Способи утворення англійських науково-технічних термінів в авіаційній галузі та їх переклад

Міністерство науки та освіти України

Національний  авіаційний університет 
 
 

КУРСОВА РОБОТА З ПППзАМГЛ

Тема: Способи утворення англійських науково-технічних термінів в авіаційній галузі та їх переклад 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011

Зміст

Вступ

1 Оригінальний текст як детермінант виду перекладу в галузі будівництва

1.1 Текст як об'єкт перекладу у сфері будівництва

1.2 Особливості перекладу науково-технічних та офіційно-ділових матеріалів

1.3 Лексична еквівалентність при перекладі текстів будівельної тематики

1.4 Лексичні трансформації, що застосовуються в процесі перекладу текстів стороітельной сфери

2 Особливості  перекладу лексики сфери будівництва

2.1 Поле дослідження  - тексти галузі будівництва

2.2 Стилістичні  особливості лексики текстів  у галузі будівництва

2.3 Термінологія  в сфері будівництва

Висновок

Бібліографічний список

Вступ

     Необхідність  професійного перекладу сьогодні проявляється у всіх сферах економіки. У тому числі ці послуги необхідні в будівництві. Якісний письмовий переклад на будівельні теми стане в нагоді, наприклад, як власнику будівельної фірми, яка уклала вигідний контракт за кордоном так і звичайному виконробу, охочому прочитати грамотний переклад інструкції будівельної техніки або будівельних матеріалів. Усний переклад ще більш затребуваний. Найчастіше усний переклад у галузі будівництва потрібний при веденні ділових переговорів. З допомогою переказів документальних і рекламних фільмів будівельної тематики спрощується процес укладення договорів, та й зведення найскладніших архітектурних конструкцій. Переклад сайтів будівельної сфери дозволяє будівельникам усього світу спілкуватися один з одним, обмінюючись досвідом.

     В даний час проблема перекладу  текстів будівельної сфери є  актуальною у зв'язку зі зростаючими  обсягами переказів і що виникають при перекладі труднощами, з якими доводиться стикатися технічним перекладачам, які працюють в різних іноземних компаніях та фірмах. Вивчення специфіки вихідного тексту вкрай необхідно, оскільки без її врахування адекватний переклад цілого ряду джерел просто неможливий. Якість і результат перекладу визначаються особливостями вихідного тексту, тому взаємозв'язок тексту і перекладу є однією з основних проблем теорії перекладу, до якої виправдано звертаються багато дослідників перекладу, що займаються його спеціальними аспектами.

     Актуальність  дослідження обумовлюється тим, що ступінь вивченості даної теми далека від бажаної повноти, зокрема, недостатньо досліджені лексичні питання  перекладу тексту будівельної сфери.

     В якості об'єкта дослідження визначено науково-технічний і офіційно-діловий тексти будівельної сфери.

     Предметом дослідження виступають лексичні питання  перекладу таких текстів.

     Метою дослідження є виявлення лексичних  особливостей перекладу галузевого тексту в будівельній сфері.

     Мета даної роботи зумовила розв'язання таких завдань:

     - Охарактеризувати види перекладу  і текст як об'єкт перекладу;

     - Визначити стилістичну приналежність  і особливості текстів сфери  будівництва;

     - Визначити значимість лексичної  еквівалентності при перекладі текстів будівельної тематики;

     - Виявити особливості перекладу  лексики сфери будівництва.

     Емпіричним  матеріалом дослідження послужили  тексти науково-технічного та офіційно-ділового характеру: монографії «Buildings for the Performing Arts», «The construction of houses», контракти міжнародної будівельної компанії ASTERA, технологічна карта виготовлення бетонної підлоги, а також технічний опис сухої будівельної суміші.

     Методологічна основа дослідження. Досягнення мети дослідження та розв'язання поставлених завдань зумовило необхідність використання комплексу загальнонаукових теоретичних (узагальнення, порівняння) та емпіричних (вивчення спеціальної літератури, інструкцій, словників) методів дослідження. Для виявлення одиниць досліджуваного феномена застосовувався метод суцільної вибірки.

     Практична значимість роботи. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі у ВНЗ при викладанні письмового перекладу, а також початківцями перекладачами для підвищення рівня знань і практичних навичок в перекладі текстів будівельної галузі.

     У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, її теоретична і практична  значущість, визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, позначені  методи і структура роботи.

     У першому розділі розглядаються теоретичні питання перекладу: типи текстів, що переводяться у будівельній сфері, види перекладу, розкривається поняття перекладу, описуються основні особливості науково-технічних та офіційно-ділових матеріалів, що становлять переважну більшість серед текстів сфери будівництва, а також визначаються критерії перекладацької еквівалентності для перекладу подібних текстів.

     У другому розділі досліджуються  лексичні особливості перекладу  текстів сфери будівництва, зокрема, значимість для перекладу термінів у текстах будівельної тематики; визначаються також стилістичні особливості лексики будівельної сфери.

     У висновку підводяться підсумки проведеного  дослідження і формулюються висновки.

1 Оригінальний текст  як детермінант  виду перекладу  в галузі будівництва

1.1 Текст як об'єкт перекладу у сфері будівництва

     Існує величезна кількість визначень  поняття «текст». Наведемо одне з них, що відображає суть тексту, призначеного для перекладу. Текст - це внутрішньо організована послідовність відрізків письмового твору або записаних або усної мови, щодо закінченою за своїм змістом і будовою.

     Перед початком роботи перекладач за допомогою  аналізу тексту повинен встановити, який із видів тексту йому належить перекладати. Точно також і при оцінці перекладу, перш за все, необхідно отримати чітке уявлення про те, до якого типу текстів належить оригінал, щоб уникнути небезпеки оцінки перекладу по невірних критеріям. Існує ряд спроб розробити таку типологію текстів, яка дозволяла б зробити висновки про принципи перекладу або про вибір спеціальних методів перекладу. У цьому виявляється розуміння того, що методи перекладу визначаються не лише колом читачів і спеціальним призначенням перекладу.

     Науково-технічні тексти характеризуються тим, що в них знання предмету є більш важливим, ніж знання мови, яке, у свою чергу, перш за все, повинна поширюватися на знання спеціальних термінів.

     Загальною характеристикою НТЛ вважається наявність спеціальних термінів і спеціальної фразеології. Найважливішим вимогою адекватності перекладу є вимога вибору перекладачем найбільш непомітних, які не відволікають від змісту синтаксичних конструкцій писемного мовлення. Коли стиль автора висловлювання неістотний, тоді враховується лише предмет повідомлення, а не спосіб викладу. Особливо важливим видається, однак, не зустрічається ніде більше, вказівка ​​на необхідність володіння диференційованої спеціальної фразеологією, без якої будь-який перекладний текст повинен бути визнаний недостатньо якісним, оскільки читачеві тексту перекладу він буде здаватися неприродним чи, щонайменше, непрофесійним.

     Визначення  поняття «спеціальна мова» вимагає  деяких попередніх пояснень і перш за все відповіді на питання про  те, які конкретно ситуації актуалізують використання функціональної мови. Головна з них, безумовно, - ситуація спілкування, в межах спеціальної сфери. Спеціальна тематика, спеціальні цілі комунікації спонукають фахівців переходити на професійну мову, яка в меншій мірі пов'язана з національною приналежністю її носіїв і не повинна залежати від суспільно-економічної формації, ідеології та світогляду.

     Істотна і ще одна характеристика спеціальної  мови. Дослідники вважають, що мова професійної сфери спілкування, і перш за все мова науки, по суті своїй представляє «прояв групової мовної діяльності, на відміну від художнього мов- лення, яку можна охарактеризувати як« прояв індивідуального мовного акту ».

     Спеціальна мова гранично діалогізірована у всіх своїх зовнішніх формах, будь то письмова мова або усна, оскільки професійна сфера завжди передбачає обговорення проблеми, конкретного питання чи факту. Дослідники вкладають глибокий зміст у поняття «науковий діалог», вбачаючи в ньому «вид мовної діяльності, в якому реалізується не тільки процес наукового спілкування, але й процес колективної наукової творчості в його динаміці. Для вченого діалог нерідко стає не тільки формою мови, а й формою думки ».

     Спробуємо далі визначити основні  лінгвістичні риси спеціальної будівельної мови.

     1. Спеціальна мова будівництва - вербальна мова, але з досить розвиненою тенденцією до залучення до її складу авербальних засобів, які використовуються і у функції номінації спеціального поняття і у функції його дефініції (як додатковий матеріал у вигляді малюнків, креслень, схем і т. п.).

     2. Спеціальна мова будівництва - це національна у своїй основі мова з постійною, традиційної тенденцією до її інтернаціоналізації. Тенденція ця - неминучий наслідок того факту, що професійні знання (і перш за все наука) не мають державних, національних, ідеологічних та інших кордонів.

     Інтернаціоналізація мов для спеціальних цілей передбачає перш за все гармонізацію їх на понятійному рівні, на рівні змісту та обсягу основних понять.

     Стосовно  до наукової дисципліни «Будівництво»  правильніше говорити не про основні  поняття, а про «парадигми» (системи постулатів, правил, форм завершенного продукту), оскільки, як відзначають вчені, наукові дисципліни виробляють єдине для дисциплінарної спільності, тобто для живого покоління вчених, уявлення про членування предмета, що забезпечує взаєморозуміння вчених і можливість дисциплінарного визнання результатів їхнього дослідження.

     3. Спеціальна мова будівництва - поліфункціональна мовна формація. Будучи однією з функціональних різновидів високорозвиненої літературної мови, спеціальна мова будівництва займає широке поле мовного простору і виконує найістотніші функції мови: відображення дійсності і зберігання знання (епістемічна функція), отримання нового знання (когнітивна функція), передача спеціальної інформації (комунікативна функція).

     4. Спеціальний мова будівництва - поліструктурна мовна система. Поліфункціональна мовна формація природним чином повинна мати здатність до поліструктурності, з тим щоб, забезпечувати різні комунікативні потреби.

     Сучасна спеціальна мову має, висловлюючись традиційно, внутрішню стилістичну неоднорідність. Дослідники, бачачи цю особливість, розробили своєрідні «багатошарові моделі» професійних мов. Скористаємося готової розробкою, зробленою на матеріалі німецької мови, але явно носить універсальний характер.