Міжнародний тероризм - одна з головних глобальних проблем людства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Января 2013 в 07:15, дипломная работа

Описание

Метою дослідження є комплексний аналіз та визначення змісту сучасного тероризму як соціально-політичного явища, а також причини виникнення та тенденції розвитку тероризму. Реалізація цієї мети передбачає вирішення дослідницьких завдань:
– здійснити аналіз основних теоретичних розробок терологів, а також політологів, соціологів, юристів з проблематики тероризму з точки зору сучасного розвитку;
– встановити співвідношення поняття “тероризм” з іншими суміжними поняттями політології (війна, партизанська війна, національно-визвольна боротьба та інші), а також похідні – антитерористична акція, антитерористична організація;
– розкрити причини і соціальні передумови проявів тероризму у сучасних умовах;
– розглянути соціальну базу тероризму і особливості її сучасних змін;
– показати єдність і різноманітність форм і течій сучасного тероризму, їхні характерні риси та особливості;

Содержание

ВСТУП …………………………………………………………………………
3
Розділ I. Поняття, сутність і специфічні риси міжнародного тероризму …..
8
Історичний огляд світового тероризму ………………………………..
8
Глобальний тероризм: методичні підходи до вивчення ……………..
18
Розділ II. Міжнародний тероризм як глобальна проблема ……………….
35
2.1. Тероризм як фактор сучасного громадянського життя ………………
35
2.2. Міжнародний тероризм і світовий досвід боротьби з ним …………….
42
2.3. Аналіз проблеми терористичної діяльності в України …………………
54
Розділ III. Найгучніші теракти XXI століття, які потрясли світ …………..
65
Розділ IV. Міжнародне співробітництво у сфері протидії тероризму ……...
75
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………
87
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….
94
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..
99

Работа состоит из  1 файл

Міжнародний тероризм - одна з головних глобальних проблем людства.doc

— 585.00 Кб (Скачать документ)

Стаття 11. Рішення щодо проведення антитерористичної операції

Рішення щодо проведення антитерористичної  операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Антитерористичним центром при Службі безпеки України антитерористична операція проводиться в разі, коли:

Терористичний акт загрожує загибеллю  багатьох людей чи іншими серйозними наслідками або якщо його вчинено  одночасно на території кількох  областей, районів чи міст;

Ситуація, пов’язана із вчиненням або загрозою вчинення терористичного акту, є невизначеною щодо причин та обставин її виникнення і подальшого розвитку;

Вчинення терористичного акту зачіпає  міжнародні інтереси України та її відносини з іноземними державами;

Реагування на вчинення дій з ознаками терористичного акту належить до компетенції різних правоохоронних та інших органів виконавчої влади;

Очевидною є неможливість відвернення  або припинення терористичного акту силами правоохоронних та місцевих органів  виконавчої влади окремого регіону.

В інших випадках антитерористична операція проводиться за погодженням  з керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України самостійно координаційною групою відповідного регіонального  органу Служби безпеки України або  органом виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Стаття 12. Управління антитерористичною операцією

Для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які  залучаються до здійснення антитерористичних  заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує.

Порядок діяльності оперативного штабу з управління антитерористичною операцією визначається на основі Положення про нього, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Керівник оперативного штабу визначає межі району проведення антитерористичної  операції, приймає рішення про  використання сил і засобів, що залучаються до її проведення, а в разі потреби за наявності передбачених законом підстав вносить на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Втручання в оперативне управління антитерористичною операцією будь-яких осіб незалежно від посади не допускається.

Законні вимоги учасників антитерористичної  операції є обов’язковими для  громадян і посадових осіб.

Стаття 13. Сили і засоби, що залучаються до проведення антитерористичної операції

При проведенні антитерористичної  операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв’язку, інші матеріально-технічні засоби) суб’єктів  боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону. Покриття витрат та відшкодування збитків, що виникли у зв’язку із проведенням антитерористичної операції, здійснюються згідно з законодавством.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які  залучаються до антитерористичної  операції, на час її проведення підпорядковуються  керівнику оперативного штабу.

Стаття 14. Режим у районі проведення антитерористичної операції

У районі проведення антитерористичної  операції на час її проведення може бути встановлено спеціальний порядок, зокрема організовано патрульну  охоронну службу та виставлено оточення.

Перебування в районі проведення антитерористичної  операції осіб, які не залучені до її проведення, допускається з дозволу  керівника оперативного штабу.

За погодженням з керівництвом підприємств, установ та організацій, що знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, їх роботу під час її проведення може бути припинено частково або повністю. Відповідні фахівці цих підприємств, установ та організацій при проведенні антитерористичної операції можуть у встановленому порядку, за їх згодою, залучатися до виконання окремих доручень.

Стаття 15. Права осіб у районі проведення антитерористичної операції

У районі проведення антитерористичної  операції посадові особи, залучені до операції, мають право:

1) застосовувати відповідно до  законодавства України зброю і спеціальні засоби;

2) затримувати і доставляти в  органи внутрішніх справ осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення  чи інші дії, що перешкоджають  виконанню законних вимог осіб, залучених до антитерористичної  операції, або дії, пов’язані з несанкціонованою спробою проникнення в район проведення антитерористичної операції і перешкоджання її проведенню;

3) перевіряти у громадян і  посадових осіб документи, що  посвідчують особу, а в разі  відсутності документів - затримувати  їх для встановлення особи;

4) здійснювати в районі проведення  антитерористичної операції особистий  догляд громадян, огляд речей,  що при них знаходяться, транспортних  засобів та речей, які ними  перевозяться;

5) тимчасово обмежувати або забороняти  рух транспортних засобів  і пішоходів на вулицях та дорогах, не допускати транспортні засоби, у тому числі транспортні засоби дипломатичних представництв і консульських установ, та громадян на окремі ділянки місцевості та об’єкти, виводити громадян з окремих ділянок місцевості та об’єктів, відбуксировувати транспортні засоби;

6) входити (проникати) в жилі  та інші приміщення, на земельні  ділянки, що належать громадянам, під час припинення терористичного  акту та при переслідуванні  осіб, які підозрюються у вчиненні  такого акту, на територію та в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров’ю людей;

7) використовувати із службовою  метою засоби зв’язку і транспортні  засоби, у тому числі спеціальні, що належать громадянам (за їх згодою), підприємствам, установам та організаціям, за винятком транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав та міжнародних організацій, для запобігання терористичному акту, переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні терористичного акту, або для доставки осіб, які потребують термінової медичної допомоги, до лікувальних закладів, а також для проїзду до місця злочину.

У районі проведення антитерористичної  операції контакти з представниками засобів масової інформації здійснюють керівник оперативного штабу або визначені ним особи. Передбачені цією статтею заходи здійснюються з дотриманням чинного законодавства і припиняються негайно після завершення антитерористичної операції.

Стаття 16. Умови ведення переговорів з терористами

У ході проведення антитерористичної  операції з метою збереження життя  та здоров’я людей, матеріальних цінностей, схилення терористів до відмови від  протиправних дій, справляння на них  стримувального впливу, з’ясування можливості припинення терористичного акту допускається ведення переговорів з терористами.

Ведення переговорів доручається  особам, спеціально уповноваженим на те керівником оперативного штабу.

У разі, коли мета переговорів з  терористами не може бути досягнута через їх незгоду припинити терористичний акт і реальна загроза життю та здоров’ю людей зберігається, керівник антитерористичної операції має право прийняти рішення про знешкодження терориста (терористів).

У разі очевидної загрози вчинення щодо об’єкта або особи терористичного акту і неможливості усунення цієї загрози іншими законними способами терорист (терористи) може (можуть) бути за вказівкою керівника оперативного штабу знешкоджений (знешкоджені) без попередження.

Під час ведення переговорів не можуть розглядатися як умова припинення терористичного акту питання щодо видачі терористам будь-яких осіб, предметів та речовин, які безпосередньо можуть бути використані для вчинення актів технологічного тероризму.

Стаття 17. Інформування громадськості про терористичний акт

Інформування громадськості про  вчинення терористичного акту здійснюють керівник оперативного штабу або  особи, уповноважені ним на підтримання  зв’язків з громадськістю.

Забороняється поширення через  засоби масової інформації або в інший спосіб інформації, яка:

Розкриває спеціальні технічні прийоми  і тактику проведення антитерористичної  операції;

Може утруднити проведення антитерористичної  операції і (або) створити загрозу життю  та здоров’ю заручників та інших людей, які знаходяться в районі проведення зазначеної операції або за його межами;

Має на меті пропаганду або виправдання  тероризму, містить висловлювання  осіб, які чинять опір чи закликають до опору проведенню антитерористичної  операції;

Містить дані про предмети та речовини, які безпосередньо можуть бути використані для вчинення актів технологічного тероризму;

Розкриває дані про персональний склад  співробітників спеціальних підрозділів  та членів оперативного штабу, які беруть участь у проведенні антитерористичної  операції, а також про осіб, які сприяють проведенню зазначеної операції (без їх згоди).

Стаття 18. Завершення антитерористичної операції

Антитерористична операція вважається завершеною, якщо терористичний акт  припинено та ліквідовано загрозу  життю і здоров’ю заручників та інших людей, які знаходилися в районі її проведення.

Рішення про припинення антитерористичної  операції приймається керівником оперативного штабу з управління цією операцією.

При проведенні антитерористичної  операції керівник оперативного штабу спільно з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування організовує надання допомоги потерпілим, визначає заходи щодо усунення та мінімізації наслідків терористичного акту, організовує їх здійснення.

Розділ ІV. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ТЕРОРИСТИЧНИМ АКТОМ. СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

Стаття 19. Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться  за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом.

Стаття 20. Соціальна реабілітація осіб, які постраждали від терористичного акту

Соціальна реабілітація осіб, які  постраждали від терористичного акту, провадиться з метою повернення їх до нормального життя. Зазначеним особам надається у разі необхідності психологічна, медична, професійна реабілітація, правова допомога і житло та здійснюється їх працевлаштування.

Соціальна реабілітація осіб, які  постраждали від терористичного акту, а також осіб, зазначених у статті 21 цього Закону, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок проведення соціальної реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту, визначається Кабінетом Міністрів  України.

Розділ V. ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БОРОТЬБІ З ТЕРОРИЗМОМ

Стаття 21. Особи, які підлягають правовому і соціальному захисту

Особи, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, перебувають під  захистом держави. Правовому і соціальному  захисту підлягають:

1) військовослужбовці, працівники і службовці центральних та місцевих органів виконавчої влади, які беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичних операціях;

2) особи, які на постійній  чи тимчасовій основі сприяють  органам, що здійснюють боротьбу  з тероризмом, у запобіганні, виявленні, припиненні терористичної діяльності та мінімізації її наслідків;

3) члени сімей осіб, зазначених  у пунктах 1 і 2 цієї частини,  якщо потреба в забезпеченні  їх захисту викликана участю  зазначених осіб у боротьбі  з тероризмом.

Соціальний захист осіб, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснюється у порядку, який визначається законом.

Якщо особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, загинула під час проведення антитерористичної  операції, членам її сім’ї та особам, що перебували на її утриманні, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України одноразова допомога в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, відшкодовуються витрати на поховання загиблого, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника, а також зберігаються пільги, які мав загиблий, на отримання житла, оплату житлово-комунальних послуг тощо.

У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, стала  інвалідом внаслідок каліцтва, одержаного під час проведення антитерористичної  операції, цій особі за рахунок коштів Державного бюджету України виплачується одноразова допомога в розмірі десяти прожиткових мінімумів і призначається пенсія відповідно до законодавства України.

У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, під час  проведення антитерористичної операції зазнала поранення, яке не потягло за собою настання інвалідності, цій особі виплачується одноразова допомога в розмірі п’яти прожиткових мінімумів.

Информация о работе Міжнародний тероризм - одна з головних глобальних проблем людства