Звернення судових рішень до виконання

      Відчутний вплив на забезпечення судових виконань має низка об’єктивних чинників. Серед інших можна виділити такі:

      – встановлені законодавчо терміни для проведення виконавчих дій часто є об’єктивно недостатніми для проведення виконавчих дій в повній мірі;

      – проблеми в організації розшуку майна боржників;

      – складність залучення до проведення виконавчих дій працівників правоохоронних органів.

      Ще  одним доволі поширеним випадком утруднення виконання рішення є розпочата процедура банкрутства боржника. Арешт коштів на банківських рахунках боржника зазвичай є досить дієвим способом стягнення з юридичних осіб або фізичних осіб підприємців. Однак арешт коштів на банківських рахунках не ефективний по відношенню до боржників – фізичних осіб, оскільки останні в переважній більшості не мають таких рахунків.

      Так переосмислення необхідності і доцільності  існування різного роду мораторіїв, значне посилення санкцій за невиконання  виконавчих документів та невиконання законних вимог державного виконавця, забезпечення більших можливостей для виявлення активів боржника, удосконалення правового статусу державного виконавця однозначно сприятиме виконанню судових рішень в Україні.

      Крім  того, запровадження в Україні  інституту приватної форми виконання судових рішень могло б покращити ефективність виконавчого провадження. Ця ідея не є новою. В європейських країнах вона діє давно і з успіхом доводить свою ефективність. Наприклад, в Угорщині майже половину судових рішень виконує приватна виконавча служба. На наш погляд, запровадження подібного інституту сприятиме боротьбі з корупцією.

      Водночас можна сказати, що в Україні використання недержавних форм виконання судових рішень на першому етапі має бути обмежене. Зокрема, сфера дії приватних виконавців не повинна поширюватися на випадки, коли відповідачем у справі є держава, на рішення судів з сімейних та трудових спорів, а також на виконання кримінальних покарань. А якщо йдеться про зобов’язальні відносини, зокрема, про стягнення майна, то діяльність приватних виконавців стане у пригоді. На жаль, подібної системи в Україні не створено, хоча вона має стати важливим елементом загальної правової культури.

      Конкурентні засади щодо виконання судових рішень має забезпечити держава, яка повинна надати позивачу право звернення за виконанням судового рішення або до приватної, або до державної виконавчої служби. Це стане ще одним чинником підвищення якості діяльності виконавчої служби, зменшення негативних ризиків та проявів корупції.

      Таким чином, можна зробити висновок, що під стадією виконавчого провадження слід розуміти – сукупність взаємообумовлених процесуальних дій суб’єктів виконавчого провадження, спрямованих на досягнення певної етапної мети з приводу примусової реалізації виконавчих документів.

      А основними функціями управління, що притаманні системі суб’єктів виконавчого провадження, є:

      – забезпечення неухильного дотримання законодавства, що регулює здійснення виконавчого провадження;

      – створення умов для повноцінного функціонування кожного з суб’єктів виконавчого провадження;

      – підтримання на належному рівні взаємозв’язків між суб’єктами виконавчого провадження.

      При цьому, в системі суб’єктів виконавчого провадження контроль здійснюється за такими напрямками: оскарження рішень, дій та бездіяльності посадових осіб Державної виконавчої служби; захист прав стягувача у виконавчому провадженні; відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії; відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення законодавства, що регулює здійснення виконавчого провадження.

      Виконання судових рішень – важливий етап, без якого сам факт прийняття рішення втрачає сенс, і тому залишення проблем без їх вирішення ставить під загрозу мету здійснення судочинства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

     1. Конституція України від 28.06.96 р. – К.: Юрінком, 2001. – 80 с.

     2. Закон України від 7 лютого 2002 р. „Про судоустрій“ зі змінами та доповненнями на 22.05.2008 р.

     3. Закон України „Про державну виконавчу службу“: Затв. 24.03.98; доп. і змін. Законом України 16.01.2007 р.

     4. Закон України „Про виконавче провадження“: Затв. 21.04.99; доп. і змін. Законом України 18.09.2008 р.

     5. Інструкція про проведення виконавчих дій від 15.12.99 зі змінами та доповненнями на 08.10.2008 р.

     6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. зі змінами та доповненнями на 22.04.2008 р.

     7. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972 – 2002: Офіційне видання / за заг. ред. голови Верховного суду України В. Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 489 с.

     8. Бойко В. Ф. Судова система: проблеми реформування та розвитку // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 6.

     9. Бойко М. Д., Співак В. М., Хазін М. А. Цивільно-правові документи: Зразки заяв, скарг, договорів, заповітів, доручень, контрактів, актів з цивільно-правових питань. – К.: Наукова думка, 2001. – 252 с.

     10. Бородін М. М. Конституційне право громадянина на звернення до суду за захистом своїх прав // Право України. – 2000. – № 8.

     11. Безлюдько І. О., Бичкова С. С., Бобрик В. І., Карпенко О. І. Цивільне процесуальне право України: Навч. посібник / Під ред. С. С. Бичкової. – К.: Атіка, 2006. – 384 с.

     12. Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. – № 11.

     13. Врублевський О. С. Навчально методичний комплекс дисципліни Виконавче провадження. – К.: МІЛП, 2002. – 24 с.

     14. Городовенко В. Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише законові як один з основних принципів судочинства в Україні // Право України. – 2002. – №4.

     15. Гражданский процесс / Под ред. М. К. Треушникова. – М., 1998.

     16. Гузь Л. Є. Підстави для скасування судових рішень (ухвал) та способи запобігання їх виникнення при розгляді цивільних справ в судах (теорія і судова практика). – X.: ВПФ «Поліграфіст», 2006. – 724 с.

     17. Законодавство про виконавче провадження: Науково практичний коментар / Уклад.: І. І. Ємельянова, А. І. Нижник, Л. М. Павлова та ін. К.: Видавничий Дім Ін Юре, 2001. – 472 с.

     18. Кілічава Т. М. Цивільне процесуальне право: Навч. посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. – 352 с.

     19. Кравчук В. М., Угриновська О. І. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. – К.: Істина.– 2006. – 944 с.

     20. Кузьменко С. Г. Гражданский процесс в вопросах и ответах. – Донецк, 1998.

     21. Науково-практичний коментар до законів України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження» / В. Б. Авер’янов, Л. К. Горбунова, В. В. Комаров та ін.; Відп. ред. О. В. Лавринович. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 320 с.

     22. Павлик П. М., Удовенко Ж. В., Кілічава Т. М. Процесуальна документація: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 464 с.

     23. Палиюк В. П. Гражданский процесс: Курс лекций. – Николаев, 1996.

     24. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

     25. Тертышников В. И Гражданский процесс: Конспект лекций. – Харьков, 2002. – 234 с.

     26. Тертышников В. И., Тертышников Р. В. Закон Украины об исполнительном производстве: Научно-практический комментарий. – X., 2000.

     27. Усенко В. Ф., Гарбовський Л. А., Минюк Д. І. Цивільний процес. – Ірпінь, 2005. – 312 с.

     28. Фурса С. Я., Щербак С. В. Законодавство України про виконавче провадження: Науково-практичний коментар. – К., 2004

     29. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. С. С. Бичкової. – К.: Атіка, 2006. – 384 с.

     30. Цивільне процесуальне право України: Підруч. для студ. юрид. спец. вузів/ Під заг. ред. В. В. Комарова. – Х.: Право, 1999. – 592 с.

     31. Цивільний процес: Навч. посібник / За ред. Ю. В. Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – 293 с.

     32. Цивільний процесуальний кодекс України: Офіц. видання. – К.: Концерн Видавничий Дім Ін Юре, 2004. – 192 с.

     33. Цивільний процес України: Підручник / За ред. Ю. С. Червоного. – К.: Істина, 2007. – 392 с.

     34. Чорнооченко С. І. Цивільний процес: Вид 2-ге переробл. та доп.: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.

     35. Штефан М. Й., Омелъченко М. П., Штефан С. М. Виконання судових рішень. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 311 с.

     36. Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник для вузів. – К., 2001. – 607 с.

     37. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. – К., 2005. – 624 с.

     38. Ярошенко І. С. Цивільне процесуальне право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К.: КНЕУ, 2003. – 159 с.