Міжнародний тероризм - одна з головних глобальних проблем людства

Серія терористичних атак 11 вересня 2001 року викликала колосальні за своїми масштабами руйнувань і величезна кількість людських жертв. При цьому весь світ міг у прямому ефірі в режимі реального часу бачити не тільки наслідки, але і безпосередньо хвилини виконання теракту - таран другого літака південної вежі ВТЦ.

 

 

12 жовтня 2002 року

Терористичні акти на індонезійському  острові Балі в туристичному районі Кута відбулися 12 жовтня 2002 року, забрали  життя 202 осіб, ще понад 200 були поранені. Два вибухи з трьох були зроблені безпосередньо поблизу нічних клубів в Куті, в першому випадку підірвався терорист-смертник, у другому була підірвана машина з вибухівкою. Третій, найбільш слабкий за кількістю тротилу, вибух прогримів в Денпасарі недалеко від консульства США і завдяки щасливому випадку викликав тільки незначне пошкодження самого будинку.

23 - 26 жовтня 2002 року

23 жовтня 2002 року, приблизно о 21:00 за московським часом у приміщення  будинку культури ВАТ «Московський  підшипник» увірвалася група  озброєних бойовиків на чолі  з Мовсаром Бараєвим, захопивши  в заручники глядачів мюзиклу «Норд-Ост», співробітників і артистів театрального центру, чисельністю понад 800 людей. Оголосивши зі сцени про захоплення будівлі, група бойовиків приступила до його мінування.

Звільнення заручників відбулося  тільки на третій день. Приблизно о 5 годині ранку в будівлю через вентиляцію було закачано снодійний газ, який спочатку бойовиками і заручниками був прийнятий за дим від початку пожежі. Через кілька хвилин почався безпосередній штурм, в результаті якого бойовики були знищені, підрив будівлі було попереджено. Тільки за офіційними даними загинули 130 осіб, за неофіційними - 174 людини. При цьому 5 осіб було вбито безпосередньо у момент захоплення театрального центру, решта померли вже після звільнення. Тоді у ряді ЗМІ пройшла інформація, що причиною смерті багатьох людей став використовуваний при штурмі газ, при цьому офіційно цю версію не підтвердили. На думку фахівців, склад газу, який був засекречений, сам по собі не міг викликати смерть, яка могла наступити в результаті ряду несприятливих обставин: зневоднення, наявність хронічних захворювань, пережитий стрес.

 

15 листопада і 20 листопада 2003 року

Перший терористичний акт біля двох синагог, розташованих в Стамбулі, стався 15 листопада 2003 року. В результаті двох вибухів було вбито 25 осіб і  понад 300 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Місце було вибране не випадково: за словами терористів, в піддалися атаці синагогах «працювали агенти Ізраїлю».

Ще через п'ять днів 20 листопада 2003 прогриміли п'ять нових вибухів. Перший у будинку відділення британського банку HSBC, другий - у британського консульства, в результаті якого був убитий консул Роджер Шортів. Третій вибух стався недалеко від торгового центру Metro City. Інші два - в центрі Стамбула. В результаті другої атаки терористів, були вбиті 28 людей, ще 450 отримали поранення.

6 лютого 2004 року і 29 березня 2010 року

У вагоні одного з поїздів московського метро, на перегоні між станціями  «Автозаводська» і «Павелецька» в п'ятницю 6 лютого 2004 року стався потужний вибух, що забрав життя 41 людини. Вибуховий пристрій привів у дію терорист-смертник Анзор Іжаєв. Після події терористичного акту в метро були прийняті, як здавалося, безпрецедентні заходи захисту від подібних дій терористів. Починаючи з 2004 року, в московському метрополітені почалося повсюдне впровадження систем відеоспостереження, практично у всіх вагонах електропоїздів стали з'являтися телевізійні камери. Також був створений Ситуаційний центр УВС на Московському метрополітені. Проте цих заходів було явно не достатньо.

Через шість років, 29 березня відбулося два нових вибуху, також у вагонах московської підземки. Перший вибух пролунав близько 8 годин ранку на станції «Луб'янка» в вагоні іменного поїзда «Червона стріла» безпосередньо на станції. А ще через 40 хвилин стався другий вибух на станції «Парк культури» Сокольницької лінії. В обох вибухів загинуло 40 осіб, 88 було поранено.

 

11 березня 2004 року

За три дні до парламентських виборів в Іспанії країну вразив найсильніший за всю історію цієї держави терористичний акт. Було підірвано чотири приміських потяги, в результаті загинула 191 людина, при цьому поранення різного ступеня тяжкості отримали понад 2000. За повідомленням ряду ЗМІ, які посилаються на результати розслідування, ця дата 11 березня 2004 року була обрана не випадково - терористичний акт був зроблений рівно через 911 днів після терактів в США (9/11).

24 червня 2004 року

В четвер 24 червня 2004 року Ірак зазнав однієї з наймасштабніших терористичний  атак останніх років. Піддалося нападу відразу п'ять міст країни: Мосул, Рамаді, Баакуба, Ель-Фаллуджа і Багдад. Основною метою терористів було знищення співробітників правоохоронних органів «нового» Іраку. Всього в результаті нападу, за різними оцінками, було вбито понад 100 осіб, понад 320 поранено.

Відповідальність за проведений теракт взяв на себе глава угрупування «Єдність і джихад» Абу Мусаб аз-Заркаві, що має, за даними спецслужб США, безпосереднє відношення до Аль-Каиде.

1 - 3 вересня 2004 року

1 вересня 2004 року біля будівлі  школи №1 в Беслані відбулося  захоплення понад 1100 заручників, основну частину яких складали діти. У момент захоплення на території школи проходила традиційна «лінійка», присвячена дню знань, яка з-за стояла сильної спеки була перенесена на 9 годин ранку.

На думку експертів, даний терористичний  акт був спланований ретельному чином, були враховані багато моментів терористичного акту на Дубровці («Норд-Ост») в Москві. Сама ж будівля школи було обрано не випадково - розрахунок терористів на велике скупчення людей, велика частина з яких діти, деякі дошкільного віку, повністю виправдався. 
 
Три дні заручників тримали в нелюдських умовах, не забезпечуючи їх самим необхідним - не вистачало води і їжі, приміщення були погано провітрювані, а сильна спека на вулиці тільки посилювала ситуацію. Після звільнення облетіли весь світ страшні кадри вибігаючих напівроздягнених що знемагають від спраги дітей, серед яких були зовсім маленькі.

Сам штурм, як виявилося згодом, не був запланований. На третій день, в  районі 13 годин дня в спортзалі  сталося два вибухи з періодичністю в півхвилини. Сталося часткове обвалення покрівлі, заручники масово почали залишати будівлю школи, вистрибуючи з вікон і вибігаючи через центральний вхід школи. Терористи відкрили по вибігає заручникам автоматний і гранатометний вогонь. Не встигли вибігти заручників терористи стали переводити в інші приміщення, зокрема, актовий зал і їдальня. Тих, хто не міг йти, розстрілювали. Через п'ять хвилин після вибухів була віддана команда на штурм.

В результаті цього жорстокого нападу було вбито 335 осіб, 186 з яких діти у віці від 1 до 17 років.

7 липня 2005 року

7 липня 2005 року столиця Великобританії  здригнулася від чотирьох потужних  вибухів, які були здійснені  терористами-смертниками. Перші  три вибухи, з проміжком близько  хвилини, відбулися в лондонській підземці, а через годину відбувся четвертий вибух у двоповерховому автобусі на Тэвисток-сквер. При здійсненні цього терористичного акту було вбито 52 людини, близько 700 поранено. Вся система громадського транспорту Лондона була паралізована майже на добу.

14 серпня 2007 року

Увечері 14 серпня 2007 року в місті  Кахтания недалеко від Мосула (столиця  іракській провінції Найнава) після  підриву чотирьох бензовозів, начинених  великою кількістю вибухівки, було вбито за різними даними від 500 до 800 осіб, ще понад 1500 отримали поранення. В результаті сильного вибуху, сталося обвалення житлових будинків, які поховали під собою цілі сім'ї. Даний терористичний акт став найкривавішим з дня початку іракської війни в 2003 році.

18 жовтня 2007 року

Увечері 18 жовтня 2007 року в портовому місті на півдні Пакистану Карачі стався один з найбільших і кривавих терактів, навіть незважаючи на те, що Пакистан давно «здобув славу» не самої спокійній країни в плані тероризму. На шляху проходження урядового картежа, в якому знаходилася колишня прем'єр-міністр Пакистану Беназір Бхутто, стався вибух. Вибуховий пристрій був захований в припаркованому автомобілі, у момент наближення картежа терористи привели його в дію дистанційно. В результаті цього терористичного акту, який, як писали тоді багато ЗМІ, був цілком очікуємо, загинули 136 осіб, 450 отримали поранення.

Основну мету - вбивство Беназір Бхутто, терористи не досягли, вона змогла вижити. Але вже через майже два  місяці, 27 грудня, після закінчення мітингу сил опозиції, стався новий теракт, який забрав життя 26 людей, включаючи Бхутто.

26 - 29 листопада 2008 року

З 26 по 29 листопада в Бомбеї сталася  серія терактів, яка пізніше отримала назву «Атака на Мумбаї». Перша група  бойовиків, ймовірно входили до угрупування  «Деккан Муджахедін», за деякими даними має відношення до Аль-Каиде, відкрила безладну стрілянину в будівлі вокзалу Вікторія. Дві групи здійснили захоплення заручників в готелях «Оберой» і «Тадж-Махал». Всього ж було зафіксовано сім нападів, в результаті яких загинуло понад 195 осіб.

В результаті контртерористичної акції  практично всі нападники бойовики були знищені, Єдиний терорист, який вижив  у травні минулого року був засуджений до страти.

18 жовтня 2009 року

На південному сході Ірану, поблизу  від ирано-пакистанського кордону в районі міста Пішин 18 жовтня 2009 року відбувся терористичний акт, який складався як мінімум з двох вибухів. Метою першого вибуху були лідери сунітської і шиїтської громад Ірану, присутніх на спільний форум. Вибух стався в безпосередній близькості від воріт конференц-залу. Основною метою другого вибуху були офіцери елітного гвардійського підрозділу Ірану, які, по суті, були організаторами зустрічі між релігійними лідерами, старійшинами і головами місцевих племен. Іранський жовтневий теракт забрав життя близько 50 чоловік, десятки були поранені.

28 жовтня 2009 року

Наприкінці жовтня 2009 року на людному  ринку в пакистанському місті  Пешавар прогримів сильний вибух. Вибуховий пристрій величезної потужності було встановлено недалеко від міського ринку в припаркованому автомобілі.

В результаті цього теракту загинули понад 90 людей, багато з яких були жінки  і діти.

22 липня 2011 року

У багатьох ще свіжі в пам'яті  події 22 липня, коли в тихому норвезькому  Осло і на острові Утейа сталися  два терористичні акти, які, на думку поліції, мають безпосереднє відношення один до одного.

Близько 15:25 години дня за місцевим часом в урядовому кварталі Осло прогримів радіокерований вибух  припаркованого автомобіля «Volkswagen Crafter». Потужність вибуху становила близько  500 кілограмів у тротиловому еквіваленті. Сама бомба була виготовлена з сільськогосподарських добрив на основі аміачної селітри і дизельного палива. В результаті цього вибуху загинуло вісім людей, п'ятнадцять отримали поранення різного ступеня тяжкості. За повідомленням ряду ЗМІ серед потерпілих виявилися члени уряду.

Через кілька годин світ облетіла ще одна страшна новина, згодом одержала назву «Бійня на острові Утейа». Після проведеного вибуху в Осло, Андерс Беринг Брейвик (основний і єдиний підозрюваний у двох терактах 22 липня), переодягнений у форму поліцейського, прибув на острів, де в цей час проходив традиційний молодіжний літній табір правлячої Робочої партії. Пред'явивши підроблене посвідчення, Андерс під приводом проведення інструктажу з техніки безпеки у зв'язку з терактом, зібрав навколо себе групу молодих людей і тут же відкрив по них прицільний вогонь. Стрілянина, за словами учасників того трагічного дня, тривала від 30 до 1.5 годин, в результаті, терористом було вбито 69 осіб.

За місцевими законами, за вчинені дії Андерсу загрожує лише 21 рік в'язниці, втім, сам терорист не сподівається вийти на свободу, до чого він, як повідомляє низка ЗМІ, спочатку був готовий.

Теракти на території України в 2000-2012 роках

У 2002-2003 роках у Вінниці сталося три вибухи в маршрутках. Вони забрали життя двох жінок, більше двадцяти людей отримали опіки. У всіх трьох випадках правоохоронці знайшли залишки вибухового пристрою. Ні замовників, ні виконавців терактів не знайшли.

Чоловіків, яких затримали за фотороботу, відпустили через нестачу доказів. Висувалися версії, що причина вибухів - "розборки" між маршрутниками.

Нагадаємо, з 2001 року в Україні введено  кримінальну відповідальність за скоєння  теракту. СБУ розслідувала 22 кримінальні  справи. 25 підривників відправили за ґрати, з них двох засудили до довічного ув'язнення.

27 квітня 2012 року в Дніпропетровську  протягом трохи більше години  сталося чотири вибухи. За даними  МНС, в результаті трьох перших  вибухів постраждали 27 чоловік, 25 з них були госпіталізовані. Прокуратура Донецької області у зв'язку з вибухами порушила кримінальну справу за статтею "терористичний акт".

16 листопада 2011 року в Дніпропетровську  на проспекті Маркса, 52 на тротуарі  вибухнула залізобетонна урна  для сміття, у результаті чого  загинула одна людина.

За даними ЗМІ, загиблий - фінансовий директор однієї з місцевих фірм. Прокуратура  Дніпропетровської області порушила справу за статтею про тероризм, справу розслідує обласне управління СБУ.

21 жовтня 2011 року вибух стався  в супермаркеті "Сільпо", розташованому в торговому центрі "Україна" на проспекті Леніна міста Запоріжжя. Саморобний вибуховий пристрій спрацював в камері схову супермаркету. Ніхто з покупців і персоналу магазину не постраждав. 
Міліція порушила кримінальну справу за статтею 296 ("хуліганство"), а пізніше злочин була перекваліфікована за статтею 258 ("терористичний акт").

13 жовтня 2011 року в 2.00 прогримів  вибух у центрі Харкова - біля  кіоску на перехресті вулиці  Римарської і Бурсацького спуску. У ході огляду місця події  були вилучені залишки пластикового контейнера сірого кольору, фрагменти металевих цвяхів різної довжини й діаметра. Згідно з попереднім висновком експерта, по потужності вибух відповідав 100 грамів в тротиловому еквіваленті. Постраждалих немає, значної матеріальної шкоди завдано не був.

Управління Служби безпеки України  в Харківській області порушило кримінальну справу за фактом вибуху за статтею 258 Кримінального кодексу - терористичний акт. Всі матеріали  по цій справі передані в Службу безпеки України.

20 січня 2011 року в місті Макіївка сталося два вибухи: у адміністративної будівлі Державного підприємства "Макіїввугілля" і біля торгового центру "Голден Плаза". В результаті вибухів ніхто не постраждав. У цей же день у виявленому біля будівлі Макіївкого міськвиконкому листі організатори вибухів під загрозою приведення в дію нових вибухових пристроїв вимагали передати їм більше чотирьох мільйонів євро. 
14 лютого 2011 року за підозрою у скоєнні злочину було затримано двох жителів Донецької області - Дмитро Онуфрак і Антон Волошин. Проти них було порушено кримінальну справу по частині 2 статті 258 КК України ("терористичний акт, скоєний групою осіб, що спричинило особливо тяжкі наслідки"), а також за частиною 1 статті 263 КК України ("незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами"). Крім того, Онуфрак звинувачувався в залученні до скоєння терористичного акту, а також в розбої, незаконне виготовлення, зберігання, носіння вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.