1) нестримний (сильний, рухливий, неврівноважений  тип нервової системи (н.с), - відповідає  темпераменту холерика);

      2) живий (сильний, рухливий, урівноважений  тип н.с, відповідає темпераменту  сангвініка);

      3) спокійний (сильний, урівноважений,  інертний тип н.с, відповідає  темпераменту флегматика);

      4) слабкий (слабкий, неврівноважений,  малорухливий тип н.с, відповідає  темпераменту меланхоліка).

      В першому розділі ми провели дослідження науково-теоретичних засади темпераменту та його властивостей. В основу лягло дослідження темпераменту дітей старшого шкілького віку. Отже, можна зробити наступні висновки:

      Чітко вираженого типу темпераменту не існує. Він відображається на характері, волі, мисленні, пізнавальній діяльності дитини. Темперамент не є сталою властивістю  особистості, він змінюється залежно  від умов її життя і виховання. Кожний тип темпераменту має свої переваги та недоліки. Для правильної організації виховання, боротьби з  недоліками і поліпшення спілкування  дитини з людьми необхідно знати, до якого типу темпераменту вона належить. Кожному темпераменту відповідає певний тип нервової системи. Уміння його визначати  необхідне для правильного спрямування  розвитку особистості молодшого  школяра, розуміння особливостей його поведінки, запобігання небажаним  реакціям дитини тощо.

      Виокремлюють  чотири основні типи вищої нервової діяльності, які відповідають певному  типу темпераменту: а) сильний, урівноважений, рухливий (сангвінік); б) сильний, урівноважений, інертний (флегматик); в) сильний, неврівноважений (холерик); г) слабкий (меланхолік).

      Тип темпераменту - одна з найважливіших  умов походження індивідуально-своєрідних рис характеру. Від властивостей темпераменту залежать динамічні (швидкість, сила, інтенсивність) особливості характеру. Властивості темпераменту можуть сприяти  або протидіяти розвитку повних якостей особистості (холерику легше стати хоробрим, ніж меланхоліку). Тип темпераменту певним чином зумовлює недоліки характеру при послабленні виховання. У такому випадку сангвінік недостатньо зосереджений, похапливий, поверховий, легковажний. Холерик — нестриманий, конфліктний, агресивний, невитриманий. Флегматик— млявий, байдужий, консервативний. Меланхолік відзначається хворобливою вразливістю, замкнутістю, відчуженістю, безволлям. Вроджені динамічні можливості дітей це ті вхідні умови, в яких повинен діяти педагог, реалізуючи свої професійні цілі.

      Темперамент дитини — один із найважливіших орієнтирів у здійсненні індивідуального підходу в її вихованні.

      Сутністю  індивідуального підходу у виховному  та педагогічному процесах виступає варіативне використання педагогом  цілісної системи виховної роботи з  урахуванням індивідуальності дитини.

      Успішне здійснення індивідуального підходу  у процесі навчання передбачає багатокомпонентну  та водночас єдину систему розробки та реалізації індивідуальних програм.

      Для дітей кожного типу темпераменту актуальними є певні виховні  завдання.

      Індивідуального підходу вимагають діти з різною мірою їх фізичної активності —  рухливості.

      Тактики врахування типів темпераменту дітей  полягають як у створенні сприятливих  зовнішніх умов, так і в озброєнні  дітей уміннями саморегуляції.

    Таким чином, характер тісно пов'язаний з  темпераментом. Темперамент впливає  на прояв характеру. Але впливаючи  на характер людини, темперамент сам  змінюється під впливом тих чи інших рис характеру. Так, дисциплінованість  зменшує неврівноваженість, нестриманість  холерика, а систематичні фізкультурні вправи сприяють збільшенню рухливості флегматика.

    Отже, виробляючи у себе позитивний характер, людина має можливість керувати своїм  темпераментом, стримувати його прояв.

    Динамічні риси виступають не тільки в зовнішній  манері поводження, не тільки в рухах - вони даються взнаки й у розумовій  сфері, у сфері спонукання, у загальній  працездатності. Природно, особливості  темпераменту позначаються в навчальних заняттях і в праці.

    Головне, потрібно мати на увазі, що розходження  по темпераментах – це розходження  не за рівнем можливостей психіки, а  по своєрідності її проявів. Кожний темперамент  має й позитивну, і негативну  сторони. Конкретне подання про  це дають результати вивчення значення для діяльності окремих властивостей типу нервової системи н відповідних  їм чорти темпераменту. Дуже показово, що слабкість типу, виражає не тільки недолік сили збуджувального й гальмового процесів, але й пов'язану із цим  високу чутливість, реактивність. Це означає, що слабкий тип нервової системи  має свої особливі достоїнства

     В другому розділі проводилась діагностика впливу темпераменту на ефективність навчальної діяльності старшокласників на базі загальноосвітньої школи №6. На етапі констатувальної частини дослідження, було охоплено 18 учнів старшого шкільного віку. Для проведення констатувального експерименту нами було використано пакет взаємодоповнювальних методик, а саме: дослідження сили нервової системи (дослідження типу нервової системи за допомогою темпінг-тесту); дослідження типу темпераменту (визначення рівнів екстраверсії, емлційної стійкості та типу темпераменту за допомогою тусту-опитувальнику Г.Айзенка) та дослідження властивостей темпераменту (визначення рівнів ергічних, темпу і емоційності як властивостей темпераменту за допомогою тесту-опитувальнику В.М. Русалова).

     Порівнюючи  результати нашого експерименту можна зробити висновок про те, що переважна більшість старших школярів з нашої вибірки, які виявили обдарований або високий інтегрований тип розвитку пізнавальної активності мають переважання якостей сангвінічного типу характеру. Представники флегматичного, меланхолічного та холеричного типу характеру виявили помірний або помірно-знижений тип пізнавальної активності. Це може свідчити про те, що індивідуальні психологічні особливості істотно впливають на ефективну навчальну діяльність старших школярів і потребує психолого-педагогічної корекції.

     В третьому розділі було описано психокорекційну роботу психолога з учнями старших класів. Корекція труднощів дітей у навчанні — складний і багатогранний процес. Він торкається не лише усунення чи пом'якшення недоліків їхньої навчально-пізнавальної діяльності, а й потребує вирішення особистісних проблем кожної дитини, гармонізації її ставлень до самої себе, ровесників і дорослих. Тому важливо, аби до корекційної роботи з дитиною залучалася не лише школа, а й сім'я. Крім того, було досліджено типологію дітей з труднощами в навчанні. Мною було приведено декілька вправ коррекційної програми для дітей з різними труднощами.

      Отже, провівши дослідження, можна сказати, що наша гіпотеза, стосовно врахування прояву темпераменту у дітей старшого шкільного віку у процесі навчання дає можливість створити такі умови навчання, які забезпечують оптимальний вплив типу темпераменту учнів на процес засвоєння знань є підтвердженою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бочелюк В.Н., Зарицька В.В. Педагогічна психологія: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної  літератури – 2006. - 248с.
2. Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник / Для студ. психол. і педагог, спеціальностей. - 2-ге видан., випр. і доп. - К.: «Центр учбової літератури». - 2007. - 968 с.
3. Варій М.Й., Ортинський В.Л. Основи психології і педагогіки. Навч. посібник. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 376 с.
4. Васецька П. Темперамент в індивідуальному стилі діяльності молодших школярів // Початкова школа. - 1999. - №6. - С. 7-8.
5. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб / О.В. Скрипченко та ін. 2-ге вид. - К.: Каравела, 2007. - 400 с.
6. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. посібник - К.: Либідь, 2005.-400 с.
7. Власова Олена Іванівна. Педагогічна психологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Либідь, 2005. — 400с.
8. Герасімова Наталія Євгенівна. Загальна психологія. Практикум: [навч. посібник] / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. — Черкаси : [Вид. від. ЧНУ ім. Б.Хмельницького], 2009. — 206с.
9. Гуцало Емілія Ун-Сунівна. Загальна психологія: Навч.-метод. забезпечення самост. роботи студ. за КМСОНП / Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка. Кафедра психології — Кіровоград : КДПУ, 2005. — 428с.
10. Гуцало Емілія Ун-Сунівна. Загальна психологія: Навч.-метод. забезпечення самост. роботи студ. за КМСОНП / Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка. Кафедра психології — Кіровоград : КДПУ, 2005. — 428с.
11. Дметерко Н. В.. Дитяча психологія: Навч.-метод. посібник для студ. вищих навч. закладів:Курс лекцій. — Слов'янськ : ПП "Канцлер", 2005. — 196с.
12. Дуткевич Т. В., Яцюк В. А.. Вікова і педагогічна психологія: навч. посіб. для студ. ВНЗ освіт. напряму 7.010103 "Педагогіка і методика середньої освіти" / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. Інститут соціальної реабілітації і розвитку дитини. Кафедра психології освіти і управління — Кам'янець-Подільський : [ФОП Сисин О.В.], 2007. — 207с.
13. Загальна психологія / За ред.. С.Д. Максименка. Підручник. - 3-тє вид., переробл. і доп. - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 688 с.
14. Коробко СЛ., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. - К.: Літера ЛТД, 2006. -416 с.
15. Костенко Г.А., Яременко О.Б. Особистісно орієнтований підхід у навчанні учнів з різними типами темпераменту // Початкова школа.-2001. -№33.
16. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989. - 420 с.
17. Кочерга О., Васильєв О. Дитячі страхи, неврози, темперамент. -Психолог. - 2002. - № 12. - С. 2-5.
18. Кричковська Тетяна Домініківна. Вікова та педагогічна психологія: Навч.-метод. комплекс / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. — Ніжин, 2005. — 60с.
19. Кузьменко В. У. Індивідуальний підхід: десять кроків // Дошкільневиховання. — 2006. — № 7. — С 10—12.
20. Лисянська Таїса Миколаївна. Вікова і педагогічна психологія: інформаційне забезпечення змісту практичних занять, індивідуальної, самостійної роботи, модульного контролю знань студентів (спеціалізація "Психологія") / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К. : Інститут сучасного підручника, 2007. — 128c.
21. Макарова Л.І., Синельніков В.М. Загальна психологія: методичні розробки семінарських занять. Навч. посібник.. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 200с.
22. Марінушкіна О.Є. Порадник практичного психолога. - X.: Вид.група «Основа», 2007. - 240 с.
23. Павелків Р.В. Дитяча психологія: Навч. посіб. - К.: Академвидав,2008. - 432 с.
24. Партико Тетяна Борисівна. Загальна психологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Т. Б. Партико; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — К. : Ін Юре, 2008. — 416 с.
25. Поліщук Валерій Миколайович. Вікова і педагогічна психологія: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Глухівський держ. педагогічний ун-т. — Суми : Університетська книга, 2007. — 330с.
26. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов та ін. - 4-те вид., стереотип. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.
27. Развитие личности ребенка: Пер. с англ. / Под ред. А. Фонарева.— М.: Прогресс, 1987.-С. 190-211.
28. Савчин М.В. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.:Академвидав, 2005. - 360 с.
29. Савчин Мирослав Васильович. Педагогічна психологія: навч. посібник. — К. : Академвидав, 2007. — 422с. — (Серія "Альма-матер"). — Бібліогр.: с. 417-422.
30. Сисоєва С.О. Психологія та педагогіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю традиційної та дистанційної форм навчання. - К.: Міленіум, 2005. - 520 с.
31. Скрипченко О.В., Подалко О.С, Скрипченко Л.О. Психолого-педагогічні основи навчання. - К.: УЦДК, 2005.- 712 с. 18.Столина. - М.: Педагогика, 1989. - С. 85-202.
32. Скрипченко Олександр Васильович, Долинська Любов Василівна, Огороднійчук Зоя Василівна, Булах Ірина Сергіївна, Зелінська Тетяна Миколаївна. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — Вид. 2-ге, доп. — К. : Каравела, 2007. — 400с.
33. Скрипченко Олександр Васильович, Долинська Любов Василівна, Огороднійчук Зоя Василівна, Булах Ірина Сергіївна, Зелінська Тетяна Миколаївна, Ставицька Світлана Олексіївна. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. для студ. ВНЗ. — Вид. 2-ге, доп. — К. : Каравела, 2008. — 399с.
34. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки: Посібник. - К.: Академвидав, 2003. - 504 с.
35. Терлецька Л. Шкільна психодіагностика - К.: Редакції загально-педагогічних газет, 2003. - 120 с.