Проектування інформаційної системи аналізу економічної ефективності торгівельного підприємства

          Паралельно ERP розвивалися аналітичні системи, призначення яких у вирішенні завдань планування, бюджетування, формування й аналізу фінансової та управлінської звітності. BPM (Business Performance Management) – це інформаційні системи, які дають можливість учасникам процесу управління реалізувати методики й бізнес – процеси управління на практиці. BPM – система забезпечує менеджерів персоніфікованими (враховує персональний внесок в процесі управління) погляд на стан бізнесу. Така система охоплює все підприємство і передбачає спільний доступ до даних, що дає можливість обмінюватися необхідними даними всім учасникам процесу управління.

               Сукупність програм системи обробки даних і програмних документів (інструкцій), необхідних для експлуатації цих програм, як правило, розглядають як програмне забезпечення (ПЗ). До ПЗ входять:

• Системні програмні продукти – для забезпечення діяльності комп’ютерних систем (тестові, діагностичні та антивірусні програми, операційні системи);
• спеціальні програмні продукти – сукупність програм, які розроблені при створенні конкретної інформаційної системи;
• прикладні програмні засоби забезпечення управлінською діяльністю – системи підготовки текстових документів, системи обробки фінансово-економічних даних, системи управління базами даних, системи підготовки презентацій, експертні системи та системи підготовки прийняття рішень, а також інші системи;
• технічна документація містить опис завдань, завдання на алгоритмізацію, економіко-математичну модель завдання, контрольні приклади.

          Як правило, українські підприємства використовують програмні продукти визнаних закордонних та вітчизняних розробників, які наведені в таблиці 1.3. (Додаток 2)

     Але, як показує практика, електронні таблиці  досить часто використовуються в управлінні підприємством, особливо на малих підприємствах. Вартість ліцензій на таке програмне забезпечення невисока, не говорячи вже про можливості використання піратських копій. При порівнянні з іншими спеціальними програмними продуктами мають певні недоліки:

• адміністрування та підтримка програмних засобів (слабка можливість розподілу та управління правами доступу користувачів; відсутність вбудованих засобів підтримки часового періоду, мультивалютності);
• якість даних (відсутність вбудованого механізму контролю версій та перехресних посилань);
• можливості аналізу (не передбачається багатомірного представлення даних, недостатня гнучкість при побудові звітів).

      Корпоративні  системи, як правило, є комплексними, які об’єднують всі структурні підрозділи підприємства в єдиний контур (замовлення клієнта – замовлення на виробництво – замовлення на закупівлю матеріалу – поставка матеріалу – виробництво готової продукції – поставка готової продукції клієнтові). Для підприємств, що вирішують завдання управління запасами та виробництвом, застосовуються системи класу ERP. Основним їх недоліком вважається значна вартість, яка не дозволяє таким системам бути широко використовуваними. [29, c.160]

      Замовлені розробки можуть бути виконані або  зовнішніми програмістами, або персоналом підприємства. Замовлена система дозволяє врахувати всі особливості конкретного підприємства. Але при цьому підприємство отримує набір проблем, пов’язаних із власною розробкою:

• значні витрати часу та грошей;
• великий ризик неефективності, оскільки такі розробки, як правило, поступаються за якістю готовим рішенням;
• при розробці зовнішніми програмістами, підтримка буде пов’язана з постійними значними витратами;
• при створенні фахівцями власної служби автоматизації виникає залежність підприємства від невеликої групи своїх співробітників.

            Аналіз сучасного забезпечення інформаційного простору вітчизняних підприємств, а саме систем, які використовуються для складання звітів, проведений консультантами проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Реформа бухгалтерського обліку й аудиту в Україні» (таблиця 1.4.)

Таблиця 1.4.

Інформаційні  системи, які використовуються для складання звітів на підприємствах.

           Як видно із таблиці 1.4. найбільша кількість вітчизняних підприємств при складанні звітів використовує 1С Підприємство 7.7 та Excel.

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ  ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СТАНУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТОВ «КОВІНЬКО»

     ТОВ «Ковінько» працює на ринку задоволення потреб народного господарства, задоволення потреб населення широким спектром послуг, комерційною діяльністю, що не суперечить законодавству, а також на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів учасників та членів трудового колективу. Крім того підприємство здійснює купівлю-продаж автотранспортних засобів, тракторів, їх ремонт та техобслуговування, купівлю у населення за готівку сільськогосподарську продукцію тваринного або рослинного походження, торговельно-закупівельну та торговельно-посередницьку діяльність, благодійну та рекламно-видавницьку діяльність.

     Підприємство  було створено у відповідності до вимог законів України „Про підприємництво” та „Про власність” 15 травня 1994 року і працює на підставі статуту. Засновники підприємства –Ковінько Сергій Генадійович, Яворська Людмила Миколаївна. Місце знаходження підприємства: 21000, Вінницька обл.. Вінницький р-н, с. Лука-Мелешківська, вул. Центральна 2.

     Підприємство  створено з метою отримання прибутку і створення робочих місць, у цілях сприяння підприємствам та організаціям в оптимізації їх виробничо-господарської діяльності. Підприємство може виконувати також інші види науково-виробничої, комерційної та посередницької діяльності, в тому числі оптово-закупівельну, екологічну, культурну, якщо вона не суперечить чинному законодавству. Окремі види діяльності та послуги виконуються при наявності відповідних ліцензій або сертифікатів.  Підприємство є юридичною особою згідно законодавства України, набуває ці права з дня його державної реєстрації. Воно відповідає за свої зобов’язання всім своїм майном, на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути накладене стягнення.

      Підприємство  має печатки і штампи із своєю  назвою, емблему, власний торговий знак та фірмові бланки.

      Підприємство  відкриває відповідні рахунки в  різних фінансово-кредитних закладах як в гривнях, так і в іноземній валюті.

      Підприємство  володіє, користується і розпоряджується своїм майном відповідно цілям своєї діяльності і призначенням майна. Майно і кошти підприємства утворюються за рахунок внесків засновників; прибутків від реалізації продукції, робіт, послуг; банківських кредитів, позик підприємств, організацій та громадян; безоплатних або благодійних внесків; придбання майна інших організацій; коштів, одержаних від продажі цінних паперів, які перебувають в обігу та інше. [46, c.154]

      Підприємство  має статутний фонд, та крім нього  утворює наступні фонди:

• резервний фонд шляхом щорічних відрахувань не менше 5% чистого прибутку по досягненню ним розміру, який складе 25% статутного фонду та призначений для покриття непередбачених збитків;
• фонд розвитку виробництва, науки і техніки;
• фонд оплати праці і матеріального заохочення;
• інші цільові фонди в залежності від господарської необхідності.

      Всі операції з майном і коштами узгоджуються із Засновником.

      Вищим органом управління підприємства є  Засновники або їх представник. Засновники мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності підприємства. Виконавчим органом підприємства є директор, призначений Засновниками. З директором укладається контракт (договір, угода), в якому визначаються права, строки найму, обов’язки відповідальність перед Засновниками та трудовим колективом, умови матеріального забезпечення та звільнення. Директором може бути один із Засновників підприємства, що і здійснено на  ТОВ «Ковінько».

      Директор  підприємства затверджує поточні плани  діяльності підприємства та заходів, необхідних для вирішення його завдань; щорічний кошторис, штатний розклад, посадові оклади та виробничі показники співробітників, встановлює розміри та терміни їх преміювання; затверджує нормативні акти, які визначають відношення між підрозділами та філіями підприємства; приймає на роботу та звільняє з роботи співробітників підприємства, застосовує до них заходи заохочення та стягнення; організує ведення бухгалтерського обліку та звітності; приймає рішення з інших питань, пов’язаних з поточною діяльністю підприємства в межах його компетентності.

      Рішення соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємств, виробляються та приймаються його органами управління з участю трудового колективу.

      Оперативний, бухгалтерський і статистичний облік  і звітність підприємства здійснюється у встановленому порядку.

      Фінансові результати діяльності підприємства встановлюються на основі щоквартального і річного бухгалтерських звітів. Фінансові звіти підприємства складаються на кожний квартал і рік, і відображають прибутки і збитки як в гривнях, так і в іноземній валюті.

      Перевірка фінансової і господарської діяльності підприємства здійснюється фінансовими органами, аудиторськими службами, а в випадку необхідності також іншими державними органами в межах їх компетенції. Ревізії і перевірки не повинні порушувати нормальний режим роботи підприємства.

      Строк діяльності підприємства не обмежується. Реорганізація проводиться згідно з рішенням Засновників, При цьому вносяться відповідні зміни до Статуту. [35, c.159]

      Діяльність підприємства припиняється Засновниками або судом.

     Як  видно з організаційної структури  управління, вона носить лінійний характер.

• Лінійна структура управління будується на основі наступних основних принципів:
• єдність підпорядкування;
• відповідальність лінійних керівників за кінцеві результати роботи підрозділу;
• ступневість управління;
• забезпечення оптимального співвідношення між централізацією і децентралізацією управління;
• оптимізація числа підлеглих у одного керівника.

     За  лінійної структури управління всі функції управління нижчестоячими підрозділами зосереджуються в одній ланці. Кожний керівник підпорядкований і підзвітний тільки одному керівнику і зв’язаний з вищестоячою організацією тільки через нього. Цей тип структури характеризується простотою, ясністю і чіткістю взаємозв’язків між ланками і працівниками, ефективністю взаємодії. Він є характерним для малих підприємств.

     Недоліком лінійної структури управління є  те, що керівник повинен бути універсальним  висококваліфікованим спеціалістом, здатним вирішувати будь-які питання підпорядкованих йому ланок. Тому в чистому вигляді лінійна структура може застосовуватися лише для простої по змісту управлінської діяльності на малих підприємствах або окремих підрозділах.