – Л.: Знание, 1976. – 40 с.
11. Венгер Л.А. Восприятие и обучение. – М.: Просвещение, 1969. – 356с.
12. Венгер Л.А. Педагогика способностей. – М.: Знание, 1973. – 86 с.
13. Венгер Л.А., Пилюгина Э.Г., Венгер Н.Б. Воспитание сенсорной культуры. –М.: Просвещение, 1988. – 144с.
14. Волков И.Ц. Учим творчеству. – М.: Педагогика, 1982. – 88с.
15. Волкова Й.В. Эстетический анализ художественных произведений. – М.: Знание, 1974. – 48 с.
16. Воробей Ю.Д. Диалектика отражения и творчества искусства. – М.: Знание, 1980. – 64 с.
17. Воробьева Д.И. Формирование деятельности планирования как основа творческой деятельности дошкольника // Умственное воспитание детей в детском саду: Межвузовский сборник научных трудов. - Л., 1981. – С. 144-157.
18. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1967. – 96 с.
19. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Просвещение, 1965. –  379 с.
20. Генезис сенсорных способностей / Под ред. Л.А.Венгера. – М.: Педагогика, 1978. – 256 с.
21. Горшкова Е.В. Обучение языку движений как средство формирования у дошкольников музыкально-двигательного творчества. – СССР.НИИ дош.вос.-М.,1989-16с.
22. Громов Е.С. Природа художественного творчества. – М.: Просвещение, 1986. – 238с.
23. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. – М.: Педагогика, 1972. – 424 с.
24. Державна национальна програма "Освіта" /Україна XXI століття/ // Освіта, 1993. – № 44,46.
25. Дитина в дошкільні роки. /Керівництво для вихователів дитячих садків та батьків. – Част. ІІ /Додатки/. – Запоріжжя, 1991. – С. 1-79.
26. Запорожец А.В. Развитие произвольных движений //Изб. псих, труды. – М.: Педагогика, 1986. – Т.2. – С.5-227.
27. Зотеева П.А. Формирование готовности студентов пединститутов к эстетическому воспитанию дошкольников: Автореф. дис....канд. пед.наук. –К., 1991. – 24 с.
28. Игрушки и пособия для детского сада: Оборудование пед.процесса: Кн. для воспитателя и зав.дет.садом. Сост.Л.Ф.Островская / Под ред. В.М.Изгаршевой. – 2-е изд., пе рераб. и доп. – М.: Просвещение,    1987. – 175 с.
29. Идивидуальный подход к детям в воспитательно-образовательном процессе детского сада / Под ред. В.К.Котырло, С.В.Кулачковской. – К.: Радянська школа, 1989. – 88 с.
30. Искусство в жизни детей: Опыт художественных занятий с младшими школьниками /А.П.Ершова, И.А.Захарова, Т.Г.Пеня и др. – М.: Просвещение, 1991. – 128 с.
31. Искусство и дети: Естетичне воспитание за рубежом/ Под ред. В.Шестопалова. – М.: Искусство, 1969. – 272 с.
32. Кабиш 1.Ю. Розвиток художшх здібностей дітей молодшого віку. – К.: Рад. шк., 1981. – 96 с.
33. Калмыкова З.И. Обучаемость и принципы построения методов ее диагностики // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии /Под ред. И.И.Ильясова, В.Я. Ляпидус. – М.: МГУ, 1981. – С. 290-296.
34. Кардашов В.Н. Развитие художественно-творческой активности младших школьников в процессе восприятия искусства: Авто реф. дис.канд.пед.наук. – М., 1990. – 16 с.
35. Концепция дошкольного воспитания // Дошкольное воспитание,    1989. – №5. – С.10-23.
36. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /Під ред. Л.М.Прокопенко. – К.: Рад.шк., 1989. – 608 с.
37. Котляр В.П., Сірченко Л.І., Скиданова Л.Я. та ін. Образотворче мистецтво // Старша група в дитячому садку: Методичний посібник. – К.: Рад.шк., 1990. – С.222-299.
38. Котляр В.Ф. Изобразительная деятельность дошкольников. – К.: Рад.шк., 1986. – 96 с.
39. Котляр В.Ф. Учебное и творческое рисование в детском саду. – Запорожье, 1991. – 116 с.
40. Краевский В.В. Проблемы научного обоснования обучения /Методологический анализ/. – М.: Педагогика, 1977. – 264 с.
41. Кубланов Б.Г. Мистецтво як форма пізнання дійсності. – К.:Рад.шк, 1967. – 126 с.
42. Мелик-Пашаев А.А. Педегогика искусства и творческие способности. – М.: Знание, 1981.
43. Минец Л.Г. Активизация творческих спсобностей учащихся 1-6 классов при обучении рисованию фигуры человека//Развитие творческих способностей студентов и школьников на занятиях изобразительным искусством:Межвузовский сборник научных трудов. - Ростов-на-Дону, 1986– 163 с. 
44. Моляко В.А. Творческая одарённость и воспитание творческой личности. – К.: Знание, 1991
45. Москаленко Е.А. Развитие коммуникативных и творческих способностей французских школьников в процессе изучения родного языка и литературы//Розвиток творчої особистості в системі безперервної освіти6: Зб. наук. пр. – Запоріжжя, 1995. – С. 95-105
46. Мурашов А.А. Речевые средства формирования учебного интереса у школьников//Педагогика. – 1997. - №3. – С.45-52
47. Никитин Б.П. Ступеньки творчества или Развивающие игры. – М.,1990, 158 с., ил.
48. Недужий М.А. Про підготовку та проведення навчальних ігор в середній школі//Формирование активной, творческой личности в учебном процессе школы и вуза/Под. ред. В.К.Буряка и Л.В.Кондрашовой. – Кривой Рог:КрГПИ, 1996. – С. 37-41 
49. Нужная Л.І., Сергієнко С.В. Дидактичні рухливі ігри на уроках та заняттях у молодших класах//Педагогічна Сумщина. – 1999. - №2. - С.37
50. Павленко Ю.І. Учні – творці уроку//Грані творчості: Кн. для вчителя/Відповід. ред. М.Д.Ярмаченко; Упоряд. В.Ф.Паламарчук. – К.: Рад.школа., 1990. – С.59-65
51. Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала?: Посіб. для вчителів. – К.: Знання, 1999. – 112 с.
52. Папка О. Таблиці-схеми у навчанні української мови як іноземної//Педагогіка та психологія професійної освіти. – 1997. - №2. – С. 124
53. Педагогические игры :Уч. пособие - Пермь :ПГПИ, 1991. – 104 с.
54. Полякова О.М. Цілісно-процесуальна структура підготовки майбутніх вчителів до вирішення задач творчого педагогічного процесу//Педагогіка і методика навчання і виховання. Проблеми розвитку творчої особистості:Збірник наукових праць Сумського пед. інституту ім. А.С.Макаренка. – Суми: Видавничо-виробниче підприємство “Мрія –1” ЛТД, 1997. – С.236-241 
55. Пономарёв Я.А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976.
56. Попова Е.К. Развитие творческих способностей студентов на занятиях по истории искусств//Развитие творческих способностей студентов и школьников на занятиях изобразительным искусством: Межвузовский сборник научных трудов. - Ростов-на-Дону, 1986– С.93-99 
57. Приходченко К.І. Формування інтелекту учнів через розвиток їх творчих здібностей//Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1998. - №2. – С.4-5
58. Пустовіт Г. Дослідницька робота з екології як засіб формування творчих здібностей учнів//Педагогічний вісник. – 1997. - №3. – С.28-29
59. Развитие познавательных способностей в процессе дошкольного воспитания/ Под ред. Л.А.Венгера. - М.: Педагогика, 1986.- 223 с. 
60. Развитие творческой активности школьников/Под ред. А.М.Матюшкина/Науч.-исслед. институт общей и педагогической психологии Акад.  пед.наук. СССР. – М.: Педагогика, 1991. – 160 с.:ил.
61. Роль игры в детском саду/ Под ред. А.П.Усовой.- М.: Издат. Акад. пед. наук РСФСР, 1961
62. Романенко В.И. Формирование учебно-творческой активности слушателей подготовительных отделений художественно-графического факультета//Развитие творческих способностей студентов и школьников на занятиях изобразительным искусством: Межвузовский сборник научных трудов. - Ростов-на-Дону, 1986– С.109-114.   
63. Савенков А.И. Основные подходы к разработке концепции одарённости//Педагогика.– 1998. - №3.- С.24-29 
64. Сафонова О.М. Навчає гра//Школа життєтворчості особистості:Науково-метод. збірник.- УСДОК,1995.- С. 144-148
65. Сенько Ю.В. Учебный процесс: сотворчество педагога и учащегося//Педагогика. – 1997. - №3. - С. 40-45
66. Серебрякова Н.А., Грушник Т.Н. Новое в методике изучения иностранных языков//Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1998. - №2. – С.21-23
67. Скирко А.З. Творческий подход к организации педагогического процесса в детском саду//Розвиток творчої особистості в системі безперервної освіти:Зб. наук. пр. – Запоріжжя, 1995. – С. 67-71
68. Сулаєва Н. Мистецька гра в початковій школі//Шлях освіти. – 2000. - №1. – С.31-33.
69. Смирнова З.А. Руководство творческой познавательной деятельностью учащихся при закреплении нового материала. Методы руководства творческой познавательной деятельностью учащихся в обучении: Сб. науч. трудов. - М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1980.- С.25-44
70. Тарасенко Е.Л. Игра на уроках иностранного языка//Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1998. - №2. – С.57
71. Творчі можливості учнів та оцінка рівня їх сформованості:Метод. рекомендації/Укл. С.О.Сисоєва, Р.Х.Вайнола. - К.: УСДО,1993. - 20 с.
72. Терещенко І.І. Творчість та педагогіка завжди разом//Педагогічна Сумщина. – 1998. - №1
73. Торшина К.А. Современные исследования проблемы креативности в зарубежной психологии//Вопросы психологии. – 1998. - №4. – С.123-133.
74. Уроки педагогічної красис//Педагогічна скарбниця Київщини. – 1999. - №2. – С.45-48
75. Цукерман Г.А.Обучение, творчество и понимание как синонимы//Вопросы психологии. – 1999. - №2. – С.110-113
76. Чудинова Е.В. Гипотезы детей в системе Эльконина-Давыдова//Вопросы психологии. – 1998. - №5.- С.85-93
77. Чуриліна Л.М. Морально-естетичне виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок//Духовний розвиток особистості засобами мистецтва. Част. І-ІІ. – Чернігів, 1993. – С. 97-101
78. Швайко В.В.Оптимизация установок познавательной деятельности учебное пособие для студентов педагогических институтов.- Томск: Томск. пед. институт, 1990 96 с.
79. Эльконин Д.Б. Психическое развитие в ранних возрастах: Под ред. Д.И.Фильденштейна – М.:Институт практической психологии, Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1995 – 416 с.
80. Эльконин Д.Б. Психология игры.- М.:Педагогика, 1978. – 304 с.
81. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника.- М.: Знание, 1974. – 64 с.
82. Ягловская Е.К. Взаимоотношения умственно одарённых дошкольников в группе//Вопросы психологии. – 1998. - №3. – С.61-69
83. Ямницький В.М. Вплив емоціогенних ситуацій на творчу діяльність учнів//Розвиток творчої особистості в системі безперервної освіти6: Зб. наук. пр. – Запоріжжя, 1995. – С.84-86

 

      ДОДАТКИ

     РАВЛИК-ПАВЛИК

     Дійові  особи Равлик.

     Опис  гри

     Посеред кімнати сидить Равлик, кругом нього  ходять діти розірваним колом і співають пісню:

     Равлику-павлику,

     Вистав  ріжки та ніжки.

     Тобі  два, мені два,

     Поділимось  обидва.

     На  ці слова діти то піднімають руки вгору, то опускають їх до обличчя або до грудей. Діти можуть також присідати і підводитись.

     Скінчивши пісню, усі чекають, поки Слимачок не встане з місця, не викине «ріжки» (руки) вгору.

     Коли  Равлик нарешті «викидає ріжки», діти здивовано вигукують:

     «О!», а Равлик підходить із заплющеними  очима до кола і вибирає когось на своє місце. Після цього гра проводиться ще декілька разів, поки дітям не забажається іншої.

     Мета гри. Гартувати дитячий організм фізичними вправами (ритмічні рухи рук та ніг).

           

     ІДЕ КОЗА РОГАТА

     Дійові  особи

     Коза (Кузя) — дівчинка.

     Двоє  Козенят — дівчатка або хлопчики.

     Пастушка  Настя. Двоє Пустунів-хлопчиків.

     Опис  гри

     Діти  стоять розірваним колом і співають пісню:

     Іде коза рогата,

     Веде  діток кошлата.

     А хто Кузю торкне,

     Того  Кузя штурхне.

     Коло  — це поле, по якому ходить Настя  з кізочками. Коза іде попереду, а  Козенята в парі за нею. Кози рухаються  повільно невеликими кроками, час від часу нагинаються, наче пасуться. Настя ходить за ними. Хлопчики-пустуни бігають навколо «поля», зазирають в нього.

     Діти  не зважали,

     Кузю  дратували,

     Лиш маленька Настя

     Кузю  так дражнити.

     Бо, хто Кузю торкне,

     Того  Кузя штурхне.

     Ме-ке-ке-ке.

     Стала боронити:

     — Ой не гарно, дітки,

     Від слів «Діти не зважали...» Пустуни  то забігають у коло, то вистрибують з нього. Вони дратують Козу, зачіпають Козенят, не дають їм «пастись».

     Настя свариться на бешкетників пальчиком, відганяє від кізочок, а тоді, виконуючи соло, соромить їх:

• Ой не гарно, діти,
• Кузю так дражнити.

     Від слів «Бо, хто Кузю торкне...» хор  вступає знову, а хлопчики, не зваживши на Настине застереження, продовжують  пустувати.

     Коза  спочатку не звертає уваги на хлоп'ячі  жарти, але зрештою, не витримує і на слова «Ме-ке-ке-ке», роздратована, женеться за ними.

     Спіймані  втікачі мусять просити пробачення у Кози, Козенят та Настусі, вклоняючись  кожному із словами: «Вибачай нас, Кізонько, і ви, Козенята, і ти, Настусю. Ми вас  не будемо більше дражнити».

     Після цього усі шестеро беруться за руки, утворюють посередині «поля» коло і, співаючи пісню на склад «ля», ходять то в один бік, то в другий.

     Під час двох останніх тактів пісні, на слова «Ме-ке-ке-ке», дійові особи  розбігаються в сторони, і кожен  з них торкає правою рукою якусь дитину з великого кола.

     Ті, до кого торкнулись, залишають «поле»: стають новими дійовими особами, а колишні  виконавці, займають їхні місця, і гра  починається знову.

     Мета  гри. Дати дітям зрозуміти, що не можна дратувати свійських тварин.

      

       

 

      БІМ-БОМ

     Дійові  особи

     Киця :(К).

     Котик (Кт).                          

     Курочка (Ка). Півник (П).

     Качка (Кч). Качур (Кр).

     Каченята (дівчатка і хлопчики).