Проектування інформаційної системи аналізу економічної ефективності торгівельного підприємства

     Елементи  інформаційної системи розподіляються між керуючою і керованою підсистемою таким чином, що один із них повністю відноситься або до керуючої або до керованої системи, а інші розподіляються або можуть розподілятися між ними визначеними частинами.

     

Рис.1.1. Елементи інформаційної системи  підприємства.

     Так, частково до тієї або іншої підсистеми відносяться працівники, що забезпечують функціонування інформаційної підсистеми. Елементи інформаційної підсистеми повністю або частково входять до складу елементів системи управління, елементом останньої є і "продукт" і результат функціонування інформаційної системи. [38, c.211]

     Основними завданнями інформаційної системи підприємства є:

     1) координація діяльності щодо  збору і обробки фінансових  звітів на вищому рівні управління  і в підрозділах підприємства  з метою підвищення якості  і своєчасного надходження фінансової інформації по підприємству в цілому;

     2) визначення основних напрямків  системи збору, обробки і зберігання  первинних відомостей;

     3)визначення основних напрямків розвитку технології обробки інформації;

     4) проведення багатоваріантних розрахунків  в процесі розробки програм планування, маркетингу, контролю, збору і обробки цифрової інформації;

     5) розробка програмного забезпечення, створення і використання банків даних;

     6) визначення обґрунтованих потреб  в технічних засобах (у тому  числі комп’ютерної техніки) по підприємству в цілому і в кожному його підрозділі;

     7) визначення основних вимог до  змісту інформації і її характеру  залежно від цілеспрямованості та інше.

       Прийняті  законодавчі акти, що діють на території  України, направлені на те, щоб суб'єкти підприємницької діяльності мали однакові умови для її здійснення, незалежно від організаційних форм та форм власності підприємств, мали однакові права, а також в однаковій мірі відповідали за результати своєї діяльності.

       На  сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага, видано ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та контролю. [1]

       При  здійсненні бухгалтерського обліку витрат важливим є дотримання торговельними підприємствами наступних нормативних документів (табл. 1. 1.).

       Таблиця 1.1

Характеристика  нормативно – правової літератури, що використовується в обліку витрат торговельного підприємства

      Продовження табл. 1.1.

      Продовження табл. 1.1.

 

      1.2. Економічна сутність товарних ресурсів торгового підприємства

      Власність підприємств і комерційних структур матеріалізується в майні.

      В рамках підприємств майно є уособленим і виражається вартісними показниками в балансі підприємства в розділі "Активи підприємства".

      Майно або активи підприємства – це його економічні ресурси, які повинні приносити доходи в результаті  господарчої діяльності.

      Майно підприємства представлено трьома групами активів:

      1. Основні засоби та інші позаоборотні  активи;

      2. Запаси та витрати;

      3. Грошові кошти та інші оборотні  активи.

      Друга та третя групи активів представляють  собою поточні активи або оборотний  капітал, який легко конвертується на протязі року в готівкові грошові кошти. До них також відносяться матеріальні запаси(сировина, паливо, запчастини), малоцінні та швидкозношувані предмети праці, товарні запаси, готова продукція, незавершене виробництво – те що ми називаємо матеріальні оборотні активи. [31, c.87]

      Для здійснення контролю за станом та раціональним використанням основних, оборотних та відворотних засобів, а також джерел їх утворення на підприємстві ведеться синтетичний та аналітичний облік усіх ресурсів. Тим самим всі ресурси, які не на торговельному підприємстві беруться на облік бухгалтерською службою, адміністрацією господарства.

      Необхідність  такого обліку виникає в тому, що в результаті діяльності торговельного  підприємства виникають зовнішньо  та внутрішньогосподарські економічні зв`язки між об’єктами обліку, які моделюються в бухгалтерському обліку з застосуванням подвійного запису на синтетичних та аналітичних рахунках. За посередництвом записів змін в об’єктах обліку на синтетичних та аналітичних рахунках здійснюється динамічне спостереження за ресурсами господарства, контроль за їх фактичним станом, раціональним використанням, а також управління ними.

      У бухгалтерському обліку для відображення руху засобів, коштів і господарських процесів використовують три види вимірників: натуральні, трудові, грошові (вартісні);

      Натуральні  вимірники використовують для одержання  даних за кількістю однорідних об’єктів обліку в одиницях виміру (за обсягом, площею, вагою, довжиною). В обліку використовують натуральні вимірники: міри довжини (сантиметри, метри, кілометри), ваги (грами, кілограми, тони тощо), площі (квадратні метри, гектари тощо), об’єму (літри, кубічні метри тощо) та інше. Натуральні вимірники використовують для обліку кількості матеріальних цінностей. Використання матеріальних показників до сортів, сортиментів дає можливість одержувати дані про кількість і якість обумовлених матеріальних цінностей. Натуральні вимірники використовуються в аналітичному обліку матеріальних цінностей, готової продукції, товарів, основних засобів.

      Трудові вимірники викоpистовуються з  метою обліку кількості відпрацьованого  часу. [22, c.125]

      Грошові (вартісні) вимірники (гривні, копійки) є універсальними. За допомогою грошового вимірника узагальнюються всі господарські операції і явища, що раніше висловлювалися в натуральних і трудових вимірниках. Використовується грошовий вимірник поряд з натуральними і трудовими при обліку заробітної плати, товарів, матеріалів, готової продукції, її реалізації, прибутків, збитків, розрахунково-кредитних операціях тощо, а також для узагальнення і визначення підсумків виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства, організації, установи за звітний період при складанні поточних і річних звітів (балансів), при складанні планів розвитку підприємства. Бухгалтерський облік формує систему звітних показників, необхідних для контролю за розробленими планами підприємства.

      Товари  є основною статтею оборотних  активів торговельного підприємства, за посередництвом яких через товарообіг підприємство отримує переважну частину свого прибутку. Тому управління товарними ресурсами слід розглядати через призму потреб управління товарообігом.

        

Рис.1.2. Характеристика системи управління товарообігом  торговельного підприємства.

      Як  слідує з вищенаведеної системи  управління товарообігом, виділяють чотири етапи управління, які повинні виконуватись в приведеній послідовності. [22, c.143]

      Перший  етап – оцінка та прогнозування кон’юнктури споживчого ринку, в основному базується на вивченні кон’юнктури ринку, попиту та пропозицій.

      Другий  етап системи управління товарообігом приведений на рис.1.3. 
 
 
 
 

 

Рис.1.3. Послідовність окремих етапів планування об’єму та структури реалізації товарів на торговельному підприємстві.

      Третій  етап системи управління товарообігом включає в себе основні етапи нормування та планування товарних ресурсів на підприємстві, зображені на рис.1.4.