Оплата праці персоналу як основний мотиваційний механізм

 

Підприємство ТОВ «Майстер плюс» набуває товари у таких  постачальниках, як в м. Дніпропетровську, м. Одесі, м. Вилкове, с.Нагорне, м. Миколаїв, Овідіополь.

 

Робота магазинів з  постачальником побудована таким чином: щонеділі або два рази на тиждень  менеджер по закупівлі товарів знімає фактичний залишок по товарах, обчислюють реалізацію і складають заявку.

 

Товар від даного постачальника  поступає в магазин, згідно зробленій  заявці. Потрібно відзначити, що по всіх групах товарів ведуться аналізи  продажів. Вони сприяють правильнішому, точнішому складанню заявок, уникнення  «затарювання» складів магазина. Постачальники - це партнери по спільному  підприємству, члени крупнішої системи, союзники, озброєні технологією, знаннями і переконаннями, як і наше торгове  підприємство використовує для вдосконалення. Наші постачальники знаходяться  на передовій в своїй галузі, щоб  конкурувати; повинні бути зраджені постійному вдосконаленню і активні  в задоволенні і випередженні очікувань споживача.

 

Підприємство ТОВ «Майстер плюс» для того, щоб вижити в  конкурентній боротьбі міняє стратегію  і тактику своєї роботи, безперервно  працює над його вдосконаленням, стежить  за якістю товару, що продається, освоєнням нового вигляду товарів, використовує найбільш досконалі і гнучкі методи ціноутворення.

 

Структура управління торговим підприємством повинна задовольняти таким вимогам: відповідати функціональному  змісту процесу управління підприємством; забезпечити планомірний розвиток керованої системи; володіти можливостями для впровадження в практику досягнень  науки і передового досвіду. На структуру  управління роблять вплив чисельність  співробітників, підлеглих одному керівникові, об'єм товарообігу, спеціалізація, кількість  підвідомчих торгових одиниць (структурних  підрозділів).

 

Лінійно-функціональна структура  характеризуються наступними принципами:

 

§централізоване ухвалення рішень (тобто, право ухвалити остаточне рішення належить одній людині - директорові);

 

§чіткий розподіл праці - що приводить до підвищення кваліфікації фахівців в кожній області;

 

§ієрархічність рівнів управління (тобто, кожен нижчестоячий рівень контролюється вищестоящим і підкоряється йому);

 

§принцип одноголосності;

 

§здійснення прийому на роботу в строгій відповідності з кваліфікаційними вимогами.

 

Переваги: єдність і чіткість розпорядництва, узгодженість дій виконавців, простота управління (один канал зв'язку), чітко виражена відповідальність, оперативність  в ухваленні рішень, особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

 

Недоліки: високі вимоги до керівника, який повинен бути підготовлений  всесторонньо, щоб забезпечувати  ефективне керівництво по всіх функціях управління ; відсутність ланок по плануванню і підготовці рішень; перевантаження інформацією, безліч контактів з  підлеглими, концентрація влади.

 

Результати діяльності підприємства – це найважливіша характеристика діяльності підприємства. Вона визначає конкурентоспроможність, потенціал  в діловому партнерстві, оцінює, в  якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів у фінансовому і  виробничому відношенні. Мета аналізу  фінансових результатів підприємства – підвищення ефективності його роботи на основі системного вивчення всіх видів  його діяльності. З їх допомогою  керівники здійснюють планування, контроль, покращують і удосконалюють напрям своїй діяльності.

 

Результати діяльності підприємства характеризують показники отримуваного прибутку і рентабельності. Чим більше величина прибутку і вище рівень рентабельності, тим ефективніше функціонує підприємство, укріплюючи його фінансове положення.

 

Ефективність функціонування підприємства, незалежно від організаційно-правової форми і видів його діяльності в умовах ринку визначається здатністю  підприємства приносити достатній  дохід або прибуток.

 

Прибуток – це кінцевий результат роботи підприємства, стимулюючий  подальшу виробничу діяльність і  що створює основу для її розширення. Чим більше підприємство реалізує рентабельній продукції, тим більше отримає прибутки, тим краще його фінансовий стан.

 

Об'єм реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, збутової і комерційної діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники  характеризують всі сторони господарювання.

 

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в  цілому, прибутковість різних напрямів діяльності; вони більш повно, чим  прибуток, характеризують остаточні  результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними, або спожитими ресурсами.

 

ТОВ «Майстер Плюс» є одним  з успішних підприємств міста  Ізмаїла, що розвиваються.

 

Прибуток даного підприємства виконує певні функції:

 

1)характеризує економічний  ефект, отриманий в результаті  діяльності підприємства;

 

2)володіє стимулюючою  функцією;

 

3)є одним з джерел  формування бюджетів різних рівнів.

 

За 2009 р. об'єм реалізованої продукції  склав 2,5 млн. т. Даний об'єм продажів підприємства ТОВ «Майстер Плюс» 2009 року виріс на 37% в порівнянні з 1,575 млн. т. за 2008 роки.

 

Завдяки збільшенню об'єму  продажів, виручка від продажів компанії за 2009 рік склав 1921,7 тис. грн.

 

Собівартість реалізованої продукції склало 1376,5 тис. грн.: з  них :

 

Валовий прибуток склав:

 

1921,7 – 1376,5 = 545,2 тис. грн.

 

Даний прибуток не є кінцевим результатом фінансової діяльності, оскільки підприємство має комерційні і управлінські витрати, які за 2009 рік склали 31,25 тис. грн.: з них 

 

- 24,15 тис. грн. комерційні  витрати;

 

- 7,1 тис. грн. управлінські  витрати.

 

До комерційних витрат відносяться:

 

- витрати на рекламу  – 7,9 тис. грн.;

 

- витрати за змістом  приміщень для зберігання продукції  – 10,91 тис. грн.;

 

- інші витрати, пов'язані  із збутом продукції, – 3 тис.  грн.;

 

- витрати по вантажних,  розвантажувальних роботах –  2,34 тис. грн.

 

Управлінські витрати:

 

- оплата аудиторських  послуг – 0,9 тис. грн.;

 

- зарплата управлінського  персоналу – 6,2 тис. грн.

 

Провівши дані розрахунки, ми отримаємо прибуток (збиток) від  продажів, який складе 545,2 – 31,25 = 513,95 тис. грн.

 

Щоб визначити величину прибутку оподаткування, необхідно обчислити  і врахувати операційні і не реалізаційні доходи (витрати).

 

В процесі функціонування у компанії виникає необхідність або можливість проведення різних господарських  операцій, не пов'язаних з основною діяльністю. Доходи, що виникають при  цьому, і витрати називають операційними.

 

До операційної діяльності відносять:

 

- надання за плату в  тимчасове користування активів  підприємства і прав на інтелектуальну  власність;

 

- участь в статутних  капіталів інших підприємств,  зокрема отримання і виплата  відсотків або інших доходів  і витрат по цінних паперах;

 

- продаж невживаних в  основній діяльності або застарілих  і замінюваних основних засобів  і інших активів;

 

- виплата (або отримання)  відсотків за надання підприємству (підприємством) грошових коштів.

 

За звітний період операційні доходи складають 15,56 тис. грн.; витрати  – 19,2 тис. грн.

 

Крім перерахованих операційних, виникають внерелізацінні і надзвичайні  доходи і витрати.

 

Внерелізационні доходи і  витрати включають: штрафи, пені і  неустойки за порушення договорів  з численними контрагентами - постачальниками, з побутовими і торговими посередниками, споживачами і т.д.; вартість активів, отриманих або відданих безоплатно, зокрема за договором дарування; курсові різниці; суми зниження ціни активів, суми боргів, нереальних для  стягнення і тому подібне

 

Внереалізационниє доходи – 11 тис. грн., витрати – 8,25 тис. грн.

 

Надзвичайними доходами і  витратами вважаються наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності – стихійних лих, аварій, пожеж, націоналізації і т.п.; як доходи можна розглядати суми страхових відшкодувань, вартість матеріальних цінностей, що залишаються  від списання непридатних до відновлення  активів.

 

За звітний період ніяких стихійних лих, аварій, пожеж не відбувалося, тому сума надзвичайних доходів і  витрат рівна нулю.

 

Сума прибутків і збитків, отриманих в процесі господарської  діяльності, є прибуток звітного періоду, який служить базою нарахування  податку на прибуток.

 

513,95 + 15,56 - 19,2 + 11 - 8,25 = 513,06

 

Прибуток звітного періоду  склав 513,06 тис. грн.

 

Даний прибуток оподатковується, який необхідно сплатити компанії.

 

Прибуток, що залишився після  сплати податку на прибуток, називається  нерозподіленим прибутком. Після відповідних  виплат засновникам у вигляді  дивідендів або доль вона використовується підприємством на приріст власного капіталу і називається чистим (реінвестованою) прибутком.

 

Порядок використання цією залишається  у розпорядженні підприємства прибутку може бути визначений засновницькими або плановими документами. У  засновницьких документах з метою  проведення підприємством фінансової і соціальної політики, визначеної засновниками, можуть бути встановлені  нормативи відрахувань від отриманого прибутку до фонду соціальної сфери  і до резервного фонду, що дозволяє створити накопичення для оновлення  основних засобів і інших інвестицій.

 

На ТОВ «Майстер Плюс»  розглядаються наступні напрями  використання чистому прибутку:

 

•модернізація або реконструкція  основних засобів, що є у підприємства, і придбання нових;

 

•приріст власних оборотних  коштів, який може бути обумовлений  як інфляцією, так і розширенням  або диверсифікацією виробництва;

 

•повернення кредитів і позик, а також сплата по ним відсотків, якщо процентні ставки перевищують  нормативні;

 

•охорона навколишнього  середовища;

 

•соціально-культурні потреби;

 

•матеріальне стимулювання персоналу і так далі

 

Таким чином, одна частина  прибутку бере участь в процесі накопичення  і збільшує майно підприємства, друга  частина – використовується на споживання. При цьому не весь прибуток, що направляється  на накопичення, використовується в  наступному звітному періоді повністю. Залишок має важливе значення як резерв і може бути в подальші періоди направлений на покриття можливих збитків і фінансування витрат. Чистий прибуток, використовуваний на накопичення, і чистий прибуток минулих  років свідчить про фінансову  стійкість підприємства, про наявність  джерела для подальшого розвитку.

 

Розподіл прибутку, що залишається  у розпорядженні підприємства, - один з напрямів внутрішньо фірмового  планування. Звіт по прибутку є природною  основою для формування бюджету  по прибутку. Навіть якщо на майбутній  період заплановані ті ж самі дії, що і в звітному періоді, прибуток може змінитися під впливом зовнішніх  і внутрішніх умов. Інфляція, зміни  в області валютних відносин, в  області оподаткування або в  області господарського законодавства, зміни в структурі споживання і зміни умов конкуренції –  далеко не повний перелік зовнішніх  причин для зміни прибули. Усередині  підприємства можуть бути ухвалені рішення  про нові інвестиції, про виробництво  нового продукту, про зміну структури  кадрів, маркетингової політики і  тому подібне 

 

 

 

2.2 Оцінка рівня мотивації  персоналу і його вплив на  ефективність підприємства ТОВ  «Майстер плюс»

 

В умовах переходу до ринкової економіки система управління стимулюванням  праці піддається істотній трансформації. По суті, ця система покликана створити новий мотиваційний механізм трудової активності персоналу на підприємствах  торгівлі всіх форм власності і організаційно-правових форм діяльності.

 

Основною метою управління стимулюванням праці є забезпечення зростання доходів персоналу  і диференціації їх виплат відповідно до трудового внеску окремих працівників  в загальні результати діяльності торгового  підприємства.

 

Управління стимулюванням  праці в ТОВ «Майстер плюс»  охоплює ряд послідовно виконуваних  етапів робіт:

 

1.Вибором форм і систем  заробітної плати є початковий  етап організації стимулювання  праці персоналу. У «Майстер  плюсі» застосовуються дві форми  оплати праці: почасова і відрядна. При почасовій формі заробітна  плата нараховується працівникові  по його тарифній ставці або  окладу за фактично відпрацьований  час. Відрядна форма є оплатою  залежно від виконаного об'єму  робіт за заздалегідь встановленими  відрядними розцінками.

 

2.Побудова на підприємстві  тарифної системи заробітної  плати. Застосовуються так звані  «гнучкі тарифні системи», в основі  яких лежить мінімальний рівень  заробітної плати, що встановлюється  для працівників найнижчої кваліфікації, і система коефіцієнтів підвищення  розміру заробітної плати, що  виплачується по тарифах, у  міру підвищення кваліфікації  працівника.

 

3. Побудова системи додаткового  стимулювання окремих аспектів  трудової активності працівників.  Ця система використовує різні  форми – преміювання за поточні  результати господарської діяльності; доплати і надбавки; різні одноразові  заохочення за результати праці;  преміальні виплати за підсумками  роботи за рік та інші.