Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Июня 2014 в 13:41, дипломная работа
Предметом дослідження даної роботи є еволюція монархічної форми правління в Англії, її історико-правовий аналіз. Існує необхідність дослідити етапи еволюції монархії, причини та мотиви її змін, та вплив, які ці фактори справили на державу,форму правління та суспільно-політичну ситуацію.
Крім цього до предмету дослідження входять суспільно-політичні відносини, які опосередковували зміну форми правління, її розвиток та взаємодію з представницькими органами.
Об’єктом дослідження, яке провадилось в рамках даної роботи були суспільні відносини, що опосередковували еволюцію монархії в Англії, їх процес, причини, мета та історична послідовність, в якій вони відбувались. Важливе місце в об’єкті дослідження зайняли відносини з приводу реформ державних органів Англії, які постійно змінювались, відповідно до вимог часу та політичної ситуації та найбільш повно могли проілюструвати як еволюціонує монархічна форма правління в даній країні.
Вступ………………………………………………………………………….
Розділ І. Характеристика державно-правового розвитку Англії періоду сеньйоріальної монархії.
1.1. Основні риси реформ Вільгельма І Завойовника…………………
1.2. Характеристика процесів централізації влади під час правління Генріха ІІ…………………………………………………………………
Розділ ІІ. Особливості становлення станово-представницької монархії.
2.1. Юридичні аспекти Великої хартії вольностей 1215 року………..
2.2. Передумови та основні етапи створення парламенту……………
Розділ ІІІ. Процес формування,розвитку та занепаду абсолютної монархії.
3.1. Характеристика періоду правління Генріха VII та Генріха VIII…
3.2. Державні органи періоду абсолютизму Тюдорів………………..
3.3. Занепад абсолютизму в Англії за правління Стюартів……………
Розділ IV. Аналіз сутності та різновидів конституційної монархії.
4.1. Становлення та розвиток дуалістичної монархії а Англії………….
4.2. Парламентська монархія як результат еволюційних державно-правових процесів. ………………………………………………………………
Висновки………………………………………………………………………….
Список використаної літератури………………………………………………
Висновки
Монархія в Англії являє собою складне і багатогранне явище. Її становлення почалось ще в давні час, і вона постійно змінювалась та пристосовувалась до політичних та соціальних змін. Специфічність монархії в Англії полягає в тому, що великий вплив на неї справляв народ. Спочатку це проявлялось у спробах знаті зменшити права короля та встановити над ним частковий контроль, а потім і в участі буржуазії та населення міст в парламентських процесах.
Дослідження еволюції монархії в Англії показало її глибокі історичні корені, а також те, що вона є не тільки невід’ємною частиною способу упраління державою в Англії, але і частиною культури, фактором, що сприймається мешканцями країни як постійна константа, символом влади в цілому. Підтверджує цю тезу те, що був період, коли Англія проголошувалась республікою, а монарх був вигнаний. Тут досить цікавим фактом є те, що сам народ Англії не був проти того, щоб монарх повернувся назад, хоча це могло стати початком нового відродження абсолютної монархії.
Також важливо відмітити, що монархія в Англії спочатку позиціонувала себе як стержень держави, основна керуюча сила. Спротив верхівки аристократії був цілком очікуваний, і до XVII століття все розвивалось за класичним еволюційним сценарієм для держав-монархій, мешканці яких поступово усвідомлюють важливість свої прав та неприпустимість їх ігнорування, а також, що свавілля монарха потрібно обмежити. Монархи намагались централізувати владу, робили тимчасові поступки, але потім відступались від них.
Падіння монархії було очікуваним, але досить цікавим є те, що реставрація монархії відбулась і правитель зміг підти на реальний компроміс із населенням, що було досить рідкісним явищем у світовій історії.
Наслідки такого компромісу ми можемо спостерігати і зараз – це існування однієї з найдавніших монархій в світі.
Під час дослідження було зроблено висновок, що англійська монархія є надзвичайно стійким та гнучким явищем, що здатне пристосовуватись до політичної ситуації та зберігатись практично в будь-яких умовах.
Під час проведення дослідження були проаналізовані численні підручники по всесвітній історії та історії Англії, а також ряд нормативно-правових актів.
Результатом дослідження був висновок, що монархія в Англії пройшла декілька етапів розвитку, кожен із яких мав свої особливості. Зміна цих етапів розвитку була обґрунтована еволюційними процесами в суспільстві та розвитком суспільно-політичної думки населення держави, зародженням уявлень про права людини та форму державного устрою, яка буде найбільш гуманною та допоможе реалізувати побудову держави, яка не пригнічуватиме населення.
Першим етапом розвитку було становлення сеньйоральної монархії. Основними особливостями її було те, що зберігалась відносна самостійність феодалів, покора яких забезпечувалась авторитетом та силою короля, який фактично виступав першим серед рівних та утримав їх в покорі. Особливості англійської сеньйоральної монархії ґрунтувались на тому, що король забезпечував послух феодалів не тільки силою. Практично всі найбагатші дворяни того часу були вихідцями із Нормандію, і опинившись в чужій країні вони самі шукали зближення з королем, щоб утворити стійкий та замкнутий політичний союз, метою якого було втримати владу та примножити свої багатства на територіях фактично окупованої ними країни. Також сеньйоральна монархія Англії цікава тим, що королі часто дотримувались досить моральної лінії поведінки, реформуючи державний лад країни, але лишаючи в силі місцеві звичаї та навіть переймаючи частину із них, що яскраво видно на прикладі формування королівської курії за Генріха ІІ. Слід відмітити, що за цей період часу відбувались корінні зміни судової та військової системи, які були покликані посилити владу монархів, які хоч і опирались на великих феодалів, але розуміючи залежність від них та нестійкість такої підтримки, шукали способи максимально відокремити свою владу та зробити її автономною.
Наступним етапом еволюції монархічної форми правління в Англії стало її перетворення на станово-представницьку монархію.
Такі зміни були викликані тим, що монархи намагались централізувати владу, при цьому постійно проявляючи нерозсудливість та грубо притісняючи великих та середніх феодалів. Свого розквіту така політика набула за царювання Іоана Беззмельного, який стягував необґрунтовані податки та не прислухався до вимог баронів. Наслідком цього було повстання феодалів, яке швидко охопило всю країну. Барони швидко розбили королівські війська та висунули свої вимоги, з якими монарх мав погодитись. В результаті була прийнята Велика хартія вольностей, в якій закріплювались основні конституційні права населення та обумовлювався процес контролю короля феодалами та нагляд за ним. Після цього в недалекому майбутньому було сформовано парламент, який мав тримати монарха під частковим контролем. Необхідність даного органу була обумовлена тим, що Іоан швидко відмовився від Хартії і спробував ввести колишню нерозважливу політику. В таких умовах барони спонтанно зібрались і утворили так званий «скажений парламент», який був передбачуваною реакцією на порушення монархом своїх обіцянок. В подальшому парламент збирався і далі, оскільки він був досить ефективним способом представництва інтересів феодальної верхівки.
Переломним моментом і історії Англії стала столітня війна Білої та Червоної троянд. Це був кривавий громадянський конфлікт, де практично повністю була знищена стара феодальна верхівка держави, а до влади прийшла династія Тюдорів. З цього моменту Англія перетворюється на абсолютну монархію. Тюдори провадили жорстку політику підпорядкування собі парламенту та контролю над державою за допомогою Таємної ради. Їх реформи та відсутність старих феодалів швидко дали можливість зламати супротив та перетворити Англії в країну абсолютизму. Важливим аспектом тут була реформа церкви та вихід з-під юрисдикції Папи Римського, що дало можливість британським королям контролювати таку важливу силу як церква. Таким чином, Англія стала самостійною в релігійному плані, і її королі стали також верховними релігійними владиками. Проведення цієї реформи є заслугою Генріха VIII.
Типовим прикладом абсолютизму Тюдорів постало правління Єлизавети І, за якої Англії досягла так званої «золотої доби» - відбувся вихід місцевих торговців на світовий ринок, сильна активізація міжнародної політики та промислової революція. Тут цікавим фактом виступає те, що в королеви виник конфлікт із парламентом, але даний орган не протистояв їй активно виключно із поваги до старої королеви, що свідчить про глибоку пошану до королівської влади.
Але незважаючи на даний факт не можна було ігнорувати конфлікт корони і парламенту. Після зміни правлячої династії на Стюартів він став критичним, що призвело до того, що монарх декілька разів розпустив парламент та почав проти нього війну. Програвши її, він мав шанс домовитись із переможцями, але не зробив цього і був страчений. Після цього в Англії на короткий час була проголошена республіка під протекторатом Кромвеля. Після його смерті відбулась Реставрація і монарх повернувся до Англії, але вже з обмеженими правами. Останнього з Стюартів, Якова ІІ було вигнано із країни та замінено Вільгельмом Оранським в ході так званої «Славної революції». Новий монарх легко пішов на поступки та прийняв «Біль про права» та «Акт про престолонаслідування», які закріпили основні демократичні права та свободи, принцип постійного функціонування парламенту та інше. Так закінчився період абсолютної монархії в Англії. Монархи втратили повноту владу, але лишили за собою частину повноважень.
Наступним періодом еволюції монархії була конституційна монархія, яка існує і тепер.
Спочатку це була дуалістична монархія, коли король зберігав повноту виконавчої влади та співпрацював з парламентом, який видавав закони. В подальшому парламент набирав все більшу вагу, відтісняючи короля на задній план. Все більшу роль починає грати Кабінет міністрів, який де-юре будучи радниками короля, де-факто концентрує в свої руках виконавчу владу. Монарх при цьому лишається як номінальний глава держави. Формально він має функції виконавчої влади та право вето на закони. При цьому він їх не застосовує, а делегує керування державою Кабінету та Парламенту. Таку ситуацію викликала виборча реформа 1832 року, яка розширила численність парламенту та надала змогу більш повно репрезентувати населення та його інтереси.
Таким чином, в Англії була встановлена парламентська монархія, суть якої досить точно відображає відома фраза – «монарх царює, але не править».
Результат дослідження даної роботи про еволюцію монархію в Англії підтримує пануючу в науковій спільноті точку зору про те як це відбувалось. Висновки роботи підтримують думку таких вчених як Глиняного В.П., Графського В.Г, Черніловського З.М., Кеннет О.Моргана, Жидкова О.А. і Крашенінікової Н.А. про процес еволюції англійської монархії, його причини та порядок.
Варто відмітити, що існують думки, які не зовсім погоджуються з даною позицією – Зюмтор П., Соколов А., Бартлет Скот, які подають процес еволюції англійської монархії в таких же етапах, як і інші вчені, але наголошують на інших мотивах даних перетворень та акцентують увагу на особливостях певних історичних персоналій, які на їх думку були каталізаторами змін.
Однак потрібно відмітити, що дослідження не може претендувати на повне та завершене розкриття істини, тому що якщо з документами, які регламентують перетворення монархію на станово-представницьку, абсолютну та конституційну проблем не має – вони наявні як в оригіналах, так і в численних копіях. Але період становлення сеньйоріальної монархії не може бути прописано абсолютно точно внаслідок відсутності оригіналів документів, які регламентували державні перетворення. Тому даний період в більшості своїй описано на основі історичних книг та хронік, які були написані в той час. Також існують проблеми розкриття процесу становлення англіканської церкви – різні джерела можуть наводити різні мотиви її створення – від банального бажання Генріха VIII розлучитись, так і до необхідності вийти Англії з-під юрисдикції католицької церкви.
Таким чином проаналізувавши роботу можна дійти до наступних висновків:
1) Англія пройшла чотири етапи еволюції монархії : сеньйоральна монархія, станово-представницька, абсолютна та конституційна.
2) Монархія в Англії виявилась дуже гнучкою та легко пристосовувалась до змін політичної ситуації та настроїв народу.
3) Монарх в Англії існує не тільки як номінальний правитель, а і як символ народу та країни, до якого виявляють надзвичайну повагу і вважають обличчям країни.
4) В Англії були першими в світі прийняті конституційні акти, які дозволили симбіоз та співіснування монархічної влади та прав і свобод людини, а також народовладдя.
Підсумовуючи все вищесказане слід зробити висновок, що англійська монархія є складним політико-культурним явищем, яке змогло проіснувати від часів створення держави і до сьогодення, і має беззаперечну перспективу до існування в подальшому та може служити зразком симбіозу дотримання традицій, які існують в державі та забезпечення прав і свобод людей.
Спеціальна література:
Информация о работе Еволюція монархічної форми правління в Англії : історико-правовий аналіз