Англицызмы в немецком языке

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ  1. ХАРКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО   

СЛОВНИКОВОГО  ФОНДУ ……………………………………………………...5

1. Загальні поняття словникового складу мови…………………………...5
2. Запозичення – шлях збагачення словникового складу сучасної німецької мови…………………………………………………………….9

РОЗДІЛ 2.  АНГЛІЦИЗМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОГО  ФУНКЦІОНУВАННЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ……….. …….15

      2.1. Шляхи запозичення англіцизмів в німецькій мові……………………15

      2.2. Специфіка вживання англіцизмів……………………………………...20

         2.3. Вплив англіцизмів на існуючий словниковий склад німецької

                мови……………………………………………………………………….26

РОЗДІЛ  3. ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ………………………………………………………………………………28

     3.1. Методика вивчення запозиченої лексики на уроці німецької

          мови………………………………………………………………………28

     3.2. Опис лексичних вправ та методів для вивчення запозичень та

             приклад елективного курсу в ЗОШ “Запозичення з англійської мови

            в німецькій мові”………………………………………………………..33

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..40

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………42 
 
 

 

 

 

ВСТУП 

     Германські мови, у тому числі німецька, належать до індоєвропейської групи мов, з якою вони пов'язані спільністю походження - загальним лексичним фондом, граматичним ладом і закономірними фонетичними відповідностями. Словниковий фонд, успадкований від індоєвропейської мовної спільності, що складається зі слів переважно конкретного значення, утворює найдавнішу структурно-значеннєву основу, з якої надалі, шляхом граматичного й семантичного слововиводу, розвивається словниковий склад германських мов, зокрема німецької мови.

     Із  середини XX століття спостерігається помітне збільшення притоку лексичних запозичень в німецьку мову, переважно з англійської мови. Це, у першу чергу, пояснюється глобальним поширенням англійської мови й престижністю її використання.

     Запозичення як процес є властивим для кожної мови й невід'ємним для лексичного складу німецької мови особливо, тому ця тема завжди важлива й актуальна, оскільки жива мова – явище, яке постійно розвивається. Приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве, тому й для вчених, що працюють в області лексикології, залишається багато питань, які потребують вирішення. Проблема ж полягає в тому, що в процесі тривалої історії свого розвитку німецька мова сприйняла значну кількість іноземних слів, які тим або іншим шляхом проникли у словник. У числі цих слів є й службові слова, і словотворчі морфеми.

     Проблемами  запозичення займалися багато вчених по наступних проблемах: взаємодія мов (І. А. Бодуен де Куртене, У. Вайнрайх, JI. B. Щерба, Л. П. Крисін, В. Бетц, Б. Карстенсен, Е. Хауген, М. Герлах та ін.), вплив англійської мови на німецьку (Л. В. Васильєва, Є. В. Гордишевська, Г. Фінк,

Ю. В. Кобенко, М. С. Романова, Ю. М. Калашнікова, Д. Циммер, В. Янг,

С. К. Хільгендорф, , Г. Цифонун, П. Хоенхаус, К. Піттнер, Г. Сенфорд,

К. Шерер та ін.).

     Актуальність курсової роботи зумовлена необхідністю всебічного вивчення новітніх запозичень, що знаходяться у процесі входження в систему німецької мови, практичною потребою в аналізі їх відмічених властивостей від етимонів та споконвіку німецьких слів.

         Метою даної роботи є виявлення походження англіцизмів у складі сучасної німецької мови, їх функціонування  та специфіки вживання.

     Завдання дослідження:

1. Визначити загальні поняття словникового складу мови.
2. Розкрити значення запозичення, як шляху збагачення словникового

              складу німецької мови.

      3. Виявити причини та шляхи запозичення англіцизмів в німецькій мові.

      4. Дослідити специфіку вживання англіцизмів та їх вплив на існуючий      

             словниковий склад німецької мови.

     5. Навести методичні рекомендації вивчення запозиченої лексики на   

         уроці німецької мови, розробити серію вправ і завдань на опанування 

        теми “Використання англіцизмів слів та виразів у німецькій мовній   

        системі”.

       Об'єктом нашого дослідження є англіцизми, що функціонують у сучасній німецькій мові.

     Предметом нашої курсової роботи є особливості формальної й функціональної сторін запозичень в німецькій мові.

      Практична значимість полягає в тому, що в даній роботі наведені рекомендації із вживання англіцизмів у сучасній німецькій мовній системі.

      Під час написання нашої роботи використовувалися наступні методи: вивчення теоретичної літератури, контекстуальний метод (вивчення газетних і журнальних статей), аналіз і синтез.

      Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури. 

РОЗДІЛ  1

ХАРАКТЕРИСТИКА  СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО СЛОВНИКОВОГО ФОНДУ

 

     1.1. Загальні поняття словникового складу мови 

     Усі слова, що вживаються в мові, утворюють її словниковий склад. Серед цього великого кола лексичних одиниць є невелике, але чітко визначене коло слів - основний словниковий фонд, що поєднує всі кореневі слова, ядро мови. Як стверджує Ю. М. Шемчук, основний словниковий фонд менш великий, чим словниковий склад мови; від словникового складу мови він відрізняється тим, що живе дуже довго, у продовження століть, і дає мові базу для утворення нових слів [18, c. 15].

     Основний  словниковий фонд охоплює найбільш необхідні слова мови. Не треба думати, що це в точності відповідає необхідним поняттям або необхідним речам. З поняттями можуть бути пов'язані різні слова, у мові можуть називатися різними словами й у випадку потреби перейменовуватися.

     Для позначення того самого в мові може бути ряд синонімів, які по-різному розцінюються в словниковому складі мови й не всі входять в основний словниковий фонд.

     Отже, основний словниковий фонд - це сукупність слів, а не «понять» і тим більше не «речей», і ввійти в цей фонд словам не так просто.

     Які ж основні визначення, необхідні для характеристики слів основного словникового фонду?

     У аспекті лексикології можна дати три таких ознаки, які дають відповіді на питання: 1) коли? 2) кому? 3) у якому випадку?

     На  ці питання відносно слів основникового фонду варто відповісти так: 1) завжди (тобто в продовження цілих епох), 2) всім (тобто не тільки всім носіям даної літературної загальнонаціональної мови, але навіть і представникам більшості діалектів) і 3) у всіх випадках. Останнє вимагає особливого роз'яснення.

     Словниковий склад диференціюється по різним ознакам, у тому числі й по стилістичним. І це дуже важливо на практиці [18, с. 24 – 26].

     Теоретичне вчення про основний словниковий фонд безпосередньо пояснює цю практику. Справа в тому, що слова основного словникового фонду (в їх прямих значеннях) - факти нейтральної лексики: їх можна вживати з тим же значенням у будь-якому жанрі мовлення (усне й письмове мовлення, проза й вірші, драма й фейлетон, передова стаття й репортаж і т.п.) і в будь-якому контексті.

     При багатозначності слова (а така властивість майже всіх слів основного словникового фонду) не всі значення даного слова є фактом основного словникового фонду.

     Дуже  важливим питанням установлення складу основного словникового фонду будь-якої мови є питання про те, що належить даній мові, що загальне для групи близьких родинних мов і що зв'язує мови більше віддалених груп, об'єднаних в одну сім'ю [11, c. 54].

     З положення про стійкість і схоронність основного словникового фонду не слід робити висновок про те, що основний словниковий фонд - це найдавніші слова в мові, що збереглися від доісторичних часів і загальні для всіх мов даної мовної сім'ї.

     Буває й так, що в прямому значенні слово не зберігається в основному словниковому фонді, а в переносних значеннях або в складі похідних слів надовго втримується, щоправда, частіше в словниковому складі, ніж в основному словниковому фонді тоді інші слова разом з основними утворять словниковий склад мови.

     Через словниковий склад мова безпосередньо пов'язана з дійсністю та її усвідомленням у суспільстві. Мова пов'язана безпосередньо з виробничою діяльністю людини, і не тільки з виробничою, але й із усякою іншою діяльністю людини у всіх сферах роботи.

     Перш  ніж роз'яснити шляхи зміни словникового складу, варто зупинитися на деяких явищах, що дозволяють більш уважно розглянути сам словниковий склад у цілому й в окремих його частинах.

     Активний словник - це ті слова, які мовець не тільки розуміє, але й сам вживає. Слова основного словникового фонду, безумовно, складають основу активного словника, але не вичерпують його, тому що в кожної групи людей, що говорять даною мовою, є й такі специфічні слова й вираження, які для даної групи входять в їх активний словник, щодня ними вживаються, але не обов'язкові як факти активного словника для інших груп людей, що мають у свою чергу інші слова й вираження. Таким чином, слова основного словникового фонду - загальні для активного словника будь-яких груп населення, слова ж специфічні будуть різними і для активного словника різних груп людей [7, с. 65].

     Пасивний  словник - це ті слова, які мовець даною мовою розуміє, але сам не вживає (наприклад, багато спеціальних технічних або дипломатичних термінів, а також і різні експресивні вирази).

     Поняття активного й пасивного словника дуже важливі при вивченні чужої (іноземної) мови, однак не слід думати, що між фактами активного й пасивного словника існує непрохідна стіна; навпаки, те, що є в пасиві, може при потребі легко перейти в актив; а наявне в активі трансформується в пасив.

     У словниковому складі будь-якої мови можна знайти різні шари лексики. Розходження цих шарів може опиратися на різні ознаки: [7, c. 136]

     1. Своє  й чуже. Немає жодної мови на землі, у якій словниковий склад обмежувався б тільки своїми споконвічними словами. У кожній мові є й слова запозичені, іншомовні. У різних мовах і в різні періоди їх розвитку відсоток цих «не своїх» слів буває різним [Там само, с. 142]

     Серед запозичень варто розрізняти насамперед слова засвоєного й освоєні й слова засвоєні, але не освоєні. Поряд із запозиченими словами, коли запозичається насамперед звукова сторона слова (хоча часом і з перекручуваннями, особливо по народній етимології), а потім його номінативна спрямованість (слово-назва), існують і слова іншого порядку «запозичені» слова й вираження, коли іншомовний зразок перекладається вроздріб засобами своєї мови. Це кальки.

     Часто відбувається паралельно запозичення й калькування, причому калька одержує більш широке значення, а запозичення більш вузьке, спеціальне.

     2. Терміни й слова загальної мови. Можна класифікувати словниковий склад на терміни й слова загальної мови. При цьому треба пам'ятати:

     1) що цей розподіл не збігається з розподілом на чуже й своє, тому що, незважаючи на велику кількість іншомовних термінів, у мові дуже багато й своїх слів;