Вплив мотивації на продуктивність пам’яті підлітків

 У підлітків  певною мірою виробляються вміння чергувати заучування й відтворення, використовуючи відтворення як засіб контролю і підвищення ефективності запам’ятовування. Однак далеко не всі підлітки можуть організувати таке продуктивне їх чергування. Досконалішим воно стає тоді, коли підліток починає аналізувати, що із заучуваного ним матеріалу, наприклад вірша, запам’яталось, ба що - ні, повертається до місць чи розділів, які не запам’ятав, а потім до тексту в цілому, поєднуючи цілісне і часткове його заучування.

 Оволодіння  підлітком прийомами запам’ятовування вносить якісні зміни і в процес відтворення. Вони полягають у тому, що підліток починає свідоміше керувати цим процесом - вносити більшу плавність, послідовність у відтворення, думати, міркувати в процесі пригадування.

 Розвиток  пам’яті в підлітковому віці виявляється також і в зміні співвідношення її основних видів, а саме, рухової, образної, емоційної й словесно-логічної. Особливо зростає значення словесно-логічної пам’яті. В цьому співвідношенні виявляються й індивідуальні особливості пам’яті підлітків, пов’язані з їх нахилами, здібностями і пригадуваннями.  

 На  основі вивченої літератури, з області  психологічних досліджень мотивації  і пам’яті, та з рахунком вікових  особливостей дітей підліткового віку, нами були виділені фактори, які сприяють досягненню успіха у процесі запам’ятовування матеріалу або навпаки перешкоджають його запам’ятовуванню.

 До  факторів, які сприяють продуктивності пам’яті, ми віднесли: мотиви, емоції, інтереси. У багатьох випадках у  якості мотивів, від яких залежить успішність запам’ятовування виступають схильності, почуття які визвані об’єктом запам’ятовування.

До факторів, які перешкоджають продуктивності пам’яті ми відносимо протилежні тим, які сприяють ефективному запам’ятовуванню (наприклад, зміни у емоційному стані людини, внутрішні та зовнішні подразники).

 

Глава ІІ.

Ексериментальне дослідження 

та  аналіз його результатів.  

 Характеристика  вибірки.

 У експерименті брали участь учні 7 - “А” та 7 - “Б” класів Синельниківської середньої школи №1. Кількість учнів складає 50 чоловік: 26 хлопчиків і 24 дівчаток.  

             Склад:

 1. Іра Д.    26. Світлана Ж.

 2. Юра О.   27. Світлана М.

 3. Алла П.   28. Тетяна Л.

 4. Олена М.   29. Василь Г.

 5. Олена Ш.   30. Костянтин Т.

 6. Ірина П.   31. Ігор Т.

 7. Інна С.   32. Сергій Б.

 8. Катерина Н.  33. Алла П.

 9. Сергій Г.  34. Дмитро П.

 10. Влад К.   35. Віктор В

 11. Андрій З.   36. Роман М.

 12. Володимир Т.  37. Юрій С.

 13. Михайло З.   38. Олена В.

 14. Ігор В.   39. Павло Б.

 15. Павло М.   40. Тетяна Ч.

 16. Андрій А.   41. Павло К.

 17. Олексій С.   42. Олександр К.

 18. Максим Ч.   43. Ірина С.

 19. Олексій Б.   44. Вера К.

 20. Анна Д.   45. Алла О.

 21. Віктор К.   46. Наталля Н.

 22. Вадим К.   47. Оля Г.

 23. Наталля П.   48. Світлана Т.

 24. Надія Т.   49. Тетяна З.

 25. Сергій Ж.   50. Вікторія Б.  

 Учні  цих класів добре займаються і  вони навчаються у класах поглибленного  вивчення предметів. Крім цього вони займаються у різноманітних гуртках, секціях. Усі учні віком - 13 років.

 Для проведення експерименту була застосована  методика “Заучивание 10 слов”, методи матиматичної обробки данних - X² - критерій Пірсона, t - критерій Стьюдента.  
 
 
 

 Опис  і хід експерименту.  

 Мета  експерименту, виявити ведучий мотив, який найбільш ефективно впливає на продуктивність пам’яті підлітків.

 Усіх  учнів (50 чоловік) поділяємо на п’ять  груп по 10 чоловік.

 Кожній  групі дається різна установка  на запам’ятовування. Попередньо по t – крітерію Стьюдента встановлена статистична однорідність популяції.  

 Умови дослідження:

 1. Запам’ятовування проводиться без будь-якої установки.

 2. Слова  (по кількості букв) для запам’ятовування  у констатуючому експерименті  підібрані у відповідності з тими, які будуть запропоновані у формуючому експерименті, але вони не відповідають якійсь конкретній темі, тобто не пов’язані між собою.

 3. Дослідження  буде повторюватися через 3 дні  та через місяць - з метою виявлення  динаміки забування.  

 Мета  методики:

 Визначення  продуктивності заучування.

 Обладнання: один набір слів у констатуючому  експерименті та один набір слів у  формуючому експерименті.(див. Додаток 1)

 У формуючому експерименті слова відібрані на тему “Sport”.

 Хід.  

 Учням читають вголос 10 слів для їх запам’ятовування. Після того, як експериментатор прочитав усі слова, він дає команду “Пишіть” і учні повинні записати усі слова, які вони запам’ятали. Перевірка до тих пір доки не вкажуть усі 10 слів. Після кожної повторності - п’ятихвилинний активний відпочинок: фізичні вправи під музику. Через три дні та через місяць учням пропонується написати ті слова, які запам’ятали під час проведення експерименту, але без посереднього читання слів експериментатором.  

 Інструкція: Вам буде запропоновано 10 слів для запам’ятання. Кількість повторів буде стільки - скільки треба до повного запам’ятовування, але намагайтеся запам’ятати як можна краще, за мінімальну кількість повторів.

 Установка на тривале запам’ятовування не давалася.  

 Показники:

 1 - 2 - 3 - низький

 4 - 5 - 6 - 7 - середній

 8 - 9 - 10 – високий

 (Виявлення  динаміки забування учнями дивись  у Додатку 2) 

 По  закінченні дослідження ми визначили, що у кожній групі учнів є представники як із середнім так і низьким, і  високим рівнем запам’ятовування.  

 Формуючий експеримент.

 Кожній  групі учнів були запропоновані  різні мотиви, з метою виявлення  їх впливу на процес запам’ятовування і забування.

 У експерименті пропонуємо дію слідуючих мотивів:

 - престиж 

 - самопізнання 

 - винагорода 

 - гра-змагання 

 - застосування  у діяльності.  

 І.”Престиж”.

 Запам’ятовування на виявлення кращих.

 Слово “престиж” означає саме краще, вигідне, багатообіцяюче. Експериментатор виступає у ролі ведучого. Він пропонує учням запам’ятовувати на оцінку(у кого найкраща пам'ять), з метою визначити тих, хто займе престижні місця (а це - І - ІІ і ІІІ місця), тобто це як би змагання за краще місце, за те, щоб бути першим.

 Експериментатор читає 10 слів.

 Результати  відображаємо у таблиці (див. Додаток 3)  
 

 ІІ. “Винагорода”.

  Запам’ятовування  за винагороду.

  Експериментатор пропонує учням декілька слів, які вони повинні запам’ятати. Той, хто більш усього запам’ятає, отримає винагороду (цукерка або шоколад). Після цього експериментатор читає 10 слів. Результати відобразимо у таблиці(див. Додаток 4)  
 

  ІІІ “Самопізнання”.

  Запам’ятовування  з метою розвитку сомопізнання, самовдосконалення.

  Експериментатор пропонує учням запам’ятовувати з метою розвинути як можна краще свою пам’ять, набути навичок до запам’ятовування.

  Експериментатор читає 10 слів. Результати відобразимо у таблиці(див. Додаток 5)  
 

  ІV. “Гра-змагання”.

  Екзаменатор пропонує учням пограти. Сенс гри буде полягати у тому, щоб запам’ятати як можна більше слів, які він пропонує. Переможець той, хто запам’ятає більше слів.

  Експериментатор читає 10 слів. Результати відобразимо у таблиці(див. Додаток 6)  
 

  V. “Застосування у  діяльності”. 

  Навести приклади застосування данних слів у  діяльності.

  Провести  у групі спілкування між учнями.

  Уцій  розмові вони повинні до кожного  слова виявити його застосування у діяльності.

  Експериментатор читає 10 слів. Результати заносимо до таблиці(див. Додаток 7)

 Проводячи цей експеримент було виявлено, що середнє арифметичне по продуктивності запам’ятовування різних мотивів складає  (див. Додаток 8) 

 Таким чином, проводячи цей експеримент, було визначено, що мотивом, який найбільш впливає на продуктивність пам’яті школярів підліткового віку є мотив “Застосування у діяльності”, показник якого за данними таблиці дорівнює - 88. На основі цього експерименту зробимо аналіз отриманих результатів, тобто визначимо імперичні та теоретичні значення.(Спочатку через три дні, через тиждень) і відобразимо їх у таблицях(див. Додаток 9) 

 Визначивши показники теоретичних та емпіричних значень на усіх етапах дослідження, ми обчислимо X² - критерій. Пірсона. (спочатку, через три дні, через місяць).(див. Додаток 10)

     

 При обчислені l² - критерія Пірсона, були визначені такі показники(див. Додаток 11) 

 На  основі отриманих даних можемо зробити висновок, що ймовірність помилок при p > 0,001 (у результатах експерименту при повторностях через 3 дні, через місяць), а на початку експеримента ймовірність помилок при p > 0,005 . 

 

                             Висновки

 До  проблеми мотивів звертаються представники багатьох близьких до психології наук: соціологи, юристи, економісти, педагоги. Вони потребують чіткого розуміння суті мотивації, усвідомлення мотивів, можливості їх діагностики. Це робить необхідним загальний аналіз сучасного стану проблеми мотивів та подальшу розробку її важливіших аспектів. Подальше поглиблення та розширення психологічних досліджень мотивації обумовлюються, таким чином, необхідністю інтеграції різноманітних наук при комплексному дослідженні людини.

 Актуальність  проблеми мотивів обумовлюється  перш за все важливістю успішного рішення задачі прискорення соціально-економічного розвитку країни як рішучого фактору усіх змін, активізації людського фактора. Один із важливіших шляхів рішення цієї задачі - формування мотивів навчальної діяльності, вивчення мотивів, що спонукають до запам’ятовування та засвоєння учнями основних понять навчального матеріалу.